Постанова

від 09.10.2008 по справі 18/4027а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/4027а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          "09" жовтня 2008 р.                                                            Справа №  18/4027а

        Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.

секретар судового засідання –Гень С.Г.

за участю представників сторін:

від позивача - Слуцька Н.Ю. - представник за довіреністю,

від відповідача –Добробог В.П.- директор,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом           Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,

м. Черкаси

до                    товариства з обмеженою відповідальністю “Надір”, смт. Драбів, Черкаської           

                       області

про                 стягнення 3031 грн. 79 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з адміністративним позовом звернулось Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Надір” 3031 грн. 79 коп., в тому числі 2893 грн. 75 коп. адміністративно-господарських санкцій з тих підстав, що відповідачем в 2007 році не було створено та зайняте інвалідом 1 робоче місце, а також про стягнення 138 грн. 04 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій, з мотивів порушення відповідачем вимог Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що до 15.04.2008 року відповідач не сплатив в установлений законом термін визначену суму адміністративно –господарських санкцій за невиконаний  норматив працевлаштування інвалідів.

Справа розглядається після відкладення та оголошення перерви в судовому засіданні, яке відбулося 18.09.2008 року, на 10 год. 30 хв. 09.10.2008 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 09.10.2008 року, за згодою представників сторін, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови зі справи №18/4027а.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та просив суд задовольнити позов повністю.   

Відповідач проти позову заперечував з мотивів наведених у запереченні, зокрема зазначав, що згідно довідки Драбівського районного центру зайнятості від 07.04.2008 року за № 450 в 2007 році на обліку в центрі зайнятості перебував один безробітній інвалід, який був зареєстрований в центрі зайнятості лише 23.07.2007 року, статус безробітного надано 30.07.2007 року та знято з обліку 01.02.2008 року в зв'язку з від'їздом на навчання. Також вказував на те, що відповідачем було створено робоче місце для інваліда, у зв'язку з чим порушення чинного законодавства допущено не було, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, та дослідивши докази, суд вважає, що позов Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Згідно статті 19 Закону України  “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі  -  Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частини 2 статті 19 Закону підприємства самостійно розраховують  кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.   

    Відповідно до статті 20 Закону підприємства, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце,  призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.   

На підставі частини 4 статті 20 Закону, у разі невиконання підприємством –відповідачем в 2007 році встановленого нормативу, останнє зобов'язане було сплатити адміністративно-господарські санкції Фонду не пізніше 15 квітня 2008 року.     

Позивач звертаючись до суду обґрунтовував свої позовні вимоги даними звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік (форма № 10-ПІ), складеного та підписаного відповідачем, у якому останній зазначав, що на підприємстві в 2007 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складала 8 осіб. Отже, відповідач повинен був створити в 2007 році 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті  встановлено, зокрема,  що учасник  господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи  порушення правил здійснення господарської діяльності,  якщо не доведе, що він ужив всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У  частині 3 статті 19 Закону  вказано, що підприємства самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

     Згідно статті 18 Закону  підприємства зобов'язані: 1)  виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів,  2) надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну  для організації працевлаштування інвалідів,  3)  звітувати Фонду соціального  захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Матеріалами справи підтверджується, що на підприємстві на протязі січня-квітня 2007 року працювало 9 осіб, в травні - 7, в червні 10, в липні 11 осіб, а на протязі серпня-грудня 2007 року працювало 7 осіб (а.с.9).

Також з штатного розпису на 2007 рік вбачається, що на підприємстві було заброньоване одне робоче місце для інваліда з посадовим окладом в розмірі 400 грн.

Проте позивачем встановлено, що 1 робоче місце на підприємстві інвалідом зайняте не було, що підтверджується актом перевірки (а.с. 6).

Крім того, ухвалою суду від 28.08.2008 року було зобов'язано відповідача надати суду докази, що підтверджують інформування територіального центру зайнятості про наявність вакантних місць, зокрема звітність за формою 3-ПН за 2007 рік.

Відповідач вимог суду не виконав, відповідних доказів суду не надав.

Водночас матеріалами справи, зокрема листом Драбівського районного центру зайнятості від 23.03.2008 року за № 609, підтверджується, що відповідач в 2007 році  не звітував до державної служби зайнятості за формою № 3-ПН про наявність вакансій  для осіб, що потребують соціального захисту –інвалідів.   

Тобто, наявними у справі письмовими доказами підтверджується, що відповідач не виконав вимоги статті 18 Закону: не надавав державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів (звіти за формою 3-ПН), що також підтверджується листом управління праці та соціального захисту населення Драбівської районної державної адміністрації від 04.09.2008 року №1811/01-13 в якому зазначається, що від товариства з обмеженою відповідальністю „Надір”  по питанню працевлаштування інвалідів на підприємстві в 2007 році звернення не надходили.

Отже, відповідач не вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, а тому вина відповідача в правопорушенні доведена та відповідачем не спростована.

Доводи та посилання відповідача стосовно того, що останній не повинен був подавати звіти, оскільки з серпня по грудень 2007 року на підприємстві працювало лише 7 осіб, а на обліку у центрі зайнятості перебував один безробітній інвалід, який був зареєстрований в центрі зайнятості лише 23.07.2007 року судом до уваги не приймається, оскільки Закон зобов'язує підприємства подавати відповідну звітність і при цьому враховується середньооблікова кількість штатних працівників.

Крім того, судом враховано, що навіть коли на підприємстві працювало 9 і більше працівників то звітність за формою 3-ПН відповідачем не подавалась.

Також, з листа управління праці та соціального захисту населення від 04.09.2008 року вбачається, що станом на 01.01.2008 року в смт. Драбів та Драбівському районі проживає 791 інвалід працездатного віку.  

Вартість одного робочого місця за звітний період на підприємстві становила 5787 грн. 50 коп. Отже, загальна сума адміністративно–господарських санкцій за незайняті місця для інвалідів складає 2893 грн. 75 коп.

У зв'язку з простроченням сплати адміністративно –господарських санкцій, з 16 квітня 2008 року відповідачу правомірно було нараховано пеню в розмірі 138 грн. 04 коп.

    Враховуючи вищенаведене, та оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 2 893 грн. 75 коп. адміністративно –господарських санкцій за невиконаний норматив працевлаштування інвалідів та пені в розмірі  138 грн. 04  коп.  є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст. 94 КАС України з відповідача підлягає стягненню в доход державного бюджету судовий збір в сумі 30 грн. 32 коп.

        Враховуючи вищенаведене, та керуючись статтями 94, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.  Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю “Надір” вул. Леніна, 39, смт. Драбів, Черкаської області, код ЄДРПОУ 31617722:

- на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Черкаси, проспект Хіміків, 50 - 2 893 грн. 75 коп. адміністративно-господарських санкцій та 138 грн. 04 коп.  –пені;

- в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у Драбівському районі судовий збір в сумі 30 грн. 32 коп.

           Видати виконавчі листи.

            Постанову суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку передбаченому ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                         Васянович А.В.

Повний текст постанови складено 14.10.2008 року