Ухвала

від 23.09.2008 по справі 32/71-08-3346

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/71-08-3346

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

                                               про припинення провадження у справі

"23" вересня 2008 р.                                                                     Справа  № 32/71-08-3346

За заявою: Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси;

до боржника: Малого приватного підприємства „Око Діаманта Ко” (код ЄДРПОУ 20922747), м. Одеса,  

про визнання банкрутом

                              Суддя                                                   Грабован Л.І.

від кредитора: Ковачов О.М. за довіреністю №7330/к/10-117 від 14.02.2008р.   

від боржника: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: про визнання банкрутом

У судовому засіданні з 22.09.2008р. по 23.09.2008р.оголошувалась перерва у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси звернулась до господарського суду Одеської області із завою про визнання банкрутом відсутнього боржника Малого приватного підприємства „Око Діаманта Ко”, оскільки останній неспроможний виконати зобов'язання по сплаті податкового боргу у сумі 2 907, 15 грн.

Ухвалою суду від 08.08.2008р. порушено провадження у справі №32/71-08-3346 про визнання банкрутом Малого приватного підприємства „Око Діаманта Ко” у порядку ст.  52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою суду від 15.09.2008р. було відкладено розгляд справи та зобов'язано ДПІ у Приморському районі м. Одеси надати суду докази, що підтверджують викладені у заяві обставини, тобто докази наявності ознак передбачених ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: документи, що підтверджують припинення діяльності боржника, довідку податкового органу про неподання звітності протягом року та довідку державного реєстратора про відсутність боржника за юридичною адресою.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника, суд встановив, наступне:

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин –підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежного від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.  

Таким чином, під час розгляду справи про визнання відсутнього боржника банкрутом із застосуванням положень статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника  або  визнання його  банкрутом" об'єктом доказування є визначення місцезнаходження боржника - юридичної особи, факт  відсутності керівних органів юридичної особи за її місцезнаходженням, неподання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, наявність інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

            Абзац шостий статті 1 Закону  України  "Про  державну реєстрацію юридичних   осіб   та   фізичних  осіб  -  підприємців"  визначає місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

           Відповідно до  частини  першої  статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"  створюється Єдиний державний реєстр з  метою  забезпечення  органів  державної  влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб  та  фізичних осіб - підприємців з  Єдиного державного реєстру.  

Єдиний державний реєстр -  містить відомості  щодо  місцезнаходження  юридичної особи,  дати  та номеру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи,  дати та номеру  записів  про  внесення  змін  до нього,  дати  видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи,  дати та номери записів про внесення змін   до   них,   про   відсутність   юридичної   особи   за   її місцезнаходженням, тощо (стаття 17 цього Закону).

У наданій суду заявником Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - серія АБ № 045721, запис про відсутність юридичної особи боржника за місцезнаходженням –відсутній.

Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Посилання Заявника на відсутність  Малого приватного підприємства „Око Діаманта Ко” за місцезнаходженням  згідно постанови державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби від 18.05.2007р.р. за №В-12/251, не можуть вважатись належним доказом, оскільки частиною 2 статті 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Даної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 22.05.2007р. по справі № 32-21/19-06-518.

Статтею 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що заявник може звернутись до суду із заявою про порушення страви про банкрутство у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій.

Однак, відповідно до Акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси №429 від 23.09.2008р. Мале приватне підприємство „Око Діаманта Ко” надало останню податкову звітність за перше півріччя 2008р. (декларація з податку на прибуток від 11.08.2008р.).

Також при застосуванні судом ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заявник має можливість довести припинення господарської діяльності боржника на підставі сукупності доказів, якими можуть бути податкові декларації, витяги з банківських рахунків про відсутність обороту коштів та інші фактичні данні.

Проте, заявником ніяких доказів припинення господарської діяльності Малим приватним підприємством „Око Діаманта Ко” суду не надавалось.

Таким чином, за відсутності будь-яких інших прямих або непрямих доказів припинення господарської діяльності Малим приватним підприємством „Око Діаманта Ко”, суд вважає, що заявник не довів суду факт припинення підприємницької діяльності боржника.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджено наявності підстав для звернення до суду про визнання банкрутом Малого приватного підприємства „Око Діаманта Ко” із застосуванням спеціальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника  або  визнання його  банкрутом", а саме статті 52 Закону.

Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у Постанові від 09.04.2008р. по справі №21/215-07-7117 та Верховний суд України у Постанові від 15.03.2005р. по справі №20-8/035.

Враховуючи відсутність доказів звернення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси до суду із позовом про стягнення заборгованості з Малого приватного підприємства „Око Діаманта Ко”, господарський суд повідомляє, що податковий орган не позбавлене можливості реалізувати своє право на таке звернення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі припиняється у випадку, якщо спір не підлягає розгляду в господарських судах України.

             Керуючись  п.1 ст. 80,  ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                                У Х В А Л И В:

1.          Провадження у справі №32/71-08-3346 про визнання банкрутом Малого приватного підприємства „Око Діаманта Ко” (код ЄДРПОУ 20922747) припинити.

2.          Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів та скасувати заходи до забезпечення вимог кредиторів, вжиті ухвалою суду від 08.08.2008р.

Копію ухвали надіслати: кредитору, боржнику, засновнику боржника, державному органу з питань банкрутства, державному реєстратору Виконкому Одеської міської ради, до Першого відділу Державної виконавчої служби Приморського РУЮ м. Одеси.

Суддя                                                                                 Грабован Л.І.