Ухвала

від 01.10.2008 по справі 5020-4/346

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-4/346

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

"01" жовтня 2008 р. справа № 5020-4/346

За позовом

Малого приватного підприємства «Фінк і Син»(проспект Жовтневої Революції, 52 а –412, місто Севастополь, 99053)

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго»

(вул. Хрустальова, 44, місто Севастополь, 99040)

про визнання недійсними актів ненормативного характеру,

суддя Остапова К.А.,

За участю представників:

Від позивача: не з`явився,

Від відповідача: Соловйова В. Р., довіреність №6/0/2-08 від 02.01.2008,  

Суть спору: Мале приватне підприємство «Фінк і Син»звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго»про визнання недійсними акту  №0099473 від 20.03.2008 про порушення позивачем Правил користування електроенергією, протоколу засідання комісії відповідача по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією №580 від 29.04.2008 відносно позивача, протоколу розрахунку до акту №0099473 від 20.03.2008, складеного відповідачем 29.04.2008.

Позивач просить визнати вказані акти недійсними у зв`язку з тим, що позивач не є власником та/або користувачем розташованих за адресою: вул. Пролетарська, 39 А в місті Севастополі електроустановок та у зв`язку з порушенням з боку відповідача порядку складання та розгляду питань про можливість порушення Правил користування електроенергією.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 02.09.2008 було порушено провадження у даній справі з призначенням справи до судового розгляду на 01.10.2008.

Відповідачем наданий суду відзив на позов, згідно з яким просить припинити провадження у справі у зв`язку з непідсудністю даного спору господарському суду (а.с. 42-43).

Позивач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, до початку судового засідання надав суду клопотання про відкладення розгляду справи (вхідний номер  3616), посилаючись на перебування на лікарняному належного представника (а.с. 45).

Представнику відповідача в судовому засіданні роз'яснені процесуальні права та обов'язки згідно зі статтями 20, 22  Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Тому у випадках коли чинним законодавством України передбачено право суб'єкта підприємницької діяльності чи іншої юридичної особи оскаржити акт державного чи іншого органу, їх посадових осіб за підпорядкованістю, підприємство, установа, організація вправі на власний розсуд вирішувати питання про оскарження актів таких органів за підпорядкованістю чи про звернення до господарського суду з заявою про визнання акта недійсним.

Згідно зі статтю 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі спори про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 Цивільного кодексу України. Одним із таких способів, як зазначено у пункті 10 частини другої наведеної вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим  або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина друга статті 20 Господарського кодексу України серед актів, визнання незаконними яких передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто за змістом зазначеної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, зокрема актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акта.

Оскаржені акт та протокол за своїми ознаками до таких актів не відносяться, оскільки не є обов'язковими до виконання ненормативними актами, а лише фіксацією порушення, яке було виявлене при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією. В самому ж оскаржуваному протоколі зазначено, що при несплати нарахованої суми у вказаний строк енергопостачальник передає справу до суду для примусового стягнення нарахованої суми,  тобто оскаржені акти можуть бути використані як докази у разі звернення з позовом до суду відповідачем і підлягають оцінці судом відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією (затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 N28, у редакції постанови названої Комісії від 17.10.2005) на підставі акта порушень (виявлених у споживача електричної енергії) уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань з розгляду актів про порушення визначається обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків, рішення комісії оформлюється протоколом, який разом з іншими документами надається споживачу.

Таким чином, по своїй правовій природі будь-яке рішення комісії постачальника електричної енергії та протокол, яким воно оформлене, за своїми ознаками не належить до актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів, мають обов'язковий характер для учасників відповідних правовідносин; такі рішення та протокол є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією.

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 12.06.2007 зі справи N3/576н.

Все вищеперелічене дає суду право для висновку, що провадження по справі підлягає припиненню в порядку пункту 1 частини першої  статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України, державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Статтею 8 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993 «Про державне мито»передбачено, що сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку припинення провадження у справі, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 12, 21, 45, пунктом 1 частини першої статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1.          Провадження у справі №5020-4/346  припинити.

2.          Повернути з Державного бюджету України (р/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет, Ленінський район в м. Севастополі, банк отримувача: ДУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035598, код платежу: 22090200) на користь Малого приватного підприємства «Фінк і Син»(проспект Жовтневої Революції, 52 а –412, місто Севастополь, 99053, ідентифікаційний код 20716723)  державне мито у сумі 85,00 грн., сплачене платіжним дорученням №296 від 27.08.2008, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Видати наказ.

Суддя                                                                                                                 К.А. Остапова