Рішення

від 29.09.2008 по справі 8/131-2492

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/131-2492

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" вересня 2008 р.Справа № 8/131-2492

Господарський суд Тернопільської області у складі

Судді      Гирили І.М.

Розглянув справу

за позовом  Тернопільської обласної спілки споживчих товариств, майдан Волі, 4, м. Тернопіль       

до відповідача:  Підприємства "Виробниче автотранспортне об'єднання "Кооптранс", вул. Бродівська, 59, м. Тернопіль         

про зобов'язання підприємства "Виробниче автотранспортне об'єднання "Кооптранс" повернути Тернопільській обласній спілці споживчих товариств майно, яке є власністю Тернопільської обласної спілки споживчих товариств, а саме: контрольно пропускний пункт, адмінбудинок, виробничий корпус, гараж для легкових автомобілів, приміщення складу, піднавіс, будинок заправпункту, сторожову будку, об'єкти майстерні, побутове приміщення, замощення, огорожу, теплотрасу, огорожу, каналізацію, ворота, огорожу, мийку, прожектор, прожектор, прожектор, прожектор, ЛЕП 10 ват, телефонну кабельну лінію, насосну, будинок майстерні, прохідну, склад металевий, насосну пожежної водойми, огорожу, замощення.

За участю представників сторін

Позивача: Мірінович У.А. - представник,  довіреність №7/303  від 27.05.08 р.   

Відповідача: Козак Н. В. –представник, довіреність №7/407 від 06.08.08р.   

В судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені  статтями 20, 22,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:  

Тернопільська обласна спілка споживчих товариств, майдан Волі, 4, м. Тернопіль, надалі позивач, звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом до Підприємства "Виробниче автотранспортне об'єднання "Кооптранс", вул. Бродівська, 59, м. Тернопіль, надалі відповідач, про зобов'язання останнього повернути Тернопільській обласній спілці споживчих товариств майно, яке є власністю Тернопільської обласної спілки споживчих товариств, а саме: контрольно пропускний пункт, адмінбудинок, виробничий корпус, гараж для легкових автомобілів, приміщення складу, піднавіс, будинок заправпункту, сторожову будку, об'єкти майстерні, побутове приміщення, замощення, огорожу, теплотрасу, огорожу, каналізацію, ворота, огорожу, мийку, прожектор, прожектор, прожектор, прожектор, ЛЕП 10 ват, телефонну кабельну лінію, насосну, будинок майстерні, прохідну, склад металевий, насосну пожежної водойми, огорожу, замощення.

В обґрунтування позовних вимог стверджує, що відповідач, в порушення умов (п.3.1.4) Договору безоплатного користування майном від 15.12.2003 року, продовжує користуватись майном, яке йому передане на правах оперативного управління, після припинення дії договору, чим порушує законні права та інтереси позивача, як власника майна. В підтвердження представив: Договір безоплатного користування майном від 15.12.2003р.; Акт прийняття-передачі в користування основних засобів від Тернопільської облспоживспілки Виробничому автотранспортному об'єднанню «Коопртанс»; Доповнення №1 від 01.10.2004р. до договору безоплатного користування майном від 15.12.2003р.; Акт приймання-передачі в користування основних засобів від Тернопільської облспоживспілки підприємству ВАО «Кооптранс»від 01.10.20047р.; вимоги №11/310 від 20.12.2007р. та №7/70 від 04.02.08р.; свідоцтво про право власності на будівлі від 29.07.03р.; свідоцтво про право власності на будинок майстерні від 18.05.05р.  та інші документи, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

07 серпня 2008 року позивач подав до суду доповнення і уточнення до позовної заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння (№7/400 від 07.08.08р., зареєстровано канцелярією суду за вх. № 16209(н)), просить суд: задовольнити вимоги Тернопільської обласної спілки споживчих товариств про зобов'язання підприємства «Виробниче автотранспортне об'єднання «Кооптранс»усунути перешкоди в користуванні майном, що є власністю Тернопільської обласної спілки споживчих товариств, а саме звільнити та повернути за актом приймання-передачі Тернопільській обласній спілці споживчих товариств наступне майно: контрольно пропускний пункт, адмінбудинок, виробничий корпус, гараж для легкових автомобілів, приміщення складу, піднавіс, будинок заправпункту, сторожову будку, об'єкти майстерні, побутове приміщення, насосну, замощення, огорожу, огорожу, огорожу, огорожу, каналізацію, ворота, теплотрасу, мийку, прожектор, прожектор, прожектор, прожектор, ЛЕП 10 ват, телефонно кабельну лінію, що знаходяться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська,59, та будинок майстерні, прохідну, склад металевий, насосну пожежної водойми, замощення, яке знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Гріга,1.

В судовому засіданні, призначеному вперше на 11:30год. 07.08.2008р.  за клопотанням сторін оголошувалась перерва, в порядку ч.3 ст. 77 ГПК України, до 14:20 год. 26.08.08р., з наступним оголошенням перерви до 11:00 год. 29.09.08р.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги, з врахуванням уточнення від 07.08.2008р., підтримав повністю.

Відповідач у відзиві (запереченні) на позов №7/4012 від 06.08.08р., підтриманому його  повноважним представником в судових засіданнях вимоги позивача вважає безпідставними, просить залишити їх без задоволення. Стверджує, що згідно акту прийняття-передачі основних засобів від 26.12.2003 року  зазначене майно та приміщення передані позивачем на баланс відповідача. За відповідний період з 2003 року ним нараховувалися амортизаційні відрахування, які щоквартально відносилися на витрати підприємства. Відтак, підприємство користується та розпоряджається майном, як належний користувач.

Строк вирішення спору продовжено в порядку ч.3-4 ст. 69 ГПК України про що винесені відповідні ухвали суду від 23.06.2008 року та 26.08.08р.

Розглянувши матеріали справи,  заслухавши доводи позивача, заперечення відповідача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд  встановив наступне:  

15 грудня 2003 року між Тернопільською обласною спілкою споживчих товариств (облспоживспілка), яка надалі іменується «Спілкою», та Підприємством «Виробниче автотранспортне об'єднання «Кооптранс», яке далі іменується «Підприємством»укладено Договір безоплатного користування майном, за умовами якого (п.п1.1-1.2 п.1) «Спілка»зобов'язалась передати, а «Підприємство»–прийняти в користування на правах оперативного управління майно (основні засоби) для здійснення господарської діяльності визначеної його Статутом.

Відповідно до п. 5.1,  Договір діє з 15.12.2003р. до 10.12.2004р., строком на один рік.

01 жовтня 2004 року між сторонами у справі підписано Доповнення №1 до Договору безоплатного користування майном від 15.12.2003р., якою, серед іншого, строк дії Договору змінено, пункт 5.1 викладено в наступній редакції: «цей договір діє з 15.12.2003р. до 31.12.2007р.».

Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01. 2004 року, Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 року, застосовується до цивільних відносин, що виникли  після набрання  ним чинності. Щодо  цивільних відносин, які виникли до набрання чинності  Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу  застосовуються  до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують  існувати після набрання  ним чинності.

Враховуючи, що правовідносини сторін по договору безоплатного користування майном від 15.12.2003р. виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, але доповненням №1 від 01.10.2004р. строк дії договору пролонговано до 31.12.2007р., до правовідносин між сторонами у даному спорі застосовуються норми Цивільного кодексу України,

Умовами укладеного Договору та доповнення № 1 від 0.10.2004р. сторони встановили, що вступ «Підприємства» в користування основними засобами настає одночасно із підписанням сторонами договору та актів прийняття-передачі вказаного майна (додатків до договору).

Згідно п.2.2 Договору, основні засоби передаються Підприємству безоплатно на умовах оперативного управління. При цьому, право власності на передані основні засоби залишається у Спілки протягом дії договору (п.1.3).

На виконання умов Договору Позивачем по Акту приймання-передачі від 26 грудня 2003р. та по Акту приймання-передачі від 01.10.2004р. передано, а Відповідачем прийнято в користування майно (основні засоби) на строк до 31.12.2007р., а саме: контрольно пропускний пункт, адмінбудинок, виробничий корпус, профілакторій гаража, гараж для легкових автомобілів, приміщення складу, піднавіс, будинок заправпункту, сторожову будку, об'єкти майстерні, побутове приміщення, склад масел, тепловий пункт, будинок заправки, гараж для 5 автомобілів, вбиральню на 1 очко, замощення, огорожу, теплотрасу, огорожу, каналізацію, ворота, огорожу, мийку, прожектор, прожектор, прожектор, прожектор, ЛЕП 10 ват, телефонно кабельну лінію, піч кам'яну, пункт діагностики, пост в'їзду автомобілів, колодязь, дорожнє покриття, теплотрасу, внутрішню площадку, зовнішню площадку, огорожу залізо бетонну, електропостачання, насосну для миття автомобілів, естакаду, резервуар, грязевідстоювач, грязевідстоювач, зовнішній водопровід, зовнішній водопровід, дощову каналізацію, об'єднану каналізації, заправочний острів, заправочний острів, зовнішнє освітлення, прожектор, прожектор, зовнішню телефонну лінію, насосну, будинок майстерні, прохідну, склад металевий, насосну пожежної водойми, огорожу, замощення.

