Постанова

від 01.10.2008 по справі 9/61-1548

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/61-1548

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

01.10.08                                                                                           Справа  № 9/61-1548

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді                                  Дубник О.П.

суддів                                                      Процика Т.С.

                                                                Слуки М.Г.

При  секретарі  судового  засідання     Ніколайчук С.В.

розглянув     апеляційну скаргу приватного підприємства (далі ПП) «Юко»від 21.07.08р.

на рішення   господарського суду Тернопільської області від 10.06.2008р.

у справі         №9/61-1548

за позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Агросфера», м.Дніпропетровськ

до відповідача 1: ПП «Юко», м.Тернопіль

до відповідача 2: Приватного агропромислового підприємства (далі ПАПП) «Прогрес», с.Грабовець

про          стягнення 230900,91 грн. заборгованості, пені та відсотків за користування товарним кредитом

за участю представників

       від позивача –Цюпик О.В. - представник (дов. у справі);

        від відповідача 1 –Бочан І.П. - представник (дов. у справі);

        від відповідача 2 –не з'явився (належно повідомлений).

За відсутності відповідних клопотань технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України роз'яснено, заяв  про відвід суддів  не  поступало.

Сторони належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, докази чого знаходяться в матеріалах справи.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 10.06.2008р. у справі №9/61-1548 (суддя Л.В.Кропивна) задоволено позов ТзОВ «Агросфера»до ПП «Юко», ПАПП «Прогрес»та стягнено з відповідачів солідарно на користь позивача 141655 грн. боргу, 14762,47 грн. пені, 74774,51 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 2429,92 грн. судових витрат.

          Рішення суду мотивоване ст.15, ч.1 ст.204, ст.ст.526, 527, ч.1 ст.541, ч.ч.1, 2 ст.553, ч.ч.1, 2 ст.554, ст.611 Цивільного кодексу України, ст.193, ч.2 ст.218, ч.1 ст230 Господарського кодексу України, на підставі яких місцевим господарським судом  зроблено  висновок про підставність вимог позивача, оскільки відповідачі, які несуть солідарні зобов'язання за договором купівлі-продажу №238У від 31.03.06р., порушили свої договірні зобов'язання, не оплативши позивачу вартості поставленого товару та коштів за користування товарним кредитом.

З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, ПП «Юко»оскаржило рішення суду, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, стверджуючи, що суд першої інстанції порушив норми спеціальної позовної давності, визначеної ст.258 ЦК України.

Також апелянт зазначає, що місцевим господарським судом в порушення вимог  ст.90 ГПК України неправомірно відхилив його клопотання про направлення матеріалів справи до слідчих органів та зупинення провадження у справі, оскільки, на думку апелянта, в діях директора ПАП «Прогрес»щодо укладення договору купівлі-продажу, містяться ознаки злочину, передбаченого ст.222 КК України.

Враховуючи вищевикладене, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове у вигляді ухвали, якою направити матеріали справи дослідчих органів з одночасним зупиненням провадження у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач не погоджується з доводами апелянта та вважає, що дана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, так як подана з порушенням норм матеріального та процесуального права, базується виключно на припущеннях, котрі не відповідають фактичним обставинам справи та не знаходять свого підтвердження у наявних матеріалах справи.

Також позивач зазначає, що визнанням боргу і часткове його погашення свідчать, що позовна давність переривалась

Заслухавши присутніх представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:

на виконання умов договору купівлі-продажу №238 У від 31.03.06р., укладеного між ТзОВ «Агросфера»(продавець) та ПАП «Прогрес», продавець передав, а покупець прийняв у власність товар - селітру аміачну на загальну суму 213255 грн. на умовах часткової оплати у розмірі 40320 грн., а на залишок заборгованості продавець надав покупцю товарний кредит на строк до 04.09.06р. на умовах сплати 18 відсотків річних за користування товарним кредитом.

Пунктом 3.1 даного договору передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцю загальну кінцеву вартість товару, зазначену в розділі 1 даного договору, у термін до 4 вересня 2006 року.

