Рішення

від 08.07.2008 по справі 26/163

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м.

Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

08.07.08                                                                                                        

Справа № 26/163

За позовом: Приватного

підприємства „Енергетика плюс”, м. Львів

до відповідача:

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Пустомити

Львівської області

про стягнення

185 107,40 грн.                                                                                              

Суддя Деркач

Ю.Б.

при секретарі

Боровець Я.

Представники:

від позивача

Шнир О.Б. -представник (довіреність б/н від 10.06.2008 р.)

від відповідача ОСОБА_1

-СПД, ОСОБА_2 -представник (довіреність б/н від       20.12.2007 р.

Представникам сторін роз'яснено їх

права та обов'язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК

України.

Сторонами не заявлено вимог щодо

здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального

технічного засобу відповідно до ч. 7 ст. 811 ГПК України.

Суть спору: Приватне

підприємство „Енергетика плюс”, м. Львів звернулося до господарського суду з

позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.

Пустомити Львівської області про стягнення 185 107,40 грн.

Ухвалою суду від 17.06.2008 р.

порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні

на 08.07.2008 р.

Представник позивача в судове

засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю.

Представники відповідача в судове

засідання з'явилися, подали відзив від 07.07.2008 р. на позовну заяву, проти

позовних вимог заперечили з підстав наведених у відзиві. У відзиві на позовну

заяву, також, відповідач заявив клопотання про відкладення розгляду справи у

зв'язку з ненаправленням йому позивачем позовної заяви з усіма обгрунтовуючими

матеріалами та подання зустрічного позову. Крім того, відповідачем подано

клопотання від 08.07.2008 р. про витребування у позивача доказів, які мають, на

думку відповідача, істотне значення для об'єктивного з'ясування обставин, що

регламентуються позивачем в обгрунтування заявлених позовних вимог.

Вищевказані клопотання відповідача

судом відхилено, так як у справі є достатньо доказів для розгляду спору п суті.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням

господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час

розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких

беруть участь ті самі сторони. Згідно ч. 4 ст. 35 ГПК України, рішення суду з

цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського

суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Також слід зазначити, що ст. 77 ГПК

України не передбачає таку обставину, як надання можливості подати зустрічний

позов, як обставину для відкладення розгляду справи, коли спір може бути

вирішено в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

Рішенням господарського суду

Львівської області від 17.03.2008 р. по справі № 21/333, залишеним в силі

постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.06.2008 р.

зобов'язано відповідача (СПД-ФО ОСОБА_1) усунути перешкоди у користуванні

майном -будівлею складу літ. Б-1 загальною площею 596,9 м.кв. та будівлею

складу літ. В-1 загальною площею 336,5 м.кв., що розташовані за адресою: м.

Львів, вул. Д. Апостола, 11а шляхом виселення СПД-ФО ОСОБА_1 з вказаних

приміщень.

Як встановлено в згаданих рішенні

суду та постанові апеляційної інстанції, договір оренди, на підставі якого

відповідач користувався вказаними приміщеннями, було розірвано позивачем в

односторонньому порядку з 02.11.2007 р. у відповідності до п. 6.1. договору

оренди. Таким чином, з вказаної дати договір оренди припинив свою дію.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК

України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути

наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального

зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідачем на час розгляду спору

не подано доказів звільнення орендованих у позивача приміщень, хоча такі

витребовувались судом. У поданому відповідачем відзиві та долучених до нього

матеріалах факт перебування в приміщеннях на час розгляду спору не спростував.

Як доказ перебування відповідачем у вказаних приміщеннях позивачем подано наказ

господарського суду Львівської області від 25.06.2008 р. на примусове виконання

рішення суду по справі № 21/333 та акт від 04.07.2008 р. про знаходження та

здійснення підприємницької діяльності відповідачем у даних приміщеннях.

Згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України,

якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право

вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування

річчю за час прострочення.

Позивачем нараховано за період

листопад 2007 р. -червень 2008 р. пеню за невиконання відповідачем обов'язку,

щодо повернення орендованих приміщень у розмірі 147 000,00 грн.

