Постанова

від 09.10.2008 по справі ас16/489-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС16/489-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.08           Справа №АС16/489-08.

За позовом: Державної податкової інспекції в м.Суми до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-експедиційної фірми «Дефо»;

                                    2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіус»          

     про визнання недійсним договору та господарського зобов‘язання.

                                                                                            Суддя Моїсеєнко В.М.

       Представники:

Від позивача      Сіренко І.С., Зікратий А.В.

Від відповідачів  1); 2)  не з‘явились

Прокурор             Передерій І.Г.

У засіданні брали участь секретар судового засідання Дябелко Т.М.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд визнати недійсним договір №27/11-2006  від 27.12.2006 р. та господарські зобов‘язання між Товариством з обмеженою відповідальністю «Радіус» і Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕФ «Дефо», що виникли на підставі договору №27/11-2006 від 27.11.2006 р. з моменту їх виникнення відповідно до податкових накладних; стягнути з ТОВ «Радіус» на користь ТОВ «ВЕФ «Дефо» грошові кошти в сумі 4 000 000 грн. 00 коп.; стягнути в доход держави з ТОВ «ВЕФ «Дефо» грошові кошти в сумі 4 000 000 грн. 00 коп.

Позивач подав заяву від 25.09.2008 р. №75880/9/10-009 про уточнення позовних вимог та просить суд визнати недійсним договір №27/11-2006 від 27.12.2006 р. та господарські зобов‘язання між Товариством з обмеженою відповідальністю «Радіус» і Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕФ «Дефо», що виникли на підставі договору №27/11-2006 від 27.11.2006 р. з моменту їх виникнення відповідно до податкових накладних: №1 від 20.12.2006 р. на суму 741 002 грн. 40 коп., ( в т.ч. ПДВ – 123 500 грн. 40 коп.), №3 від 31.01.2007 р. на суму 67 383 грн. 92 коп. ( в т.ч. ПДВ 11 213 грн. 99 коп.), №9 від 02.02.2007 р. на суму 80 244 грн. 65 коп. ( в т.ч. ПДВ 13 374 грн. 11 коп.), №14 від 21.02.2007 р. на суму 121 850 грн. 00 коп.; №19 від 30.04.2007 р. на суму 291 328 грн. 31 коп.; №21 від 30.05.2007 р. на суму 32 432 грн. 04 коп.; №22 від 31.05.2007 р. на суму 568 484 грн. 30 коп.; №29 від 30.06.2007 р. на суму 309 000 грн. 00 коп.; №30 від 31.07.2007 р. на суму 326 074 грн. 44 коп.; №45 від 31.08.2007 р. на суму 384 420 грн. 80 коп.; №70 від 30.09.2007 р. на суму 732 164 грн. 52 коп.; №74 від 31.10.2007 р. на суму 72 610 грн. 40 коп.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіус» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-експедиційної фірми «Дефо» грошові кошти в сумі 4 000 000 грн. 00 коп.; стягнути в доход держави з Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕФ «Дефо» грошові кошти в сумі 4 000 000 грн. 00 коп.   

Відповідачі в судове засідання не з'явились, відзиви на позов не подали, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому відповідно до вимог ст. 128 КАС України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.  

Від прокуратури Сумської області надійшла заява №05/1-18 від 06.10.2008 р. щодо вступу прокурора до участі у справі відповідно д вимог ст. 60 КАС України у зв‘язку з тим, що даний спір стосується державних інтересів.

Суд вважає клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, клопотання позивача від 09.09.2008 р. №66528/9/10-009 про забезпечення позову, в якому просить суд заборонити відповідачам вчиняти дії по відчуженню активів, суд вважає за доцільне залишити без задоволення, оскільки позивачем не подано доказів, що майно відповідачів може зникнути або зменшити в розмірі.   

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і прокурора, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2006 р. між ТОВ Виробничо-експедиційною Фірма «Дефо» і ТОВ «Радіус» був укладений договір поставки №01-12-06, відповідно до умов якого другий відповідач зобов‘язувався поставити першому лом вторинних чорних металів партіями, загальним обсягом поставок орієнтовною вартість 4 000 000 грн. 00 коп., а перший відповідач, в свою чергу, - прийняти і оплатити отриманий товар.

