Рішення

від 03.10.2008 по справі 10/71-08-2943

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/71-08-2943

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2008 р.Справа  № 10/71-08-2943

за позовом Приватного підприємства «Агробуд Сервіс»

до відповідача Промислово-будівельної групи «Інтобуд»

про стягнення 54127,66 грн.

та за зустрічним позовом Промислово-будівельної групи «Інтобуд»

до Приватного підприємства «Агробуд Сервіс»

про стягнення 42691,04 грн.

                                                                                                          Суддя         Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача: Гайдей М.А. за довіреністю від 04.08.2008р. №4-ю

від відповідача: Семенов В.І. за довіреністю від 21.07.2008р.

Суть спору: Приватне підприємство «Агробуд Сервіс»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Промислово-будівельної групи «Інтобуд»54127,66 грн., з яких 42591,04 грн. –основний борг за поставлений позивачем товар, 959,92 грн. –3% річних та 10543,54 грн. –індекс інфляції, що нараховані відповідачу з 01.09.2007р. по 31.05.2008р. за порушення строків оплати поставленого позивачем товару на підставі ст.625 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 01.04.2007р. по 31.08.2007р. здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 85215,24 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, податковими накладними та довіреностями на одержання товарно-матеріальних цінностей відповідачем. За поставлений позивачем товар відповідач розрахувався частково в сумі 42591,04 грн., а залишок боргу в сумі 42624,20 грн. відповідач не сплатив.  

Відповідач просить суд відмовити ПП «Агробуд Сервіс»у задоволені позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позов, який 27.08.2008р. залучений судом до матеріалів справи, та згідно з яким, відповідач посилається на те, що відповідно до ст.208 ЦК України правочини між юридичними особами повинно вчиняти у письмовій формі, а договір поставки між сторонами не укладався, і як слід, позивач необґрунтовано вимагає від відповідача грошові кошти. Також відповідач посилається на те, що позивач не надав жодного належного доказу, в підтвердження факту поставки продукції відповідачу, оскільки, по-перше,  деякі видаткові накладні та довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей, що надані позивачем,  мають суттєві протиріччя і не оформлені належним чином, зокрема, на видатковій накладній №01 від 11.04.2007р. стоїть інший підпис одержувача, ніж той, що вказаний на довіреності ЯНМ №520058 від 01.04.2007р.; на видатковій накладній №7 від 11.04.2007р. стоїть інший підпис одержувача, ніж той, що вказаний на довіреності ЯНМ №520056 від 01.04.2007р.; на довіреностях ЯНЯ №287551 від 26.06.2007р. та ЯНЯ №287581 від 06.07.2007р. не зазначений підпис одержувача продукції; на довіреності ЯНЯ №287624 від 31.08.2007р. замість підпису керівника підприємства стоїть підпис невідомої особи. По-друге, акт звірки взаємних розрахунків не є документом, що підтверджує факт поставки продукції відповідачу, а Коновалюк В.В., яка підписала акт звірки ніколи не була головним бухгалтером ПБГ «Інтобуд».

У додаткових поясненнях до позовної заяви, які залучені судом до справи 24.09.2008р., відповідач посилається також на підроблення позивачем документів, а саме на підроблення підписів на довіреностях ЯНЯ №287551 та ЯНЯ №287581.

Позивач не визнає заперечень відповідача, з підстав, що викладені у поясненнях до позовної заяви, які залучені судом до справи 10.09.2008р.

Окрім того,  ПБГ «Інтобуд»поданий до господарського суду зустрічний позов про стягнення з ПП «Агробуд Сервіс»безпідставно одержаних грошових коштів  в сумі 42591,04 грн., який прийнятий до провадження господарським судом, про що 11.09.2008р. винесено відповідну ухвалу. В обґрунтування своїх позовних вимог зустрічний позивач посилається на те, що оскільки договір поставки між сторонами не укладався та належні докази, що підтверджують поставку товару відсутні, то відповідач безпідставно одержав від зустрічного позивача суму у розмірі 42591,04 грн.  

Відповідач просить відмовити у задоволені зустрічного позову, з підстав, викладених у відзиві на зустрічний позов, який залучений судом до справи 24.09.2008р.

За клопотанням сторін, строк вирішення спору у даній справі продовжений господарським судом на один місяць до 13.10.2008р., про що 10.09.2008р. винесено відповідну ухвалу.

