Рішення

від 02.10.2008 по справі 2/187-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/187-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"02" жовтня 2008 р.                                                                               Справа № 2/187-08

за позовом                   товариства з обмеженою відповідальністю  «Ойл карт центр», м. Луцьк

до відповідача             товариства з обмеженою відповідальністю «Спецінтертранс»,

                              с. Гореничі Києво-Святошинського району

про                               стягнення 301129,64 грн.

Суддя                                                         О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача:          не з'явився;

від відповідача:          не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

позивач –товариство з обмеженою відповідальністю «Ойл карт центр», м. Луцьк звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 31.07.2008р. № 2519 до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю «Спецінтертранс», с. Гореничі Києво-Святошинського району, в якому просить стягнути з відповідача борг за поставлений товар в сумі 259854,21 грн., збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 15221,79 грн., три проценти річних в сумі 3101,15 грн. та пеню в сумі 22952,49 грн., всього 301129,64 грн., а також покласти на відповідача судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не здійснив розрахунок в повному обсязі з позивачем  за договором від 03.12.2007р. № 3512 та сплатив за отриманий товар лише частково, в результаті чого борг відповідача за вказаним договором складає 259854,21 грн. Крім того, з відповідача належать до стягнення пеня, три проценти річних, а також сума збитків, завданих інфляційними процесами, відповідно до вимог ст. 625 ГПК України.

В судовому засіданні 16.09.2008р. позивач подав витребувані судом документи та клопотання про уточнення позовних вимог без номера від 16.09.2008р., з якого вбачається зменшення позовних вимог у зв'язку з тим, що відповідач сплатив частину основного боргу на загальну суму 6000,00 грн. Клопотання про уточнення позовних вимог в установленому законом порядку направлене відповідачу, про що свідчить залучений до матеріалів справи фіскальний чек «Укрпошти»від 19.09.2008р. № 6011, тому зазначене клопотання приймається судом до розгляду.

Позивач в судове засідання 02.10.2008р. року не з'явився. Від позивача на адресу суду надійшло клопотання від 23.09.2008р. без номера, в якому позивач просить розглянути справу без участі його представника за наявними в справі матеріалами.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не подав, позовні вимоги та представлені позивачем докази не спростував, в судові засідання 16.09.2008р. та 02.10.2008р. свого представника не направив, про причини не направлення суд належним чином не повідомив, хоча про день час та місце його проведення повідомлявся судом вчасно належним чином.

Враховуючи те, що чинний ГПК України не покладає на суд обов'язку щодо розшуку відповідача, те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл карт центр»,           м. Луцьк (далі –ТОВ «Ойл карт центр») до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю «Спецінтертранс», с. Гореничі Києво-Святошинського району (далі ТОВ «Спецінтертранс»), вивчивши додатково зібрані у справі докази, господарський суд

встановив:

відповідно до частини 1  ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно із частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків сторін у справі є укладений між ними договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС № 3512 від 03.12.2007р. (надалі –Договір), відповідно до умов якого ТОВ «Ойл карт центр»(продавець) зобов'язується передавати у власність ТОВ «Спецінтертранс»(покупця) через АЗС з використанням пластикових смарт-карт паливно-мастильні матеріали (далі ПММ), а ТОВ «Спецінтертранс»зобов'язується приймати у власність ПММ та оплачувати їх вартість.

Вибірка товару ТОВ «Ойл карт центр»здійснюється за пластиковими смарт-картами, які видаються у тимчасове користування (на термін дії даного Договору) ТОВ «Ойл карт центр». Відповідно до розділу 4 Договору ціна ПММ визначається на момент поставки (вибірки) ПММ згідно зазначеної ціни на кожну марку ПММ в інформаційному табло АЗС та підтверджується видатковими накладними. Згідно пункту 3.4 Договору накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей виписується продавцем подекадно (три рази в місяць). При цьому відпуск ПММ здійснюється на підставі акту приймання-передачі, якій складається один раз на місяць. Відповідно до пункту 4.4 Договору продавець відпускає покупцю з відтер-мінуванням їх оплати протягом 15 календарних днів, на суму, що не перевищує 50% вартості ПММ вибраних покупцем в попередньому місяці, але не більше ніж 80000,00 грн. Вартість ПММ вибраних у попередньому місяці визначається згідно суми видаткових накладних за цей місяць.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов Договору позивач передав відповідачу, а відповідач отримав паливно-мастильні матеріали на загальну суму 555854,21 грн., про що свідчить підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками позивача та відповідача акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2007р. –по 08.04.2008р. між ТОВ «Ойл карт центр»та ТОВ «Ойл карт центр» по договору № 3512 від 03.12.2007р. Відповідно до вищезазначеного акту та банківської виписки позивача від 24.07.2008р. відповідач частково розрахувався з позивачем за отриманий за Договором товар на загальну суму 257500,00 грн., яка визнається позивачем. При цьому заборгованість відповідача за отриманий за Договором товар станом на 08.04.2008р. складала 298354,21 грн.

Позивач також визнає за відповідачем за період з 08.04.2008р. по 24.07.2008р. часткову оплату за триманий за Договором товар на загальну суму 38500,00 грн., що також підтверджується банківською випискою позивача від 24.07.2008р. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений за Договором товар на момент подачі позовної заяви складала 298354,21 грн. –38500,00 грн. = 259854,21 грн.

В клопотанні про уточнення позовних вимог від 16.09.2008р. без номера позивач додатково визнав часткову сплату відповідачем боргу на загальну суму 6000,00 грн., яка підтверджується залученими до матеріалів справи банківськими виписками позивача від 25.07.2008р., від 28.07.2008р. та від 01.08.2008р.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи визнану позивачем часткову сплату, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 253854,21 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо вчасної оплати за отриманий товар, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу  є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі -  

253854,21 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно до ст. 547 правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Як вбачається з пункту 8.3 Договору, у випадку не проведення розрахунків покупцем сторони передбачили оплату штрафу в розмірі 0,15 % від суми заборгованості за кожний день. При розрахунку суми пені позивачем застосовано подвійну облікову ставку НБУ. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Таким чином, заявлена до стягнення з відповідача сума пені 22952,49 грн. є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно до частини 2 ст. 546 ЦК України, договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Так, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором. Таким чином, враховуючи:

- строки та порядок оплати товару, встановлені розділом 4 Договору;

- фактичні суми та строки оплати отриманого відповідачем товару;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначену ст. 625 ЦК України;

- оприлюднені Державним комітетом статистики України в офіційних друкованих органах індекси інфляції за відповідний період,

вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків, завданих інфляційними процесами в сумі 15221,79 грн. та трьох процентів річних в сумі 3101,15 грн.  є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин суд задовольняє уточнені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл карт центр», приймає рішення про стягнення з відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю «Спецінтертранс»заборгованості в сумі  295129,64 грн., в тому числі основного боргу в сумі 253854,21 грн., збитків, завданих інфляційними процесами в сумі 15221,79 грн., трьох процентів річних в сумі 3101,15 грн. та пені в сумі 22952,49 грн. та відповідно до частини 5 ст.49 ГПК України покладає на обидві сторони судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 38 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993р. № 50, при зменшенні суми позовних вимог мито не повертається.

Беручи до уваги викладене вище, керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 546, 547, 610, 612, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 173, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл карт центр»до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецінтертранс» задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спецінтертранс» (08114, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гореничі, вул. Леніна, буд. 205, ідентифікаційний. код 24217419, р/р 2600501276320 в філії ВАТ Укрексімбанк у м. Києві, МФО 380333),

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл карт центр»(43010, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, буд. 38, ідентифікаційний код 33170464,    р/р 260050005201 в ТОВ «Банк інвестицій та заощаджень», м. Київ, МФО 380281) основний борг в сумі 253854,21 грн. (двісті п'ятдесят три тисячі вісімсот п'ятдесят чотири гривні двадцять одна копійка), збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 15221,79 грн. (п'ятнадцять тисяч двісті двадцять одна гривня сімдесят дев'ять копійок), три проценти річних в сумі 3101,15 грн. (три тисячі сто одна гривня п'ятнадцять копійок), пеню в сумі 22952,49 грн. (двадцять дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят дві гривні сорок дев'ять копійок), державне мито в сумі 2951,30 грн. (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят одна гривня тридцять копійок) та 115,65 грн. (сто п'ятнадцять гривень шістдесят п'ять копійок) за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                                 Конюх О.В.

Повний текст рішення підписаний 13.10.2008р.