Постанова

від 23.01.2012 по справі 2а-13501/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 23 січня 2012 року           справа № 2а-13501/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М. розглянувши в порядку письмового провадження  адміністративну справу

за позовом

Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України

до

Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Зеніт»

про          

стягнення штрафних санкцій в розмірі 5 100 грн.

В С Т А Н О В И В:

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України звернулась до суду з позовом про стягнення штрафну з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Зеніт».

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем порушено пункт 1.6 глави 1 Положення про внесення інформації про юридичних осіб, які мають намір набути статусу страховиків (пере страховиків), до Державного реєстру фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22 листопада 2005 року № 4934, затвердженого в Міністерстві юстиції України 15 грудня 2005 року № 1506/11786 в результаті чого до товариства застосовано штраф у розмірі 5 100 грн. В зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України суму штрафу в розмірі 5 100 грн., а також розглядати справу за відсутності представника позивача в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судовому засіданні 16 січня 2012 року позовні вимоги визнав в повному обсязі та проти клопотання позивача щодо розглядати справу в письмовому проваджені не заперечував.

Зважаючи на викладене, на підставі ч. 4 ст. 122 особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 6 липня                  2011року складено акт № 475/42/2 про відсутність за заявленим місцем знаходження Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Зеніт», яким встановлено, що відповідач за місцезнаходженням відповідно до інформації, внесеної до Державного реєстру фінансових установ, а саме: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойко, 15/15, не знаходиться.

Крім того, при проведенні позапланової перевірки Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Зеніт»встановлено порушення вимог чинного законодавства України у сфері надання фінансових послуг, а саме:

- вимог п. 1.6 Положення про внесення інформації про юридичних осіб, які мають намір набути статусу страховиків (перестраховиків) до Державного реєстру фінансових установ, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг № 4934 від 22.11.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.12.2005 року за № 1506/11786, щодо невиконання заявником вимоги вказувати достовірну інформацію в документах, поданих до Держфінпослуг.

- вимог п. 2.2 Положення про внесення інформації про юридичних осіб, які мають намір набути статусу страховиків (перестраховиків) до Державного реєстру фінансових установ, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг № 4934 від 22.11.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.12.2005 року за № 1506/11786, щодо невідповідності заявника вимогам цього Положення протягом усього строку перебування інформації про нього в Реєстрі;

- вимоги п. 13 розділу 1 Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг №41 від 28.08.2003 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.09.2003 року за № 797/8118 щодо не виконання вимог, установлених законодавством України щодо діяльності, пов'язаної з наданням відповідних видів фінансових послуг, фінансовою установою протягом усього строку перебування інформації про неї в Реєстрі;

- вимоги п. 10 розділу 1 Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг №41 від 28.08.2003 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.09.2003 року за № 797/8118; п. 1.4 Положення про внесення інформації про юридичних осіб, які мають намір набути статусу страховиків (перестраховиків) до Державного реєстру фінансових установ, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг   № 4934 від 22.11.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.12.2005 року за № 1506/11786 та п. 1.17 розділу 1 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Держфінпослуг № 40 від 28.08.2003 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.09.2003 року за № 805/8126, щодо не розміщення Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи та отриманих ліцензій в доступному для огляду споживачами фінансових послуг місці за місцезнаходженням фінансової установи;

- вимоги п. 1.13 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Держфінпослуг № 40 від 28.08.2003 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.09.2003 року за № 805/8126, щодо невиконання відповідачем вимог, встановлених законодавством України у сфері регулювання страхової діяльності, протягом дії ліцензії та в частині невиконання обов'язкової вимоги переоформити ліцензію у разі зміни місцезнаходження;

Вказаний акт було направлено відповідачу поштою рекомендованим листом 25.07.2011року, що підтверджується копією поштового конверта та супровідним листом, які долучені до матеріалів справи.

15 липня 2011 року членом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України було прийнято постанову № 475/42/2 про накладення штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги, якою на підставі вищевказаного акту перевірки застосовано до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Зеніт»штраф в розмірі 5 100 гривень.

Також цією ж датою –15 липня 2011 року Держфінпослуг було винесено припис, яким приписано відповідачу усунути виявлені порушення вимог законодавства України у сфері надання фінансових послуг, повідомити про виконання вимог припису та подати підтверджуючі документи до Держфінпослуг.

Зазначена постанова разом з приписом були направлені відповідачу поштою рекомендованим листом 11.02.2011 року, що підтверджується копією поштового конверта та супровідним листом, які долучені до матеріалів справи.

Відповідно до Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12 липня 2001 року № 2664-III (далі по тексту –Закон № 2664-III) державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється, зокрема, спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Пунктом 1 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 157 від 03 лютого 2010 року визначено, що Держфінпослуг є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Відповідно до статті 1 Закон № 2664-III фінансова установа юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Статтею 39 цього Закону передбачено, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, Держфінпослуг застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 цього Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу як накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 42 цього Закону.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону № 2664-ІІІ уповноважений орган застосовує до суб'єктів підприємницької діяльності штрафні санкції за ненадання, несвоєчасне надання або надання завідомо недостовірної інформації у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи суб'єкта підприємницької діяльності, що вчинила правопорушення.

Частиною 2 статті 42 Закону № 2664-ІІІ встановлено, що про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 41, уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів направляється посадовій особі, яка має право накладати штраф.

Порядок застосування Держфінпослуг штрафів за порушення вимог законодавства про фінансові послуги визначено в Положенні про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України від                  13 листопада 2003 року № 125, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 3 грудня 2003року № 1115/8436 (далі - Положення).

Відповідно до Положення факти порушення законодавства про фінансові послуги виявляються посадовими особами Держфінпослуг при здійсненні нагляду за діяльністю установ та фіксується у відповідних актах про порушення.

Відповідно до п. 4.8. Положення у разі незгоди з актом про порушення уповноважені представники особи у п'ятиденний строк з дати отримання примірника акта мають право подати письмові заперечення (пояснення) разом із доказами, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до п. 6.1, 6.2. Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу рішення про застосування заходів впливу можуть бути оскаржені до Держфінпослуг або до суду. Рішення про застосування заходів впливу, крім рішень, передбачених підпунктами 4-5 пункту 2.1 цього Положення, можуть бути оскаржені Голові Держфінпослуг протягом 15 календарних днів з дня отримання рішення.

Відповідно до п. 4.20 вищевказаного Положення рішення про застосування заходів впливу, крім тих, що підлягають схваленню Комісією, набирають чинності через 10 днів після дня їх прийняття або в інший строк, передбачений самим рішенням.

Відповідно до п. 6.12 Положення рішення про застосування заходів впливу після набрання ним чинності є обов'язковими до виконання Особами. У разі невиконання Держфінпослуг вживає заходів щодо виконання рішення у порядку, визначеному законодавством.

Суду не надано доказів оскарження відповідачем у встановленому законом порядку постанови Держфінпослуг № 475/42/2 від 15 липня 2011 року про накладання штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги, тому визначена ним сума штрафу у розмірі 5 100 грн. підлягає сплаті в обов'язковому порядку.

Доказів сплати зазначеної суми штрафу станом на день розгляду цього спору відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” штрафи, накладені Уповноваженим органом, стягуються у судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Зеніт»(04080,               м. Київ, вул. Вікентія Хвойко, 15/15, код ЄДРПОУ 32960968), штраф у сумі 5 100 (п'ять тисяч сто) грн. 00 коп. до Державного бюджету України за реквізитами: код бюджетної класифікації за доходами 21081100 та символ звітності банку 100.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання

Суддя                                                                                                Н.М. Клименчук