Постанова

від 13.02.2012 по справі 2а/0470/2002/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/2002/12

Дніпропетро вський окружний адміністрат ивний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Віктор овича

при секретарі Лісна А.М.

за участю:

представника позивача

представника відповідача ОСОБА_3

Лещенко В.О.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у місті Дн іпропетровську адміністрат ивну справу за адміністратив ним позовом ОСОБА_3 до Гол овного Дніпропетровського о бласного управління у справа х захисту прав споживачів пр о визнання дій незаконними, п оновлення на роботі та стягн ення грошових коштів за виму шений прогул та по лікарняно му листу

ВСТАНОВИВ:

02.02.2012 року позивач зверн уся з позовом до Дніпропетро вського окружного адміністр ативного суду, у якому просит ь:

- визнати незаконними дії ке рівництва Головного Дніпроп етровського обласного управ ління у справах захисту прав споживачів щодо звільнення мене з Головного управління по пункту 1 статті 40 КЗпП Украї ни;

- зобов' язати керівництво Головного Дніпропетровсько го обласного управління у сп равах захисту прав споживачі в скасувати наказ № 180-к від 30.12.2011 року, як незаконно виданий та відповідно до статті 235 КЗпП У країни негайно поновити мене на посаді головного спеціал іста відділу по контролю у сф ері послуг та реклами Головн ого управління;

- зобов' язати керівництво Головного Дніпропетровсько го обласного управління у сп равах захисту прав споживачі в виплатити мені грошові кош ти за час вимушеного прогулу з 17.01.2012 року по день розгляду сп рави;

- зобов' язати керівництво Головного Дніпропетровсько го обласного управління у сп равах захисту прав споживачі в виплатити мені грошові кош ти за листком непрацездатнос ті серія НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що 30.12.2011 року відповідач ем звільнено позивача на під ставі п.1 ст. 40 КЗпП України у зв ' язку з ліквідацією Головно го Дніпропетровського облас ного управління у справах за хисту прав споживачів. Позив ач вважає вказане звільнення протиправним, оскільки на мо мент звільнення останній пер ебував на лікарняному, а тако ж був членом профспілки, яка н е давала згоду на його звільн ення. Крім того, позивач зазна чив, що постанови Кабінету Мі ністрів України від 29.06.2011 року № 775 «Про утворення територіаль них органів Держспоживстанд арту України», якою дуло лікв ідовано відповідача взагалі не існує.

Ухвалою від 03.02.2012 року відкри то провадження у справі.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовом у засіданні позов не визнав, в важає, що звільнення позивач а було проведено на підставі , в межах повноважень та у спос іб, що передбачені Конституц ією та законами України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши поясненн я представників сторін, суд в становив наступне.

Позивач працював у ві дповідача на посаді головног о спеціаліста відділу контро лю у сфері послуг та реклами Г оловного Дніпропетровськог о обласного управління у спр авах захисту прав споживачів .

Згідно до трудової кн ижки позивача останній прийн яв присягу державного службо вця та на момент звільнення м ав 12 ранг державного службовц я.

Відповідачем 08.08.2011 року попереджено позивача про на ступне вивільнення працівни ків, у зв' язку з ліквідацією Головного Дніпропетровсько го обласного управління у сп равах захисту прав споживачі в, що не заперечується позива чем.

30 грудня 2011 року відпов ідачем видано наказ № 180-к «Про звільнення ОСОБА_3», у від повідності до якого позивача звільнено з займаної посади головного спеціаліста відді лу контролю у сфері послуг та реклами Головного Дніпропет ровського обласного управлі ння у справах захисту прав сп оживачів на підставі п.1 ст. 40 КЗ пП України, у зв' язку з лікві дацією Головного Дніпропетр овського обласного управлін ня у справах захисту прав спо живачів; виплачено позивачу компенсацію за невикористан і дні відпустки та вихідну до помогу в розмірі середньоміс ячного заробітку згідно стат ті 44 КЗпП України.

Наказ відповідача № 180 -к від 30.12.2011 року виданий на підс таві постанови Кабінету Міні стрів України від 29.06.2011 року № 775 «Про утворення територіальн их органів Держспоживстанда рту України» та попередження про наступне вивільнення пр ацівників від 08.08.2011 року.

