Постанова

від 01.02.2012 по справі 2а-10703/11/0170/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВН ИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

вул. Севастопольська, 43, м . Сімферополь, Автономна Респ убліка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

01 лютого 2012 р. (11:56 год.) Справа №2а-10703/11/0170/18

Окружний адміністративн ий суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого су дді Панова О.І., при секретарі Гнатенко І.О., розглянувши у в ідкритому судовому засіданн і адміністративну

за позовом Товариства з об меженою відповідальністю "Но ва Формація"

до Державної податкової і нспекції в Бахчисарайському районі АР Крим

про визнання недійсними та скасування податкових повід омлень-рішень

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов іреність №б/н від 01.01.12р.;

від відповідача: ОСОБА_2 , довіреність №1207/2Д-1/10 від 08.08.2011р.

Обставини справи: Позивач з вернувся до Окружного адміні стративного суду АР Крим з ад міністративним позовом про в изнання недійсним та скасува ння податкового повідомленн я - рішення № 0000252300 від 02.06.2011р. пр о нарахування грошових зобов 'язань з податку на додану вар тість 11871,25 грн.; визнання недійс ним та скасування податковог о повідомлення - рішення № 000 0272300 від 02.06.2011р. про нарахування грошових зобов'язань з подат ку на прибуток у сумі 14838,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що при проведенні пере вірки, на підставі якої прийн яті оскаржувані повідомленн я - рішення, відповідач дійш ов неправильних, необґрунтов аних та недостовірних виснов ків щодо заниження позивачем податку на прибуток та прави льності формування позиваче м податкового кредиту з пода тку на додану вартість.

Позивач вважає, що при прове денні перевірки відповідаче м не враховані положення дію чого законодавства та необґр унтовано зроблені висновки п ро порушення позивачем вимог Закону України “Про пода ток на додану вартість” та Закону України “Про оподат кування прибутку підприємст в”.

Ухвалами Окружного адміні стративного суду АР Крим від 26.09.11 року було відкрите провад ження в адміністративній спр аві, закінчено підготовче пр овадження та справу призначе но до судового розгляду.

Позивач неодноразово заяв ляв клопотання про доповненн я позовних вимог, так від 28.10.2011р ., від 31.01.2012 р., від 01.02.2012р. в яких він просив стягнути з Державного бюджету України витрати на п роїзд представника у судові засідання у загальному розмі рі 712,66 грн.

Відповідач проти позову за перечує, просить у задоволен ні позову відмовити. Правова позиція викладена відповіда чем у письмових запереченнях на адміністративний позов (а .с.62-65). Відповідач вважає, що під стави для задоволення позовн их вимог відсутні, оскільки о скаржувані рішення прийняті ним на підставі встановлени х перевіркою порушень з боку позивача норм Закону Укр аїни “Про податок на додану в артість” та Закону Украї ни “Про оподаткування прибут ку підприємств”, обґрунтован о та з додержанням вимог чинн ого законодавства.

Розглянувши матеріали спр ави, вислухавши пояснення пр едставників сторін, дослідив ши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Формація" - суб' єкт го сподарювання, зареєстровани й юридичною особою, ідентифі каційний код 33566277, Бахчисарайс ькою районною державною адмі ністрацією Автономної Респу бліки Крим з 19.05.2005 р. за адресою: 9 8465, Автономна Республіка Крим , Бахчисарайський район, село Холмовка, вулиця Трудова, буд инок 30 (а.с.17).

У період з 12.05.11р. по 18.05.11р. праці вниками Державної податково ї інспекції в Бахчисарайсько му районі АР Крим була провед ена невиїзна позапланова пер евірка позивача щодо підтвер дження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові ві дносини з платником податків з ТОВ "Лангепас" за серпень 2010р . За результатами проведеної перевірки був складений акт від 20.05.2011 р. № 117/23/33566277 (а.с.30-35).

З висновків акту перевірки (а.с.35) вбачається, що відповіда чем у ході перевірки позивач а були встановлені порушення , у тому числі:

1) ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК Украї ни в частині недодержання ви мог зазначених статей в моме нт вчинення правочинів, які н е спрямовані на реальне наст ання наслідків, що обумовлен і ними по правочинах, здійсне них з ТОВ "Лангепас" при придба нні та продажу товарів (послу г). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 629, 662, 655, 658 та 656 ЦК Ук раїни.

2) пп. 7. 4. 1 п. 7. 4, пп. 7. 4. 5 п. 7. 4, пп. 7. 5. 1 п. 7. 5 с т. 7, ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" в ід 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами та до повненнями) встановлено зани ження податку на додану варт ість у суму 9496,92 грн., у тому числ і за серпень 2010 року в сумі 9496,92 гр н.

3) ст. 3 , п. 5. 1 ст. 5 Закону Укра їни від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про опо даткування прибутку підприє мств", в редакції Закону У країни від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із з мінами та доповненнями), вста новлено заниження податку на прибуток на суму 11871, 15 грн., у том у числі за 3 квартал 2010 року в су мі 11871,15 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рі шення № 0000252300 про збільшенн я (донарахування) суми грошов ого зобов' язання по податку на додану вартість на загаль ну суму 11871,25 грн., з яких за основ ним платежем 9497,00 грн., за штрафн ими (фінансовими) санкціями (ш трафами) сумою 2374,25 грн. (а.с.36) та № 0000272300 про збільшення (донар ахування) суми грошового зоб ов' язання по податку на при буток на загальну суму 14838, 75 грн ., з яких за основним платежем 11871 грн., за штрафними (фінансов ими) санкціями (штрафами) сумо ю 2967,75 грн. (а.с.37).

З матеріалів справи вбачає ться, що позивач у серпні 2010 р. з амовив у ТОВ “Лангепас”транс портні послуги, згідно з дого вором транспортного експеди рування від 27.07.2010р. та поставку крой коробок "Травяной чай", зг ідно з рахунком-фактурою №8 в ід 04.08.2010р. та видатковою накладн ою№7 від 04.08.2010р.

Так, з акту перевірки та з ма теріалів справи вбачається, що дійсно був укладений дого вір транспортного експедиру вання від 27.07.2010 р. між ТОВ “Ланге пас”- експедитором та ТОВ "Н ова Формація" - клієнтом, яки й передбачав, що експедитор б ере на себе зобов'язання за сп лату і за рахунок клієнта вик онати послуги, пов'язані з пер евезенням вантажу клієнта(а. с.12).

Факт виконання сторонами в казаного договору підтвердж ується, а саме: рахунком-факт урою №11 від 31.08.2010р. (а.с. 21), актом зда чі-приймання №ОУ-4 (а.с. 22), податк овою накладною №11 від 31.08.2010р. (а.с . 23), платіжним дорученням №3180 ві д 05.10.2010р. (а.с. 78).

Також, з акту перевірки та з матеріалів справи вбачаєтьс я, що дійсно відбулась постав ка ТОВ "Лангепас" на адресу ТОВ "Нова Формація" крой коробок " Травяной чай" у кількості 42960шт . на загальну суму 20620,80 грн.

Факт виконання сторонами в казаної поставки підтверджу ється : рахунком-фактурою №8 в ід 04.08.2010р. (а.с. 24), видатковою накла дною №7 від 04.08.2010 (а.с. 25), податково ю накладною №8 від 04.08.2010р. (а.с. 26), пл атіжним дорученням №3179 від 05.10.20 10р. (а.с. 77).

При цьому, факт наявності пе рвинних документів не може б ути проігнорований контролю ючим органом, оскільки тільк и аналіз первинних документі в може давати об' єктивну ка ртину господарської діяльно сті і, відображення її резуль татів в податковій та бухгал терській звітностях.

Розглядаючи матеріали спр ави, доводи та заперечення ст орін, аналізуючи обставини, я кими обґрунтовувались вимог и, заперечення та докази, яки ми вони підтверджуються, вра ховуючи правові норми, які на лежить застосовувати до цих спірних правовідносин, суд п риходить до висновку, що позо вні вимоги підлягають задово ленню, виходячи з наступного .

Як вбачається з матеріалів справи спірні правовідносин и виникли між сторонами у пер іод чинності Законів Укр аїни "Про систему оподаткува ння", "Про оподаткування прибу тку підприємств", "Про податок на додану вартість", положенн я яких застосовуються судом при вирішення цієї справи.

