Рішення

від 22.09.2008 по справі 30/181-08-3539

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/181-08-3539

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2008 р.Справа  № 30/181-08-3539

За позовом : Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

До відповідача: Територіальне управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Одеській області

Про виселення  

                                                                                                 Суддя                 Рога Н.В.

                                                         Представники сторін:

Від позивача: Собітнюк Н.О.- довіреність №01-13\3044 від 24.03.2008р.  

Від відповідача: Марущак В.В.- довіреність №1062\01 від 16.09.2008р.,

                             Щіренкова І.В.- довіреність №1006\01 від 26.08.2008р.  

          СУТЬ СПОРУ: Позивач, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі-Представництво), звернувся до господарського суду Одеської області  з позовом до Територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Одеській області  (далі-Територіальне управління) про виселення відповідача з нежитлового приміщення першого  поверху,    загальною площею 122,8  кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 26 та передачу зазначеного приміщення позивачу.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на неотримання ним повідомлення позивача про відмову від договору.  

Розглянув  матеріали справи та заслухав пояснення представників сторін, суд встановив:

17 березня 2000р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю  Одеської міської ради  (Орендодавець)  та Одеською державною інспекцією охорони праці у гірничій промисловості , будівництві та житлово-комунальному господарстві   (Орендар)  був укладений договір оренди нежитлового приміщення №88\1, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне володіння та користування нежитлове  приміщення першого поверху, загальною площею 122,8 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул..Ланжеронівська,26, з метою розміщення офісу. Договір  був укладений строком до 17.03.2005р.

У подальшому, 01 квітня 2005р.  сторони підписали Додаткове погодження №1 до Договору, яким змінили назву орендаря  на Територіальне управління Державного комітету України з нагляду за охороною праці  по Одеській області  та продовжили строк дії Договору до 01 березня 2006р.

Додатковим погодженням  від 30.05.2006р. сторони знов внесли зміни у Договір щодо назви Орендаря на Територіальне управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Одеській області , щодо строку дії договору –до 01 лютого 2007р., та визначили, що орендна плата за договором з 30.05.2006р. складає                  1 грн. у рік за все приміщення (без ПДВ).

У подальшому, сторони за договором вважали, що договір продовжено на підставі ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та він є чинним.

За умовами Договору №88\1  Орендар прийняв на себе ряд зобов'язань, зокрема, відповідно до Розділу 3  Договору Орендар зобов'язався щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції  відносно суми орендної плати, визначеної за перший місяць після укладання договору оренди , перераховувати Орендодавцю орендну плату, яка складала  1 грн. у рік за все приміщення (без ПДВ).  Але, за даними Представництва, Орендар свої зобов'язання належним чином не виконував, протягом двох років  орендну плату не сплачував взагалі. Крім того, за умовами Договору №88\1 Орендар зобов'язався використовувати об'єкт оренди під розміщення офісу , але і цього обов'язку не виконував, орендоване приміщення взагалі не використовував протягом трьох місяців , що є порушенням п.7.3. Договору. За таких обставин,  на підставі ст.782 Цивільного кодексу України, 09 липня 2008р. Представництво направило на адресу Територіального управління  повідомлення  за №01-15\858 про відмову від Договору  та запропонувало у 15-денний строк з моменту отримання повідомлення здійснити фактичну передачу об'єкту оренди Представництву та оплатити заборгованість з орендної плати та пеню.  Повідомлення було отримане Територіальним управлінням 14 липня 2008р.  

Орендар у добровільному порядку об'єкт оренди не звільнив, Представництву за актом приймання-передачі не повернув, заборгованість по орендній платі  не сплатив, у зв'язку з чим Представництво було вимушене звернутися до суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст.ст.15,16, 782 Цивільного кодексу України, ст.ст.18,26,27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та п.4.6. Договору, відповідно до яких після закінчення строку дії договору оренди  орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди орендодавцеві на умовах, зазначених у договорі оренди.      

Таким чином, позивач вважає, що на даний час  у відповідача  не має правових підстав для   використання нежитлового приміщення  першого  поверху, площею 122,8 кв.м, розташованого у м. Одеса, по вул. Ланжеронівська, 26, тому відповідача   має бути виселено з зазначеного приміщення  та  приміщення має бути передано Представництву.

Представники відповідача в судовому засіданні підтвердили, що дійсно, орендна плата за користування об'єктом оренди не сплачувалася протягом кількох років, та об'єкт оренди на даний час не використовується орендарем, але, на даний час у Територіального управління є плани щодо подальшого використання об'єкту оренди.

Крім того, представники відповідача повідомили, що не отримували повідомлення Представництва щодо відмови від Договору.

Розглянув матеріали справи, суд доходить до такого висновку:

Згідно ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.   

Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України  наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця  від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця від договору.  Отже, чинне законодавство України передбачає можливість односторонньої відмови від договору, у випадку не внесення наймачем  плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як вбачається з матеріалів справи, Територіальне управління  не сплачувало орендну плату за користування нежитловим приміщенням першого поверху площею 122,8 кв.м, розташованим за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 26, протягом двох років, після чого Представництво, на підставі ст.782 Цивільного кодексу України, направило на його адресу повідомлення про відмову від договору. Отже, дії позивача щодо відмови від договору є правомірними.

Відповідно до ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Згідно ст.27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у разі розірвання договору оренди  орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди . За умовами  до п.4.6. Договору оренди в разі припинення  договору оренди  Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцеві  орендоване у належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду. За таких обставин, вимога Представництва  щодо виселення  Територіального управління    з нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 122,8 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул.  Ланжеронівська, 26 на користь Представництва  є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на неотримання повідомлення  від 09 липня 2008р. за №01-15\858 про відмову від Договору, яке Представництво направило на адресу Територіального управління  повідомлення, сприймається судом критично, адже, згідно поштового повідомлення  воно було отримано уповноваженим представником відповідача  14.07.2008р. Будь-яких доказів , які б спростовували це відповідач до суду не надав.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

             1. Позовну заяву  Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради задовольнити .

             2. Виселити Територіальне управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Одеській області  (м. Одеса, пр. Шевченка, 2, код ЗКПО 02844400)   з нежитлового приміщення першого  поверху,    загальною площею 122,8  кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 26 та передати  зазначене приміщення  на користь  Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код 26302595, р\р37326027001909  в УДК в Одеській області , МФО 328011).        

             3. Стягнути з Територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Одеській області  (м. Одеса, пр. Шевченка, 2, код ЗКПО 02844400) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (м. Одеса, вул..Артилерійська, 1, код 26302595, р\р37326027001909  в УДК в Одеській області, МФО 328011) витрати по сплаті держмита у розмірі  85 грн.  та витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

      Рішення набирає законної сили протягом 10-денного строку з дня його підписання.

                         Накази видати після набрання рішенням законної сили.

                                     Рішення підписане 22 вересня 2008р.

               Суддя                                                                                       Рога Н. В.