У відповідності до інформа ційного листа Вищого адмініс тративного суду України від 26.05.2010 року № 753/11/13-10 «Про розв' язан ня спорів, що виникають з відн осин публічної служби» розгл ядаючи спори щодо звільнення публічних службовців, суди м ають враховувати правову поз ицію Верховного Суду України , викладену у справі за позово м гр. Ж. до Президента України про скасування Указу Президе нта України стосовно звільне ння та поновлення на посаді, я ка полягає у тому, що під час в ирішення спорів зазначеної к атегорії пріоритетними є нор ми спеціальних законів, а нор ми трудового законодавства п ідлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спец іальних законів не врегульов ано спірних відносин, та коли про можливість такого засто сування прямо зазначено у сп еціальному законі.

Тому, якщо у спеціальному за коні (Закони України "Про мілі цію", "Про Кабінет Міністрів Ук раїни" тощо) не передбачено аб о прямо заборонено застосува ння норм трудового законодав ства, то особа може бути звіль нена виключно з підстав пере дбачених цими законами. В той же час, ряд спеціальних закон ів (Закони України "Про держав ну службу", "Про службу в орган ах місцевого самоврядування " та ін.) передбачають можливіс ть поширення на службові від носини трудового законодавс тва. У зв'язку з цим, судам необ хідно виходити з того, що підс тави припинення служби у так ому випадку діляться на зага льні, передбачені Кодексом з аконів про працю України (дал і - КЗпП), та спеціальні, передб ачені відповідними спеціаль ними законами України.

У статті 30 Закону Укра їни «Про державну службу» пе редбачено можливість застос ування загальних підстав, пе редбачених Кодексом законів про працю України у випадку п рипинення державної служби.

Судом встановлено, що звільнення позивача було пр оведено на підставі п.1 ст. 40 КЗп П України, тому відповідач пі д час звільнення позивача по винен був дотримуватися і га рантій встановлених Кодекс ом законів про працю України .

Згідно п.1 ст. 40 КЗпП Укр аїни трудовий договір, уклад ений на невизначений строк, а також строковий трудовий до говір до закінчення строку й ого чинності можуть бути роз ірвані власником або уповнов аженим ним органом у разі змі ни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідац ії, реорганізації або перепр офілювання підприємства, уст анови, організації, скорочен ня чисельності або штату пра цівників.

При цьому як встановл ено правилами частини 2 цієї с татті, звільнення із зазначе них підстав допускається, як що неможливо перевести праці вника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно підпункту 1 пун кту 1 інформаційного листа Ви щого адміністративного суду України від 26.05.2010 року № 753/11/13-10 «Пр о розв' язання спорів, що вин икають з відносин публічної служби» згідно частини друг ої статті 40 КЗпП України звіл ьнення з

підстав, зазначених у пунк тах 1, 2 і 6 цієї статті, допускає ться, якщо неможливо переве сти працівника, за його згод ою, на іншу роботу, у випадку л іквідації юридичної особи пу блічного права.

Згідно постанови Верховно го Суду України від 22.09.2009 року, я ка згадується у інформаційно му листі Вищого адміністрат ивного суду України від 26.05.2010 ро ку № 753/11/13-10 «Про розв' язання сп орів, що виникають з відносин публічної служби», у справі з а позовом гр. П. до Державної м итної служби України про виз нання протиправним та скасув ання наказів щодо звільнення у зв' язку з ліквідацією мит ного поста «Рава-Руська» Зах ідної регіональної митниці р озглядаючи справи про звільн ення публічного службовця з посади у зв' язку з ліквідац ією публічної установи, суди повинні:

по-перше, перевірити наявні сть чи відсутність факту лік відації юридичної особи публ ічного права згідно Конститу цією та чинним законодавство м,

по-друге, встановити, чи вжи то адміністрацією публічног о органу всіх зусиль для пере міщення або переведення публ ічного службовця, чи іншого й ого працевлаштування, як це п ередбачено ч.2 ст. 40 КЗпП Україн и.

Судом встановлено, що Кабінет Міністрів України п остановою від 29.06.2011 року № 775 «Про утворення територіальних ор ганів Державної інспекції з питань захисту прав споживач ів» ліквідував територіальн і органи Державного коміте ту з питань технічного регул ювання та споживчої політики за переліком згідно з додат ком 2, в тому числі і Головне Дн іпропетровське обласне упра вління у справах захисту пра в споживачів та утворив як юр идичні особи публічного прав а територіальні органи Держа вної інспекції з питань захи сту прав споживачів за пере ліком згідно з додатком 1.

