Постанова

від 20.12.2011 по справі 2а-14298/11/0170/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43,  м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2011 р.  

Справа №2а-14298/11/0170/15

   Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Єлжовій Н.М., за участю

від позивача – не з'явився;

від відповідача – не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

за позовом   Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим          

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Фангус"              

про стягнення

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фангус" (далі - відповідач) про стягнення 391,58 грн. Позов мотивовано наявністю у відповідача заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Ухвалами суду від 14.11.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Сторони повідомлені належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, позивач направив заяву про розгляд справи за відсутності його представника, відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись статтями 122, 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд, -  

                                               ВСТАНОВИВ:

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”№ 2464-VI від 08.07.2010 року (надалі - Закон), яким встановлено новий  єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. ч. 1 ст.1 Закону зазначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

Згідно з п.1 частини 1 статті 4 Закону платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, ідентифікаційний код 22259460, зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики. Відповідно до частини 3 статті 9 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати єдиний внесок лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Частиною 8 статті 9 Закону встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Відповідно до розділу IV пункту 4.3 підпункту 4.3.1. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за № 994/18289 обчислення єдиного внеску зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.

Матеріали справи свідчать, що у звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за травень 2011 року, відповідач самостійно визначив розмір належного до сплати єдиного внеску за вказаний період у загальній сумі 391,58 грн.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 6 Закону страхувальник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Таким чином, в порушення ч. 2 статті 6, ч. 4 статті 25 Закону відповідач своєчасно не сплатив суму єдиного внеску за травень 2011 року в сумі 391,58 грн.

Суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких гуртуються її вимоги та заперечення. Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, її наявність і розмір підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до пункту 7 статті 13 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із частиною четвертою статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163 КАС України, суд, -      

                                                    ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фангус" (ЄДРПОУ 22259460) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Керчі АР Крим (ЄДРПОУ 22300406) заборгованість:

- у розмірі 357,02 грн. на р/р 37199022000104 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026;

- у розмірі 34,56 грн. на р/р 37194083000104 в ГУ ДКУ в АР Крим МФО 824026.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.  

Суддя                                                                          Тоскіна Г.Л.