Рішення

від 01.09.2008 по справі 14/360-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/360-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.09.08           Справа № 14/360-08.

за позовом: Прокурора Кролевецького району в інтересах держави в особі Кролевецької міської ради

до відповідача: Селянського (Фермерського) господарства “Гапич М.І.”

про зміну  умов договору

                                                                                            СУДДЯ   Миропольський С.О.

Представники сторін:

Від позивача: Смоляк Л.М.

Від відповідача: не прибув

Прокурор: Передерій І.Г.

В судовому засіданні приймала участь секретар судового засідання Міщенко Т.М.

Суть спору: прокурор просить суд змінити умови договору оренди землі від 09.01.2003р., укладеного між Кролевецькою міською радою та Селянським (Фермерським) господарством “Гапич М.І.” в частині встановлення орендної плати у розмірі не меншому, ніж трикратний розмір земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю” з 01.01.2008р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в засідання суду не з'явився, в письмовому відзиві на позов позовні вимоги не визнає вважає їх безпідставними та необґрунтованими, тому просить суд у задоволенні позову позивачу відмовити.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 21 зазначеного Закону із змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008 р., визначає, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”.

З 01 січня 2008 року аналогічні положення щодо розміру орендної плати за землю діяли у зв'язку з прийняттям Закону “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Таким чином, починаючи з 2008 року для відповідної категорії земель державної і комунальної власності, що передаються в оренду, застосовуються збільшені ставки орендної плати, яка для земель інших категорій, за виключенням земель сільськогосподарського призначення, має бути не нижчою від трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”.

Зазначеним Законом визначено, що розмір земельного податку земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюється у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки. Відповідно, розмір орендованих ділянок несільськогосподарського призначення комунальної власності з 01 січня 2008 року має складати не менше 3% від грошової оцінки такої земельної ділянки.

09.01.2003 року між Селянським (Фермерським) господарством “Гапич М.І.” та Кролевецькою міською радою був укладений договір оренди землі строком дії на 10 років, який в той же день був посвідчений державним нотаріусом.

Відповідно до умов зазначеного договору, орендар мав сплачувати орендодавцю 587 грн. 36 коп. на рік.

В судовому засіданні встановлено, що у відповідності до встановлених законодавством граничних нижчих меж розміру орендної плати за землі комунальної власності (трикратний розмір земельного податку) орендодавцем, з метою приведення у відповідність з законодавством умов договору, було запропоновано відповідачу укласти додаткову угоду, згідно з якою п. 2.3 чинного договору викласти у новій редакції, збільшивши орендну плату до 1923 грн. 26 коп. за рік. Але відповідач відмовився від укладання додаткової угоди.

Відповідно до умов чинного договору оренди землі, розмір орендної плати переглядається серед іншого у випадку підвищення цін, тарифів, тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів, в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Таким чином, самим договором оренди земельної ділянки передбачена можливість внесення змін шляхом укладення додаткової угоди, а факт проведення грошової оцінки землі і збільшення орендної плати відповідно до чинного законодавства України є підставою для внесення таких змін.

Стаття 30 Закону України “Про оренду землі” визначає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, але відповідач не надав суду заперечень і належних доказів на підтвердження своєї позиції по справі.

При зазначених обставинах, суд, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення повноважного представника позивача та прокурора, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними, і такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. Враховуючи, що позивач запропонував відповідачеві укласти додаткову угоду до договору оренди 24.03.2008 р. та не вжив ніяких заходів щодо врегулювання розбіжностей з відповідачем по цій додатковій угоді та прокурор в інтересах позивача звернувся до суду лише 10.07.2008 р. зміни до договору не можуть діяти для відповідача з 01.01.2008 р. У зв'язку з цим, змінені умови договору оренди земельної ділянки є чинними з моменту набрання даним рішенням законної сили.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Змінити умови договору оренди землі від 09.01.2003р., укладеного між Кролевецькою міською радою (41300, Сумська область, Кролевецький район, м. Кролевець, вул. Радянська, 19, код 23635221) та Селянського (Фермерського) господарства “Гапич М.І.” (41300, Сумська область, м. Кролевець, вул. Берегова, 49-а, код 22984250) в частині встановлення орендної плати у розмірі не меншому від трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю” з дня набрання рішенням суду законної сили.

3. Стягнути з Селянського (Фермерського) господарства “Гапич М.І.” (41300, Сумська область, м. Кролевець, вул. Берегова, 49-а, код 22984250) на користь державного бюджету України (р/р 31112095700002, код бюджетної класифікації 22090200, код ЕДРПОУ 23636315, банк одержувача – ГУДКУ у Сумській області, символ звітності – 095, МФО 837013) 85 грн. держмита.

4. Стягнути з Селянського (Фермерського) господарства “Гапич М.І.” (41300, Сумська область, м. Кролевець, вул. Берегова, 49-а, код 22984250) на користь державного бюджету України (р/р 31215259700002, код ЕДРПОУ 23636315, банк одержувача –ГУДКУ у Сумській області, символ звітності – 095, МФО 837013) 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.