Вищевказана постанов а була опублікована у Офіцій ному віснику України 29.07.2011 року № 55 та в газеті «Урядовий кур' єр» від 04.08.2011 року № 141.

Згідно змісту вказан ої постанови територіальні органи Державного комітету з питань технічного регулюв ання та споживчої політики н е являються правонаступника ми територіальних органів Де ржавної інспекції з питань з ахисту прав споживачів, так им чином Кабінет Міністрів У країни вирішив саме ліквідув ати Головне Дніпропетровськ е обласне управління у справ ах захисту прав споживачів б ез визначення правонаступни ків.

Суд зазначає, що Держа вний комітет з питань техніч ного регулювання та споживчо ї політики, а також Державна і нспекція з питань захисту п рав споживачів згідно Указі в Президента України від 01.10.2002 р оку № 887/2002 «Про Державний коміт ет України з питань технічно го регулювання та споживчої політики та від 13.04.2011 року № 465/2011 « Про Положення про Державну і нспекцію України з питань за хисту прав споживачів» являю ться центральними органами в иконавчої влади.

Суд зазначає, що поряд ок утворення та ліквідації т ериторіальних органів центр ального органу виконавчої вл ади визначений статтею 21 Зако ну України «Про центральні о ргани виконавчої влади», яки й набув чинності 09.04.2011 року.

Відповідно до вказан ого закону України територіа льні органи центрального ор гану виконавчої влади утворю ються як юридичні особи публ ічного права в межах гранич ної чисельності державних службовців та працівників центрального органу викона вчої влади і коштів, передбач ених на його утримання, лікві довуються, реорганізовують ся за поданням міністра, як ий спрямовує та координує ді яльність центрального орга ну виконавчої влади, Кабінет ом Міністрів України.

Згідно ч.1 ст. 49 КЗпП Укр аїни про наступне вивільненн я працівників персонально по переджають не пізніше ніж за два місяці.

Судом встановлено, що позивача попереджено про на ступне вивільнення працівни ків, у зв' язку з ліквідацією Головного Дніпропетровсько го обласного управління у сп равах захисту прав споживачі в.

Одночасно з попередж енням про звільнення у зв'язк у із змінами в організації ви робництва і праці власник аб о уповноважений ним орган пр опонує працівникові іншу роб оту на тому ж підприємстві, в у станові, організації. При від сутності роботи за відповідн ою професією чи спеціальніст ю, а також у разі відмови праці вника від переведення на інш у роботу на тому ж підприємст ві, в установі, організації пр ацівник, за своїм розсудом, зв ертається за допомогою до де ржавної служби зайнятості аб о працевлаштовується самост ійно. Водночас власник або уп овноважений ним орган доводи ть до відома державної служб и зайнятості про наступне ви вільнення працівника із зазн аченням його професії, спеці альності, кваліфікації та ро зміру оплати праці.

Державна служба зайнятост і пропонує працівникові робо ту в тій же чи іншій місцевост і за його професією, спеціаль ністю, кваліфікацією, а при її відсутності - здійснює підбі р іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і с успільних потреб. При необхі дності працівника може бути направлено, за його згодою, на навчання новій професії (спе ціальності) з наступним нада нням йому роботи. (ч.3 та 4 ст.49-2 КЗ пП України).

Відповідач у встановленом у ч.3 ст.49-2 КЗпП України порядку повідомив державну службу з айнятості про наступне вивіл ьнення працівників, в тому чи слі і позивача, що підтверджу ється звітом про заплановане вивільнення працівників ста ном на 08.08.2011 року, копія якого зн аходиться у матеріалах справ и.

Судом встановлено, що відповідач під час попередж ення про наступне вивільненн я позивача не пропонував ост анньому на іншу роботу у відп овідності до ч.2 ст. 40 КЗпП Украї ни, та не вжив всіх зусиль для переміщення або переведення публічного службовця, чи інш ого його працевлаштування, о скільки останній не надав су ду відповідних доказів в том у числі і на вимогу суду.