Закон України від 25.06.91р. № 1251 -ХІІ "Про систему оподаткуван ня" визначає принципи побудо ви системи оподаткування в У країні, податки і збори (обов'я зкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фонді в, а також права, обов'язки і ві дповідальність платників.

З положень статті 6 Закону № 1251 об'єктами оподаткуванн я є доходи (прибуток), додана в артість продукції (робіт, пос луг), вартість продукції (робі т, послуг), у тому числі митна, а бо її натуральні показники, с пеціальне використання прир одних ресурсів, майно юридич них і фізичних осіб та інші об 'єкти, визначені законами Укр аїни про оподаткування.

До загальнодержавних пода тків і зборів (обов'язкові пла тежі), за приписами статті 14 Закону №1251, відносяться пода ток на додану вартість та под аток на прибуток підприємств , у тому числі дивіденди, що сп лачуються до бюджету державн ими некорпоратизованими, каз енними або комунальними підп риємствами.

За приписами п. 1.32 Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР "Про оп одаткування прибутку підпри ємств", який визначає платник ів податку на прибуток підпр иємств, валові доходи, валові витрати, об'єкти, базу та став ки оподаткування, правила ве дення податкового обліку, по рядок нарахування та строки сплати податку, відповідальн ість платників податку за пр авильність нарахування, своє часність сплати податку та д отримання податкового закон одавства, встановлено, що гос подарська діяльність - це бу дь-яка діяльність особи, напр авлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або н ематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь та кої особи в організації тако ї діяльності є регулярною, по стійною та суттєвою. Під безп осередньою участю слід розум іти зазначену діяльність осо би через свої постійні предс тавництва, філіали, відділен ня, інші відокремлені підроз діли, а також через довірену о собу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно п. 5.1. Закону У країни від 28.12.94р. № 334/94-ВР "Про опо даткування прибутку підприє мств" валові витрати виробни цтва та обігу (далі - валові ви трати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріал ьній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарі в (робіт, послуг), які придбава ються (виготовляються) таким платником податку для їх под альшого використання у власн ій господарській діяльності .

Відповідно п.п.5.2.1 п. 5.2 Закон у № 334 суми будь-яких витрат, с плачених (нарахованих) протя гом звітного періоду у зв'язк у з підготовкою, організаціє ю, веденням виробництва, прод ажем продукції (робіт, послуг ) і охороною праці, у тому числ і витрати з придбання електр ичної енергії (включаючи реа ктивну), з урахуванням обмеже нь, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті, з положень пп. 5.2.1. п . 5.2. включаються до складу вало вих витрат.

Обмеження щодо неможливос ті віднесення до валових вит рат сум, визначено пунктами 5.3 -5.7 статті 5 Закону. Так, зокр ема пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, не належать до складу валових в итрат будь-які витрати, не під тверджені відповідними розр ахунковими, платіжними та ін шими документами, обов'язков ість ведення і зберігання як их передбачена правилами вед ення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 5.11. ст. 5 Зако н України №334 установлення дод аткових обмежень щодо віднес ення витрат до складу валови х витрат платника податку, кр ім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно до ст.1 Закону Укр аїни “Про бухгалтерський обл ік та фінансову звітність в У країні”первинний документ - документ, який містить відом ості про господарську операц ію та підтверджує її здійсне ння.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерськ ий облік та фінансову звітні сть в Україні” підставою для бухгалтерського обліку госп одарських операцій є первинн і документи, які фіксують фак ти здійснення господарських операцій. Первинні документ и повинні бути складені під ч ас здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закі нчення. Для контролю та впоря дкування оброблення даних на підставі первинних документ ів можуть складатися зведені облікові документи. Первинн і та зведені облікові докуме нти можуть бути складені на п аперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язко ві реквізити: назву документ а (форми); дату і місце складан ня; назву підприємства, від ім ені якого складено документ; зміст та обсяг господарсько ї операції, одиницю виміру го сподарської операції; посади осіб, відповідальних за здій снення господарської операц ії і правильність її оформле ння; особистий підпис або інш і дані, що дають змогу ідентиф ікувати особу, яка брала учас ть у здійсненні господарсько ї операції.

Відповідно до п. 2.1. Положення про документальне забезпече ння записів у бухгалтерськом у обліку, затвердженого нака зом Міністерства фінансів Ук раїни від 24 травня 1995 року N 88 (Зар еєстровано в Міністерстві юс тиції України 05 червня 1995 р. за N 168/704) первинні документи - це пис ьмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарсь кі операції, включаючи розпо рядження та дозволи адмініст рації (власника) на їх проведе ння.

Господарські операції - це факти підприємницької та і ншої діяльності, що впливают ь на стан майна, капіталу, зоб ов'язань і фінансових резуль татів.

Пунктом 2.4. вказаного положе ння встановлено, що первинні документи (на паперових і м ашинозчитуваних носіях інфо рмації) для надання їм юриди чної сили і доказовості пови нні мати такі обов'язкові рек візити: назва підприємства, у станови, від імені яких скла дений документ, назва докуме нта (форми), код форми, дата і м ісце складання, зміст госпо дарської операції та її вимі рники (у натуральному і варт існому виразі), посади, прізви ща і підписи осіб, відповіда льних за дозвіл та здійсненн я господарської операції і с кладання первинного докумен та.

Відповідно до п. 2.7. Положення про документальне забезпече ння записів у бухгалтерськом у обліку, первинні документи складаються на бланках типо вих форм, затверджених Мініс терством статистики України , а також на бланках спеціаліз ованих форм, затверджених м іністерствами і відомствам и України. Документування го сподарських операцій може зд ійснюватись з використанням виготовлених самостійно бла нків, які повинні обов'язково містити реквізити типових а бо спеціалізованих форм.

З урахуванням вказаних нор м, платіжні доручення, за яким и позивачем перераховані гро шові кошти контрагенту, потр ібно вважати первинними та т акими, на підставі яких позив ач здійснив оприбуткування т овару (послуг) отриманого від контрагента.

Враховуючи викладене, нема є підстав робити висновки пр о відсутність реального наст ання правових наслідків (без товарності) правочинів між п озивачем та контрагентом, а т ому немає підстав вважати, що з боку позивача було допущен о порушення ст. 3, п.5.1. ст.5 Закон у України “Про оподаткуван ня прибутку підприємств”.

Посилання відповідача на в ідсутність у контрагентів на лежних умов для здійснення г осподарської діяльності, зок рема через відсутність техні чного персоналу, основних фо ндів, складських приміщень, т ранспортних засобів, не дают ь підстав робити висновки пр о те, що позивачу не поставлял ося товари за укладеним дого вором, оскільки юридична осо ба не обмежена діючим законо давством щодо залучення дода ткових працівників, підрядни ків, вибору засобу транспорт ування вантажу та інше, а пере лічені факти не мають причин ного зв' язку з укладенням т а виконанням господарських д оговорів.

Враховуючи викладене суд п риходить до висновку про нео бґрунтованість висновків ві дповідача про порушення пози вачем податкового законодав ства у ході формування подат ку на прибуток.

Щодо висновків про порушен ня позивачем положень податк ового законодавства в частин і заниження податку на додан у вартість, суд зазначає наст упне.

Як було вказано вище відпов ідач під час перевірки дійшо в до висновку, що позивачем не правомірно завищено суму по даткового кредиту з ПДВ у том у числі за серпень 2010 р. на суму 9496,92 грн., з підстав відсутності належних документів, на підс таві яких платник податку ма є право на формування податк ового кредиту.

Відповідно до положень п. 1.7. ст. 1 Закону України “Про п одаток на додану вартість” п одатковий кредит - сума, на я ку платник податку має право зменшити податкове зобов' я зання звітного періоду, визн ачена згідно з цим Законом .

Відповідно до положень п. 7.5.1 . п. 7.5. ст. 7 Закону України “П ро податок на додану вартіст ь” датою виникнення права пл атника податку на податковий кредит вважається дата здій снення першої з подій: або дат а списання коштів з банківсь кого рахунку платника податк у в оплату товарів (робіт, посл уг), дата виписки відповідног о рахунку (товарного чека) - в р азі розрахунків з використан ням кредитних дебетових карт ок або комерційних чеків; або дата отримання податкової н акладної, що засвідчує факт п ридбання платником податку т оварів (робіт, послуг).