На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 10.09.2008р., до 03.10.2008р., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 03.10.2008р. за згодою представників сторін  оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін господарський  суд встановив:   

З 11.04.2007р. по 31.08.2007р. включно позивач за первісним позовом поставив відповідачу товар  на загальну суму 85215,24 грн.

При цьому поставка товару позивачем здійснювалася наступним чином: 03.04.2007р. позивачем складний рахунок-фактура №024 на оплату товару (цегла керамічна М-125 у кількості 14592 шт. за ціною 1,21 грн. за 1 шт. загальною вартістю 21158,40 грн.), а 11.04.2007р. поставлений відповідачу  вказаний у рахунку-фактурі товар, що підтверджується видатковою накладною №01 від 11.04.2007р., податковою накладною №01 від 11.04.2007р., а також довіреністю на одержання ТМЦ серії ЯНМ №520058 від 01.04.2007р., згідно з якою, товар одержаний відповідачем на підставі рахунку-фактури №24 від 03.04.2007р.

04.04.2007р. позивачем складений рахунок-фактура №26 на оплату товару (бітумно-резинова мастика у кількості 50 кг за ціною 2,50 грн. за 1 кг та бітумно-емульсійна  мастика у кількості 400 кг за ціною 2,02 грн. за 1 кг загальною вартістю 1118 грн. )  та 20.04.2007р. складений рахунок-фактура №32 на оплату товару (бітумно-емульсійна мастика у кількості 100 кг за ціною 2,02 грн. за 1 кг загальною вартістю 242 грн.),  а 25.04.2007р. поставлений    відповідачу вказаний у рахунках-фактурах  товар на загальну суму 1360,40 грн., що підтверджується видатковою накладною №7 від 25.04.2007р., податковою накладною №7 від 25.04.2007р., а також довіреністю на одержання ТМЦ серії  ЯНМ №520056 від 01.04.2007р., згідно з якою, товар одержаний відповідачем на підставі рахунку-фактури №26 від 04.04.2007р. та №32.

30.05.2007р. позивачем складений  рахунок-фактура №49 на оплату товару (цегла керамічна М-125 у кількості 6912 шт. за ціною 1,21 грн. за 1 шт. загальною вартістю  10036,22 грн.)  та 06.06.2007р. складений рахунок-фактура №51 на оплату товару (цегла керамічна М-125 у кількості 6912 шт. за ціною 1,21 грн. за 1 шт. загальною вартістю  10036,22 грн.), а 30.06.2007р. поставлений відповідачу вказаний у рахунках –фактурах  товар на загальну суму 20072,44 грн., що підтверджується видатковою накладною №27 від 30.06.2007р., податковою накладною №22 від 13.06.2007р., а також довіреністю на одержання ТМЦ серії ЯНЯ №287551 від 26.06.2007р., згідно з якою, товар одержаний відповідачем на підставі рахунку-фактури №49 від 31.05.2007р. та №51 від 06.06.2007р.

06.07.2007р. позивачем складений рахунок-фактура №60 на оплату товару (цегла керамічна М-125 у кількості 6912 шт. за ціною 1,25 грн. за 1 шт. загальною вартістю 10368 грн.) та тією ж датою поставлений відповідачу вказаний у рахунку-фактурі товар, що підтверджується видатковою накладною №34, податковою накладною №31, а також довіреністю на одержання ТМЦ серії ЯНЯ №287581 від 06.07.2007р., згідно з якою, товар одержаний відповідачем на підставі рахунку-фактури №60.  

11.07.2007р. позивачем складений рахунок-фактура №62 на оплату товару (цегла керамічна рядна М100 у кількості 9600 шт. за ціною 1 грн. за 1 шт. загальною вартістю  11520 грн.) та тією ж датою поставлений відповідачу вказаний у рахунку-фактурі товар, що підтверджується видатковою накладною №35, податковою накладною №33, а також довіреністю на одержання ТМЦ серії ЯНЯ №287581 від 06.07.2007р., згідно з якою, товар одержаний відповідачем на підставі рахунку-фактури №62.  

17.07.2007р. позивачем складений рахунок-фактура №64 на оплату товару (цегла керамічна М-125 у кількості 6912 грн. за ціною 1,25 грн. вартістю 10368 грн.) та тією ж датою поставлений відповідачу вказаний у рахунку-фактурі товар, що підтверджується видатковою накладною №41, податковою накладною №39,  а також довіреністю на одержання ТМЦ серії ЯНЯ №287581 від 06.07.2007р., згідно з якою, товар одержаний відповідачем на підставі рахунку-фактури №64.