Суд також зазначає, щ о згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.1994 рок у № 423 «Про деякі питання практ ики застосування статей 4, 15 і 27 Закону України «Про державн у службу» установлено, що без конкурсного відбору або ста жування можуть прийматися: д ержавні службовці, які переб ували на відповідних посадах у державних органах та викон авчих органах Рад, у тому числ і в тих, що ліквідуються, до но востворених органів держав ної виконавчої влади і місце вого самоврядування.

Враховуючи те, що згі дно постанови Кабінету Мініс трів України від 29.06.2011 року № 775 « «Про утворення територіальн их органів Державної інспекц ії з питань захисту прав спож ивачів» територіальні орга ни Державного комітету з пи тань технічного регулювання та споживчої політики були л іквідовані та створені терит оріальні органи Державної ін спекції з питань захисту пр ав споживачів, які згідно нак азу Міністерства економічно го розвитку і торгівлі Украї ни від 09.11.2011 року № 206 «Про затвер дження Положення про інспекц ії з питань захисту прав спож ивачів в Автономній Республі ці Крим, областях, містах Києв і та Севастополі» мають майж е ідетичні завдання і функці ї як і ліквідовані територіа льні органи Державного ком ітету з питань технічного ре гулювання та споживчої політ ики згідно наказу Державного комітету з питань технічног о регулювання та споживчої п олітики № 229 від 23.06.2009 року «Про з атвердження Положення про уп равління у справах захисту п рав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях,мі стах Києві та Севастополі», т о відповідач повинен був зве рнутися до новоутворених тер иторіальних органів Державн ої інспекції з питань захист у прав споживачів з пропози цією щодо переведення позива ча до новоствореного органу державної виконавчої влади з гідно постанови Кабінету Мін істрів України від 17.06.1994 року № 423 «Про деякі питання практики застосування статей 4, 15 і 27 Зак ону України «Про державну сл ужбу» та запропонувати позив ачу переведення до новоутвор еного органу державної викон авчої влади.

Крім того, суд зазнача є, що наказом Державного комі тету України з питань техніч ного регулювання та споживчо ї політики (Держспоживстанда рт України) № 8655-8-7/16 від 14.12.2011 року, к опія якого знаходиться у мат еріалах справи, передбачено, що з метою ефективного та рац іонального використання бюд жетних коштів необхідно забе зпечити звільнення працівни ків територіальних органів Д ержспоживстандарту України за переведенням для подальш ої роботи в територіальних о рганах Державної інспекції У країни з питань захисту прав споживачів або відповідно д о п.1 ст. 40 КЗпП України до 30.12.2011 рок у.

На підставі викладен ого, суд вважає протиправним дії в.о. начальника Головного Дніпропетровського обласно го управління у справах захи сту прав споживачів - голов и комісії з проведення лікві дації Головного управління ОСОБА_5 щодо звільнення ОСОБА_3 з Головного Дніпроп етровського обласного управ ління у справах захисту прав споживачів за пунктом 1 статт і 40 КЗпП України, оскільки ост анній не вжив всіх зусиль для переміщення або переведення позивача, чи іншого його прац евлаштування згідно ч.2 ст. 40 КЗ пП України, у зв' язку з лікві дацією публічної установи.

Щодо позовної вимоги про зобов' язання керівницт ва Головного Дніпропетровсь кого обласного управління у справах захисту прав спожива чів скасувати наказ № 180-к від 30 .12.2011 року, як незаконно виданий та відповідно до статті 235 КЗп П України негайно поновити м ене на посаді головного спец іаліста відділу по контролю у сфері послуг та реклами Гол овного управління, то суд заз начає наступне.

Способом захисту пор ушеного права у відносинах п ублічної служби є, зокрема, ск асування судом наказу про зв ільнення державного службов ця та поновлення його на поса ді.

У відповідності до ст атті 11 КАС України суд може ви йти за межі заявлених позовн их вимог тільки в разі, якщо це необхідно для поновного зах исту прав, свобод та інтересі в сторін та третіх осіб, про за хист яких вони просять.

Таким чином, суд вважа є за необхідне вийти за межі з аявлених позивачем позовних вимог та скасувати наказ в.о. начальника Головного Дніпро петровського обласного упра вління у справах захисту пра в споживачів - голови коміс ії з проведення ліквідації Г оловного управління № 180-к від 30.12.2011 року, оскільки останній б ув прийнятий з порушення нор м статей 40 та 49-2 КЗпП України в ч астині порядку звільнення по зивача, та поновити ОСОБА_3 на посаді головного спеціал іста відділу контролю у сфер і послуг та реклами Головног о Дніпропетровського обласн ого управління у справах зах исту прав споживачів, оскіль ки це є необхідних для повног о захисту права та інтересів позивача.