Згідно до положень п.п. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України “Про п одаток на додану вартість”, н е підлягають включенню до ск ладу податкового кредиту сум и сплаченого (нарахованого) п одатку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтвердж ені податковими накладними ч и митними деклараціями (інши ми подібними документами згі дно з підпунктом 7.2.6 цього пунк ту).

У разі коли на момент переві рки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо вкл ючені до складу податкового кредиту, залишаються не підт вердженими зазначеними цим п ідпунктом документами, платн ик податку несе відповідальн ість у вигляді фінансових са нкцій, установлених законода вством, нарахованих на суму п одаткового кредиту, не підтв ерджену зазначеними цим підп унктом документами.

Матеріалами справи, як було вказано вище, підтверджено п ерерахування коштів (списан ня з банківського рахунку) по зивача в оплату товарів (посл уг) по укладеним позивачем з к онтрагентом угодам, що підтв ерджується первинними бухга лтерськими документами - пл атіжними дорученнями, що від повідно до положень п. 7.5.1. п. 7.5. ст . 7 Закону України “Про под аток на додану вартість”є са мостійною підставою для вини кнення права позивача на под атковий кредит.

До матеріалів справи залуч ені виписані ТОВ “Лангепас” податкові накладні №8 від 04.08.2010 р., №11 від 31.08.10 р., які підтверджую ть сплату податку у зв'язку з п ридбанням позивачем товарів (послуг) у ТОВ “Лангепас” за в казаним вище договором та по ставкою крой коробок "Травян ой чай".

Таким чином, правомірність формування позивачем податк ового кредиту відповідно до вимог Закону України “Пр о податок на додану вартість ” підтверджується матеріала ми справи, а саме первинними б ухгалтерськими документами (податковими накладними та п латіжними дорученнями).

Відповідачем, відповідно д о положень ч. 2 ст. 71 КАС України , не надано доказів безтоварн ості операцій.

З урахуванням викладеного , суд приходить до висновку пр о необґрунтованість висновк ів відповідача щодо встановл ення порушень позивачем За кон України “Про податок на додану вартість” в частині п равомірності формування под аткового кредиту з ПДВ.

Стосовно посилання відпов ідача на нікчемність договор у транспортного експедирува ння від 27.07.2010 р. та операції по по ставки крой коробок "Травяно й чай" суд вказує наступне.

Перевіряючи в ході проведе ння перевірки прийшли до вис новку що підприємство протя гом серпня 2010р., не здійснювало фінансово-господарську діял ьність, у зв' язку з відсутні стю місцезнаходження майна , виробничо-складських примі щень та іншого майна, основни х засобів та численністю пра цюючих- 2 чол., що свідчить про н еможливість здійснення госп одарських договорів на поста чання товарів та послуг. Поса дові особи відповідача в акт і перевірки посилались на те , що відповідно до ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 с т. 215, ст. 216, ст. 629, ст. 662, ст. 655, ст. 658 та ст . 656 ЦК України в частині неноде рження вимог зазначених стат ей в момент вчинення правочи нів, які не спрямовані на реал ьне настання правових наслід ків, що обумовлені в правочин ах, здійснених постачальника ми та покупцями, а отже-є нікче мними по ланцюгу до “вигодон абувача”.

Посилання відповідача на н аявність ознак нікчемності п равочину, укладених між ТОВ “ Лангепас”та ТОВ “Нова Формац ія”, з придбання останнім тов арів (послуг) (ТМЦ), оскільки їх укладено з метою, що суперечи ть інтересам держави і суспі льства, а, отже, і моральним за садам суспільства, у судових засідання свого підтверджен ня не знайшли.

Суд, зауважує, що під господ арською діяльністю у статті 3 Господарському кодексі Укр аїни розуміється діяльність суб'єктів господарювання у с фері суспільного виробництв а, спрямована на виготовленн я та реалізацію продукції, ви конання робіт чи надання пос луг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Г осподарська діяльність, що з дійснюється для досягнення е кономічних і соціальних резу льтатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом , а суб'єкти підприємництва - п ідприємцями.

Відповідно до статті 2 ГК Ук раїни учасниками відносин у сфері господарювання є суб'є кти господарювання, споживач і, органи державної влади та о ргани місцевого самоврядува ння, наділені господарською компетенцією, а також громад яни, громадські та інші орган ізації, які виступають засно вниками суб'єктів господарюв ання чи здійснюють щодо них о рганізаційно-господарські п овноваження на основі віднос ин власності.

Так, позивач та його контраг ент - ТОВ “Лангепас”є суб' є ктами господарювання, які з п оложень Конституції України та ст. 6 Господарського Кодекс у, знаходяться під охороною д ержави, яка забороняє незако нне втручання органів держав ної влади та органів місцево го самоврядування, їх посадо вих осіб у господарські відн осини, визнаючи свободу підп риємницької діяльності у меж ах, визначених законом та віл ьний рух капіталів, товарів т а послуг на території Україн и.

Податкова політика, визнан а державою відповідно до ст. 1 0 Господарського кодексу Укр аїни, спрямована на забезпеч ення економічно обґрунтован ого податкового навантаженн я на суб'єктів господарюванн я, стимулювання суспільно не обхідної економічної діяльн ості суб'єктів, а також дотрим ання принципу соціальної спр аведливості та конституційн их гарантій прав громадян пр и оподаткуванні їх доходів.

Суб'єкти господарювання зг ідно частини першої статті 19 Г К України мають право без обм ежень самостійно здійснюват и господарську діяльність, щ о не суперечить законодавств у.

Відповідно до ст. 204 ЦК Україн и, правочин є правомірним, якщ о його недійсність прямо не в становлена законом або якщо він не визнаний судом недійс ним.

Ч. 1 ст. 215 ЦК України визначає, що недодержання в момент вчи нення правочину стороною (ст оронами) вимог, які встановле ні частинами першою-третьою, п' ятою та шостою ст. 203 ЦК Укра їни є лише підставою для визн ання правочинів недійсними. При чому, відповідно до ч. 3 ст. 2 15 ЦК України, правочин дійсніс ть якого заперечується, або с тороною, або іншою заінтерес ованою особою може бути визн аний недійсним тільки судом.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції Ук раїни органи державної влади та органи місцевого самовря дування, їх посадові особи зо бов' язані діяти лише на під ставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конс титуцією та законами України .

Таким чином, відповідач поз бавлений права самостійно ви знавати договори недійсними з підстав недотримання під ч ас їх укладення вимог, що вста новлені частинами першою-тре тьою, п' ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК Укра їни, недійсним є правочин, якщ о недійсність встановлена за коном (нікчемний правочин). У ц ьому разі визнання такого пр авочину недійсним (нікчемним ) судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС Укр аїни, кожна сторона повинна д овести ті обставини, на яких ґ рунтується їх вимоги чи запе речення, крім випадків, перед бачених ст. 72 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 72 КАС України, в адміністративних справах п ро протиправність рішень, ді й чи бездіяльності суб' єкта владних повноважень, обов' язок щодо доказування правом ірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він запе речує проти адміністративно го позову. Відповідач же не на звав конкретну норму закону України, який би визнавав нед ійсність (нікчемність) право чину, між позивачем та ТОВ “Ла нгепас”.

Відповідно до статті 228 ЦК Ук раїни, правочин, вважається т аким, що порушує публічний по рядок, якщо він був спрямован ий на порушення конституційн их прав і свобод людини та гро мадянина, знищення майна фіз ичної або юридичної особи, де ржави, АРК, територіальної гр омади, пошкодження майна фіз ичної або юридичної особи, де ржави, Автономної Республіки Крим, територіальної громад и, незаконне заволодіння ним . Правочин, який порушує публі чний порядок, є нікчемним.

Відповідач, всупереч вимог ам ч.ч.1, 2 ст. 72 КАС України, не над ав суду доказів того, що право чин між позивачем та ТОВ “Лан гепас”, був спрямований на по рушення конституційних прав і свобод людини та громадяни на, знищення майна фізичної а бо юридичної особи, держави, А РК, територіальної громади, п ошкодження майна фізичної аб о юридичної особи, держави, Ав тономної Республіки Крим, те риторіальної громади, незако нне заволодіння ним. Разом з т им, відповідач, визнаючи існу вання договірних відносин, в важає, що правочин порушує пу блічний порядок і на цій підс таві, керуючись ст. 228 ЦК Україн и, визнав його недійсним (нікч емним).

