ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 вересня 2011 р. 11:30
Справа №2а-8082/11/0170/15
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Рульовій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим
до Приватного підприємства "Адвокатське бюро "Партнер"
про стягнення,
Суть спору: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулася з позовом Державна податкова інспекція в м. Ялта АР Крим (далі – позивач) до Приватного підприємства "Адвокатське бюро "Партнер" (далі-відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 170,00 грн. з податку на прибуток.
Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч вимогам п.п. 4.1.1. п.4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачем несвоєчасно було подано декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2010р., у зв'язку з чим у відповідності до вимог податкового законодавства до підприємства застосовані штрафні (фінансові) санкції.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.07.11 року було відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання представник позивача не з`явився, повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання позову у повному обсязі.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином, заперечення на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.
Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Адвокатське бюро "Партнер" являється юридичною особою, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АРК 19.09.2007 року з ідентифікаційним кодом юридичної особи 35353423, що підтверджується довідкою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований у якості платника податків у ДПІ в м.Ялта АР Крим, що підтверджується довідкою № 15138 від 20.09.2007р., є платником податків та зборів, в тому числі податку на прибуток.
Таким чином, судом встановлено, Приватне підприємство "Адвокатське бюро "Партнер" являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, платником податків, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року N 1251-XII, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 27.12.2000 року №2181, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Підпунктом 4.1.4. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Порядок, підстави та строки сплати податку на прибуток, надання податкової звітності були встановлені Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року N 333/94, який діяв на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п.п. 11.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачені такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.
Таким чином, відповідач зобов'язаний щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового кварталу, подавати до податкового органу декларації з податку на прибуток.
Відповідно до п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
З матеріалів справи вбачається, що 13.12.11р. податковою інспекцією була проведена невиїзна документальна перевірка Приватного підприємства "Адвокатське бюро "Партнер" з питання неподання податкової звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, за результатами якої було складено акт № 4396/35353423/15-1 від 13.12.10 р.
За наслідками перевірки були встановлені порушення абз. «б» п.п. 4.1.4. п.4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» N 334/94-ВР від 28.12.1994р., у зв'язку з неподанням відповідачем податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року у строки, визначені законодавством.
На підставі акту перевірки № 4396/35353423/15-1 від 13.12.10 р. податковим органом винесено податкове повідомлення – рішення № 0004891501/0 від 27.12.10 року, яким відповідачеві визначена сума штрафних санкцій по податку на прибуток в розмірі 170,00 гривень.
Суд зазначає, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодексу України, тому до спірних правовідносин, в тому числі, щодо порядку узгодження податкового зобов'язання, порядку та підстав для звернення податкового орану до суду підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України.
Згідно до пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
З матеріалів справи вбачається, що вказане податкове повідомлення – рішення було направлено на адресу відповідачу та повернуто поштою про що складено акт №55/15-1 від 13.01.11 р.
Підпунктом 5.3.2. пункту 5.3. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року N 2181-III, який діяв на час прийняття податкового повідомлення рішення, було передбачено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» п.п. 4.2.2 п.4.2 статті 4 цього Закону, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Аналогічно зазначені правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України, п. 57.3. ст. 57 якого встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Аналогічна норма містилася в Законі.
Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право в тому числі стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, тобто з урахуванням змісту поняття “податковий борг”, встановленому п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків на суму податкового боргу.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити вказану в п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України інформацію, зокрема, розмір податкового боргу.
З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:
- після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;
- сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
При цьому відповідно до ст.ст. 59, 95, 14 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків щодо погашення податкового боргу за кожний конкретний період за кожних конкретних підстав (наприклад, на підставі кожної податкової декларації або на підставі кожного податкового повідомлення-рішення).
Так, відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків –це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Судом встановлено, що податковою інспекцією на адресу відповідача спрямована податкова вимога №51 від 27.01.11р., яка не була отримана відповідачем, у зв'язку з чим була повернута поштою із-за неможливості вручення.
У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів того, що податкові вимоги прийняті з порушенням вимог діючого законодавства, а заборгованість з податку на прибуток сплачена підприємством.
Враховуючи, що заборгованість у розмірі 170,00 гривень відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена, суд відповідно до п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України вважає необхідним задовольнити позов шляхом стягнення з Приватного підприємства "Адвокатське бюро "Партнер" заборгованості з податку на прибуток у розмірі 170,00 гривень з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство "Адвокатське бюро "Партнер" на р/р 614101000810/0, УГК в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 23192025.
На підставі викладеного, проаналізувавши надані докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольняє позов у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями п. 2 ч. 1 ст. 157, 158, 159, 160, 163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Приватного підприємства "Адвокатське бюро "Партнер" (ЄДРПО 35353423) суму податкового боргу у розмірі 170,00 гривень з податку на прибуток з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство "Адвокатське бюро "Партнер", в дохід державного бюджету .
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Тоскіна Г.Л.
Суд | Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 13.09.2011 |
Оприлюднено | 03.03.2012 |
Номер документу | 21672072 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Тоскіна Г.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні