Постанова

від 14.10.2008 по справі 02/4051а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02/4051а

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                                                      Справа №02/4051а

"14" жовтня 2008 р.          

м. Черкаси, 12 год. 55 хв.

          Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді  Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ткаченко О.М., за участю представників:

позивача:  Слуцька Н.Ю. –за довіреністю, відповідача:  Колісник С.М. -  за довіреністю,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси  справу

за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до  сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Вербівське”  

про стягнення 7 510 грн. 21 коп.,     

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення 7 510 грн. 21 коп., в тому числі 7 161 грн. 29 коп. адміністративно-господарських санкцій за незайняте інвалідом у 2007 році у відповідача 1 робоче  місце та 348 грн. 92 коп. пені, з мотивів порушення відповідачем вимог  Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".  

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позов у заявленій сумі.     

Відповідач у відзиві на  позовну заяву та представник відповідача  у судовому засіданні повністю заперечив проти позову, просив відмовити позивачу в позові, вважаючи вимоги позивача безпідставними, оскільки до відповідача не звернувся жоден інвалід з питання працевлаштування, відповідно робочі місця  для інвалідів не створювались і не могли бути зайняті інвалідами, а стаття 20 Закону передбачає санкції лише за створені робочі місця  для інвалідів і не зайняті інвалідами.     

     Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.

Згідно статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі  -  Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі - підприємства) у 2007 році встановлювався норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності  штатних працівників облікового складу за рік,  а якщо працювало від 8 до 25 осіб –у кількості одного робочого місця.  

В частині 2 статті 19 вказано, що підприємства самостійно розраховують  кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів  відповідно до нормативу,   встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.   

Відповідно до статті 20 Закону підприємства, де середньооблікова  чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду  соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на  відповідному підприємстві  за кожне робоче місце,  призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом.  Для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб,  розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи, яка використовує найману працю.     

В частині 4 статті 20 Закону вказано, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, фізичними особами  самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.  

Таким чином, у разі невиконання відповідачем у 2007 році встановленого Законом нормативу, він зобов'язаний був сплатити адміністративно-господарські  санкції не пізніше 15 квітня 2008 року.     

Як вбачається із звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік і підтверджено відповідачем у судовому засіданні, середньооблікова  чисельність штатних працівників облікового складу в 2007 році у відповідача складала 62 особи, отже, для відповідача норматив на 2007 рік складав  2  робочих місця для працевлаштування інвалідів. У звіті відповідачем вказано, що в 2007 році на підприємстві працював 1 інвалід.  Отже, одне робоче місце не було зайняте інвалідом.   

Таким чином, із матеріалів справи вбачається і відповідачем не спростовано, що відповідач не виконав встановлений Законом норматив у 2007 році, що відповідно до статті 20 Закону є підставою для сплати відповідачем до 15 квітня 2008 року адміністративно-господарських  санкцій.    

Суд вважає необґрунтованими і не підтвердженими належними доказами доводи відповідача  про  виконання ним вимог Закону,  виходячи із наступного.

В частині 3 статті 19 Закону вказано, що підприємства самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

     Згідно статті 18 Закону  підприємства зобов'язані: 1) виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів,  2)  надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну  для організації працевлаштування інвалідів,  3)  звітувати Фонду соціального  захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.     

Таким чином, аналіз правових норм про захист інвалідів дає підстави стверджувати про те,  що обов'язок підприємства, встановлений Законом, полягає у тому, щоб підприємство виділило, створило робочі місця для працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого Законом  нормативу (який підприємство повинно самостійно розраховувати) та надало  державній службі зайнятості інформацію, необхідну  для організації працевлаштування інвалідів. Ні Закон, ні позивач не  зобов'язують підприємство  підбирати та шукати  інвалідів.   

     Відповідач у відзиві на позовну заяву та представник відповідача у судовому засіданні підтвердив, що підприємство не виділило і не створило одне робоче місце  для працевлаштування інваліда у 2007 році, тому й не надсилало повідомлень до державної служби зайнятості. .   

           Суду надано позивачем лист Катеринопільського районного центру зайнятості № 585 від 11.08.2008 року, у якому повідомляється про те, що СТОВ “Вербівське”  у 2007 році не подавало державній службі зайнятості звіти форми № 3-ПН.    

           Отже,  суд приходить до висновку, що відповідач не виконав вимоги статті 18 Закону, не виділив і не створив робоче місце для працевлаштування інваліда та не  подав державній службі зайнятості достатньої інформації для організації працевлаштування інваліда.     

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті  встановлено, зокрема,  що учасник  господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи  порушення правил здійснення господарської діяльності,  якщо не доведе, що він ужив усіх залежних  від  нього заходів  для недопущення господарського правопорушення.

Суд вважає, що відповідач не довів і належними доказами не підтвердив виконання вимоги Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” та вжиття ним  у 2007 році всіх залежних  від  нього заходів для недопущення порушення вимог Закону, тому суд приходить до висновку про правомірність вимоги у позові про стягнення із відповідача  адміністративно-господарських  санкцій  відповідно до статті 20 Закону.   

Виходячи із даних Звіту відповідача про зайнятість інвалідів за 2007 рік, середня річна заробітна плата  складала 7161 грн. 29 коп. З огляду на викладене, відповідач повинен сплатити  адміністративно-господарські санкції  в сумі 7 161 грн. 29 коп.               

 Відповідно до частини 2 статті 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.   

 У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог Закону, на підставі статті 20 Закону  із відповідача підлягає стягненню пеня в заявленій позивачем сумі 348 грн. 92 коп. за несплату вказаної суми адміністративно-господарських санкцій у період з 16.04.2008 року по 15.08.2008 року.

З огляду на викладене, позов підлягає до задоволення у  заявленій  сумі.  

На підставі ст. 94 КАС України з відповідача підлягає стягненню до Державного бюджету судовий збір в сумі 75 грн. 10 коп.      

Виходячи з викладеного,  керуючись  ст.ст.  94, 160 –163 КАС України, суд      

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити  повністю.

      2. Стягнути із сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Вербівське” (20500, Черкаська область, Катеринопільський район, с. Вербовець, ідентифікаційний код 32316834):

           а) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Черкаси, проспект Хіміків, 50, ідентифікаційний код 21368023) адміністративно-господарські санкції в сумі  7 161 грн. 29 коп.,  348 грн. 92 коп. пені;

           б) в доход Державного бюджету України для зарахування на реєстраційний рахунок відділення державного казначейства у м. Черкаси № 31117095700002, банк - Управління державного казначейства в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, через державну податкову інспекцію  –75 грн. 10 коп.  судового збору.   

   Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.    

Суддя                                                                                                     А.Д. Пащенко

          Постанова складена в повному обсязі 16.10.2008 року