Постанова

від 14.06.2006 по справі 47/128-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА

01030, м.Київ,

вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14.06.2006р.

м.Київ

№

47/128-А

11:20

За

позовом

Заступника

прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі Управління

пенсійного фонду України в Дарницькому 

районі м. Києва

До

Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1

Про

стягнення

4 271,44 грн.

Головуючий

суддя : Станік С.Р.

Секретар

судового засідання : Розумовська Т.О.

Представники

сторін: Від

прокуратури:

 Тагвей Т.І.- помічник;

Від

позивача:

Гаврильченко

О.П. -гол. спеціаліст;

Від

відповідача:

не

з'явився;

На

підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14.06.2006 року о 11

год. 20 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення

постанови у повному обсязі відкладено на 19.06.2006 року, про що повідомлено

сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому

засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 

167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник

Прокурора у Дарницькому району міста Києва звернувся до Господарського суду

міста Києва в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в

Дарницькому  районі м. Києва з позовом

про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 4 271,44 грн.

заборгованості по страховим внескам згідно з Вимогою УПФУ у Дарницькому р-і м.

Києва про сплату боргу (недоїмки) від 01.11.2005 року № НОМЕР_1.

Ухвалою

від 28.04.2006 року відкрито адміністративне провадження у справі з урахуванням

вимог п. 6 Прикінцевих та перехідних положень, ст.  ст. 

17, 18, 20, 48, 50 Кодексу адміністративного судочинства України (який

набрав чинності з 01.09.2005) справу № 47/128-А призначено до судового розгляду

на 24.05.2006 року.

Перед

початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з їх

правами та обов'язками у відповідності із ст. 49, 51, 130 КАС України.

Повноважний

представник прокуратури у судовому засіданні 24.05.2006 року позовні вимоги

підтримав у повному обсязі. Просив суд адміністративний позов задовольнити у

повному обсязі.

Ухвалою

від 24.05.2006 року, враховуючи, що позивач (повноважний представник Управління

пенсійного фонду України в Дарницькому 

районі м. Києва) та відповідач були належним чином повідомлені про час

судового засідання, проте на розгляд справи 24.05.2006 року не прибули, заяву

про розгляд справи за їх відсутності не подали, суд, керуючись статтею 128 КАС

України (згідно якої суд відкладає розгляд справи в разі неприбуття у судове

засідання позивача та відповідача, належним чином повідомлених про час і місце

судового розгляду) розгляд справи № 47/128-А було відкладено до 07.06.2006

року.

Повноважний

представник прокуратури у судовому засіданні 07.06.2006 року позовні вимоги

підтримав у повному обсязі. Просив суд адміністративний позов задовольнити у

повному обсязі.

Повноважний

представник позивача у судовому засіданні 07.06.2006 року позовні вимоги

підтримав у повному обсязі. Просив суд адміністративний позов задовольнити у

повному обсязі.

Повноважний

представник відповідача у судове засідання 07.06.2006 року не з'явився, заяву

про розгляд справи за його відсутності не подав, причин неявки не повідомив,

хоча останній був належним чином повідомлений про час і місце проведення

судового засідання по справі № 47/128-А.

Ухвалою

від 07.06.2006 року, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений

про час судового засідання, проте на розгляд справи 07.06.2006 року не прибув,

заяву про розгляд справи за його відсутності не подав, суд, керуючись статтею

128 КАС України (згідно якої суд відкладає розгляд справи в разі неприбуття у

судове засідання позивача та відповідача, належним чином повідомлених про час і

місце судового розгляду) розгляд справи № 47/128-А було відкладено до

14.06.2006 року.

Повноважний

представник прокуратури у судовому засіданні 14.06.2006 року позовні вимоги

підтримав у повному обсязі. Просив суд адміністративний позов задовольнити у

повному обсязі.

Повноважний

представник позивача у судовому засіданні 14.06.2006 року позовні вимоги

підтримав у повному обсязі. Просив суд адміністративний позов задовольнити у

повному обсязі.

Повноважний

представник відповідача у судове засідання 14.06.2006 року не з'явився, заяву

про розгляд справи за його відсутності не подав, причин неявки не повідомив,

хоча останній був належним чином повідомлений про час і місце проведення

судового засідання по справі № 47/128-А.

Позовні

вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з проведеною перевіркою щодо своєчасності,

достовірності, повноти нарахування та сплати зобов'язання на обов'язкове

державне пенсійне страхування та інших платежів Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 за період з 18.01.2005 року до 28.09.2005 року було

встановлено існування заборгованості останнього перед Пенсійним фондом у

розмірі -4 271,44 грн., що підтверджується Картками особового рахунку

страхувальника фізичної особи, яка має найманих працівників та розрахунками

суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що

підлягають сплаті. Окрім того, вищенаведена заборгованість із сплати страхових

внесків (недоїмка) підтверджується Вимогою УПФУ у Дарницькому р-і м. Києва про

сплату боргу (недоїмки) від 01.11.2005 року № НОМЕР_1, належним чином

засвідчена копія якої долучена повноважним представником позивача до матеріалів

справи у судовому засіданні 07.06.2006 року.

З

урахуванням наведеного позивач стверджує, що вказана сума підлягала сплаті

відповідачем на користь позивача. Оскільки відповідачем у визначений законом

термін цього зроблено не було, то за таких обставин позивач просить стягнути

вказану суму у примусовому порядку.

Розглянувши

подані сторонами документи і матеріали, заслухавши  пояснення їх представників, всебічно і повно

з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов,

об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і

вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Управлінням

Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва проведено перевірку щодо

своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зобов'язання на

обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів Суб'єктом

підприємницької діяльності ОСОБА_1 (платник страхових внесків до солідарної

системи Пенсійного фонду України зареєстрований за реєстраційним № НОМЕР_2 у Пенсійному

фонді України від 03.03.2003 року) за період з 18.01.2005 року до 28.09.2005

року, внаслідок якої було встановлено існування заборгованості останнього перед

Пенсійним фондом України у розмірі -4 271,44 грн., що підтверджується Картками

особового рахунку страхувальника фізичної особи, яка має найманих працівників

та розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування, що підлягають сплаті (за січень 2004 року -278,40 грн.; за лютий

2004 року -278,80 грн.; за березень 2004 року - 278,80 грн.; за травень 2004

року -278,80 грн.; за липень 2004 року -278,80 грн.; за червень 2004 року

-278,80 грн.; за вересень 2004 року -402,90 грн.; за листопад 2004 року -322,32

грн.; за грудень 2004 року -322,22 грн.; 

за лютий 2005 року - 890,80 грн.; за квітень 2005 року -754,30 грн.),

належним чином засвідчені копії яких долучені повноважним представником

позивача до матеріалів справи.

Відповідно

до ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування»від 07.09.2003 року № 1058-VI Управлінням Пенсійного фонду України

в Дарницькому районі м. Києва виставлено Суб'єкту підприємницької діяльності

ОСОБА_1 Вимогу про сплату недоїмки від 01.11.2005 року № НОМЕР_1 на загальну

суму -4 271,44 грн. Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, відповідно до

ч. 1 п. 3 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV в установленому законодавством

порядку рішення органів  Пенсійного фонду

та дії посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду не оскаржувала.

Відповідно

до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне

страхування»від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі -Закон № 400/97-ВР)

платниками  збору на обов'язкове державне

пенсійне страхування є суб'єкти 

підприємницької  діяльності  незалежно 

від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи

та організації,  об'єднання громадян та

інші юридичні особи,  а також

фізичні  особи  -  

суб'єкти   підприємницької   діяльності,  

які використовують працю найманих працівників.

Абзацом

1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі -Закон № 1058-ІV)

встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці:

підприємства, установи і організації, 

створені відповідно до законодавства 

України,  незалежно  від 

форми   власності,   виду діяльності  та 

господарювання,  об'єднання

громадян,  профспілки, політичні партії

(у тому числі філії, 

представництва,  відділення

та  інші відокремлені підрозділи

зазначених підприємств,  установ,

організацій,  об'єднань громадян,  профспілок, 

політичних партій, які мають 

окремий  баланс  і 

самостійно  ведуть  розрахунки 

із застрахованими особами), 

фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності  та 

інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів

підприємницької діяльності,  які обрали

особливий спосіб оподаткування 

(фіксований  податок,  єдиний 

податок,  фіксований  сільськогосподарський  податок, 

придбали   спеціальний   торговий патент),   які  

використовують  працю  фізичних 

осіб  на  умовах трудового договору (контракту) або на

інших  умовах,  передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру,

- для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею

1 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші

особи, які відповідно до цього 

Закону  сплачують  страхові 

внески  на загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування.

Відповідно

до вказаної статті 1 Закону № 1058-ІV страхові внески -це кошти відрахувань на

соціальне страхування та збір на обов'язкове 

державне  пенсійне  страхування, 

сплачені згідно  із  законодавством,  що діяло раніше;  кошти, 

сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування 

відповідно  до цього Закону.

Згідно

з ч. 1 статті 15 Закону № 1058-ІV платниками 

страхових  внесків  до 

солідарної  системи  є страхувальники, зазначені в статті 14 цього

Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього

Закону.

Частинами

3 та 4 цієї статті 15 Закону 1058-ІV встановлено, що страхувальники   набувають  

статусу  платників  страхових внесків із дня їх реєстрації у

територіальному  органі  Пенсійного фонду,  а  

особи,   визначені  частиною 

першою  статті  12 цього Закону, - з дня набрання

чинності  договором  про 

їх  добровільну участь; платникам

страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації  видається  

повідомлення   про   реєстрацію  

платника страхових  внесків  за формою, 

встановленою правлінням Пенсійного фонду.

У

відповідності до ч. 1 статті 19 Закону № 1058-ІV для роботодавця страхові

внески до солідарної системи нараховуються на суми фактичних витрат  на 

оплату  праці (грошового  забезпечення) 

працівників,  що  включають 

витрати на виплату  основної  і 

додаткової   заробітної   плати  

та   інших заохочувальних   та  

компенсаційних   виплат,   у 

тому  числі  в натуральній 

формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами,  прийнятими 

відповідно  до  Закону 

України  "Про  оплату праці", виплату  винагород 

фізичним  особам   за виконання робіт (послуг) за угодами

цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи

фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової

непрацездатності,  яка здійснюється  за 

рахунок  коштів  роботодавця, 

та  допомоги по тимчасовій

непрацездатності.

Згідно

зі ст. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та

застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління

Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, розробленої відповідно до

Закону України "Про загальнообов'язкове   

державне  пенсійне  страхування" та  Закону 

України  "Про  збір на обов'язкове державне пенсійне

страхування" (далі - Інструкція), обчислення  страхових 

внесків  зазначеною  категорією платників здійснюється щомісячно

за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2, 4.5 цієї Інструкції.

Відповідно

до п. 4.1 ст. 4 Інструкції розміри страхових 

внесків  на  загальнообов'язкове  державне пенсійне  страхування 

встановлюються відповідно до Закону України «Про  збір  

на   обов'язкове   державне  

пенсійне   страхування»від 26 червня

1997 року № 400/97-ВР за ставкою 32 відсотки суми фактичних витрат на

оплату  праці  (грошового забезпечення) працівників,  що включають витрати на виплату основної і

додаткової заробітної плати та інших заохочувальних   та  

компенсаційних   виплат,   у 

тому  числі  в натуральній формі,  які визначаються згідно з

нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про

оплату праці".

Відповідно

до п. 4 ст. 4 Закону № 400/97-ВР із заробітної плати працівників підприємства

проводиться утримання у розмірі 1 відсотку від об'єкта оподаткування, якщо

сукупний оподатковуваний доход не перевищує 150 грн., та -у розмірі 2 відсотків

від об'єкта оподаткування, якщо сукупний оподатковуваний доход перевищує 150

грн.

Частиною

6 статті 19 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхові внески нараховуються  незалежно 

від  джерел  їх фінансування,  форми, 

порядку,  місця виплати та

використання,  а також  незалежно 

від  того,  чи 

були  зазначені  суми  

фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно

до п.п. 5.1.4 Інструкції нараховані 

за  відповідний  базовий 

звітний   період страхові внески

сплачуються  платниками  шляхом 

перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не

пізніше  ніж  через 20 

календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати

заробітної плати  (доходу),  на 

суми  яких  нараховуються страхові внески.

Базовим

звітним періодом є календарний місяць.

Згідно

з пп. 5.1.5 та 5.1.6 Інструкції у  разі

здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу),  на які 

нараховуються  страхові  внески, страхувальники  одночасно 

з  видачею  зазначених 

сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум  страхових 

внесків,  що підлягають  нарахуванню 

на  зазначені виплати (дохід) у

розмірах, установлених для страхувальників 

(32  відсотки цих сум).

Перерахування

страхових внесків здійснюється платниками 

одночасно  з  одержанням 

(перерахуванням)  коштів  на оплату праці (виплати доходу),  у тому числі 

в  безготівковій  чи натуральній формі або з виручки від

реалізації товарів (послуг).

Остаточний

розрахунок за базовий звітний період 

здійснюється платником 

страхових  внесків  не пізніше ніж через 20 календарних днів  із 

дня  закінчення  цього 

періоду  незалежно  від 

виплати заробітної  плати  (доходу), 

на  суми яких нараховуються

страхові внески.

Відповідно

до ч. 9 ст. 20 Закону № 1058-ІV днем сплати страхових внесків вважається:

- у

разі перерахування сум страхових 

внесків  у  безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника

на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках,  передбачених цим Законом, на рахунок

Накопичувального фонду - день списання установою банку, установою   Державного  

казначейства   України   суми 

платежу  з банківського  (спеціального реєстраційного) рахунку

страхувальника незалежно  від  часу 

її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;

- у

разі сплати сум  страхових внесків

готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи

відділення зв'язку для 

перерахування  на  банківські рахунки органу Пенсійного фонду

та/або Накопичувального фонду.

Абзацом

6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальник

зобов'язаний нараховувати, 

обчислювати  і  сплачувати 

в   установлені строки та в

повному обсязі страхові внески.

Згідно

зі статтею 23 Закону № 1058-ІV спори, що  

виникають   із   правовідносин  за 

цим  Законом, вирішуються органами

Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно

до ч. ч. 1, 2 статті 106 Закону № 1058-ІV у разі виявлення  своєчасно 

не  сплачених  сум 

страхових внесків  страхувальники

зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в

порядку і розмірах, визначених цією статтею та суми  страхових 

внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у

строки,  визначені  статтею 

20  цього Закону, в тому числі обчислені

територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті  20 

цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових

внесків (далі - недоїмка) і 

стягуються  з  нарахуванням 

пені  та застосуванням фінансових

санкцій.

         Згідно з ч. 3 статті 20 Закону №

1058-ІV обчислення страхових 

внесків  територіальними  органами Пенсійного   фонду  

у   випадках,   передбачених   цим  

Законом, здійснюється  на  підставі 

складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових

внесків,  звітності, що подається

страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної

плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові

внески.

Відповідно

до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки  і 

збори  в порядку і розмірах,

встановлених законом.

Беручи

до уваги те, що суми страхових внесків до Пенсійного фонду України,  у загальному розмірі -4 271,44 грн. (згідно з

Картками особового рахунку страхувальника фізичної особи, яка має найманих

працівників та розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті (за січень 2004 року

-278,40 грн.; за лютий 2004 року -278,80 грн.; за березень 2004 року -278,80

грн.; за травень 2004 року -278,80 грн.; за липень 2004 року -278,80 грн.; за

червень 2004 року -278,80 грн.; за вересень 2004 року -402,90 грн.; за листопад

2004 року -322,32 грн.; за грудень 2004 року -322,22 грн.;  за лютий 2005 року -890,80 грн.; за квітень

2005 року -754,30 грн.)) Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 у встановлені

законодавством  строки не сплатила;

наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується Картками

особового рахунку страхувальника фізичної особи, яка має найманих працівників

та розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування, що підлягають сплаті (за січень 2004 року -278,40 грн.; за лютий

2004 року -278,80 грн.; за березень 2004 року - 278,80 грн.; за травень 2004

року -278,80 грн.; за липень 2004 року -278,80 грн.; за червень 2004 року

-278,80 грн.; за вересень 2004 року -402,90 грн.; за листопад 2004 року -322,32

грн.; за грудень 2004 року -322,22 грн.; 

за лютий 2005 року - 890,80 грн.; за квітень 2005 року -754,30 грн.) та

Вимогою УПФ України у Дарницькому районі м. Києва про сплату боргу (недоїмки)

від 01.11.2005 року № НОМЕР_1; доказів погашення відповідачем зазначеної

заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд, не виходячи

за межі позовних вимог,  приходить до

висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог щодо стягнення з

Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 -4 271,44 грн., як

простроченої заборгованості із сплати збору на обов'язкове державне пенсійне

страхування (страхових внесків - недоїмки), яка виникла у відповідача станом на

28.09.2005 року, і вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі

та які підлягають стягненню з відповідача у вищенаведеному розмірі заявленому

позивачем у судовому порядку.

Відповідно

до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких

ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72

цього Кодексу.

Доказів,

які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно

до ч. 2 ст.  94 КАС України якщо судове

рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд

присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові

витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно

з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних

повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати,

здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки

спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати

судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень,

пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові

витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи

викладене та керуючись ст.ст. 71, 158-163 КАС України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов Заступника прокурор Дарницького

району м. Києва в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України

в Дарницькому  районі м. Києва до

Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 -задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 (02121, м. Київ, вул. АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер

НОМЕР_3) на користь Управління пенсійного фонду України в Дарницькому  районі м. Києва (02091, м. Київ, вул.

Вербицького, 9, р/р №256063012602 в Головному Управлінні Ощадбанку по м. Києву

та Київській області, МФО 322669, код 26087926, код ЄДРПОУ 26087926, код

призначення платежу 50020100) суму заборгованості по страхових внесках на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі -4 271 (чотири

тисячі двісті сімдесят одна) грн. 44 коп.

3.          Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254

КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про

апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було

подано.

4.          Постанова може бути оскаржена до суду

апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі

за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України, шляхом подання через суд

першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом

двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без

попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у

строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                   С.Р.

Станік

          Дата складення та підписання

постанови в повному обсязі -19.06.2006.