Рішення

від 28.02.2012 по справі 16/006-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" лютого 2012 р.                                                                         Справа № 16/006-12

 Господарський  суд  Київської  області   у  складі   судді   Христенко  О.О.  розглянув

позов    Селянського (фермерського) господарства «Баші», с. Юхни,

Миронівський район

до          Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК-Р.С.Ф.», м. Миронівка

про        стягнення 361 484,77 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 1 від 25.01.2012р. (представник);

        від відповідача: не з'явився.   

                                                                      Обставини справи:

        Селянське (фермерське) господарство «Баші»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою від 25.01.2012р. (Вх. № суду 247 від 30.01.2012р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК-Р.С.Ф.»(далі –відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 348 034,97 грн., 13 449,80 грн. пені, а всього 361 484,77 грн. та судові витрати.

      Відповідно до ухвали від 30.01.2012р. порушено провадження у справі № 16/006-12 та призначено її розгляд на 14.02.2012р. об 11 год. 00 хв.

        Позивач в судовому засіданні 14.02.2012р. та 28.02.2012р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судове засідання 14.02.2012р. не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 30.01.2012р., яку відповідач отримав 07.02.2012р., про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 30.01.2012р.) відповідач суду не надав.

Враховуючи неявку відповідача, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору на 28.02.2012р. за участю повноважних представників сторін.

       Представник відповідача в судове засідання 28.02.2012р. не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 14.02.2012р., яку відповідач отримав 21.02.2012р., про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення. Витребувані документи (п. 3 ухвали від 14.02.2012р.), а саме відзив на позовну заяву та інші документи, відповідач суду не надав.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 30.01.2012р. про порушення провадження у справі та ухвалою суду від 14.02.2012р., зазначені ухвали суду направлялась за адресою відповідача, зазначеною у витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.02.2012р. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.    

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

     Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд          

                                                         встановив:

 Між Селянським (фермерським) господарством «Баші»(«Продавець»далі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІК-Р.С.Ф.»(«Покупець»далі –відповідач) 29.09.2011р. укладено Договір купівлі-продажу № 5-29/09/11 (надалі –Договір), згідно якого позивач зобов'язується на умовах, визначених, цим договором, передати у власність відповідача цукрові буряки надалі (товар), які відповідають вимогам діючого стандарту 4327-2004 «Коренеплоди цукрових буряків для промислового переробляння. Технічні умови». Відповідач зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору, ціна коренеплодів цукрових буряків, при базисній цукристості 16%, складає, 500,00 грн. за 1 тону у тому числі ПДВ. Загальний обсяг поставок складає 1 000 тон (залікова вага).

 Позивач зобов'язаний здійснити поставку товару згідно з графіком поставки, узгодженим між сторонами (п. 3.2 Договору).

 Відповідно до п. 11.1 Договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2011р.

 Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, які виникли у сторін під час його дії (п. 11.2 Договору).

 Позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином та поставив відповідачу товар (цукрові буряки) 692,357 тон на суму 348 034,97 грн., що підтверджується накладною № 49 від 24.10.2011р. на суму 348 034,97 грн. Про приймання товару по вказаній накладній свідчить підпис представника відповідача.

 Факт надання позивачем та отримання відповідачем (а саме його представником –ОСОБА_2) товару підтверджується наявною в матеріалах справи (доданою до позовної заяви) копією Довіреності на отримання матеріальних цінностей (з відбитком печатки відповідача, підписами керівника та головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК-Р.С.Ф.») № 321 від 24.10.2011р.

       З доказів по справі вбачається, що позивач виставляв відповідачу для оплати рахунок –фактуру № 34 від 24.10.2011р. на суму 348 034,97 грн.

 Позивач виконав свої зобов'язання належним чином, претензій щодо якості поставленого товару від відповідача не надходило.

      Згідно п. 4.4 Договору, відповідач попередньо сплачує позивачу кошти за 50% кількості товару вказаного в п. 1.2 даного договору. Оплата інших 50% кількості товару здійснюється протягом двох днів після поставки всієї кількості товару.

Остаточні взаєморозрахунки за цим Договором проводяться сторонами протягом 5 банківських днів після закінчення поставки товару на підставі Акту взаємозвірки, підписаного сторонами (п. 4.5 Договору).

