Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
15 грудня 2011 р. № 2-а- 15905/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кухар М.Д.,
при секретарі - Тайцеві А.Л.,
за участі: представника позивача - Загребельного М.С.,
представника відповідача - Буряківського О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобар-Асу" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про скасування наказів та визнання дій неправомірними,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (далі –відповідач), в якому просить суд скасувати накази від 16.06.11 за №691 та від 08.04.11 за №367 «Про проведення документальних позапланових невиїзних перевірок» ТОВ «Глобар-Асу»; визнати неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальних позапланових невиїзних перевірок ТОВ «Глобар-Асу» за результатами яких були складені акти перевірок від 30.06.11 за №1477/23-03-05/36122476 та від 19.04.11 за 711/18-011/36122476. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що зазначені перевірки відповідачем проведені були без законних підстав та без належного повідомлення платника та її висновки не узгоджуються з приписами чинного законодавства. Так, норми ст. 203 та інших статей гл. 16 ЦК України не відносяться до податкового, до валютного, до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Отже, відповідач вийшов за межі своїх повноважень, встановлюючи порушення товариством вимог ст. ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що дії по проведенню перевірок податковим органом є правомірними та були вчинені відповідно до вимог податкового законодавства, у зв'язку з чим підстав для задоволення позовних вимог не має.
Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Судом встановлено, що на виконання розпорядження ДПАУ “Про відпрацювання підприємств” за № 48-Р від 24.02.2011р. та з метою відпрацювання ТОВ “Глобар-Асу” як підприємства, що відноситься до категорії “транзитерів”, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова на адресу ТОВ “Глобар-Асу” 28.05.2011р. та 01.04.2011р. направлено листи № 5493/10/18-03 та №3085/10/23-03-13 про надання письмових пояснень та документального підтвердження по взаємовідносинам з контрагентами за період січень-грудень 2010року та січень, березень 2011р.
Відповіді на листи №5493/10/18-03 від 28.05.2011р. та №3085/10/23-03-13 від 01.04.2011р. до ДПІ не надійшли, листи були повернуті у зв'язку з незнаходженням платника податків за юридичною адресою.
У зв‘язку з ненаданням відповіді на запити, 16.06.2011р. та 08.04.2011р. в.о. начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було прийнято накази № 691 та №367 про проведення позапланових невиїзних документальних перевірок ТОВ “Глобар-Асу”.
Суд зазначає, що запити № 5493/10/18-03 та №3085/10/23-03-13 та повідомлення про проведення перевірки разом із наказами № 691 та №367 направлялися ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова з повідомленням на юридичну адресу ТОВ “Глобар-Асу” засобами кур'єрської пошти (ТОВ “Харківська кур'єрська служба Меркурій”).
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу рішення про призначення спірної перевірки, а також дій про проведенню спірної перевірки на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.
Відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Згідно з п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України обставини, котрі є підставами для прийняття податковим органом рішення про проведення перевірки діяльності платника податків, визначені ст.ст.77 і 78 Податкового кодексу України.
Оглянувши зміст наказів ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова, суд відмічає, що в тексті вказаних правових актів індивідуальної дії відсутні посилання як на положення ст.77 Податкового кодексу України, так і на положення ст.78 Податкового кодексу України.
Отже, при винесенні спірних наказів ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова обрано неналежну норму матеріального права, що зумовлює невідповідність цих наказів приписам ч.3 ст.2 КАС України.
З приводу складання ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова запитів, що були направлені податковим органом на адресу ТОВ «Глобар-Асу» попередньо прийняттю спірних наказів про призначення спірних перевірок, суд відзначає наступне.
Вирішуючи спір, суд бере до уваги приписи п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, згідно з яким органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження (абз.1 п.п.73.3); такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту (абз.2 п.73.3); письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) в інших випадках, визначених цим Кодексом (абз.3 п.73.3); запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі (абз.4 п.73.3); платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абз.5 п.73.3).
З положень наведеної норми кодексу слідує, що запит податкового органу в обов'язковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації, зокрема, зазначення фактів порушення платником податків законодавства.
Оглянувши запити ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова, суд відзначає, що зміст оглянутих запитів не містить викладення жодних фактів порушення ТОВ «Глобар-Асу» вимог податкового чи іншого законодавства.
За таких обставин, суд робить висновок, що оглянуті запити складені податковим органом з порушенням приписів абз.1 і 2 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, що в силу абз. 5 цієї ж статті звільняє платника податків від обов'язку надання відповіді.
Розглядаючи справу, суд враховує, що відсутність відповіді платника податків на письмовий запит податкового органу є підставою для призначення перевірки діяльності платника податків згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, де передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з приписами ст.42 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) минування строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.
При цьому, в силу ч.1 ст.42 та ст.73 Податкового кодексу України обов'язок платника податків щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження виникає лише в разі фактичного отримання належно складеного запиту, а саме: у письмовій формі, відповідним чином підписаного та завіреного печаткою відповідного податкового органу.
Суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах при складанні запитів не дотримався вимог Податкового кодексу України, а відтак, відсутні визначені законом підстави для прийняття рішення про призначення спірної перевірки.