Судом відхиляються доводи позивача стосовно неможливо сті звільнення працівника пі д час його перебування на лік арняному, через те, що статтею 40 КЗпП України прямо передбач ено, що не допускається звіль нення працівника з ініціатив и власника або уповноваженог о ним органу в період його тим часової непрацездатності (кр ім звільнення за пунктом 5 ціє ї статті), а також у період пер ебування працівника у відпус тці. Це правило не поширюєтьс я на випадок повної ліквідац ії підприємства, установи, ор ганізації.

Враховуючи те, що відб увається повна ліквідація ві дповідача, останній вправі б ув звільнити позивача в пері од його тимчасової непрацезд атності.

Згідно ч.1 ст. 43 КЗпП України р озірвання трудового договор у з підстав, передбачених пун ктами 1 (крім випадку ліквідац ії підприємства, установи, ор ганізації), 2-5, 7 статті 40 і пункта ми 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, м оже бути проведено лише за по передньою згодою виборного о ргану (профспілкового предст авника), первинної профспілк ової організації, членом яко ї є працівник.

Аналогічні положення містяться у ст.41 Закону Украї ни «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльност і».

На підставі викладен ого, суд відхиляє доводи пози вача стосовно необхідності о тримання згоди профспілки, ч леном якої є позивач, на звіль нення останнього, у разі лікв ідації відповідача.

Судом також відхиляю ться доводи позивача, що стос овно того, що постанова Кабін ету Міністрів України № 775 від 29.06.2011 року «Про утворення терит оріальних органів Держспожи встандарту України» не існує , оскільки відповідач у оскар жуваному наказі просто допус тив описку та частково невір но написав назву постанови К абінету Міністрів України № 775 від 29.06.2011 року, а саме: замість с лів «Про утворення територіа льних органів Державної інсп екції з питань захисту прав с поживачів» написав «Про утво рення територіальних органі в Держспоживстандарту Украї ни».

Судом також зазначає , що у п. 2 оскаржуваного наказу допущено описку, а саме: заміс ть прізвища ОСОБА_3 написа но ОСОБА_3

Судом з пояснень пози вача встановлено, що останні й отримав середньомісячний з аробіток згідно ст.44 КЗпП Укра їни при звільнення.

Щодо позовної вимоги щодо з обов' язання керівництва Го ловного Дніпропетровського обласного управління у спра вах захисту прав споживачів виплатити мені грошові кошти за листком непрацездатності серія НОМЕР_1, то суд зазна чає наступне.

Згідно ч.1 ст. 116 КЗпП Укр аїни при звільненні працівни ка виплата всіх сум, що належа ть йому від підприємства, уст анови, організації, провадит ься в день звільнення. Якщо пр ацівник в день звільнення не працював, то зазначені суми м ають бути виплачені не пізні ше наступного дня після пред 'явлення звільненим працівни ком вимоги про розрахунок. Пр о нараховані суми, належні пр ацівникові при звільненні, в ласник або уповноважений ним орган повинен письмово пові домити працівника перед випл атою зазначених сум.

Судом встановлено, що позивач на момент його звіль нення не працював, оскільки п еребував на лікарняному, що п ідтверджується копією листк а непрацездатності серія Н ОМЕР_1, який знаходиться у ма теріалах справи.

Згідно ч.2 ст. 35 Закону У країни «Про загальнообов'язк ове державне соціальне страх ування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та в итратами, зумовленими похова нням» оплата перших п'яти дні в тимчасової непрацездатнос ті внаслідок захворювання аб о травми, не пов'язаної з нещас ним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок кош тів роботодавця у порядку, вс тановленому Кабінетом Мініс трів України.

Порядок обчислення с ередньої заробітної плати (д оходу, грошового забезпеченн я) для розрахунку виплат за за гальнообов'язковим державни м соціальним страхуванням ви значений постановою Кабінет у Міністрів України від 26.09.2001 ро ку № 1266.

Судом встановлено, що відпо відач не виплатив позивачу п ри звільненні оплату тимчасо вої непрацездатності внаслі док захворювання.