Відповідно до п. 3.1.4 Договору Підприємство зобов'язалось повернути спілці основні засоби після закінчення строку договору.

Однак, Підприємство всупереч умов укладеного Договору та вимог діючого законодавства зобов'язань по поверненню переданих основних засобів не виконав. Як стверджує позивач відповідач продовжує користуватись майном і на даний час, після припинення дії договору безоплатного користування майном, чим порушує законні права та інтереси Спілки, як власника майна.

20 грудня 2007р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою, згідно якої  просив в строк до 31.12.2007р. повернути майно (основні засоби) передані по Договору безоплатного користування майном від 15.12.2003р; з Доповненням №1 від 01.10.2004р. за Актами приймання-передачі від 26 грудня 2003р. та від 01.10.2004р. Однак, Відповідач зазначену вимогу залишив без відповіді та задоволення.

05.02.2008р.  Позивач  повторно звернувся до Відповідача з претензією від 04.02.2008р., згідно якої негайно просив повернути майно (основні засоби) передані по Договору безоплатного користування майном від 15.12.2003р. з Доповненням № 1 від 01.10.2004р. за Актом приймання-передачі від 26 грудня 2003р. та за Актом приймання-передачі від 01.10.2004р. Відповідач претензію залишив без задоволення, оскільки, як вважає останній, Підприємство, набуло на передане майно (основні засоби) право власності, в порядку ст.ст.328,329,334 ЦК України, і відповідно, самостійно вирішує порядок володіння, користування та розпорядження майном.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є договором безоплатного користування майном.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до вимог ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України в силу зобов'язання одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки, в Договорі сторони чітко вказали, що основні засоби передаються Підприємству безоплатно на умовах оперативного управління, право власності на передані основні засоби залишається у Спілки, протягом дії договору. Відтак, судом не можуть бути взяті до уваги твердження відповідача про те, що він є належним користувачем переданого майна.

Таким чином, враховуючи, що строк дії договору від 15.12.2003р. закінчився 31.12.2007р., а відповідно до п.3.1.4 Підприємство (відповідач у справі) зобов'язалось повернути Спілці основні засоби після закінчення строку його дії, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Тернопільської обласної спілки споживчих товариств є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.  

Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та судові витрати позивачу відшкодовуються за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85,115-117 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.    Позов задовольнити.

2.  Зобов'язати Підприємство «Виробниче автотранспортне об'єднання «Кооптранс», вул. Бродівська,59, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 01738593) усунути перешкоди в користуванні майном, що є власністю Тернопільської обласної спілки споживчих товариств, а саме звільнити та повернути за актом приймання-передачі Тернопільській обласній спілці споживчих товариств, майдан Волі,4, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 01767413) наступне майно: контрольно пропускний пункт, адмінбудинок, виробничий корпус, гараж для легкових автомобілів, приміщення складу, піднавіс, будинок заправпункту, сторожову будку, об'єкти майстерні, побутове приміщення, насосну, замощення, огорожу, огорожу, огорожу, огорожу, каналізацію, ворота, теплотрасу, мийку, прожектор, прожектор, прожектор, прожектор, ЛЕП 10 ват, телефонно кабельну лінію, що знаходяться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська,59, та будинок майстерні, прохідну, склад металевий, насосну пожежної водойми, замощення, яке знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Гріга,1.

3. Стягнути з Підприємство «Виробниче автотранспортне об'єднання «Кооптранс», вул. Бродівська,59, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 01738593), на користь Тернопільської обласної спілки споживчих товариств, майдан Волі,4, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 01767413), 203 грн. в повернення сплачених позивачем судових витрат.

4.  Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5.   Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6.   Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання –06.10.2008р.), через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          І.М. Гирила