         Між позивачем та відповідачем складено акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого станом на  31.12.2011р. борг відповідача складає 348 034,97 грн., який підписаний головним бухгалтером відповідача –Люманова Т.Г., та засвідчений відбитком печатки ТОВ «ВІК-Р.С.Ф.»(копія в матеріалах справи).

          Як зазначає позивач в позові, що всього відповідачу на підставі договору № 5-29/09/11 від 29.09.2011р. було поставлено спочатку 500 тон цукрових буряків на суму 250 000,00 грн., за які відповідач розрахувався та 692,357 тон на суму 348 034,97 грн. за який відповідач не розрахувався.

          З матеріалів справи вбачається, що позивачем було поставлено на 192,357 тон (понад 1 000 тон) цукрових буряків більше ніж було обумовлено договором. Але відповідач прийняв 692,357 тон товару, що підтверджується накладною № 49 від 24.10.2011р. на суму 348 034,97 грн. та актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2011р. на суму 348 034,97 грн.

      Відповідно до ст. 218 Цивільного кодексу України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

 Відповідно до п. 1. ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

 Відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати в повному обсязі отриманого від позивача товару, не виконав, борг у розмірі 348 034,97 грн. не сплатив, товар не повернув.

      Отже, відповідно до розрахунку позивача доданого до позовної заяви борг відповідача становить 348 034,97 грн.

 Позивач на адресу відповідача направив претензію № 1 від 21.12.2011 р. з вимогою оплатити заборгованість у розмірі 348 034,97 грн., яка виникла на підставі поставленого товару, вимога позивача залишена без відповіді та задоволення (претензія та докази її направлення наявні в матеріалах справи).

Незважаючи на нагадування позивача заборгованість відповідача в сумі                             348 034,97 грн. станом на час прийняття рішення є непогашеною.

          Оскільки відповідач не розрахувався за отриманий товар, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, в зв'язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України.

 За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

 Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь  другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

 Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння  відмова  від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов‘язання.  

   Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Позивач зазначає, що товар у повному обсязі не оплачений, а тому сума боргу відповідача за поставлений товар складає згідно позовних вимог 348 034,97 грн., що підтверджується матеріалами справи, а відповідачем не спростовано.

 Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони.

 Відповідач у судові засідання не з'явився (хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду, які відповідач отримував), відзиву або доказів оплати поставленого позивачем товару відповідач суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

 Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 348 034,97 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 348 034,97 грн. підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з п. 8.2 Договору, у разі несвоєчасної оплати відповідачем за товар, останній сплачує позивачу пеню, яка нараховується з суми заборгованості платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Позивачем на підставі п. 8.2 Договору здійснено нарахування пені на суму боргу, розмір якої становить 13 449,80 грн., згідно розрахунку позивача пеня нарахована за період з 27.10.2011р. по 25.01.2012р. (91 день)

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ч. 1 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмові формі.  

  Оскільки, позивачем було поставлено на 192,357 тони (понад 1 000 тон) цукрових буряків більше ніж було передбачено договором, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня лише за обумовлену договором кількість товару та не сплачену відповідачем (500 тон) у розмірі 9 712,74 грн. за період з 27.10.2011р. по 25.01.2012р. В частині стягнення пені в сумі 3 737,06 грн. суд відмовляє позивачу в стягненні.

 Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню частково у розмірі: 348 034,97 грн. основної заборгованості та 9 712,74 грн. пені.

      Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

 На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.   Позов задовольнити частково.

2.            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК-Р.С.Ф.»(08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Леніна, б. 130, код ЄДРПОУ 36263844) на користь Селянського (фермерського) господарства «Баші»(08843, Київська область, Миронівський район, с. Юхни, вул. Мічуріна, б. 16, код ЄДРПОУ 24885612) 348 034 (триста сорок вісім тисяч тридцять чотири) грн. 97 коп. основного боргу, 9 712 (дев'ять тисяч сімсот дванадцять) грн. 74 коп. пені, а також 7 154 (сім тисяч сто п'ятдесят чотири) грн. 96 коп. судового збору.

                    3.  В іншій частині позову відмовити.

           4.  Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

            Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                                                               О.О.Христенко