Постанова

від 18.01.2012 по справі 14617/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а- 14617/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМ ІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2012 р. м. Харків

Колегія суддів Харківсь кого окружного адміністрати вного суду у складі:

головуючого судді - Шевчен ко О.В.,

суддів - Зінченко А.В., Чалого І.С.,

при секретарі - Нікітенко Л. Ю.,

за участі представників: по зивача - Халабурдіна С.В., в ідповідача - Лавренчук О.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адмініст ративну справу за позовом то вариства з обмеженою відпові дальністю "Союз супермаркеті в Харкова" до Державної пода ткової інспекції у Червоноза водському районі м.Харкова п ро скасування податкового по відомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Союз супер маркетів Харкова», звернувся до Харківського окружного а дміністративного суду з позо вом, в якому просить скасуват и податкове повідомлення-ріш ення відповідача, Державної податкової інспекції у Черво нозаводському районі м. Харк ова № 0001442330 від 28.10.2011.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що су дження суб' єкта владних пов новажень, які викладені в акт і перевірки від 18.10.2011 № 4409/233/33289854, є по милковими. Позивач стверджув ав, що податкові зобов' язан ня обчислював правильно, гос подарські операції з контраг ентами мали реальний характе р, були здійснені за правочин ами, які повністю відповідаю ть вимогам закону, первинні д окументи оформлені належним чином. В судовому засіданні п редставник позивача підтрим ав вимоги і доводи заявленог о позову, просив суд прийняти рішення про задоволення поз ову.

Відповідач, Державна подат кова інспекція у Червонозаво дському районі м. Харкова, з по даним позовом не погодився. В обґрунтування заперечень пр оти позову відповідач зазнач ив, що контрагенти позивача в іднесені до ризикової групи, актами перевірок відповідни х податкових інспекцій угоди контрагентів позивача визна ні нікчемними, підпис на поси леному сертифікаті відкрито го ключа ТОВ «Компанія «Істс ервіс»виконаний не директор ом Асюковим К.Т. На думку п одаткового органу, позивачем безпідставно надані знижки фізичним особам, що призвело до необґрунтованого зменшен ня податкових зобов' язань. В судовому засіданні предста вник відповідача підтримав д оводи і вимоги поданих проти позову заперечень, просив ух валити рішення про відмову в позові.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, за слухавши пояснення представ ників сторін, дослідивши зіб рані по справі докази в їх сук упності, проаналізувавши змі ст норм матеріального і проц есуального права, які регулю ють спірні правовідносини, в важає, що адміністративний п озов підлягає задоволенню, в иходячи з наступного.

Судом встановлено, що держа вну реєстрацію ТОВ «Союз суп ермаркетів Харкова»проведе но виконавчим комітетом Харк івської міської ради. ТОВ «Со юз супермаркетів Харкова»за реєстровано ДПІ у Червонозав одському районі м. Харкова як платник ПДВ, про що свідчить с відоцтво № 100240293 від 14.08.2009.

Відповідачем проведено пл анову виїзну перевірку з пит ань дотримання податкового з аконодавства за період: 01.01.2010 по 30.06.2011, валютного та іншого зако нодавства за період з 01.01.2010 по 30.0 6.2011.

За наслідками перевірки ск ладено акт від 18 жовтня 2011 року № 4409/233/33289854.

На підставі Акту перевірки винесено податкове повідомл ення-рішення № 0001442330 від 28 жо втня 2011 року, яким збільшено гр ошове зобов' язання з ПДВ за основним платежем у розмірі 944 259,00 грн., за штрафними (фінансо вими) санкціями у розмірі 155 738,5 грн.

Судом з' ясовано, що підста вою визначення відповідачем зобов' язання з ПДВ із сум зн ижок, наданих покупцям супер маркету, слугував висновок в ідповідача про те, що у зв' яз ку з відсутністю бухгалтерсь кого та податкового обліку п о ТОВ «ССХА»з питання викори стання у господарській діяль ності дисконтних карток «суп ермаркет Рост», то позивачем неправомірно виключено зі с кладу податкових зобов' яза нь розмір торгівельної знижк и по дисконтним карткам «Рос т».

Судом встановлено, що позив ач здійснює господарську дія льність з оптової та роздріб ної торгівлі у супермаркеті «РОСТ», який знаходиться у м. Х аркові, по вул. Плеханівській , 135/139. Зазначене визнано сторон ами у судовому засіданні та в казано відповідачем в акті п еревірки (аркуш 2 акту).

У ході перевірки ДПІ встано влено, що позивачем на адресу покупців - фізичних осіб, ро зповсюджені дисконтні картк и та, на підставі «Положення п ро надані покупцям знижки та бонуси», затвердженого дире ктором ТОВ «Союз супермаркет ів Харкова», позивачем певні товари продавалися володіль цям дисконтних карток зі зни жкою.

Так, відповідно до п. 4.1. ст. 4 За кону України «Про податок на додану вартість»база оподат кування операції з поставки товарів (послуг) визначаєтьс я виходячи з їх договірної (ко нтрактної) вартості, визначе ної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урах уванням акцизного збору, вві зного мита, інших загальноде ржавних податків та зборів (о бов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком п одатку на додану вартість, а т акож збору на обов'язкове дер жавне пенсійне страхування н а послуги стільникового рухо мого зв'язку, що включається д о ціни товарів (послуг)). До скл аду договірної (контрактної) вартості включаються будь-я кі суми коштів, вартість мате ріальних і нематеріальних ак тивів, що передаються платни ку податку безпосередньо пок упцем або через будь-яку трет ю особу в зв'язку з компенсаці єю вартості товарів (послуг).

Згідно з п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх д оговірної (контрактної) варт ості, але не нижче звичайних ц ін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урах уванням загальнодержавних п одатків та зборів (крім подат ку на додану вартість та акци зного податку на спирт етило вий, що використовується вир обниками - суб'єктами господа рювання для виробництва ліка рських засобів, у тому числі к омпонентів крові і вироблени х з них препаратів, крім лікар ських засобів у вигляді баль замів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсій не страхування на послуги ст ільникового рухомого зв'язку ).

Стаття 19 Конституції Україн и гарантує, що органи державн ої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноваж ень та у спосіб, що передбачен і Конституцією та законами У країни.

Отже, ані п. 4.1. ст. 4 Закону Укра їни «Про податок на додану ва ртість», ані п. 188.1. ст. 188 ПК Україн и не передбачають визначення бази оподаткування, врахову ючи знижку, що фактично надан а іншій особі.

Судова колегія погоджуєть ся з доводами позивача про те , що покупці придбавали товар за ціною за вирахуванням зни жки, а тому позиція суб' єкта владних повноважень про обо в' язкове придбання цих това рів у цей же строк за вищою цін ою (без знижки) є помилковою та жодним чином не обґрунтован ою.

Відповідачем в акті переві рки та представником у судов ому засіданні не зазначено в чому конкретно полягає пору шення, яке на думку податково го органу допущено позивачем , яка конкретно норма чинного законодавства встановлює об меження у застосуванні знижо к або використанні дисконтни х карток.

Водночас, безпредметне пос илання суб' єкта владних пов новажень на загальні норми п одаткового законодавства та відсутність бухгалтерськог о та податкового обліку по ТО В «ССХА»з питання використан ня у господарській діяльност і дисконтних карток «суперма ркет Рост»не заслуговують на увагу, оскільки не свідчать п ро порушення позивачем вимог податкового зобов' язання, які призвели до заниження по даткових зобов' язань у цій частині.

При цьому, відповідачем виз нано у судовому засіданні те , що позивачем продавалися вс і товари фізичним особам з ви користанням дисконтних карт ок за ціною, що перевищує ціну придбання. Тобто, продаж това рів з використанням дисконтн их карток та наданням знижок фізичним особам, не був збитк овим, а операції носили прибу тковий характер.

У відповідності до ч. 1 ст. 698 ЦК України за договором роздрі бної купівлі-продажу продаве ць, який здійснює підприємни цьку діяльність з продажу то вару, зобов'язується передат и покупцеві товар, що звичайн о призначається для особисто го, домашнього або іншого вик ористання, не пов'язаного з пі дприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прий няти товар і оплатити його.

Частиною 1 ст. 706 ЦК України пе редбачено, що покупець зобов 'язаний оплатити товар за цін ою, оголошеною продавцем у мо мент укладення договору, якщ о інше не встановлено законо м або не випливає із суті зобо в'язання.

Зазначені положення чинно го законодавства свідчать, щ о продавець, яким у даному вип адку виступав позивач, не обм ежений у праві вільно формув ати ціну товару, при цьому, вих одячи з власної маркетингово ї політики, надавати знижки т ощо.

Більше того, навіть після пр одажу товарів зі знижками пр одаж цих товарів, по-перше, нос ив прибутковий характер, а, по -друге, сприяв збільшенню тов арообігу, заохоченню покупці в і в подальшому придбавати т овари саме у магазині позива ча.

Водночас, втручання податк ової інспекції у ціни, які за в изначенням ст. 7 Закону Україн и «Про ціни і ціноутворення» , є вільними, виходить за межі повноважень відповідача.

Таким чином, суд вважає, що п озивачем не порушено вимог п одаткового законодавства у ц ій частині, а висновок відпов ідача про неправомірне не вк лючення до складу доходу роз міру торгівельної знижки є п ротиправним.

На підставі викладеного, ви значення податкового зобов' язання у розмірі 773 141,00 грн. та ві дповідне застосування штраф них санкцій є незаконним, а по даткове повідомлення-рішенн я у цій частині підлягає скас уванню.

Надаючи оцінку позовним ви могам про скасування податко вого повідомлення-рішення у частині визначення зобов' я зання по взаємовідносинах з ТОВ «АПО Харківцукорзбут»та ТОВ «Компанія Істсервіс», су д виходить з наступного.

Судом встановлено, що підст авою для визначення податков ого зобов' язання по взаємов ідносинах з ТОВ «АПО Харківц укорзбут»був висновок відпо відача про нікчемність госпо дарських операцій, оскільки трудові ресурси та основні з асоби для здійснення поставо к товару замалі, свідоцтво пл атника ПДВ було анульовано.

Матеріали справи свідчать , що 01 грудня 2009 року між позивач ем та ТОВ «АПО Харківцукорзб ут»було укладено договір № 399 поставки цукру білого криста лічного. На підставі цього, ТО В «АПО Харківцукорзбут»пост авляло цукор фасований (1 кг, 5 к г, 10 кг), про що свідчать видатко ві накладні, товарно-транспо ртні накладні.

В обґрунтування своєї пози ції, відповідач посилається на те, що у четвертому квартал і 2009 року, першому кварталі 2010 ро ку в штаті підприємства прац ювало 6 осіб, та за цивільно-пр авовими договорами ще 4 особи , тобто 10 чоловік. У другому ква рталі 2010 року в штаті підприєм ства працювало 6 осіб, та за ци вільно-правовими договорами ще 2 особи, тобто 8 чоловік. На п ідставі цього, відповідач за значає, що трудових ресурсів для здійснення операцій з ку півлі-продажу товару недоста тньо.

Однак, будь-яких доказів, ро зрахунків або фактичних дани х в обґрунтування цього твер дження відповідач не надав.

Тому, суд вважає безпредмет ним та бездоказовим висновок відповідача про те, що трудов их ресурсів контрагента пози вача (10 осіб) та основних фонді в недостатньо для здійснення операцій з купівлі-продажу ц укру, оскільки матеріали спр ави свідчать про протилежне.