23.08.2007р. позивачем складений рахунок-фактура №80 на оплату товару (цегла керамічна М-125 у кількості 6912 шт. за ціною 1,25 грн. за 1 шт. загальною вартістю  10368 грн.),  а 31.08.2007р. поставлений відповідачу вказаний у рахунку-фактурі товар, що підтверджується видатковою накладною №61 від 31.08.2007р., податковою накладною №61 від 31.08.2007р., а також довіреністю на одержання ТМЦ серії ЯНЯ №287624, згідно з якою, товар одержаний відповідачем на підставі рахунку-фактури №80 від 23.08.2007р.

Також господарським судом встановлено, що за товар, який поставлений позивачем за первісним позовом, відповідач розрахувався в сумі 42591,04 грн., що підтверджується витягами  з банківських рахунків, як позивача, так і відповідача,  згідно з якими,  12.04.2007р. відповідач перерахував позивачу 5036,22 грн. за цеглу згідно рахунку №24 від 03.04.2007р., 13.04.2007р. відповідач перерахував позивачу 1118 грн. та 5000 грн. за цеглу згідно рахунку №24 від 03.04.2007р.; 21.05.2007р. відповідач перерахував позивачу 11151,36 грн. за цеглу згідно рахунку №24 від 03.04.2007р.; 23.05.2007р. відповідач перерахував позивачу 213,02 грн. за лакофарбові матеріали згідно рахунку №32 від 20.04.2007р.; 06.06.2007р. відповідач перерахував позивачу 10036,22 грн. за цеглу згідно рахунку №49 від 30.05.2007р.; 13.06.2007р. відповідач перерахував позивачу 10036,22 грн. за цеглу згідно рахунку №51 від 06.06.2007р.

В подальшому сторонами складений акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2007р. по 31.08.2007р., згідно з яким, заборгованість відповідача за поставлений первісним позивачем товар станом на 31.08.2007р. становить 42624,20 грн. Вказаний акт з боку позивача підписаний директором ПП «Агробуд Сервіс»та засвідчений печаткою останнього, а з боку відповідача підписаний головним бухгалтером ПБГ  «Інтобуд»та засвідчений печаткою останнього. При цьому у вказаному акті після підписів сторін зазначено, що строк погашення заборгованості відповідачем до 12.09.2007р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов наступних висновків щодо позовних вимог за первісним позовом.   

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У ч.1 ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», який в силу вимог ч.2 ст.4 ЦК України є актом цивільного законодавства, всі юридичні особи зобов'язані вести бухгалтерський облік та фінансову звітність згідно з законодавством, а у ч.1 ст.9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що наявні у матеріалах справи видаткові накладні, згідно з якими, позивач здійснював поставку товару відповідачу, та довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей, згідно з якими, відповідач одержував поставлений позивачем товар, фіксують факт здійснення господарських операцій щодо поставки товару позивачем відповідачу, а дії сторін щодо приймання –передачі цього товару на підставі вказаних документів є такими конклюдентними діями сторін, які свідчать про виникнення між ними зобов'язання, зокрема, зобов'язання позивача щодо поставки товару відповідачу та зобов'язання відповідача щодо розрахунку за поставлений позивачем товар. Тим більш, що у матеріалах справи наявні також відповідні податкові накладні та  рахунки-фактури, на підставі яких відповідач здійснив часткову оплату поставленого позивачем товару.

Згідно з видатковими накладними, податковими накладними та довіреностями на одержання товарно-матеріальних цінностей, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 85215,24 грн.

Поставлений позивачем товар відповідач оплатив частково в сумі 42591,04 грн., а залишок боргу в сумі 42624,20 грн. відповідачем не сплачений.   При цьому не оплаченим фактично залишився товар, який поставлений позивачем за видатковими накладними №34 від 06.07.2007р., №35 від 11.07.2007р., №41 від 17.07.2007р. та одержаний відповідачем за довіреністю серії ЯНЯ №287581 від 06.07.2007р., а також товар, який поставлений позивачем за видатковою накладною №61 від 31.08.2007р. та одержаний відповідачем за довіреністю  серії ЯНЯ №287624 від 31.08.2007р.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  У ч.1 ст.692 ЦК України  встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар в сумі 42624,20 грн. є  обґрунтованими і доведеними,  а тому задовольняються господарським судом.

