11/6
02.03.12
УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів,26 тел. 77-44-62
проспект Миру, 20
Іменем України
РІШЕННЯ
“28” лютого 2012 р. справа № 5028/11/6/2012
Заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави
в особі: Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Олени Теліги, 8, кімн. 58А, 59, м. Київ, 04112
в особі: Чернігівського відділення Українського державного фонду підтримки селянських фермерських господарств, пр. Миру 14, м. Чернігів, 14000
відповідач: Фермерське господарство "АНН", вул. Словянська, 67-А,
с. Ольшана, Ічнянський район, Чернігівська область, 16763
предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 12 182,13 грн.
Суддя Бобров Ю.М.
Представники сторін:
Представник позивача: не з'явився.
Представник відповідача: участі не взяв.
В судовому засіданні взяв участь: прокурор відділу прокуратури Чернігівської області Єреп В.В., посвідчення № 134 від 05.09.07р.
Заступником прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Чернігівського відділення Українського державного фонду підтримки селянських фермерських господарств подано позов до Фермерського господарства "АНН" про стягнення заборгованості в сумі 12 182,13 грн.
Розгляд справи відкладався.
Позивач в судове засідання 28.02.2012 р. представника не направив, причини неявки невідомі. Заяв та клопотань від позивача до суду не надходило. Про дату, час і місце судового розгляду позивача було повідомлено належним чином.
Від відповідача до початку судового засідання, призначеного на 28.02.2012 р., надійшла заява, в якій відповідач проти позовних вимог не заперечує і просить суд розглянути справу без участі його представника.
Керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора, суд встановив наступне.
27.06.2007 р. між Чернігівським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (далі –Чернігівське відділення Укрдержфонду) та Фермерським господарством „АНН” (далі –фермерське господарство) укладено договір про надання фінансової підтримки фермерському господарству № 7 (далі –Договір).
Згідно п. 1 Договору Чернігівське відділення Укрдержфонду зобов'язалося надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству в сумі 24 000,00 грн., а фермерське господарство зобов'язалося використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним Договором строк.
На підставі довідки, виданої конкурсною комісією 27.06.2007 р. та Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1102 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів від 01.03.2007 р. № 349), фінансова підтримка (допомога) на поворотній основі надається для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, провадження виробничої діяльності (п. 2 Договору).
Згідно п. 4.1 Договору фінансова підтримка (допомога) надається фермерському господарству терміном до 15.12.2011 р.
На виконання умов Договору позивачем було надано на користь відповідача грошові кошти в сумі 24 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11 від 03.07.2007 р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 3.4.2 Договору фермерське господарство зобов'язалося повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Чернігівському відділенню Укрдержфонду згідно з встановленим графіком:
- до 15 грудня 2009 року в сумі 4 000,00 грн.;
- до 15 грудня 2010 року в сумі 8 000,00 грн.;
- до 15 грудня 2011 року в сумі 12 000,00 грн.
В порушення умов Договору, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо своєчасного повернення наданих позивачем коштів у строк до 15.12.2011 р. в розмірі 12 000,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача надіслано листи від 01.11.2011 р. та 20.12.2011 р. з вимогою повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) в розмірі 12 000,00 грн. Однак дані листи були залишені відповідачем без відповіді, кошти повернуті не були.
Станом на день подання позову до суду заборгованість перед позивачем становить 12 000 грн.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повній сумі.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Відповідно до п. 5.2 Договору за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує Чернігівському відділенню Укрдержфонду пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.
Відповідно до п. 5.1 Договору у випадку прострочення виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки (допомоги) Чернігівському відділенню Укрдержфонду фермерське господарство зобов'язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, відповідно до поданого позивачем розрахунку відповідачу нараховано та пред'явлено до стягнення:
1) пеню за період з 15.12.2011 р. по 10.01.2012 р. в сумі 132,49 грн.;
2) інфляційні збитки за грудень 2011 р. в сумі 24,00 грн.;
3 % річних за період з 15.12.2011 р. по 10.01.2012 р. в сумі 25,64 грн.
Розглянувши поданий розрахунок, суд вважає, що позивачем обґрунтовано та правомірно нараховано відповідачу пеню, інфляційні збитки та 3 % річних.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню в повній сумі.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фермерського господарства „АНН” (вул. Словянська, 67-А, с. Ольшана, Ічнянський район, Чернігівська область, 16763, р/р 26003060137200 в ЗАТ КБ „Приватбанк”, м. Ічня, МФО 353586, код 34313484) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м. Київ, вул. О.Теліги, 8/58а/59) в особі Чернігівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (14000, м. Чернігів, пр. Миру, 14, р/р 37113018000996 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код 21402205) 12000,00 грн. основного боргу, 132,49 грн. пені, 24,00 грн. інфляційних збитків, 25,64 грн. 3 % річних, всього 12 182,13 грн.
3. Стягнути з Фермерського господарства „АНН” (вул. Словянська, 67-А, с. Ольшана, Ічнянський район, Чернігівська область, 16763, р/р 26003060137200 в ЗАТ КБ „Приватбанк”, м. Ічня, МФО 353586, код 34313484) до державного бюджету (одержувач –УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, р/р 31212206700002 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398, код бюджетної класифікації 22030001) 1 609,50 грн. судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 28.02.2012 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя Ю.М. Бобров
Повне рішення складено 02.03.2012 року.
25.02.09
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 02.03.2012 |
Оприлюднено | 05.03.2012 |
Номер документу | 21707549 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні