Рішення

від 22.09.2008 по справі 14/624-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/624-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.09.08           Справа № 14/624-08.

За позовом: Приватного виробничого підприємства “Вибір”, м. Суми

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства Птахорадгосп “Мирний”, с. Косівщина Сумського району

Про стягнення 61124 грн. 22 коп.

                                                                           Суддя  МИРОПОЛЬСЬКИЙ С.О.

Представники сторін:

Від позивача: Борисенко О.М.

Від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні приймала участь секретар судового засідання Міщенко Т.М.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 61124 грн. 22 коп., з них: 53073 грн. 41 коп. основного боргу, 4897 грн. 30 коп. пені, 2520 грн. 99 коп. - інфляційних витрат, 632 грн. 52 коп. - три відсотки річних, судові витрати покласти на відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позовну заяву не надав, тому справа на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.   

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та дослідивши наявні докази по справі, суд встановив:

На підставі Договору № 05/01-08 між Приватним виробничим підприємством «Вибір» (далі Позивач) і Відкритим акціонерним товариством Птахорадгоспом «Мирний» (далі Відповідач) протягом 2008 р. Позивач зобов'язувався відвантажувати Відповідачу товар - метіонин та лізин, а Відповідач, в свою чергу, приймати та оплачувати товар за цінами визначеними у видаткових накладних. З початку 2008 року було здійснено дев'ятнадцять поставок, частину з них Відповідач оплатив, а останні вісім - ні.

Так, неоплаченими були слідуючі поставки: 19.03.08 - 0,325 т та 0,080 т на загальну суму 6 922,50 грн. 24.03.08-0,300 т та 0,180 т на загальну суму 9 150,00 грн. 01.04.08-0,225 т та 0,180 т на загальну суму 8 032,50 грн. 08.04.08-0,350 т та 0,160 т на загальну суму 10 335,00 грн. 14.04.08 - 0,400 т та 0,240 т на загальну суму 13 640,00 грн. 24.04.08 - 0,225 т та 0,120 т на загальну суму 7 192,50 грн. 30.04.08 - 0,060 т на суму 1 920,00 грн. 08.05.08 - 0,060 т на суму 1 920,00 грн.

Згідно акту звірки від 10.06.08 борг Відповідача становить 53 073,41 грн. Дана сума боргу не змінилася на момент подання позову.

Згідно п 8.3, Договору поставки № 05/01-08 від 03 січня 2008 року Покупець за прострочення терміну розрахунку вартості Товару сплачує Постачальнику пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ за кожний день прострочення.

Так, Відповідачу була нарахована пеня на суму 4 897,30 грн.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч. 1, ч. З ст. 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Із даної статті випливає право Кредитора (в даному випадку Позивача), і відповідно обов'язок Боржника (Відповідача), вимагати (сплатити для Відповідача) суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних. При цьому в даній статті не йдеться про те, чи обумовлено таке право Кредитора договором. Говориться, що Боржник на вимогу Кредитора зобов'язаний сплатити, а договором може оговорюватися лише розмір процентів.

Крім того, згідно Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань», не слід ототожнювати поняття неустойки (в даному випадку пені) і відсотки за користування чужими коштами. А ч. 1 ст. 536 Цивільного кодексу України прямо передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів в даному випадку визначений Цивільним кодексом України -3%.

Що стосується інфляційних відрахувань, то в Оглядовому листі Вищого господарського суду України від 26.07.02 № 01-8/870 зазначено що офіційний індекс інфляції, який розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України

В роз'ясненні Вищого господарського суду України від 12 травня 1999 р. №02-5/223 зазначено, що збитки (прямі й упущена вигода) підлягають відшкодуванню з урахуванням офіційного індексу інфляції. В даному випадку Позивачу були завдані збитки у вигляді упущеної вигоди (доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене - ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України). А Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодовувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України), а з огляду на вищевказане, і інфляційні витрати в тому числі.

Ч. 4 ст. 232 Господарського Кодексу України передбачено, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Так, Відповідачу були нараховані 3% річних на суму 632,52 грн. та інфляційні витрати на суму 2 520,99 грн.

Таким чином, на основі вищевказаного, загальний борг Відповідача перед Позивачем на сьогоднішній день складає 61 124 (шістдесят одна тисяча сто двадцять чотири) грн. 22 коп. (розрахунок ціни позову додається).

Позивачем особисто була вручена Відповідачу претензія № 193 від 16.05.08 із проханням погасити борг, Борг до цього часу повністю не оплачено.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст.  82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.  

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Птахорадгосп “Мирний” (42342, Сумська область, с. Косівщина, вул. Польова, 1, код 03569195) на користь Приватного виробничого підприємства “Вибір” (40007, м. Суми, вул. Харківська, 107, код 2859901393) 53073 грн. 41 коп. основного боргу, 4897 грн. 30 коп. пені, 2520 грн. 99 коп. - інфляційних витрат, 632 грн. 52 коп. - три відсотки річних, 611 грн. 24 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Скасувати заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Господарського суду Сумської області по справі 14/624-08 від 18.09.2008 року.   

3. Копію рішення направити сторонам у справі.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.