Постанова

від 16.02.2012 по справі 2а-3020/10/0470

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2010 р.  

Справа № 2а-3020/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Потолової Г.В.

при секретарі –Федоренко Ю.В.

за участю: представника позивача –Дубов Д.О.

      представника  відповідача –не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до Приватного підприємства «Ореншер»про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з Приватного підприємства «Ореншер» на користь держави заборгованості по сплаті пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі  8636грн.00коп.

Позивач до матеріалів справи надав клопотання з проханням дану справу розглянути в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх повністю.

На адресу відповідача була надіслана ухвала про відкриття провадження у справі, однак до справи надійшов конверт-повернення з позначкою про закінчення терміну зберігання. Враховуючи, що адреса відповідача зазначена у позовній заяві, співпадає зі зазначеною в довідці з ЄДР, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи, відповідно до ст. 35 КАС України. Заперечення відповідача проти позову до суду не надходили.

За даних обставин та відповідно до вимог ст.122 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Ореншер»(далі –відповідач, ПП «Ореншер») зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 12.03.2007р., згідно довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.5).

Згідно довідки позивач зареєстрований як платник податків та знаходиться на обліку у ДПІ  в Бабушкінському  районі м.Дніпропетровська 13.03.2007р. за №12076.

Отже, відповідач належним чином зареєстрований, як  суб'єкт господарювання, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності в Україні.

Станом на час розгляду спору ПП «Берег»має заборгованість зі сплати застосованих штрафних санкцій у сумі 8636грн.00коп.

Так, згідно запиту від 22.10.2008р. №47152/10/22-027 на підставі п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», фахівцями податкового органу проведена документальна невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Приватним підприємством «Ореншер»валютного законодавства за період з 11.04.2007р. по 01.08.2008р.

В ході перевірки зазначеної господарської одиниці, працівниками податкового органу встановлено порушення вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що веде до нарахування пені, згідно ст.4 зазначеного Закону від розмірі 0,3% за кожен день прострочки.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 24.11.2008р. №424/22-0/34985591 про результати невиїзної документальної перевірки дотримання вимог валютного законодавства Приватним підприємством «Ореншер» код 34985591 за період з 11.04.2007р. по 01.08.2008р. по контракту №20 від 11.04.2007р. укладеному з ТОВ «Торговий дім «Холти»(Росія).

На підставі акту перевірки від 24.11.2008р. №424/22-0/34985591 прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С»від 01.12.2008р.  №0000782200 на суму 8636грн.00коп., які отримані відповідачем, що підтверджено підписом директора у графі отримання, та останнім в установленому порядку не оскаржені, тобто є чинними.

Керуючись  п.п.6.2.3 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковим органом на адресу ПП «Ореншер»була надіслана перша податкова вимога від 13.02.2009р. №1/397 на суму 8636грн.00коп., але її повернуто поштою з відміткою про закінчення терміну зберігання (а.с.22).

Також, 23.03.2010р. заступником керівника податкового органу відносно відповідача виставлена друга податкова вимога №2/856 на суму податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями у розмірі 8636грн.00коп.

Оскільки, згідно Акту про неможливість вручення другої податкової вимоги від 23.03.2009р. відповідач за вказаною юридичною адресою не знаходиться, у зв'язку з чим зазначені податкові вимоги №1/397 від 13.02.2009р. та №2/856 від 23.03.2009р. розміщено на дошці податкових оголошень.

Таким чином, загальна сума заборгованості  відповідача зі сплати пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності складає 8636грн.00коп., який на момент розгляду справи не погашений.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд виходить з наступного.

Згідно ст.ст. 67, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та в розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

У відповідності до ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та  інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності; достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.

Статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів,  які здійснюються на умовах відстрочення  поставки,  в  разі,  коли  таке  відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового

платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною   першою   цієї   статті,   діє   з  моменту  здійснення уповноваженим  банком  платежу  на користь нерезидента. Строк  та  умови завершення  імпортної операції без увезення товару  на територію України визначаються   у   порядку,  встановленому  Кабінетом  Міністрів України за погодженням  з  Національним  банком України.

Згідно ст.4 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»порушення   резидентами  строків,  передбачених статтями 1 і 2 цього Закону,  тягне за  собою  стягнення  пені  за кожний   день   прострочення   у   розмірі   0,3   відсотка   суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України  на  день виникнення заборгованості. Загальний  розмір  нарахованої  пені  не  може  перевищувати  суми неодержаної  виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.  

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що  позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до Приватного підприємства «Ореншер»про стягнення заборгованості –задовольнити повністю.

          Стягнути з Приватного підприємства «Ореншер»(49000, м.Дніпропетровськ, вул.Солідарна, буд.3, код ЄДРПОУ 34985591, р/р 26001129765600 у АТ «УкрСиббанк», м.Харків, МФО 351005) на користь державного бюджету (на р/р 31118029700004, код платежу 3021081000 в ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, одержувач платежу –УДКУ Бабушкінського району м.Дніпропетровська) заборгованості по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД  у сумі 8636грн.00коп. (вісім тисяч шістсот тридцять шість грн.00коп.).  

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження –з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя                                                                                          Г.В. Потолова