Досліджені у судовому засі данні договір поставки, вида ткові накладні, товарно-тран спортні накладні, податкові накладні, платіжні доручення , у сукупності з іншими встано вленими судом обставинами, с відчать, що між позивачем та Т ОВ «АПО Харківцукорзбут»про ведено реальні господарські операції та податковий кред ит сформовано у повній відпо відності до чинного законода вства України.

Придбаний у ТОВ «АПО Харків цукорзбут»товар (цукор) пози вачем використано у господар ській діяльності, продано в р оздріб покупцям супермаркет у із застосуванням реєстрато рів розрахункових операцій. Зазначена обставина не оспор юється відповідачем.

Тому, факт наявності придба ного позивачем у ТОВ «АПО Хар ківцукорзбут»цукру, подальш ої його реалізації суд вважа є доведеним, що спростовує ви сновок відповідача про відсу тність реального характеру в чиненої господарської опера ції.

Стосовно доводу відповіда ча про анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «АПО Харків цукорзбут», суд зазначає, що с відоцтво платника ПДВ ТОВ «А ПО Харківцукорзбут»було ану льовано 16.12.2010, у той час як остан ню поставку товару проведено , а податкову накладну виписа но у липні 2010 року.

Подальше анулювання свідо цтва платника ПДВ жодним чин ом не впливає на правомірніс ть формування податкового кр едиту, оскільки зазначене є л ише відображенням реальних г осподарських операцій, які є об' єктами оподаткування, у податковому обліку позивача .

Доводи відповідача в акті п еревірки про те, що деклараці ї з ПДВ вказаного підприємст ва не визнані як податкові та кож не заслуговують на увагу , оскільки постановою Харків ського окружного адміністра тивного суду від 28 вересня 2010 р оку у справі № 2-а-10832/10/2070, залишено ю без змін ухвалою Харківськ ого апеляційного адміністра тивного суду, зазначені дії Д ПІ визнано неправомірними, з обов' язано визнати деклара ції в якості податкової звіт ності.

Таким чином, у відповідача н е було законних підстав для д онарахування податкового зо бов' язання по взаємовіднос инах з ТОВ «АПО Харківцукорз бут», а тому податкове повідо млення-рішення у цій частині підлягає скасуванню.

Стосовно виключення зі скл аду податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинах з ТО В «Компанія Істсервіс»слід з азначити наступне.

З аркушів 16-23 акту перевірки вбачається, що підставою для визначення податкового зобо в' язання по взаємовідносин ах з ТОВ «Компанія Істсервіс »є те, що ДПІ у Дзержинському р айоні м. Харкова складено акт перевірки ТОВ «Компанія Іст сервіс», за яким зазначене пі дприємство має стан «9», а пода ткові декларації, що надавал ись до ДПІ не підписані дирек тором ТОВ «Компанія «Істсерв іс».

Так, згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК Украї ни недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлен а законом (нікчемний правочи н). У цьому разі визнання таког о правочину недійсним судом не вимагається.

Тобто, правочин є нікчемним не у випадку визнання його та ким податковою інспекцією, а у випадку, якщо він за прямою вказівкою закону є нікчемним .

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України я кщо недійсність правочину пр ямо не встановлена законом, а ле одна із сторін або інша заі нтересована особа заперечує його дійсність на підставах , встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорювани й правочин).

З приписів ст. 228 Цивільного к одексу України слідує, що зак онодавець з 01.01.2011 виключив прав очини, які були укладені з мет ою суперечною інтересам держ ави та суспільства, з кола нік чемних правочинів і відніс т акі правочини до оспорюваних .

Відтак, з 01.01.2011 повноваження н а встановлення законності пр авочину, за яким платником по датків було сформовано валов і витрати або податковий кре дит з ПДВ, зменшено суму отрим аного в межах звітного подат кового періоду доходу, належ ать до повноважень судів.

У той же час, судових рішень про визнання договору між по зивачем та ТОВ «Компанія Іст сервіс»недійсними не існує, відповідач з вказаним позово м до суду не звертався, що в по вному обсязі визнається стор онами.

Крім того, судом встановлен о, що між позивачем та ТОВ «Ком панія Істсервіс»проведені р еальні господарські операці ї (поставка товарів), які є об' єктом оподаткування.

Так, 01 квітня 2010 року між позив ачем та ТОВ «Компанія Істсер віс»було укладено договір № 1604/2 купівлі-продажу касових ст річок, бланків, паперу.

На підставі вказаного дого вору, ТОВ «Компанія Істсерві с»передавало у власність поз ивача товар для використання у господарській діяльності, про що свідчать видаткові на кладні, товарно-транспортні накладні, а позивач у свою чер гу оплачував товар, що підтве рджується платіжними доруче ннями.

У зв' язку з цим, ТОВ «Компа нія Істсервіс»виписало пода ткові накладні, що оформлені у повній відповідності з чин ним законодавством. Зазначен е не спростовується відповід ачем в акті перевірки, а також не оспорюється в судовому за сіданні.

Посилання відповідача на т е, що посилений сертифікат ві дкритого ключа підписаний не директором ТОВ «Компанія Іс тсервіс»не може бути підстав ою для визначення податковог о зобов' язання позивачеві.

Відповідач ані в акті перев ірки, ані в запереченнях прот и позову не зазначив, яке відн ошення до не підписання поси леного сертифікату відкрито го ключа Асюковим К.Т., як д иректором ТОВ «Компанія Істс ервіс»має позивач - ТОВ «Сою з супермаркетів Харкова».

З цього приводу суд зазнача є, що в силу положень Цивільно го кодексу України, Господар ського кодексу України та За кону України "Про державну ре єстрацію юридичних осіб та ф ізичних осіб - підприємців" по зивач та контрагенти позивач а є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи , а відтак позивач та контраге нти позивача є окремими плат никами податку на додану вар тість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слі д розуміти - відповідальніст ь) відповідно до ст. 61 Конститу ції України має індивідуальн ий характер, поширюються на д іяння, що визнаються законом протиправними та були вчине ні саме цим платником. Притяг нення суб'єкта права до відпо відальності за діяння, що бул о вчинено іншою особою, є немо жливим, за винятком встановл ених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господар ського кодексу України випад ків свідомого укладення таки м суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображе ння певних первинних докумен тів в податковому обліку без фактичного проведення госпо дарських операцій.

Саме така правова позиція в икладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.200 9 у справі “БУЛВЕС” АД проти Б олгарії” (заява № 3991/03), а також В ерховним Судом України (пост анова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, п останова від 01.06.2010 у справі № 21-573в о10, постанова від 31.01.2011 у справі з а позовом ЗАТ “Мукачівський лісокомбінат” до Мукачівськ ої ОДПІ про визнання недійсн им податкового повідомлення -рішення, постанова від 31.01.2011 у с праві за позовом ТОВ “Фірма “ ВІК” до ДПІ у м. Херсоні про ви знання недійсними податкови х повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду Укр аїни, прийняте за результата ми розгляду заяви про перегл яд судового рішення з мотиві в неоднакового застосування судом (судами) касаційної інс танції одних і тих самих норм матеріального права у подіб них правовідносинах, є обов'я зковим для всіх суб'єктів вла дних повноважень, які застос овують у своїй діяльності но рмативно-правовий акт, що міс тить зазначені норми права, т а для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою су дову практику у відповідніст ь з рішенням Верховного Суду України.

Первинними документами пі дтверджується, а відповідаче м належними доказами не спро стовано проведення господар ських операцій, які є об' єкт ами оподаткування податком н а додану вартість, реальніст ь вчинених поставок між пози вачем та ТОВ «Компанія Істсе рвіс»не викликає сумнівів.

Таким чином, висновок відпо відача про завищення валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Істсервіс»є безпідставним, а тому податк ове повідомлення-рішення у ц ій частині підлягає скасуван ню.

Витребувані судом та приєд нані до справи документи по в заємовідносинах позивача з Т ОВ «АПО Харківцукорзбут»(код ЄДРПОУ 34470172), ТОВ «Компанія Істс ервіс»(код ЄДРПОУ 36988381) засвідч ують факт виконання позиваче м зобов'язань по оплаті варто сті товарів та послуг за пере ліченими вище правочинами шл яхом перерахування безготів кових грошових коштів. З огля ду на приписи Закону України “Про платіжні системи та пер еказ коштів в Україні” та Зак ону України “Про запобігання та протидію легалізації (від миванню) доходів, одержаних з лочинним шляхом” суд робить висновок про те, що операції с уб' єктів права з перерахува ння саме безготівкових грошо вих коштів є прозорими для ко нтролю з боку Держави, так як з дійснюються виключно у встан овлений самою ж Державою спо сіб - через банківські устан ови. Наявні у справі документ и засвідчують, що безготівко ві кошти були списані з рахун ків позивача, тобто, вибули з й ого власності. Доказів повер нення цих коштів до позивача , наявності у позивача та його контрагентів спільного інте ресу щодо їх отримання позив ачем (що могло б мати місце в р азі пов' язаності цих осіб), в матеріалах справи не має.

Оцінивши витребувані та пр иєднані до справи копії перв инних документів, суд доходи ть висновку, що оглянуті доку менти не мають дефекту форми , змісту або походження, котрі в силу положень Податкового кодексу України, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7 .2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про П ДВ», ч. 2 ст. 9 Закону України «Пр о бухгалтерський облік та фі нансову звітність», п.2.4 Полож ення про документальне забез печення записів у бухгалтерс ькому обліку (затверджено на казом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстров ано в Міністерстві юстиції У країни 05.06.1995 за №168/704; далі за текс том - Положення) спричиняють в трату первинними документам и юридичної сили і доказовос ті.

Окрім того, суд бере до уваг и, встановлений в ході судово го розгляду і визнаний предс тавниками відповідача факт н алежного оформлення всіх пер винних документів, які були в ключені ТОВ «Союз супермарке тів Харкова» до складу подат кового кредиту.

В акті перевірки від 18 жовтн я 2011 року № 4409/233/33289854 не викладено ж одних належних та допустимих доводів про відсутність фак тичного виконання позивачем господарських операцій за п ереліченими правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, п ро наявність взаємопов' яза ності позивача та ТОВ «АПО Ха рківцукорзбут»(код ЄДРПОУ 34470 172), ТОВ «Компанія Істсервіс»(к од ЄДРПОУ 36988381) про відсутність використання позивачем отри маних товарів і послуг у влас ній господарській діяльност і, що зумовлює необґрунтован ість висновку суб'єкта владн их повноважень про нікчемніс ть перелічених договорів або невідповідності закону вчин ених за ними господарських о перацій.

Наявні у справі документи н е містять жодних доказів ная вності між позивачем та його контрагентами взаємоузгодж ених зловмисних дій, спрямов аних на порушення існуючого в Державі суспільного ладу а бо моральних засад. Таких док азів суду відповідачем не на дано, а судом при виконанні ви мог ст. 11 КАС України не виявле но.

На підставі викладеного, по зивачем не допущено порушень чинного законодавства Украї ни щодо віднесення до складу валових витрат сум по взаємо відносинах з ТОВ «АПО Харків цукорзбут», ТОВ «Компанія Іс тсервіс», а тому податкове по відомлення-рішення у цій час тині підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку визначенню податкових зобов' язань на підставі встановленої розбі жності у декларуванні позива чем податкового кредиту та й ого контрагентами податкови х зобов' язань, суд виходить з такого.

