Рішення

від 25.09.2008 по справі 16/145

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/145

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.08                                                                                 Справа № 16/145

За позовом  Приватного підприємства "СУСП "Конард-Сукмонт", м. Луганськ

до Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ

про стягнення 14810 грн. 65 коп.  

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Валєєва М.В., дов. від 14.08.08. №10;

від відповідача –Зоріна О.М., довіреність від 24.12.07. № 03/5-610;

                                                        ВСТАНОВИВ:

   Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача індексації заборгованості у сумі 6342 грн. 89 коп., 3%-річних у сумі 8467 грн. 76 коп.     

    Представник відповідача відзивом від 13.08.08. № 15-937 заперечив проти позову, у зв'язку з тим, що у позовній заяві позивач просить стягнути з Державного підприємства “Луганськвугілля” індексацію заборгованості та 3%-річних, тобто, штрафні санкції, які можуть бути нараховані лише на суму основної заборгованості. Але, у Державного підприємства “Луганськвугілля” кредиторська заборгованість перед позивачем у бухгалтерському обліку не врахована .

          Між сторонами у справі вирішено спір про зобов'язання виконання обов'язку в натурі рішенням від 10.06.99. по справі №5/94 арбітражного суду Луганської області. Ухвалою господарського суду Луганської області від  11.03.03. змінено спосіб і порядок виконання вказаного рішення і з відповідача стягнуто борг в сумі 1585723,74грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем рішення суду позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідно до ст.625 ЦК України.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на відсутність в бухгалтерському обліку суми боргу на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх  належність, допустимість, достовірність кожного  окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за таких підстав.

Згідно з правилами ст.ст.173,174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а іншій суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання виникають безпосередньо з закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору чи внаслідок заподіяння шкоди, або у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності, а також з інших подій.

Згідно статті 193 ГК України сторони зобов'язання повинні виконувати свої обов'язки у відповідності до вимог закону, умов укладеного договору належним чином.  

При розгляді справи судом встановлено і не заперечено відповідачем, що рішення суду від 10.06.99. по справі №5/94 відповідачем не виконано і обов'язок по поверненню грошових коштів, який виник з договору від 22.06.98. №1-98, укладеному між сторонами по справі, відповідач також не виконав.

Згідно вимог ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно вимогам ст.625 ЦК України у разі прострочки виконання грошового зобов'язання, відповідач повинен сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 процентів річних від простроченої суми 138080,57грн. за весь час прострочення.

З огляду на викладене, позов в часті заявлених до стягнення річних та інфляційної складової слід визнати таким, що підлягає до задоволення, а саме: вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, заявлених на підставі невиконання відповідачем умов укладеного договору від 22.06.98. №1-98, слід задовольнити: інфляційну складову у сумі 6342 грн. 89 коп., 3%-річних у сумі 8467 грн. 76 коп. –за період з 28.07.05. по 30.09.05. з розміру боргу на суму 1592066,64грн.

Доводи відповідача щодо заперечення до вимог позову спростовуються документами, доданими позивачем до справи, з яких вбачається, що відповідач є правонаступником ДХК «Луганськвугілля»в частині заборгованості перед позивачем на суму 1592066,64грн. Заяви про застосування строків позовної давності до позовних вимог від відповідача не надходило.

Відповідно до правил ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.11,509,625 ЦК України, керуючись ст.ст.22,49,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ, вул.ім. Лермонтова, 1 «в», ід. код 32473323 на користь Приватного підприємства "СУСП "Конард-Сукмонт", м. Луганськ, вул. «Кольцова», 20, ід. код 23489009 інфляційних нарахувань на суму 6342,89грн., 3% річних на суму 8467,76грн., витрати по держмиту у сумі 148,10грн., витрати на послуги судового процесу у сумі 118грн. Видати наказ.

Рішення підписане 30.09.08.

         Суддя                                                                    Р. Шеліхіна