Оскільки після прийняття товару, що поставлений позивачем за видатковими накладними №34 від 06.07.2007р., №35 від 11.07.2007р., №41 від 17.07.2007р., №61 від 31.08.2007р. на загальну суму 42624,20 грн. відповідач не розрахувався, а в силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача індексу інфляції в сумі 10543,54 грн.,  що нараховані з вересня 2007 року по травень 2008 року та 3% річних в сумі 959,92 грн., що нараховані з 01.09.2007р. по 31.05.2008р. є обґрунтованими і правомірними, а тому також задовольняються господарським судом.  

          У відзиві на позов та у судових засіданнях представник відповідача не визнав факту поставки позивачем товару на загальну суму 85215,24 грн., з посиланням при цьому на те, що  видаткові накладні та довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей мають суттєві протиріччя, зокрема, підпис одержувача товару на видатковій накладній №01 від 11.04.2007р., не співпадає з підписом одержувача довіреності серії ЯНМ №520058; підпис на видатковій накладній  №7 від 25.04.2007р. не співпадає з підписом одержувача довіреності серії ЯНМ №520056; підпис одержувача товару на видатковій накладній №27 від 30.06.2007р. не співпадає з підписом одержувача на довіреності серії ЯНЯ №287551, що надана до суду в оригіналі, а на копії довіреності взагалі відсутній підпис її одержувача; підпис одержувача товару на видатковій накладній №34 від 06.07.2007р., №35 від 11.07.2007р., №41 від 17.07.2007р. не співпадає з підписом одержувача довіреності серії ЯНЯ №287581 що надана до суду в оригіналі, а на копії довіреності  взагалі відсутній підпис її одержувача; у довіреності серії ЯНЯ №287624 замість підпису керівника підприємства наявний підпис невідомої особи.

Такі посилання відповідача відхиляються господарським судом з наступних мотивів.

Згідно з Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей, затвердженої наказом Міністерства  фінансів України №99 від 16.05.96р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. за №293/1318, в редакції, що була чинною на момент здійснення поставки товару позивачем, бланки довіреностей є документами суворої звітності (п.3 Інструкції). Довіреність на одержання товарно-матеріальних цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх змінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей (п.6 Інструкції). Особа, якій видана довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності за довіреністю повністю або частково, подати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад (комору) або матеріально відповідальній особі. Невикористані довіреності повинні бути повернуті працівнику підприємства, який здійснює виписування і реєстрацію довіреностей, не пізніше наступного дня після закінчення строку довіреності. Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіреності робиться відмітка про номери документів (накладних, актів тощо) на одержані цінності або про дату повернення довіреності. Повернуті невикористані довіреності гасяться підписом «невикористана»і зберігаються протягом строку, встановленого для зберігання первинних документів.   (п.10 Інструкції).  

З огляду на вимоги вказаної Інструкції господарський суд витребував у відповідача журнал реєстрації довіреностей, згідно з яким, довіреності, на підставі яких  уповноважені представники позивача Івануха О.О. та Капишевький Д.В. одержували товар від позивача, є використаними, і підставою їх використання є накладна №1 (рахунок №24); накладна №7 (рахунки №26,32); накладна №23 (рахунок 51); накладні №34,35,41 (рахунки №64,62,60); накладна №61 (рахунок №80), тобто, саме первісні документи, які надані позивачем в підтвердження факту поставки товару відповідачу.

При цьому облік  відповідачем у журналі реєстрації довіреностей  довіреність серії  ЯНМ №520058 за №057, а довіреності  серії ЯНЯ  №287551  за №019 свідчить лише про недбалість самого відповідача і не доводить факту неодержання товару відповідачем.  

Окрім того, в порушення приписів ст.33 ГПК України, згідно з якою, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав до суду реєстр отриманих та виданих податкових накладних за період з березня по серпень 2007 року, а отже, і не спростував обставини справи, які свідчать про те, що позивач на кожну поставку товару видавав відповідачу податкові накладні, що в свою чергу також свідчать, про недоведеність посилань відповідача.    

Посилання відповідача на те, що підписи на довіреностях серії ЯНЯ №287551 та серії ЯНЯ №287581  підроблені позивачем,  є недоцільними, оскільки, по-перше, такі посилання за своєю суттю є обвинуваченням позивача, які недоведені відповідачем у встановленому законом порядку, а по-друге, журнал реєстрації довіреностей свідчить, що за вказаними довіреностями відповідач одержав від позивача товар за накладними №1 та №34,35,41.  

