Рішення

від 21.02.2012 по справі 5010/138/2012-1/2

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 лютого 2012 р.   

Справа № 5010/138/2012-1/2   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді  Соботник В. В., при секретарі судового засідання Хімчак Ю.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:  Фізичної особи - підприємеця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

до відповідача: Приватного підприємства  "Нова-Трейд" вул.Польова, 2, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення  42 070 грн. 45 коп.  заборгованості, з яких: 36 854 грн. 77 коп. основного боргу, 2 817 грн.10 коп. пені, 1 299 грн.10 коп. інфляційних втрат, 1 099 грн.50 коп. 3% річних

за участю представників сторін:

від позивача:

ОСОБА_2 - директор (паспорт, серія НОМЕР_1 ),

ОСОБА_1 - представник ( довіреність № б/н  від 25.06.09)

від відповідача: представники не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Фізичною особою —підприємцем ОСОБА_2 (далі Позивач) подано позов (вх. №327 від 06.02.12) до Приватного підприємства “Нова Трейд” (далі Відповідач)  про  стягнення  42 070 грн. 45 коп., з яких 36 854 грн. 77 коп. - сума основної заборгованості, 2 817 грн. 10 коп. - пені, 1 299 грн. 10 коп. - інфляційних втрат та  1 099 грн. 50 коп.  - 3 % річних.   

Ухвалою суду від 09.02.12 порушено провадження у справі,  розгляд справи призначено на 21.02.2012 року та зобов'язано позивача надати суду оригінали доданих до позовної заяви документів, на які він посилається як на підставу своїх вимог для огляду в судовому засіданні; докази часткової оплати поставленої по видатковій накладній № МІ-0000009 від 18.01.11 продукції, у зв'язку з чим -  обґрунтований розрахунок суми позову; докази направлення відповідачу претензій №  21, 22 від 07.06.11, від 29.06.11; оригінал для огляду та належним чином завірену копію довіреності на отримання товару згідно видаткової накладної № МІ-0000009 від 18.01.11 для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні 21.02.12 позивач позовні вимоги підтримав. В обґрунтування заявленої вимоги, як на докази, посилається на  Дистриб'юторський договір № 12 на продаж товару від 01.10.2010 року (а.с.12-14), видаткову накладну № МІ —0000009 від 18.01.2011 року (а.с. 15-17),  претензії № 21, 22 від 07.06.11, від 29.06.2011 року  (а.с. 18 -19), гарантійний лист від 04.08.2011 року (а.с.20).

Відповідач в судове засідання 21.02.12 не з'явився, відзив на позов та витребувані документи суду не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання, про що свідчить відмітка відділу документального забезпечення суду на зворотньому боці ухвали про порушення провадження у справі.

          Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.31-33) станом на 21.02.2012 року відповідач знаходиться за адресою:              м. Івано-Франківськ, вул. Польова, будинок 2. Вказана адреса зазначена позивачем в позовній заяві, ухвала про порушення провадження у справі у справі № 5010/138/2012-1/2  від 09.02.12  надіслана судом саме на цю адресу.

  За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд  вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

          Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у відповідності до ст.43 ГПК України, вислухавши позивача, суд встановив наступне.

01 жовтня 2010 року між Фізичною особою —підприємцем ОСОБА_2 та Приватним підприємством  “Нова —Трейд” укладено Дистриб'юторський договір №12, який за своєю правовою природою є договором поставки товару.

Згідно Дистриб'юторського договору  №12 позивач (постачальник) здійснює поставки товару, а відповідач (покупець) приймає та здійснює оплату товару в порядку, у строки і на умовах даного Договору (п.п. 1.3.1, 1.4.9 договору).

Згідно п. 3.2. Договору оплата за товар здійснюється на протязі 21 календарного дня з моменту отримання товару. Моментом отримання товару вважається дата підписання Дистриб'ютором видаткових документів на товар.

          Позивач відповідно до  видаткової   накладної  № МІ —0000009 від 18.01.2011 року (а.с.15-17) поставив відповідачу товар на загальну суму  64 540 грн. 78 коп. Факт отримання товару за вказаною видатковою накладною підтверджується відтисками печаток та особистим підписом відповідача у накладній в графі “отримав”.

          Відповідач  оплату  за поставлену  продукцію здійснив частково в розмірі 27 686 грн. 01 коп.

           На вимогу погасити борг в сумі 36 854 грн. 77 коп. (претензії №21, 22 від 07.06.11,  від 29.06.11) відповідач на адресу позивача надіслав гарантійний лист, в якому зобов'язується погасити дебіторську заборгованість перед ПП ОСОБА_2 за поставлену продукцію згідно видаткової накладної № МІ —0000009 від 18.01.2011 року в сумі 36 854 грн. 77 коп. пропорційно, щомісяця в сумі 7 370 грн. 95 коп. до 31.12.2011 року.

          Станом  на дату звернення з позовом до суду (06.02.12) , заборгованість в сумі 36 854 грн. 77 коп.  відповідачем не погашена, що зумовило позивача звернутися за захистом порушеного права.