03.04.06р. та 01.09.06р. у забезпечення виконання зобов'язань ПАП «Прогрес»за договором купівлі-продажу №238У від 31.03.06р. між ПП «Юко»(заставодавець) та ТзОВ «Агросфера»(заставодержатель) було укладено договори застави на автомобілі МАЗ (вантажний фургон) у кількості 2 шт., причіпа-фургона МАЗ у кількості 2 шт., млин Р6-АВМ-15, а також договір поручительства №238-ПОР від 31.03.06р., в якому ПП «Юко»виступив поручителем за боржника ПАП «Прогрес».

У матеріалах справи відсутні будь-які докази визнання вищевказаних договорів недійсними, тому такі відповідно до ст.204 ЦК України є правомірними.

Як вбачається зі справи, у зв'язку із невиконанням ПАП «Прогрес»своїх зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем товару за договором купівлі-продажу сума його основного боргу станом на 03.09.07р. склала 167655 грн., в результаті чого ТзОВ «Агросфера»16.11.06р. звернулося до нотаріуса для вчинення виконавчого напису на підставі нотаріально посвідченого договору застави від 03.04.06р.

Однак, нотаріус повернув виконавчий напис позивачу без виконання, оскільки позивач підписав з ПП «Юко»(поручителем) графік погашення заборгованості, умови якого останнім не дотримано.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.02.07р. позивачем надіслано на адресу поручителя, як солідарного боржника, вимогу про виконання зобов'язання по договору купівлі-продажу на підставі договору поруки №238-ПОР від 31.03.06р., яку ПП «Юко»визнало повністю та частково сплатило суму заборгованості в розмірі 26000 грн.

Згідно ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У п.1.3 договору поруки №238-ПОР від 31.03.06р. зазначено, що поручитель відповідає солідарно та в повному обсязі по зобов'язанням боржника перед кредитором по договору та по додатковим угодам до нього, які можуть бути укладені сторонами в майбутньому, а саме: у разі невиконання боржником зазначених обставин, зобов'язується погасити наявну заборгованість на тих же умовах, як і боржник.

Вказане вище, дало підстави позивачу звернутися з позовом про стягнення з ПП «Юко»на його користь 141655 грн. основного боргу, 14762,47 грн. пені, передбаченої п.4.1 договору купівлі-продажу та нарахованої у розмірі подвійної ставки НБУ на суму боргу у попередній оплаті за товар, який складав 6720 грн., за період з 11.04.06р. по 08.09.06р. та на суму боргу в оплаті вартості поставленого товару за період з 04.09.06р. по 03.03.07р., 74774,51 грн. відсотків за користування товарним кредитом, що передбачено п.п.3.1, 4.3 цього ж договору.

Судова колегія не приймає до уваги твердження апелянта про порушення судом першої інстанції вимог щодо спеціальної позовної давності, передбачених ст.258 ЦК України, оскільки вищевказані обставини справи свідчать, що в даному випадку мало місце переривання перебігу позовної давності, та вважає, що позовні вимоги задоволенні  правомірно.

Відповідно до ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Крім того, необґрунтованим є також твердження апелянта про те, що судом першої інстанції порушено вимоги ст.90 ГПК України та безпідставно відхилено його клопотання про направлення матеріалів справи до слідчих органів і зупинення провадження у справі, оскільки суд апеляційної інстанції, як і суд першої інстанції, вважає, що матеріали справи не містять доказів, що діяння ПАП «Прогрес»переслідуються кримінальним законодавством. При здобутті таких поручитель вправі самостійно звернутись з відповідною заявою до правоохоронних органів.

Крім цього, Господарський процесуальний кодекс України передбачає виключний перелік порушень норм процесуального законодавства, що є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду (ст.104).

Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Тернопільської області від 10.06.08р. у цій справі – без змін.

2.          Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена згідно ст.ст.107, 109 ГПК України.

3.          Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуюча-суддя                                                                   О.П. Дубник

суддя                                                                                         Т.С.Процик  

суддя                                                                                         М.Г.Слука

Постанова підписана 06.10.2008р.