15 листопада 2007 р. укладено

договір оренди № 09/0 відповідно до якого позивач зобов'язався передати вказані

вище приміщення СПД-ФО ОСОБА_3 за актом прийому передачі протягом 3-х днів з

моменту підписання договору, тобто до 18 листопада включно. Приміщення у

користування позивачем передані не були оскільки попередній орендар

(відповідач) їх не звільнив.

Рішенням господарського суду

Львівської області від 20.03.2008 р. у справі № 9/14 договір оренди № 09/0 від

15.11.2007 р. розірвано та стягнуто з позивача на користь СПД-ФО ОСОБА_3 штраф

в сумі 37 440,00 грн., державне мито в сумі 459,40 грн. та 118,00 грн. втрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення суду вступило в

законну силу.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК

України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який

вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову

при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Згідно ч. 4

ст. 35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили,

є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і

мають значення для вирішення спору.

Згідно платіжного доручення № 2136

від 10.06.2008 р. вказані суми у загальному розмірі 38 017,40 грн. були

перераховані позивачем СПД-ФО ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК

України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання

або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен

відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого

порушено.

За ч. 1 ст. 225 ГК України, до

складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське

правопорушення, включаються: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим

суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо),

понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою

стороною.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЦК України

цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного

законодавства.

З матеріалів справи вбачається

невиконання обов'язку відповідача щодо передання орендованого майна позивачеві

негайно після припинення договору оренди (ч. 1 ст. 785 ЦК України) і відповідно

настання у відповідача за законом обов'язку сплатити неустойку та відшкодувати

завдані невиконанням зобов'язання збитки.

Що стосується заперечень

відповідача проти задоволення позову вказаних у відзиві на позовну заяву слід

зазначити зокрема наступне:

-          стосовно посилань про

відповідальність у вигляді пені лише відповідно до умов договору, то вказана

відповідальність за договором оренди № 06/0 від 17.09.2007 р. (невиконання умов

якого допущено відповідачем по даній справі) передбачена лише за несвоєчасну

несплату орендних платежів, що не входить в предмет даного спору;

-          стосовно вини позивача та оцінки

позивачем тих чи інших фактів, які впливають на виникнення тих чи інших

обов'язків відповідача в даному спорі за законом -то суб'єктивна оцінка сторін

спору тих чи інших фактів не впливає на вирішення спору судом відповідно до

вимог законодавства. Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст. 218 ГК

України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських

відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник

господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання

господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської

діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для

недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено

законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського

зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що

належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної

сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення

господарської діяльності. Не вважаються такими обставини, зокрема, порушення

зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для

виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів, які б свідчили про звільнення відповідача від відповідальності за

порушення зобов'язання за договором оренди № 06/0 від 17.09.2007 р., останнім

не подано.

-          стосовно повної сплати орендної плати

за договором № 06/0 від 17.09.2007 р. та вказане не є предметом розгляду у

даному спорі. Посилання відповідача на обставини встановлені рішенням

господарського суду Львівської області то постановою Львівського апеляційного

господарського суду по справі № 21/333, якими ніби-то встановлено належне

виконання ним обов'язку зі сплати орендної плати не відноситься до предмету

даного спору, так як вказана обставина була встановлена при вирішенні спору про

виселення відповідача з орендованих приміщень, а саме правомірності розірвання

вказаного договору оренди позивачем в односторонньому порядку. Доказів оплати

орендної плати за період листопад 2007 р. -червень 2008 р., тобто після

припинення договору, відповідач не подав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими

учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України

господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до

законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що

позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення

повністю.

З огляду на викладене, керуючись

Конституцією України, ст.ст. 11, 785 ЦК України, ст.ст. 218, 224, 225 ГК

України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 77, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК

України, суд -

В И Р І Ш И

В:

1.          Позов

задоволити повністю.

2.          Стягнути з

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

(ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) на користь Приватного

підприємства „Енергетика плюс”, м. Львів, вул. Курмановича, 9 (код ЄДРПОУ

25230132)         38 017 грн. 40 коп.

збитків, 147 000 грн. 00 коп. неустойки (пені), 1 850 грн. 17 коп. державного

мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

3.   Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                          

                  Деркач Ю.Б.