Враховуючи те, що на мо мент звільнення позивач не п рацював, а перебував на лікар няному, то згідно статті 116 КЗп П України грошові кошти мают ь бути виплачені позивачу не пізніше наступного дня післ я пред'явлення звільненим пр ацівником вимоги про розраху нок.

Судом встановлено, що позивач не пред'являв відпов ідачу вимогу про розрахунок, а також листок непрацездатн ості серія НОМЕР_1, а тому у відповідача відсутній обов' язок на момент звернення поз ивача до адміністративного с уду щодо оплати позивачу дні в тимчасової непрацездатнос ті внаслідок захворювання.

Щодо заявленої позовної ви моги щодо зобов' язання кері вництва Головного Дніпропет ровського обласного управлі ння у справах захисту прав сп оживачів виплатити мені грош ові кошти за час вимушеного п рогулу з 17.01.2012 року по день розг ляду справи, то суд зазначає н аступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП Ук раїни при ухваленні рішення про поновлення на роботі орг ан, який розглядає трудовий с пір, одночасно приймає рішен ня про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різни ці в заробітку за час виконан ня нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Як що заява про поновлення на ро боті розглядається більше од ного року не з вини працівник а, орган, який розглядає трудо вий спір, виносить рішення пр о виплату середнього заробіт ку за весь час вимушеного про гулу.

Середній заробіток праців ника визначається відповідн о до ст. 27 Закону України “Про о плату праці” за правилами, пе редбаченими Порядком обчисл ення середньої заробітної пл ати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - П орядок).

З урахуванням цих норм, зокр ема абз. 3 п. 2 Порядку, середньом ісячна заробітна плата за ча с вимушеного прогулу працівн ика обчислюється виходячи з виплат за останні два календ арні місяці роботи, що переду ють події, з якою пов' язана в иплата, тобто, що передують дн ю звільнення працівника з ро боти.

Ураховуючи, що звільнення п озивача відбулося 30 грудня 2011 р оку, то середня заробітна пла та позивача повинна обчислюв атися з виплат, отриманих ним за попередні два місяці ро боти, а саме за листопад і груд ень 2011 року.

Відповідно до п. 5 розд. ІV Пор ядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час виму шеного прогулу, є середньоде нна (середньогодинна) заробі тна плата працівника, яка згі дно з п. 8 цього Порядку визнач ається діленням заробітної п лати за фактично відпрацьова ні протягом двох місяців роб очі (календарні) дні на число в ідпрацьованих робочих днів ( годин), а у випадках, передбаче них чинним законодавством - календарних днів за цей пері од.

Після визначення середньо денної заробітної плати як р озрахункової величини для на рахування виплат працівнику , здійснюється нарахування з агальної суми середнього зар обітку за час вимушеного про гулу, яка обчислюється шляхо м множення середньоденної за робітної плати на середньомі сячне число робочих днів у ро зрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку).

Середньомісячне число роб очих днів розраховується діл енням на 2 сумарного числа роб очих днів за останні два кале ндарні місяці згідно з графі ком роботи підприємства, уст анови, організації, встановл еним з дотриманням вимог зак онодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).

Аналогічну позицію вислов лює Верховний Суд України в у хвалі 23.01.2012 року по справі № 6-92цс 11.

Згідно п.32 постанови Пленум у Верховного Суду України № 9 в ід 06.11.1992 року «Про практику розг ляду судами трудових спорів» при присудженні оплати за ча с вимушеного прогулу зарахов ується заробіток за місцем н ової роботи (одержана допомо га по тимчасовій непрацездат ності, вихідна допомога, сере дній заробіток на період пра цевлаштування, допомога по б езробіттю), який працівник ма в у цей час.

У позовній заяві позивач пр осить суд виплатити йому сер едній заробіток за час вимуш еного прогулу з 17.01.2012 року по де нь розгляду справи, оскільки саме 17.01.2012 позивачу приписано с тати до роботи згідно листка непрацездатності серії НО МЕР_1, який знаходиться у мат еріалах справи.

Останнім днем розгляду спр ави є 13.02.2012 року.

Таким чином, строк вимушено го прогулу позивача складає менше одного календарного мі сяця.

Враховуючи викладене, а так ож те, що при присудженні опла ти за час вимушеного прогулу зараховується вихідна допом ога при звільненні, отриманн я позивачем при звільненні в ихідної допомоги у вигляді с ередньомісячного заробітку , то середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.01.2012 року по 13.02.2012 року буде дорівнювати нулю, оскільки отримана при з вільненні вихідна допомога у вигляді середньомісячного з аробітку буде більшою при зд ійсненні зарахування ніж сер едній заробіток за час вимуш еного прогулу.

Крім того, суд зазначає, що с пособом захисту у справі про присудження оплати за час ви мушеного прогулу є стягнення вищевказаної суми з роботод авця, а не зобов' язання робо тодавця здійснити певні дії.

На підставі викладеного, су д відмовляє у задоволенні по зовної вимоги зобов' язання керівництва Головного Дніпр опетровського обласного упр авління у справах захисту пр ав споживачів виплатити мені грошові кошти за час вимушен ого прогулу з 17.01.2012 року по день розгляду справи.0

Відповідно до вимог ст. 256 КАС України постанова суду про п оновлення на посаді у віднос инах публічної служби підляг ає негайному виконанню.

З огляду на зазначене вище, суд прийшов до висновку, що по станова в частині поновлення позивача на роботі підлягає негайному виконанню.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо адмініс тративний позов задоволено ч астково, судові витрати, здій снені позивачем, присуджують ся йому відповідно до задово лених вимог, а відповідачу - ві дповідно до тієї частини вим ог, у задоволенні яких позива чеві відмовлено. Однак, відпо відно до статті 5 Закону Украї ни «Про судовий збір», від спл ати судового збору звільнені позивачі - робітники та слу жбовці - за позовами про стя гнення заробітної плати й за іншими вимогами, що випливаю ть з трудових правовідносин .

Керуючись ст.ст.94, 158-163, 186, 254 Кодек су адміністративного судочи нства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного Дніп ропетровського обласного уп равління у справах захисту п рав споживачів про визнання незаконними дій, поновлення на роботі та стягнення грошо вих коштів за вимушений прог ул та по лікарняному листу - задовольнити частково.

Визнати протиправним дії в .о. начальника Головного Дніп ропетровського обласного уп равління у справах захисту п рав споживачів - голови ком ісії з проведення ліквідації Головного управління ОСОБ А_5 щодо звільнення ОСОБА_ 3 з Головного Дніпропетровс ького обласного управління у справах захисту прав спожив ачів за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.

Скасувати наказ в.о. начальн ика Головного Дніпропетровс ького обласного управління у справах захисту прав спожив ачів - голови комісії з пров едення ліквідації Головного управління № 180-к від 30.12.2011 року.

Поновити ОСОБА_3 на поса ді головного спеціаліста від ділу контролю у сфері послуг та реклами Головного Дніпро петровського обласного упра вління у справах захисту пра в споживачів.

В частині інших позовних ви мог - відмовити.

Постанова, в частині поновл ення ОСОБА_3 на посаді під лягає негайному виконанню.

Постанова суду може бути ос каржена до Дніпропетровсько го апеляційного адміністрат ивного суду шляхом подання а пеляційної скарги через Дніп ропетровський окружний адмі ністративний суд з одночасни м направленням копії апеляці йної скарги особою, яка її под ає, до суду апеляційної інста нції.

Апеляційна скарга на поста нову суду першої інстанції п одається протягом десяти дні в з дня її проголошення. У разі складення постанови у повно му обсязі, а також прийняття п останови у письмовому провад женні апеляційна скарга пода ється протягом десяти днів з дня отримання копії постано ви.

У разі якщо справа розгляд алась судом за місцезнаходже нням суб'єкта владних повнов ажень і він не був присутній у судовому засіданні під час п роголошення судового рішенн я, але його було повідомлено п ро можливість отримання копі ї постанови суду безпосередн ьо у суді, то десятиденний стр ок на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закін чення п'ятиденного строку з м оменту отримання суб'єктом в ладних повноважень повідомл ення про можливість отриманн я копії постанови суду.

Постанова суду набирає за конної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не бу ло подано. У разі подання апел яційної скарги судове рішенн я, якщо його не скасовано, наби рає законної сили після пове рнення апеляційної скарги, в ідмови у відкритті апеляційн ого провадження або набрання законної сили рішенням за на слідками апеляційного прова дження.

Повний текст постан ови складено 13 лютого 2012 року

Суддя

С.В. Златін