          Правовідносини, що склалися між сторонами регулюються статтею 712 ЦК України та застосовуються загальні положення, що регулюють відносини купівлі-продажу (глава 54 ЦК України).

          Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов‘язання, що виникає між суб‘єктом   господарювання  та іншим  учасником  (учасниками) відносин у сфері  господарювання з підстав,  передбачених  законами України, в силу  якого  один суб‘єкт  (зобов‘язана сторона, у тому числі боржник) зобов‘язаний  вчинити певну дію  господарського  чи управлінсько - господарського  характеру  на користь  іншого  суб‘єкта  (виконати роботу, передати майно, сплатити  гроші, надати інформацію тощо), або утриматись  від певних дій, а інший суб‘єкт  (управнена сторона, у тому числі кредитор)  має право вимагати   від зобов‘язаної  сторони  виконання  її обов‘язку.  

          Частиною 1 ст. 174 Господарського кодексу України, встановлено, що господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.   

          Відповідно  до ч.1   ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарські  зобов‘язання, які є одним із  видів господарських зобов‘язань, - це  цивільно-правові  зобов‘язання, що виникають  між учасниками  господарських відносин  при здійсненні  господарської діяльності, в силу   яких  зобов‘язана сторона  повинна вчинити  певну господарську  дію на користь  другої сторони  або утриматись від певної дії, а управнена сторона  має право  вимагати  від  зобов‘язаної  сторони виконання  її обов‘язку.          

          Статтею 509  Цивільного кодексу  України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до ст.530 ЦК України,  якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

      На підтвердження позовних вимог позивачем надано видаткову  накладну  № МІ —0000009 від 18.01.2011 року (а.с. 15-17). У вказаній видатковій накладній не  зазначено в якості підстави здійснення поставки товару договір  №12 від 01.10.10, а отже поставка товару за вказаною накладною здійснювалась на загальних підставах, а не на виконання укладеного між сторонами договору, тобто була позадоговірною. Оскільки видаткова накладна № МІ —0000009 від 18.01.2011 року не містить строку платежу, то строк оплати визначається на підставі ст. 530 ЦК України, а саме через 7 днів після вимоги.

          З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 36 854 грн. 77 коп.  основної заборгованості обґрунтованими та такими, що  підлягають до задоволення.

          Згідно поданого  позивачем  розрахунку (а.с. 11), відповідачу нарахована пеня в розмірі 2 817 грн. 10 коп.

          Відповідно ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 зазначеної статті).

          Оскільки мають місце позадоговірні відносини, а відтак, в силу приписів ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 546, 547, 548 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України “Про несвоєчасне виконання грошового зобов'язання” суд приходить до висновку про відмову у стягненні з відповідача пені в сумі  2 817 грн. 10 коп.

          Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на  вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

     Згідно розрахунків (а.с. 11), поданих позивачем, ним здійснено нарахування  за прострочення виконання зобов'язання по оплаті отриманої продукції в сумі  1 299 грн. 10 коп.  - інфляційних втрат за період з лютого 2011 року по грудень 2011 року та 1 099 грн.50 коп. - 3 % річних за період з 08.02.2011 року по 06.02.2012 року.

       Судом досліджено вказані розрахунки та проведено  власні, з урахуванням приписів частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України.          

        Згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом (а.с. 34), сума 3 % річних, що підлягає стягненню складає 651 грн. 27 коп. за період з 07.07.11 по 06.02.12,  тобто з семиденного строку від дня пред'явлення вимоги відповідачу  (претензія відповідачу направлена 29.06.11, що підтверджується фіскальним чеком “Укрпошти” про її надсилання відповідачу по справі) до моменту подачі позовної заяви (06.02.2012 року).

       Оскільки інфляційних процесів у цей період взагалі не відбувалося, а навпаки, мала місце дефляція, нарахування інфляційних втрат не представляється  можливим.

          Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

          За таких обставин, задоволенню підлягають: основний борг —36 854 грн. 77 коп., 651 грн. 27 коп. - 3 % річних. В частині стягнення 2 817 грн. 10 коп. пені, 448 грн. 23 коп. трьох відсотків річних, 1 299 грн. 10 коп. втрат від інфляції -  слід відмовити.

       Господарські витрати, за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись  ст. 82  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до  Приватного підприємства "Нова - Трейд" стягнення  42 070 грн. 45 коп. заборгованості, з яких: 36 854 грн. 77 коп. основного боргу, 2 817 грн.10 коп. пені, 1 299 грн.10 коп. інфляційних втрат,       1 099 грн.50 коп. 3% річних - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Нова - Трейд",76018, вул. Польова, 2, м. Івано - Франківськ (код 36498357)  на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_2)  36 854 (тридцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 77 коп. основного боргу, 651 (шістсот п'ятдесят одну) грн. 27 коп. 3 % річних, 1 434 (одна тисяча чотириста тридцять чотири) грн. 88 коп. - судового збору.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                           Соботник В. В.

Повне рішення складено 23.02.12

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"