Ухвала

від 03.03.2012 по справі 5010/232/2012-б-24/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5010/232/2012-Б-24/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

03 березня 2012 р.  Справа № 5010/232/2012-Б-24/13   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., розглянув матеріали за заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Бовісан" (ідентифікаційний код 34877641),

в с т а н о в и в:

керівник ТОВ "Бовісан" подав до господарського суду Івано-Франківської області заяву, із змісту якої вбачається, що в ній ставиться питання про порушення в порядку ч. 5 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справи про банкрутство ТОВ "Бовісан", оскільки станом на момент звернення до суду боржник неспроможний виконати грошові зобов'язання перед кредиторами на загальну суму                    понад 3 000 000 грн, у зв'язку з чим з метою відновлення платоспроможності боржника загальними зборами учасників товариства було прийнято рішення про звернення до господарського суду.

Відповідно до положень абзацу 3 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами.

Згідно ч. 5 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами; орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення в господарський суд з заявою боржника про порушення справи про банкрутство; при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ознаками неплатоспроможності боржника є - грошові вимоги кредитора до боржника у розмірі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати; безспірність таких вимог; незадоволення цих вимог боржником протягом трьох місяців після встановлення для їх погашення строку.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", встановлений обов'язок боржника звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, зокрема, у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Отже, звертаючись до суду з відповідною заявою, боржник повинен надати докази в підтвердження його неплатоспроможності або загрози неплатоспроможності.

Із змісту поданої керівником ТОВ "Бовісан" заяви про порушення справи про банкрутство вбачається, що підставою для звернення до господарського суду стало виявлення факту загрози неплатоспроможності, тобто виконання боржником грошових зобов'язань перед кредиторами призведе до неможливості задоволення вимог інших кредиторів. При цьому, як  видно із змісту протоколу загальних зборів учасників товариства, такий висновок зроблений на підставі аналізу господарської діяльності товариства.

Разом з тим, положеннями абзацу 8 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою. Відповідно,        і встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Виходячи з системного аналізу положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження. Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки неплатоспроможності боржника або загрози його неплатоспроможності. Зокрема, не вбачається строк виконання грошових зобов'язань перед кредиторами.

При наявності загрози неплатоспроможності боржника, тобто коли оплата вимог одного або декількох вимог кредиторів призведе до неможливості виконання зобов'язань перед іншими кредиторами, для звернення боржника до суду достатньо лише факту порушення щодо нього виконавчого провадження. Дотримання трьохмісячного строку в цьому випадку не вимагається.

Але в будь-якому випадку на момент подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози. Інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.

Боржник не повинен доводити свою неплатоспроможність лише в єдиному випадку - при зверненні до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (банкрутство боржника, який ліквідується власником). Оскільки, тут має місце неоплатність, яку встановлює сам боржник в процесі ліквідації.

Перевіривши додані до заяви керівника ТОВ "Бовісан" документи суд установив,                  що серед них відсутні документи, які б належним чином підтверджували неплатоспроможність ТОВ "Бовісан" як цього вимагає ч. 3 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (рішення суду про стягнення заборгованості, наказ на примусове виконання судового рішення, постанова про відкриття виконавчого провадження тощо). Слід мати на увазі, що такі документи повинні бути подані на момент звернення до суду з відповідною заявою.

Аналогічна правова позиція була викладена Вищим господарським судом України у постанові від 16 березня 2011 р. по справі № 50/467-б, а також Верховним Судом України у постанові від 26 грудня 2011 р. по справі № 16/87/09-21/134/09.

За наведених обставин, заява керівника ТОВ "Бовісан" і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду на підставі абзацу 2 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Повернення заяви, згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення. Так, у разі повторного звернення доцільно звернути увагу заявника й на необхідність дотримання                    в сукупності усіх вимог частин 2, 3 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Керуючись статтями 5 і 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтею 86 ГПК України, суд

у х в а л и в:

заяву порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Бовісан" і додані до неї документи - повернути без розгляду.

Суддя                                                                                                     І. В. Ткаченко

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"

 ч. 1 ст. 9

ст. 86