Рішення

від 27.02.2012 по справі 5011-1/153-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  5011-1/153-2012

27.02.12

За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Луг –Енергоавтоматіка»

До                               Акціонерного комерційного банку «Європейський»в особі ліквідатора Стульківського Ю.М.

Про                              повернення коштів 134 611,72 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    ОСОБА_1., довіреність № 22 від 06.02.2011

від відповідача           не з ‘явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луг –Енергоавтоматіка»(далі –позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Акціонерного комерційного банку «Європейський»в особі ліквідатора Стульківського Ю.М. (далі –відповідач ) про повернення коштів 134 611,72 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем без належних на те підстав утримує кошти позивача, які останній просить повернути.

Ухвалою суду від 06.01.2012р. порушено провадження у справі № 5011-1/153-2012 та призначено розгляд на 10.02.2012 р.

10.02.2012р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, проте документів на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 27.02.2012, у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

21.02.2012 позивач подав до канцелярії суду додаткові пояснення по справі.

27.02.2012. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Відповідач належним чином повідомлявся про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, станом на 07.02.2012, а саме: 04070, м.Київ, пров. Почайнинська 38/44.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що  примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2009 Позивач на підставі рахунку б/н від 30.03.2009р. на суму 130 146, 00 грн. та рахунку № 300102 від 30.01.2009р. на суму 4 465,72 грн. перерахував грошові кошти в якості оплати за виконані роботи, з поточного рахунку в банку Філія ЗАТ "ПУМБ" м.Луганськ, (надалі за текстом - банк Позивача) на користь отримувача ТОВ «Будексполуганськ»(надалі за текстом - Отримувач) на поточний рахунок 26004002617901, відкритий в банку АКБ "Європейський".

Згідно виписки № 29 від 15.04.2009 року, наданої банком Позивача, платіжним дорученням № 43 від 15.04.2009 року сума у розмірі 134 611, 72 була перерахована на розрахунковий рахунок 26004002617901 в АКБ «Європейський», МФО 380184, отримувач - ТОВ «Будексполуганськ», код ЄДРПОУ 33269932, платник - ТОВ «Луг-Енергоавтоматика», ЄДРПОУ 20154225, призначення платежу - оплата за виконані роботи. (Копія виписки наявна в матеріалах справи).

На момент проведення платежу позивач дізнався, що Отримувач закрив поточний рахунок в АКБ "Європейський", та не повідомив Позивача про зміну своїх реквізитів. 15.04.2009 року Відповідач, на виконання вимог, зазначених в п.2.32 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22 (Для встановлення належного отримувача банк отримувача зобов'язаний надіслати банку платника запит щодо уточнення номера рахунку та/або коду (номера) отримувача. Обмін запитами щодо уточнення цих реквізитів та відповідями здійснюється засобами платіжної системи в захищеному вигляді за допомогою окремих типів електронних документів, формати та правила заповнення яких визначаються цією платіжною системою) звернувся до банку Позивача із запитом на уточнення реквізитів у зв'язку із закриттям рахунку отримувача. (Копія реєстру дебітових платежів від 15.04.2009 р. наявна в матеріалах справи).

Також позивач у своїх листах вих..№ 19 від 16.04.2009 р. та вих..№ 21 від 21.04.2009 р. звертався в банк Позивача з проханням повернути помилково сплачені кошти (Копія листів додається - див. Додаток №8).

Згідно листа за № 05-05 від 21.04.2009 року, направленого банком Позивача електронною поштою, Відповідачу було пред'явлено вимогу про повернення помилково зарахованих коштів. (Засвідчена копія листа наявна в матеріалах справи).

Всупереч вимогам п.2.32 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22 (Якщо немає змоги встановити належного отримувача, або не надійшли уточнені дані від банку платника, то банк не пізніше четвертого робочого дня зобов'язаний повернути кошти банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини повернення.), та п.2.33. зазначеної Інструкції (Якщо кошти зараховані на рахунок "Кредитові суми до з'ясування" унаслідок відсутності в банку отримувача рахунку, зазначеного в електронному розрахунковому документі як рахунок отримувача, і банк отримувача не має наміру уточнювати номер рахунку, то він повертає кошти з рахунку "Кредитові суми до з'ясування" не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення.) Відповідач не здійснив повернення зарахованих коштів.