При вирішенні спору суд також бере до уваги, що правила листування з платником податків врегульовані ст.42 Податкового кодексу України, відповідно до п.42.2 якої документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Судом встановлено, що у спірних правовідносинах суб'єкт владних повноважень рекомендованих листів з повідомленням про вручення з приводу надання пояснень та їх документального підтвердження в розумінні норм Закону України «Про поштовий зв'язок», Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджено постановою КМУ від 05.03.2009р. №270), наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 12.07.2002р. №139 "Про затвердження спеціалізованих форм бланків, книг, ярликів, що застосовуються у поштовому зв'язку, та технічних умов щодо їх виготовлення" на адресу платника податків не надсилав.
На вимогу суду відповідач повідомлення про вручення поштового відправлення за формою №119 до матеріалів справи не подав.
З пояснень представника відповідача судом з'ясовано, що оформлені листами запити про надання документів до відповідача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення не надсилались, позивачем не отримувались.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дослідивши зібрані докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах рішення про проведення перевірки були прийняті суб'єктом владних повноважень за відсутності передбачених Податковим кодексом України умов, а саме: 1) за відсутності факту складання письмових запитів з дотриманням вимог Податкового кодексу України та розширення предмету перевірки без попереднього направлення запиту з даного питання, 2) за відсутності факту направлення запиту на адресу платника податків рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, 3) за відсутності факту отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) за відсутності факту минування 10 робочих днів з дня отримання запиту.
За таких обставин, спірні накази не відповідають вимогам ч.3 ст.2 КАС України, а відтак, підлягають скасуванню.
З наявних у справі документів вбачається, що на виконання спірних наказів ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Глобар-Асу" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р., за наслідками якої було складено акт перевірки від 19.04.2011 р. за №711/18-011/36122476 та документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Глобар-Асу" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2011 р., березень 2011 року, за наслідками якої було складено акт перевірки від 30.06.2011 р. за № 1477/23-03-05/36122476.
Вивчивши зміст згаданих актів, суд відзначає, що спірні перевірки були проведені виключно на підставі даних, зазначених у інформаційних базах та в документах обов'язкової податкової звітності платника податків.
Судом встановлено, представниками сторін визнано, матеріалами справи підтверджено, що відомості первинних документів, які відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а також дані розрахункових документів, котрі згідно з Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» опосередковують рух коштів у безготівковій формі, податковим органом в ході проведення спірних документальних невиїзних перевірок не досліджувались.
З цього приводу, суд зауважує, що за правилами Закону України «Про ПДВ», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до 31.12.2010р. та за приписами Податкового кодексу України після 01.01.2011р. рух безготівкових грошових коштів в межах виконання укладених платниками податків правочинів має юридичне значення для обчислення такими платниками податків податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, у спірних правовідносинах відповідач без дослідження жодних первинних і розрахункових документів зробив висновок про відсутність в діяльності платника податків об'єктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість, що суперечить закону.
Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд зауважує, що належних та допустимих в розумінні ст.70 КАС України доказів на підтвердження судження суб'єкта владних повноважень про відсутність в діяльності позивача операцій з поставки товарів (робіт, послуг) згідно з ст.3 Закону України «Про ПДВ» та п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, неправильного визначення позивачем складу та дати виникнення доходів та витрат згідно з ст.ст.135, 137, 138 Податкового кодексу України, неправильного визначення позивачем об'єкту оподаткування ПДВ та дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ згідно з ст.ст.185, 187 Податкового кодексу України акти спірних перевірок не містять, таких доказів відповідачем до суду не подано, а судом самостійно в ході розгляду справи не виявлено.
Суд зазначає, що в силу п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Разом з тим, викладені в актах судження суб'єкта владних повноважень не ґрунтуються на жодному з визначених ст.83 Податкового кодексу України джерел.
Окремо суд бере до уваги, що викладені в актах судження суб'єкта владних повноважень про порушення платником податків вимог ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не підтверджуються добутими судом доказами.
Так, проаналізувавши положення Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні», суд доходить висновку, що податкові органи не наділені законодавцем компетенцією на встановлення фактів порушення платниками податків положень цивільного або господарського законодавства та відображення власних суджень з даних питань в актах перевірок.
За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань станом на момент виникнення спірних правовідносин був визначений Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України.
Виходячи з вищевикладеного, суд зазначає, що станом на дату складання відповідачем у спірних правовідносинах актів перевірки податкові органи не були наділені законодавцем ані повноваженням на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають закону, ані повноваженнями на оцінку відповідності будь – якого правочину вимогам ст.ст.202, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобар-Асу" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про скасування наказів та визнання дій неправомірними - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати наказ від 16.06.11 за №691 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки»ТОВ «Глобар-Асу»винесений ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова.
Скасувати наказ на підставі якого була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Глобар-Асу»яка була оформлена актом перевірки від 19.04.11 за 711/18-011/36122476.
Визнати неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Глобар-Асу»(код ЄДРПОУ 36122476) з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.10 р. по 31.12.10 р. за результатами якої був складений акт перевірки від 30.06.11 за №1477/23-03-05/36122476.
Визнати неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Глобар-Асу»(код ЄДРПОУ 36122476) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 31.01.11 за результатами якої був складений акт перевірки від 19.04.11 за 711/18-011/36122476.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобар-Асу" судові витрати в розмірі 3.40 грн. (три гривні сорок копійок).
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 20.12.2011 року.
Суддя Кухар М.Д.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.12.2011 |
Оприлюднено | 06.03.2012 |
Номер документу | 21736017 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Кухар М.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні