Постанова

від 30.12.2011 по справі 2а-15666/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 30 грудня 2011 року                           № 2а-15666/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Катена-Плюс"

про

стягнення податкового боргу в розмірі 31555,80 грн.,

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Катена-Плюс" податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 35377,01 грн.

Позов обґрунтований зокрема тим, що відповідачем не сплачено самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010, 2011 роки.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач участі повноважного представника у судових засіданнях не забезпечив, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся належним чином.

Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки про виклик в судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою підприємство зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте були повернуті з незалежних від суду причин. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 167, частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) ухвала про відкриття провадження у справі та повістки вважаються врученими відповідачу, відповідно він належно повідомлявся про місце, дату та час судових засідань.

Відповідно до частин четвертої, шостої статті 128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними матеріалами та продовження розгляду справи за правилами письмового провадження.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши адміністративний позов, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Як убачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Катена-Плюс", ідентифікаційний код 33060412, місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Мечникова, 20, зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 05.08.2004 р.,  як платник окремих податків перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Дніпровському районі місті Києва, що підтверджується даними повідомлення про включення платника податків до категорії платників окремих податків від 30.07.2010 р. №16039/14/29-110.

Відповідачем подано до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва податкові декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік №2158 на суму 34424,51 грн.; за 2011 рік №1761 на суму 34424,51 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання з орендної платиза земельні ділянки, позивачем прийнята перша від 14.01.2010 р. №1/74 та друга від 24.03.2010 р. №2/805 податкові вимоги на суми 265,39 грн. та 5842,97 грн. відповідно. Вказані вимоги надсилались на адресу відповідача, проте повернулись у зв'язку з неможливістю вручення їх відповідачу, що підтверджується актами від 22.02.2010 р. №6 та від 13.04.2010 р. №11.

Станом на час розгляду справи судом, консолідований податковий борг відповідача з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності перед бюджетом становить 63217,16 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків – ТОВ "Компанія "Катена-Плюс" за платежем 13050200 – орендна плата з юридичних осіб.

Як пояснив представник позивача, податковий борг відповідача з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності з моменту надіслання йому податкових вимог не переривався, що також підтверджується обліковими картками платника податків – ТОВ "Компанія "Катена-Плюс"  за 2010, 2011 роки.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Статтею 14 Закону України "Про плату за землю" від 3 липня 1992 року № 2535-XII (чинного на час виникнення спірних правовідносин) визначалось, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про плату за землю" податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як уже зазначалось, відповідачем самостійно було узгоджено податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності шляхом подання відповідних податкових декларацій за 2010-2011 роки.

Крім того, судом встановлено, що з метою погашення податкового боргу відповідачу надсилались податкові вимоги за правилами, встановленими статтею 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, чинного на час виникнення податкового боргу.  

Станом на час розгляду справи судом, відсутні докази сплати відповідачем суми консолідованого податкового боргу.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 31555,80 грн. (20080,97 грн. червень-грудень 2010 року, 11474,83 грн. січень-квітень 2011 року), відтак адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони – суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач – суб'єкт владних повноважень, звільнений від сплати судового збору (державного мита), не надав суду доказів понесення ним судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Катена-Плюс"  (ідентифікаційний код 33060412) на користь Державного бюджету України (р/р 34122999700005 в УДК у Дніпровському районі міста Києва, ідентифікаційний код 24258039, в  ГУ ДКУ у місті Києві, МФО 820019) суму податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 31555,80 грн. (тридцять одна тисяча п'ятсот п'ятдесят п'ять грн. 80 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                                               В.А. Донець