На виконання вказаного договору від імені ТОВ «Радіус» були складені наступні податкові накладні: №1 від 20.12.2006 р.  на суму 741 002 грн. 40 коп. ( в т.ч. ПДВ – 123 500 грн. 40 коп.), №3 від 31.01.2007 р. на суму 67 383 грн. 92 коп. (в т.ч. ПДВ 11 213 грн. 99 коп.) ; №9 від 02.02.2007 р. на суму 80 244 грн. 65 коп. ( в т.ч. ПДВ 13 374 грн. 11 коп.); №14 від 21.02.2007 р. на суму 121 850 грн. 00 коп.; №19 від 30.04.2007 р. на суму 291 328 грн. 31 коп.; №21 від 30.05.2007 р. на суму 32 432 грн. 04 коп.; №22 від 31.05.2007 р. на суму 568 484 грн. 30 коп.; №29 від 30.06.2007 р. на суму 309 000 грн. 00 коп.; №30 від 31.07.2007 р. на суму 326 074 грн. 44 коп.; №45 від 31.08.2007 р. на суму 384 420 грн. 80 коп.; №70 від 30.09.2007 р. на суму 732 164 грн. 52 коп.; №74 від 31.10.2007 р. на суму 72 610 грн. 40 коп.

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.03.2008 р. було визнано недійсними статут, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, довідку про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Радіус» та визнано недійсною державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Радіус» з 11.08.2003 р.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину .

Зміст договору не може суперечити вимогам Цивільного кодексу, іншим нормативним актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності

Відповідно до ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинено  з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства,  або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб‘єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади  визнано судом недійсним повністю або у певній його частині.

Позивач та прокурор не подали доказів про те, що 1-й відповідач при укладенні договорів між ним та 2-м відповідачем мав мету, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, з матеріалів справи слідує, що 1-й відповідач при укладенні спірних договорів діяв у межах своїх прав та обов‘язків як суб‘єкт підприємницької діяльності.

У відповідності з вимогами ч.1 ст. 208 ГК України, у разі наявності наміру на вчинення договору з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, лише у однієї із сторін в спірному договорі, усе отримане нею повинно бути повернено другій стороні, а все одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Таким чином, суд вважає вимоги прокурора про застосування наслідків визнання господарського зобов‘язання недійсним, передбачених ст.208 ГК України та зобов‘язання 2-го відповідача повернути 4 000 000 грн. 00 коп. за договором 1-му відповідачу та стягнення з 1-го відповідача отриманого від 2-го відповідача на користь держави України правомірними та задовольняє їх.                   

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 162, 163  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсним договір №27/11-2006 від 27.12.2006 р. та господарські зобов‘язання між Товариством з обмеженою відповідальністю «Радіус» (69035, м. Запоріжжя, просп. Маяковського, 11, к. 329А, код 32584981) і Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-експедиційною фірмою «Дефо» (40030, м. Суми, вул. Реміснича, 12/1, кв.29, код 30267749), що виникли на підставі договору №27/11-2006 від 27.11.2006 р. з моменту їх виникнення відповідно до податкових накладних: №1 від 20.12.2006 р. на суму 741 002 грн. 40 коп., ( в т.ч. ПДВ – 123 500 грн. 40 коп.), №3 від 31.01.2007 р. на суму 67 383 грн. 92 коп. ( в т.ч. ПДВ 11 213 грн. 99 коп.), №9 від 02.02.2007 р. на суму 80 244 грн. 65 коп. ( в т.ч. ПДВ 13 374 грн. 11 коп.), №14 від 21.02.2007 р. на суму 121 850 грн. 00 коп.; №19 від 30.04.2007 р. на суму 291 328 грн. 31 коп.; №21 від 30.05.2007 р. на суму 32 432 грн. 04 коп.; №22 від 31.05.2007 р. на суму 568 484 грн. 30 коп.; №29 від 30.06.2007 р. на суму 309 000 грн. 00 коп.; №30 від 31.07.2007 р. на суму 326 074 грн. 44 коп.; №45 від 31.08.2007 р. на суму 384 420 грн. 80 коп.; №70 від 30.09.2007 р. на суму 732 164 грн. 52 коп.; №74 від 31.10.2007 р. на суму 72 610 грн. 40 коп..

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіус» (69035, м. Запоріжжя, просп. Маяковського, 11, к. 329А, код 32584981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-експедиційної фірмою «Дефо» (40030, м. Суми, вул. Реміснича, 12/1, кв.29, код 30267749) грошових коштів в розмірі 4 000 000 грн. 00 коп.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-експедиційної фірмою «Дефо» (40030, м. Суми, вул. Реміснича, 12/1, кв.29, код 30267749) в доход держави грошові кошти  в сумі 4 000 000 грн. 00 коп.

Заява про апеляційне оскарження постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                        В.М. МОЇСЕЄНКО