Посилання відповідача на те, що акт звірки взаєморозрахунків з боку відповідача підписаний Коновалюк В.В. як головним бухгалтером, яка, згідно з поясненнями представника відповідача, займає посаду бухгалтера ПБГ «Інтобуд», а не головного бухгалтера, є недоцільними, оскільки, по-перше, в силу вимог ч.2 ст.34 ГПК України, акт звірки взаєморозрахунків є лише опосередкованим доказом поставки товару відповідачу, а по-друге, поставка товару відповідачу на загальну суму  85215,24 грн.  підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними та  довіреностями на одержання товарно-матеріальних цінностей.

Щодо зустрічних позовних вимог, то господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберігала у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У зустрічному позові позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно набуті грошові кошти в сумі 42591,04 грн. В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач посилається на те, що грошові кошти  помилково перераховані відповідачу, оскільки ніякого договору щодо перерахування цих грошей між позивачем та відповідачем не укладалося та ніякої продукції позивач від відповідача не одержував.  

Згідно з витягами з банківських рахунків як позивача, так і відповідача, грошові кошти перераховувалися зустрічним позивачем відповідачу за цеглу та лакофарбові матеріали згідно рахунків №24 від 03.04.2007р., №26 від 04.04.2007р., №32 від 20.04.2007р., №49 від 30.05.2007р., №51 від  06.06.2007р.

При цьому, як вище встановлено господарським судом вказані рахунки були виставлені зустрічним відповідачем позивачу на оплату товару (цегли та лакофарбових матеріалів), який  зустрічний відповідач поставляв позивачу за видатковими накладними, а останній одержував за довіреностями на одержання товарно-матеріальних цінностей у період з квітня по вересень 2007 року.

Більш того, із вище встановлених обставин справи випливає, що саме  вказані документи фіксують факт здійснення господарських операцій щодо поставки товару позивачем відповідачу, а дії сторін щодо приймання –передачі цього товару на підставі вказаних документів є такими конклюдентними діями сторін, які свідчать про виникнення між ними зобов'язання, зокрема, зобов'язання позивача щодо поставки товару відповідачу та зобов'язання відповідача щодо розрахунку за поставлений позивачем товар. Також із вище встановлених обставин справи випливає, що товар на загальну суму 42591,04 грн., який поставлений зустрічним відповідачем, позивачем одержаний.  

Господарський суд вважає, що такі обставини справи свідчать про недоведеність зустрічних позовних вимог, що є підставою для відмови у їх задоволені.  

До доводів зустрічного позивача про помилкове перерахування грошових коштів відповідачу господарський суд ставиться критично, оскільки, розрахунки за поставлений зустрічним відповідачем товар здійснювалися позивачем поетапно, сьома платежами,  і за весь період здійснення цих розрахунків, а також протягом року після їх здійснення, зустрічний позивач жодного разу не звернувся до відповідача з вимогою щодо повернення помилково перерахованих грошових коштів.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача за первісним позовом по сплаті державного мита в сумі 542 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Приватного підприємства «Агробуд Сервіс»задовольнити.

2.Стягнути з Промислово-будівельної  групи «Інтобуд»(65014, м. Одеса, вул. Пушкінська,32, код ЄДРПОУ 32316457, п/р 26000232891 в АКБ «МТБ»м. Іллічівськ, МФО 328168) на користь Приватного підприємства «Агробуд Сервіс»(65058, м. Одеса, вул. Романа Кармена,21, код ЄДРПОУ 32508502, п/р 260017129 в Одеській обласній дирекції «Райффайзен Банк Аваль», МФО 328351) основний борг в сумі 42624 (сорок дві тисячі шістсот двадцять чотири) грн. 20 коп., 3% річних в сумі 959 (дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 92 коп., індекс інфляції в сумі 10543 (десять тисяч п'ятсот сорок три) грн. 54 коп.,  витрати по сплаті державного мита в сумі 542 (п'ятсот сорок дві) грн.,  витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн.

3.У задоволені зустрічного позову Промислово-будівельної групи «Інтобуд»відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

        Рішення підписане 06 жовтня 2008 року.

Суддя                                                                                       Смелянець Г.Є.