Твердження відповідача пр о фактичну відсутність госпо дарських операцій за договор ом, укладеним між ТОВ “Лангеп ас”і позивачем спростовують ся як поясненням позивача, та к і документами, що знаходять ся у матеріалах справи, які св ідчать про фактичне виконанн я правочину, фактичну наявні сть його результатів та вико ристання отриманих за цим пр авочином ТМЦ у господарській діяльності позивача.

А саме суд зазначає, що дост атнім доказом того, що правоч ин з наданням послуг ТОВ “Лан гепас”позивачу підтверджує ться платіжними дорученнями №3179, 3180 від 05.10.2010 р. та податковими накладними №8 від 04.08.10 р., №11 від 31. 08.10 р., ці первинні документи пі дтверджують фактичне придба ння позивачем послуг та това рів.

Відповідач, у свою чергу, не надав суду достатніх доказі в того, що ТОВ “Лангепас”факт ично не здійснювалось наданн я послуг та поставку товарів , які були предметом договірн их відносин між позивачем та ТОВ “Лангепас”.

Стосовно відсутності скла дських приміщень, основних з асобів та те, що підприємство має численність працюючих- 2 ч ол., суд зазначає, що відсутніс ть таких критеріїв не є підст авою вважати правочин нікчем ним чи фактично не придбаним и ТМЦ.

Виходячи з вищевикладеног о, суд дійшов висновку, що відп овідачем не наведено та не на дано доказів наявності підст ав, з якими закон пов' язує на стання наслідків нікчемност і правочину, передбачених ст . 215, 228 ЦК України, а тому суд не м оже погодиться з висновком в ідповідача, що правочин між п озивачем та ТОВ “Лангепас”є нікчемним та суперечить інте ресам держави та суспільства .

Суд зазначає, що факт товарн ості угоди та фактичний розр ахунок за ТМЦ підтверджуєтьс я матеріалами справи.

Крім того суд зазначає, що м атеріалами справи також підт верджено факт вчинення право чину між позивачем та ТОВ “Ла нгепас”, а саме виконання дог овору транспортного експеди рування від 27.07.2010р., укладеного між цими підприємствами та о перації по поставці товарів, що підтверджується платіжни ми дорученнями №3179, 3180 від 05.10.2010 р. та актом здачі- приймання №ОУ -4 (надання послуг).

Суд зазначає, що зміст спірн ого правочину не суперечить актам цивільного законодавс тва. Судом не встановлено фак тів, які свідчили б про те, що з міст правочину не відповідає дійсним намірам сторін і, що ц і наміри спрямовані на ухиле ння від сплати податків за фі нансово-господарськими резу льтатами виконання правочин у, також вказаних доказів у ві дповідності до вимог ст. 71 КАС України не надано на вимогу с уду і відповідачем.

У зв' язку з тим, що судом вс тановлено відсутність зі сто рони позивача порушення пода ткового законодавства, відпо відачем неправомірно нарахо вані податкові зобов' язанн я: з податку на прибуток за сер пень 2010 р. за основним платежем 11871,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 2967,75 грн. та з податку н а додану вартість за серпень 2010 р. за основним платежем у ро змірі 9497,00грн. та штрафних санк цій у розмірі 2374,25 грн.

Зважаючи на вчинення відпо відачем дій, які не засновані на законі, невиконання полож ень спеціальних законів, що р егулюють відповідні спірні п равовідносини, вчинення дій без дотримання необхідного б алансу між будь-якими неспри ятливими наслідками для прав та інтересів особи, цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), суд знаходить позовні вимоги щодо скасува ння податкових повідомлень-р ішень ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим обґрунтовани ми та такими, що підлягають за доволенню.

Статтею162 КАС України встан овлені повноваження суду пр и вирішенні справи, до перелі ку яких входить право суду пр ийняти постанову про визнанн я протиправними рішення суб' єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасува ння або визнання нечинним рі шення чи окремих його положе нь, про зобов'язання відповід ача вчинити певні дії.

