Постанова

від 10.02.2012 по справі 2а/1570/4542/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    

Справа № 2а/1570/4542/2011

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2012 року                                                           м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши в порядку скороченого провадження позовну заяву заступника прокурора Київського району м.Одеси в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Одеси до колективної науково-виробничої фірми «Астра»у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява заступника прокурора Київського району м.Одеси в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Одеси до колективної науково-виробничої фірми «Астра»у формі товариства з обмеженою відповідальністю в якій позивач просить стягнути з колективної науково-виробничої фірми «Астра»у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь  управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Одеси заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 7591 гривня 49 копійок.

Судова кореспонденція яка надсилалась на адресу колективної науково-виробничої фірми «Астра»у формі товариства з обмеженою відповідальністю, що зазначена в позовній заяві та за якою відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, а саме: 65014, м.Одеса, вул. М.Жукова, 53 повернулась до суду з відміткою відповідальної особи відділення зв'язку про відсутність за вказаною адресою, та завірена печаткою поштового відділення.

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У зв'язку із вказаними обставинами суд вважає, що відповідач –колективна науково-виробнича фірма «Астра» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, отримав надіслану копію ухвали про відкриття скороченого провадження у справі належним чином, але жодних заяв про визнання позовних вимог чи заперечень на адміністративний позов до суду не надходило.

Відтак, суддя прийшов до висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі наявних у матеріалах справи доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Згідно ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі –Закон №2464, Закон) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з п.п.1,4 ч.2 ст.6 зазначеного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частинами 3, 4, 5 ст.7 Закону встановлено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.  Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюється ст.8 Закону №2464.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Так, судом встановлено, що відповідно до п.2.1, п. 2.3 Порядку подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України   №7-7 від 19.04.2007 року відповідачем подано звіти за січень-квітень 2011 року (копії а.с.10-17). Згідно вказаних звітів, товариство самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті у відповідному звітному періоді. Так, за вказані чотири місяці 2011 року сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, відповідачем визначена в розмірі 8526 гривень 49 копійок. Відповідно до картки особового рахунку товариства, відповідачем було сплачено лише 935 гривень із вказаної вище суми, а отже загальна сума заборгованості відповідача по єдиному внеску перед Пенсійним фондом складає 7591 гривня 49 копійок (8526,49 –935).

Відповідно до ч.5 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Згідно ч. 12 зазначеної статті, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями зі сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Судом встановлено, що на момент розгляду справи, відповідачем у добровільному порядку сума заборгованості по сплаті єдиного внеску у розмірі 7591 гривня 49 копійок відповідачем не погашена.

Згідно ч.1 ст. 12 Закону, завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право  стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Згідно вимог п.3 ч.1 та ч.2 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився  встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Положеннями ч.3 та 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх  підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до ч. 3, п.2, ч.5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення десятиденного строку отримання відповідачем адміністративного позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене та посилаючись на зазначені вище норми законодавства, суд вважає, що позовні вимоги заступника прокурора Київського району м.Одеси в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Одеси до колективної науково-виробничої фірми «Астра»у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості є законними, обґрунтованими та  підлягають  задоволенню.     

Керуючись ч.2 ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», ст.ст. 2, 4, 6, 9, 69-71, 86, 94, 158-163, 167, 183-2, 186, 254, 256 КАС України, суд, -

                                                        ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов заступника прокурора Київського району м.Одеси в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Одеси до колективної науково-виробничої фірми «Астра»у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості –задовольнити.

Стягнути з колективної науково-виробничої фірми «Астра» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ – 19220276, юридична адреса: 65014, м.Одеса, вул. М.Жукова, 53) на користь управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Одеси (юридична адреса: 65121, м.Одеса, вул. Ільфа та Петрова, 4-а, код ЄДПОУ 20990714) заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 7591 (сім тисяч п'ятсот дев'яносто одна) гривня 49 копійок, з якої 6943 (шість тисяч дев'ятсот сорок три) гривні 60 копійок перерахувати на розрахунковий рахунок №37190054001540 та 647 (шістсот сорок сім) гривень 89 копійок на розрахунковий рахунок №37194083001540.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства  України.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                          С.М.Корой

10 лютого 2012 року.