Рішення

від 08.10.2008 по справі 27/78-08-3083

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/78-08-3083

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" жовтня 2008 р.Справа  № 27/78-08-3083

За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю „Добро Пласт”

До відповідачів1. товариства з обмеженою відповідальністю „Дімекс-Україна”2. приватного підприємства „Санлайт”

Про стягнення 40334,32 грн.

Суддя Семенюк Г.В.

Представники:

Від позивачаСоколянський Д.В., довіреність від 22.07.2008 року;

Від відповідачів1. ТОВ „Дімекс-Україна”: Хачоян К.С., довіреність від 26.08.2008 року;2. ПП „Санлайт”: не з'явився;

Суть спору:Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення 40334,32 грн.

          Відповідач (ПП „Санлайт”), повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїх  представників  в  судове  засідання  не направив незважаючи на виклик суду, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.

          Керуючись ст. 75  ГПК  України  суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі відповідача (ПП „Санлайт”) і без відзиву на позов за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи та заслухавши представника позивача та представника ТОВ „Дімекс-Україна”, суд, встановив.

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Добро Пласт” передало у власність (продало) приватному підприємства „Санлайт” товари (матеріали) на суму 105796,39 грн., згідно видаткової накладної № 2447 від 27.03.2008 року та товарно-транспортної накладної № 796845 від 27.03.2008 року.

          Приватним підприємством „Санлайт” були прийняті поставлені Позивачем товари за вищевказаною накладною та видана Довіреність ЯОТ № 638717 про їх отримання.

          Відповідач (ПП „Санлайт”) частково повернув Товар, у зв'язку із неможливістю оплатити, на суму –48462,05 грн.

          19.05.2008 року за вих. № СЛ 14 Відповідач (ПП „Санлайт”) направив на адресу Позивача гарантійний лист, у якому гарантував сплатити заборгованість, що виникла в сумі – 88796,39 грн. до 01.06.2008 року.

          Відповідач (ПП „Санлайт”) частково сплатив борг.

          02.06.2008 року на адресу Відповідача Позивачем була направлена Претензія № 1 про сплату боргу у розмірі - 40334,32 грн., що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення № 151140.

          28.08.2008 року на адресу Відповідача Позивачем було направлено вимогу, у якій останній вимагав сплатити борг у розмірі 40334,32 грн., що підтверджується описом та повідомлення про вручення поштового відправлення.

          04.04.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Добро Пласт” та товариством з обмеженою відповідальністю „Дімекс-Україна” було укладено договір поруки.

          Відповідно до п. 1.1 означеного договору Поручитель ( ТОВ „Дімекс-Україна”) поручається перед Кредитором (ТОВ „Добро Пласт”) за виконання приватним підприємством „Санлайт” свого зобов'язання по оплаті Товару, куплених (отриманих у власність) у Кредитора (ТОВ „Добро Пласт”). Виконання зобов'язання забезпечується порукою за дійсним договором у сумі, яка не перевищує 500 грн.

          Згідно з п. 2.2 вказаного вище договору при порушенні Боржником (ПП „Санлайт”) зобов'язання, забезпеченого порукою за дійсним Договором, Боржник (ПП „Санлайт”) та Поручитель ( ТОВ „Дімекс-Україна”) відповідають перед Кредитором (ТОВ „Добро Пласт”), як солідарні боржники.

          Таким чином заборгованість Відповідачів (ПП „Санлайт” та ТОВ „Дімекс-Україна”) перед Позивачем складає - 40334,32 грн.

          Відповідно до ст. 11 ЦК України, - цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

          Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, можуть бути договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

          За змістом ч.1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч.1 ст. 205 ЦК України).

          Згідно з частиною 3 ст. 206 ЦК України, правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

          Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦК України).

          З матеріалів справи вбачається, що сторонами укладено усний договір купівлі-продажу, за яким приватне підприємство „Санлайт” придбало товар у товариства з обмеженою відповідальністю „Добро Пласт”.

          За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

          Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару: у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

          Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

          Відповідно до ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушенні боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

          Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України - в силу зобов'язання одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          У відповідності до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

          Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 40334,32 грн. обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству, відповідачем не заперечуються, отже підлягають задоволенню у повному обсязі.          

          Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїм правом на участь у судових засіданнях не скористався, позовні вимоги по суті не заперечив.

          У відповідності до ст. 69 ГПК спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.          

          Відповідно до ст. 93 Цивільного Кодексу України, - місцезнаходженням  юридичної  особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

          Згідно з Довідкою головного управління статистики у Донецькій області № 14/4-23/537а від 30.07.2008 року приватне підприємство „Санлайт” значиться в ЄДРПОУ за адресою, що вказана позивачем у позовній заяві.

          Ухвали господарського суду надіслані на адресу відповідача, що вказана позивачем у позовній заяві та відповідачем у спірних договорах до суду не повертались, що свідчить про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

          Прийняття участі в розгляді справи це право, а не обов'язок відповідача.

          Таку ж правову думку висловив Одеській апеляційний господарський суд у своїй Постанові від 15.11.2005 року зі справи № 27/182-05-5016.

          Станом на 08.10.2008 року можливість подальшого відкладення розгляду справи відсутня у зв'язку з закінченням всіх строків відведених ст. 69 ГПК України для розгляду справи.

          Тому подальше відкладення розгляду справи неможливе та є підставою для винесення Рішення по справі не зважаючи на неявку відповідача у судове засідання.

          Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідачів, згідно ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44-49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Дімекс-Україна” (6500, м. Одеса, вул. Грушевського, 39-А), код ЄДРПОУ 35303435, р/р 26006311474601 в АБ „Південний” м. Одеса, МФО 328209 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Добро Пласт” (65000, м. Одеса, вул. Моторна, 6), код ЄДРПОУ 35117224, р/р 351172215529 в Акціонерному Банку „Південний”, м. Одеса, МФО 328209 –500 грн. основного боргу, 5,00 грн. державного мита та 1,46 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з приватного підприємства „Санлайт” (83017, м. Донецьк, бульвар Шевченка, 27/219), код ЄДРПОУ 32193941, р/р 26001010249980 у Філі „ДРУ” Банку „Фінанси та кредит” в м. Донецьк, МФО 335816 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Добро Пласт” (65000, м. Одеса, вул. Моторна, 6), код ЄДРПОУ 35117224, р/р 351172215529 в Акціонерному Банку „Південний”, м. Одеса, МФО 328209 –39834,32 грн. основного боргу, 398,34 грн. державного мита та 116,54 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати у порядку ст. 116 ГПК України.

          Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Семенюк Г.В.