На численні звернення Позивача щодо повернення помилково зарахованих коштів, Відповідач не реагував, згодом взагалі відмовився повертати помилково зараховані гроші, мотивуючи свої дії тим, що, згідно Постанови Правління НБУ від 14.05.2009 року № 293, в АКБ «Європейський»призначено тимчасову адміністрацію терміном на один рік та накладено мораторій на задоволення вимог кредиторів протягом 6 місяців з моменту призначення тимчасової адміністрації, хоча на час перерахунку коштів, відповідач працював у звичайному режимі, мораторій було накладено через 1 місяць після перерахунку коштів позивачем.

21.08.2009 року Рішенням НБУ відкликано ліцензію на здійснення банківської діяльності Відповідачем та розпочато процедуру ліквідації банка. Листом за вих..№ 13496-к від 03.08.2011 року Ліквідатор банку Ю.М.Стульківський повідомив Позивача, що заява-вимога кредитора від 18.09.2009 року акцептована банком на всю заявлену суму у розмірі 134 611, 72 грн. та віднесена до 7-ї черги кредиторів. (Копія листа наявна у справі).

Позивач не погодився з таким рішенням ліквідатора відповідача, оскільки кошти були помилково перераховані до початку дії мораторію та ліквідації банку, тобто на думку позивача банк мав одразу повернути кошти, оскільки рахунок на який перераховувались кошти позивачем, був закритий одержувачем., а тому позивач подав на розгляд суду позов про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 134 611, 72 грн. з відповідача та відшкодування ним судових витрат.

Суд дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, оскільки представник відповідача не з'являвся у судові засідання, дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

15.04.2012 позивач перерахував кошти у розмірі 134 611,72 грн. на рахунок отримувача, оскільки не знав про його закриття.

16.04.2009 та 21.05.2009 року позивач звертався до відповідача з листами, в яких вимагав повернення безпідставно отриманих коштів, проте відповідач на них не відреагував.

14.05.2009 НБУ було накладено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а згодом відкликано ліцензію відповідача на здійснення банківської діяльності.

Дії спрямовані на початок процедури ліквідації відповідача були розпочаті вже через 1 місяць після безпідставно отриманих коштів відповідачем, тобто відповідач проігнорував норми чинного законодавства України та не здійснив вчасне повернення коштів позивача.

Пунктом 22.6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»від 05.04.2001 № 2346-ІІІ зі змінами та доповненнями визначено, що обслуговуючий отримувача банк зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка отримувача і його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо), що містяться в розрахунковому документі, та зараховувати кошти на рахунок отримувача виключно у разі їх збігу. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення. У разі недотримання вищезазначеної вимоги відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача).

Всупереч вимогам п.2.32 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22 (Якщо немає змоги встановити належного отримувача, або не надійшли уточнені дані від банку платника, то банк не пізніше четвертого робочого дня зобов'язаний повернути кошти банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини повернення.), та п.2.33. зазначеної Інструкції (Якщо кошти зараховані на рахунок "Кредитові суми до з'ясування" унаслідок відсутності в банку отримувача рахунку, зазначеного в електронному розрахунковому документі як рахунок отримувача, і банк отримувача не має наміру уточнювати номер рахунку, то він повертає кошти з рахунку "Кредитові суми до з'ясування" не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення.) Відповідач не здійснив повернення зарахованих коштів.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

  Зазначена норма ст. 1212 ЦК України застосовується незалежно від того, чи

безпідставне   набуття   або  збереження  майна  було  результатом поведінки набувача майна,  потерпілого,  інших осіб  чи  наслідком події.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 2692,24 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст. 1212 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Європейський»(04070, м.Київ, вул. Почайнинська 38/44, код ЄДРПОУ 19359904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луг –Енергоавтоматика»(91000, м.Луганськ, вул. Ялтинська 31-ж, код ЄДРПОУ 20154225) 134 611 (сто тридцять чотири тисячі шістсот одинадцять) грн. 72 коп. –основного боргу, 2692 (дві тисячі шістсот дев'яносто дві) грн. 24 коп. –судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                         В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 05.03.2012р.)