Приймаючи до уваги те, що у в ідповідності до ч.2 ст. 11 КАС Укр аїни суд може вийти за межі по зовних вимог якщо це необхід но для повного захисту прав, с вобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, с уд вважає можливим вийти за м ежі позовних вимог та визнат и протиправними та скасувати податкові повідомлення-ріше ння Державної податкової інс пекції в Бахчисарайському ра йоні АР Крим №0000272300 від 02.06.2011 р. з по датку на прибуток у розмірі 148 38, 75 грн. (за основним платежем у сумі 11871,00 грн. та фінансових сан кцій у сумі 2967, 75 грн.), №0000252300 від 02.06.20 11 р. з податку на додану вартіс ть у розмірі 11871, 25 грн. (за основн им платежем у сумі 9497,00 грн. та фі нансових санкцій у сумі 2374, 25 гр н.) підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позовних ви мог про стягнення з Державно го бюджету України витрат на проїзд представника у судов і засідання у розмірі 712,66 грн., с уд вказує наступне.

Так, відповідно ч. 1 ст. 94 КАС Ук раїни якщо судове рішення ух валене на користь позивача, с уд присуджує всі здійснені н им документально підтвердже ні судові витрати з відповід ача, тобто з Державного бюдже ту України, якщо відповідаче м був державний орган, його по садова чи службова особа, або з відповідного місцевого бю джету, якщо ним був орган місц евого самоврядування, його п осадова чи службова особа.

Представник позивача нада в до суду на підтвердження су дових витрат такі документи, а саме: проїзні документи (кв итки) та звіт про використанн я коштів, виданих на відрядже ння або під звіт №АО-0000001 від 24.01.2012 р., але у жодному з цих докумен тів не вбачається, що вони нал ежать представнику позивача ОСОБА_1, тому суд не може пр ийняти їх до уваги та вважати належними доказами, а судові витрати понесені представни ком позивача документально п ідтвердженими.

Відповідно до ст. 70 КАС Украї ни належними є докази, які міс тять інформацію щодо предмет а доказування.

Так, на підставі викладеног о, суд в цій частині позовних в имог, щодо стягнення з Держав ного бюджету України витрат на проїзд представника у суд ові засідання у розмірі 712,66 грн . відмовляє.

Стосовно понесених позива чем витрат зі сплати судовог о збору у розмірі 3,40 грн., факт п онесення яких підтверджено к витанцією від 25.08.2011р. № 169914-1, підля гають відшкодуванню з Держав ного бюджету України у повно му обсязі.

У зв' язку зі складністю сп рави судом 01.02.2012 року проголоше на вступна та резолютивна ча стина постанови, а 06.02.2012 року по станову складено у повному о бсязі.

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 1 62, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити част ково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідом лення-рішення Державної пода ткової інспекції в Бахчисара йському районі АР Крим №0000272300 ві д 02.06.2011 р. з податку на прибуток у розмірі 14838, 75 грн. (за основним п латежем у сумі 11871,00 грн. та фінан сових санкцій у сумі 2967, 75 грн.), № 0000252300 від 02.06.2011 р. з податку на дода ну вартість у розмірі 11871, 25 грн. (за основним платежем у сумі 94 97,00 грн. та фінансових санкцій у сумі 2374, 25 грн.)

3. Стягнути з Державного бюд жету України, на користь Това риства з обмеженою відповіда льністю "Нова Формація", в раху нок відшкодування понесених судових витрат, - 3,40 грн.

4. В іншій частині позовних в имог відмовити.

Постанова набирає законно ї сили через 10 днів з дня її про голошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну части ну постанови або справу розг лянуто у порядку письмового провадження, постанова набир ає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі непо дання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного про вадження або набрання законн ої сили рішенням за наслідка ми апеляційного провадження .

Апеляційна скарга подаєть ся до Севастопольського апел яційного адміністративного суду через Окружний адмініс тративний суд Автономної Рес публіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі прог олошення вступної та резолют ивної частини постанови або розгляду справи у порядку пи сьмового провадження, апеля ційна скарга подається протя гом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги о дночасно надсилається особо ю, яка її подає, до Севастополь ського апеляційного адмініс тративного суду.

Суддя Па нов О.І.