З акту перевірки (стор 59-74) вба чається, що визначення відпо відачем податкового зобов' язання у розмірі 74 117,6 грн. обґру нтовано тим, що за результата ми опрацювання даних автомат изованої системи співставле ння розшифровок податкових з обов' язань та податкового к редиту встановлено розбіжні сть по контрагентам-постачал ьникам.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначил а, що фахівцями ДПІ при провед енні перевірки первинні доку менти з цього питання не досл іджувалися, оскільки на думк у суб' єкта владних повноваж ень недекларування контраге нтом податкового зобов' яза ння виключає можливість відо браження таких сум податку у складі податкового кредиту.

Однак, такий висновок відпо відача не ґрунтується на зак оні, а тому донарахування под аткового зобов' язання у цій частині, колегія суддів вваж ає протиправним.

Згідно з п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про ПДВ»податковий кредит звітного періоду виз начається виходячи із догові рної (контрактної) вартості т оварів (послуг), але не вище рі вня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товар и (послуги) відрізняється біл ьше ніж на 20 відсотків від зви чайної ціни на такі товари (по слуги), та складається із сум п одатків, нарахованих (сплаче них) платником податку за ста вкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Зак ону, протягом такого звітног о періоду у зв' язку з:

придбанням або виготовлен ням товарів (у тому числі при ї х імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в о податковуваних операціях у м ежах господарської діяльнос ті платника податку;

придбанням (будівництвом, с порудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числ і інших необоротних матеріал ьних активів та незавершених капітальних інвестицій в не оборотні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використан ня у виробництві та/або поста вці товарів (послуг) для опода тковуваних операцій у межах господарської діяльності пл атника податку.

Відповідно до п.п. 187.1. ст. 187.1. ПК України датою виникнення под аткових зобов'язань з постач ання товарів/послуг вважаєть ся дата, яка припадає на подат ковий період, протягом якого відбувається будь-яка з поді й, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів в ід покупця/замовника на банк івський рахунок платника под атку як оплата товарів/послу г, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/по слуг за готівку - дата оприбут кування коштів у касі платни ка податку, а в разі відсутнос ті такої - дата інкасації готі вки у банківській установі, щ о обслуговує платника податк у;

б) дата відвантаження товар ів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декл арації, що засвідчує факт пер етинання митного кордону Укр аїни, оформлена відповідно д о вимог митного законодавств а, а для послуг - дата оформлен ня документа, що засвідчує фа кт постачання послуг платник ом податку.

Отже, законодавством не вст ановлено та не було встановл ено до 01.01.2011 обмежень, які факти чно висунуті відповідачем та викладені в акті перевірки.

Крім того, колегія суддів кр итично сприймає доводи ДПІ п ро те, що контрагенти позивач а (серед яких, зокрема, Міська державна лікарня ветеринарн ої медицини м. Харкова, ПАТ «Ук ртелеком», УДППЗ «Укрпошта», Південна залізниця), у поруше ння положень податкового зак онодавства, не задекларували свої податкові зобов' язанн я, оскільки відповідачем пер винні документи, а також безп осередньо декларації з ПДВ в казаних суб' єктів господар ювання не досліджувалися.

Більше того, Європейським С удом з прав людини (рішення ві д 22.01.2009 у справі “БУЛВЕС” АД про ти Болгарії” (заява № 3991/03), а так ож Верховним Судом України (п останова від 09.09.2008 у справі №21-500в о08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у спра ві за позовом ЗАТ “Мукачівсь кий лісокомбінат” до Мукачів ської ОДПІ про визнання неді йсним податкового повідомле ння-рішення, постанова від 31.01.2 011 у справі за позовом ТОВ “Фір ма “ВІК” до ДПІ у м. Херсоні пр о визнання недійсними податк ових повідомлень-рішень) вик ладені правові позиції за як ими не декларування контраге нтом власних податкових зобо в' язань не може спричиняти негативних наслідків для інш ої особи.

