Постанова

від 23.01.2012 по справі 2а-17681/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 23 січня 2012 року                      № 2а-17681/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-технічна компанія"

про

стягнення податкового боргу в розмірі 1158639,85 грн.,

Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-технічна компанія" податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1158639,85 грн.

Позов обґрунтований зокрема тим, що відповідачем не сплачено самостійно узгоджену та нараховану контролюючим органом відповідно до податкових повідомлень-рішень суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач участі повноважного представника у судових засіданнях не забезпечив, про час, дату та місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином.

Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки про виклик в судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою підприємство зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте були повернуті з незалежних від суду причин. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 167, частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) ухвала про відкриття провадження у справі та повістки вважаються врученими відповідачу, відповідно він належно повідомлявся про місце, дату та час судових засідань.  

Відповідно до частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними матеріалами та продовження розгляду справи за правилами письмового провадження.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши адміністративний позов, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-технічна компанія", ідентифікаційний код 32828063, місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 28/2-А, зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 23.02.2004 р., як платник податків узятий на обік у Державній податковій інспекції у Печерському районі міста Києва 02.03.2004 р. за №34644.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем проведено невиїзну документальну перевірку відповідача щодо своєчасності подання податкової звітності, про що складено акт від 27.12.2010 р. №3608/15-5, за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2010 р. №0037411505/0, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1190,00 грн. Вказане повідомлення-рішення надсилалось за місцезнаходженням відповідача.

Також, відповідачем було проведено камеральну перевірку відповідача щодо даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, про що складено акт від 11.08.2011 р. №883/15-5. За результатами зазначеної перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 11.08.2011 р. №0009351505, яким відповідачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1155204,78 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1,00 грн., яке направлялось за місцезнаходженням відповідача.

Крім того, відповідачем подано до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року №197537 на суму 2273,00 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, позивачем було надіслано за місцезнаходженням відповідача податкову вимогу від 25.03.2011 р.  на суму 1161,07 грн.

Станом на час розгляду справи судом, консолідований податковий борг відповідача з податку на додану вартість перед бюджетом становить 1158639,85 грн., що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про стан заборгованості відповідача перед бюджетом.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (пункт 5.2.1).

Пунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлювалось, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Матеріали справи свідчать, що відповідачу надсилалось податкове повідомлення-рішення від 27.12.2010 р. №0037411505/0 на суму 1190,00 грн., проте податкове зобов'язання сплачено не було.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (абзац перший). У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (абзац третій).

Згідно зі статтею 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1). У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги (пункт 59.5).

Як уже зазначалось, відповідачем самостійно узгоджено податкове зобов'язання з податку на додану вартість шляхом подання податкової декларації за лютий 2011 року. Крім того судом встановлено, що відповідачу за його місцезнаходженням надсилались податкові повідомлення-рішення та податкова вимога у зв'язку з несплатою ним узгодженого податкового зобов'язання.

Станом на час розгляду справи судом, відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу, оскарження податкових-повідомлень рішень, податкової вимоги.  

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 1158639,85 грн., відтак адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони – суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач – суб'єкт владних повноважень, звільнений від сплати судового збору (державного мита), не надав суду доказів понесення ним судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-технічна компанія" (ідентифікаційний код 32828063; р/р №26004007057001у АТ КБ "ТК Кредит", код банку 322830; р/р 6006980030090 у ПАТ "Мегабанк", код банку 351629) на користь Державного бюджету України (р/р 31112029700007, УДК у Печерському районі міста Києва, код 26077922, в ГУ ДКУ в місті Києві, МФО 820019, код платежу 14010100) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 1158639,85 грн. (один мільйон сто п'ятдесят вісім тисяч шістсот тридцять дев'ять грн. 85 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                                               В.А. Донець