Постанова

від 02.10.2008 по справі 33/68-08-2870

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/68-08-2870

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2008 р. Справа № 33/68-08-2870

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Л.В. Поліщук

суддів: А.М. Жукової, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання –О.В. Лисіній,

за участю представників сторін:

від позивача –В.Г. Бахчаджи, Т.В. Бахчаджи;

від відповідача –О.Г. Стратонова,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ВКФ „НБ і Ко” у формі ТОВ

на рішення господарського суду Одеської області від 21.08.2008р.

у справі № 33/68-08-2870

за позовом ВКФ „НБ і Ко” у формі ТОВ

до ТОВ „Арія Вин”

про стягнення 241542,17грн.

В судовому засіданні на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 02.10.2008р.

ВКФ „НБ і Ко” у формі ТОВ звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ „Арія Вин” заборгованості за отриманий згідно договору №9                          від 05.01.2005р. виноматеріал у загальній сумі 241542,17грн. на підставі ст. 526 ГК України.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за накладними                             від 28.01.2005р. №1, від 28.02.2005р. №2, від 30.03.2005р. №3,                                 від 28.04.2005р. №4, від 31.05.2005р. №5, від 02.06.2005р. №6,                                 від 03.06.2005р. №7, від 04.06.2005р. №8 ТОВ „Арія Вин” отримало виноматеріал на суму 1104737,17грн., сплатило 863195,00грн., різниця складає  241542,17грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.08.2008р. (суддя Д.Т. Мазур) у задоволенні позовних вимог відмовлено, з посиланням на те, що із наданих сторонами у справі документів вбачається, що заборгованість відповідача за отриманий від позивача виноматеріал відстрочена отриманням позивачем 04.07.2005р. простих векселів зі строком погашення 04.07.2015р.

ВКФ „НБ і Ко” у формі ТОВ, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулося із апеляційної скаргою, в який просить рішення суду скасувати позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки у відповідача існує заборгованість перед позивачем за договором поставки виноматеріалу № 9 від 05.01.2005р. у загальній сумі 241542,17грн.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

05.01.2005р. ВКФ „НБ і Ко” у формі ТОВ (продавець) та ТОВ „Арія Вин” (покупець) уклали договір постачання виноматеріалу № 9                             від 05.01.2005р., згідно п.1.1 якого ВКФ „НБ і Ко” у формі ТОВ зобов'язалася передати, а ТОВ „Арія Вин” прийняти та оплатити товар на умовах вказаного договору. Товар постачається за цінами, що зазначаються у накладних на кожну партію виноматеріалу (п.1.2). Товар вважається прийнятим покупцем після підписання його представником відповідної накладної (п.2.1.3).

ВКФ „НБ і Ко” у формі ТОВ на виконання умов вказаного договору поставила ТОВ „Арія Вин” виноматеріалів на загальну суму 1104737,17грн., а саме:

28.01.2005р. за накладною №1 на суму 62896,03грн.

28.02.2005р. за накладною №2 на суму 59433,72грн.

30.03.2005р. за накладною №3 на суму 57748,80грн.

28.04.2005р. за накладною №4 на суму 98881,26грн.

31.05.2005р. за накладною №5 на суму 72779,40грн.

02.06.2005р. за видатковою накладною №6 на суму 97245,60грн.

03.06.2005р. за видатковою накладною №7 на суму 310332,36грн.

04.06.2005р. за видатковою накладною №8 на суму 345420,00грн.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції послався на те, що із наданих сторонами у справі документів вбачається, що заборгованість відповідача у справі за отриманий від позивача виноматеріал відстрочена отриманням позивачем 4.07.2005р. простих векселів зі строком погашення 4.07.2015р., що згідно положень ч.3 ст.4 Закону України „Про оббіг векселів в Україні” є підставою для припинення грошових зобов'язань за договорами, з яких вони виникли, та виникнення грошових зобов'язань щодо платежу векселедавцем  векселеотримувачу за наявними векселями.

Апеляційна інстанція вважає такий висновок суду помилковим виходячи із наступного.

Статтею 1087 ЦК України передбачено, що розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 ст. 1088 цього кодексу зазначає, що сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд.

Положення ч.3 ст.4 Закону України „Про обіг векселів в Україні”, на які посилається суд першої інстанції, передбачають, що умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу  за  векселем.

Укладаючи договір постачання виноматеріалу № 9 від 05.01.2005р., сторони не передбачили розрахунків із застосуванням векселів і відповідних змін до договору не вносили, а тому отримані 04.07.2005р. позивачем від відповідача векселі неможливо зарахувати в якості розрахунків за вказаним договором.

Позивач, звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки виноматеріалу № 9 від 05.01.2005р. у загальній сумі 241542,17грн. зазначив, що у період з 28.01.2005р.                             по 4.06.2005р. в якості оплати за договором поставки продукції ТОВ „Арія Вин” сплатило лише 863195,00грн. із 1104737,17грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ТОВ „Арія Вин” не надало доказів сплати за отриманий за вищевказаними накладними виноматеріал в повному обсязі, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, рішення суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

постановила:

Рішення господарського суду Одеської області від 21.08.2008р. у справі № 33/68-08-2870 скасувати, позов задовольнити.

Стягнути з ТОВ „Арія Вин”, код в ЄДРПОУ 30818252, на користь ВКФ „НБ і Ко” у формі ТОВ, код в ЄДРПОУ 30818252, 241542,17 грн. боргу, в т.ч. за розгляд апеляційної скарги, та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118грн.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.

Головуючий суддя                                                            Л.В. Поліщук

          Суддя                                                                                А.М. Жукова

          Суддя                                                                                В.Б. Туренко