Представник відповідача у судовому засіданні, а також ф ахівці ДПІ в акті перевірки н е зазначили, в чому саме поляг ає порушення вимог податково го зобов' язання зі сторони саме позивача.

Судом на виконання ст. 11 КАС У країни витребувано належним чином засвідчені копії пода ткових накладних, а також док ази проведення оплати на кор исть контрагентів, суми ПДВ п о взаємовідносинам з якими б уло виключено зі складу пода ткового кредиту.

Оцінивши витребувані та пр иєднані до справи копії перв инних документів, суд доходи ть висновку, що оглянуті доку менти не мають дефекту форми , змісту або походження, котрі в силу положень Податкового кодексу України, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7 .2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про П ДВ», ч. 2 ст. 9 Закону України «Пр о бухгалтерський облік та фі нансову звітність», п.2.4 Полож ення про документальне забез печення записів у бухгалтерс ькому обліку (затверджено на казом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстро вано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704; спричиняют ь втрату первинними документ ами юридичної сили і доказов ості.

Таким чином, відповідач ні д окументально, ні нормативно не довів обґрунтованість про веденого донарахування пода ткового зобов' язання з ПДВ у розмірі 74 117,6 грн.

За таких обставин, слід дійт и висновку, що за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач н е довів правомірності та обґ рунтованості складеного ним податкового повідомлення-рі шення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС Укр аїни завданням адміністрати вного судочинства є захист п рав, свобод та інтересів фізи чних осіб, прав та інтересів ю ридичних осіб у сфері публіч но-правових відносин від пор ушень з боку органів державн ої влади, органів місцевого с амоврядування, їхніх посадов их і службових осіб, інших суб 'єктів при здійсненні ними вл адних управлінських функцій на основі законодавства, у то му числі на виконання делего ваних повноважень.

Оскільки в ході судового ро згляду ДПІ не було доведено п равомірності винесеного спі рного податкового повідомле ння-рішення, а позивачем на пі дставі належних та допустими х доказів доведено незаконні сть рішень відповідача, то по даний позов підлягає задовол енню.

Розподіл судових витрат у с праві належить провести за п равилами ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-1 64, 167, 186 КАС України, колегія судд ів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Адміністративний по зов Товариство з обмеженою в ідповідальністю "Союз суперм аркетів Харкова" до Державн а податкова інспекція у Черв онозаводському районі м.Харк ова скасування податкових п овідомлень-рішень - задовол ьнити.

Скасувати податкове пові домлення-рішення №0001442330 від 28 жо втня 2011 року, винесене ДПІ у Чер вонозаводському районі м. Ха ркова.

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь товар иства з обмеженою відповідал ьністю "Союз супермаркетів Х аркова" 28,23 грн. сплаченого судо вого збору.

Постанова може бути оскарж ена в апеляційному порядку д о Харківського апеляційного адміністративного суду чере з Харківський окружний адмін істративний суд шляхом подач і апеляційної скарги в десят иденний строк з дня її прогол ошення та з дня отримання коп ії постанови, у разі проголош ення постанови суду, яка міст ить вступну та резолютивну ч астини, а також прийняття пос танови у письмовому провадже нні.

Якщо суб' єкта владних пов новажень, у випадках та поряд ку, передбаченому частиною ч етвертою статті 167 КАС України , було повідомлено про можлив ість отримання копії постано ви суду безпосередньо в суді , то десятиденний строк на апе ляційне оскарження постанов и суду обчислюється з наступ ного дня після закінчення п' ятиденного строку з моменту отримання суб' єктом владни х повноважень повідомлення п ро можливість отримання копі ї постанови суду.

Постанова набирає за конної сили після закінчення строків для подачі апеляцій ної скарги.

Повний текст по станови виготовлено 23 січня 20 12 року.

Головуючий суддя Шевченк о О.В.

Суддя Зінченко А.В.

Суддя Чалий І.С .