Рішення

від 28.02.2012 по справі 5011-42/896-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5011-42/896-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-42/896-2012

28.02.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Тефія-СК” м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аксиус” м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 215395,53 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача: Білик І.А.,

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

у січні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Тефія-СК” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що на виконання умов укладеного з відповідачем генерального договору постачання нафтопродуктів № 02/26 від 26 січня 2011 р., додаткової угоди № 1 від 2 лютого 2011 р. до договору він передав останньому товар вартістю 519915,60 грн.

Всупереч умов договору відповідач частково оплатив одержаний товар, заборгувавши йому 158915,60 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 5562,05 грн., три проценти річних з простроченої суми 4760,84 грн., пеню 13096,04 грн., штраф 33061 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У процесі розгляду справи позивач заявою від 22 лютого 2012 р. збільшив розмір заявленої до стягнення суми збитків внаслідок інфляції за час прострочення до 5720,96 грн., трьох процентів річних з простроченої суми до 5126,35 грн., а також зменшив розмір заявленої до стягнення пені до 8596,04 грн., посилаючись на часткову оплату відповідачем заявлених сум, підтримав вимоги в іншій частині.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в уточненому вигляді.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судове засідання повторно не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 26 січня 2011 р. між сторонами по справі укладено генеральний договір постачання нафтопродуктів № 02/26, додаткову угоду № 1 від 2 лютого 2011 р. до цього договору, згідно з якими позивач зобов'язався передати відповідачу дизельне пальне згідно специфікації указаній в додатковій угоді, а останній –прийняти та оплатити його вартість шляхом сплати 50 % вартості 4 лютого 2011 р. і 50 % 7 лютого 2001 р.

Відповідно до умов п. 2 додаткової угоди № 1 до договору загальна вартість товару становить 519915,60 грн.

Строк дії договору відповідно до умов п. 12.1 договору встановлений з моменту його підписання сторонами до 31 грудня 2011 р., а в частині взаєморозрахунків до їх повного виконання сторонами.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, наявними у матеріалах справи копіями вищезгаданого договору, додаткової угоди № 1 до нього.

Поясненням позивача, наявними у справі актом приймання-передачі товару від 4 лютого 2011 р., залізничною накладною № 32214950, актом звірки взаєморозрахунків станом на 28 лютого 2011 р. стверджується факт передачі позивачем відповідачу дизельного палива за договором загальною вартістю 519915,60 грн., а також оплати останнім товару у розмірі 365500 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по оплаті за спірним договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягає стягненню 154415,60 грн. боргу, 5720,96 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 5126,35 грн. три проценти річних з простроченої суми,.

Як слідує з умов спірних правочинів шляхом укладення додаткової угоди № 1 до спірного договору сторони у справі замінили зобов'язання по сплаті пені за несвоєчасну оплату товару, передбачену п. 8.4 договору, новим видом забезпечення виконання зобов'язання по оплаті переданого в рамках цієї додаткової угоди товару –штрафною санкцією, передбаченою п. 5 додаткової угоди № 1. Таким чином, первісне зобов'язання по сплаті пені відповідно до вимог ст. 604 ЦК України припинене.

Враховуючи викладене у позові про стягнення 8596,04 грн. передбаченої п. 8.4 договору пені слід відмовити.

Виходячи з пояснень позивача про сплату відповідачем на його користь 4500 грн. після подачі даного позову і намір позивача зарахувати одержану суму відповідно до вимог ст. 534 ЦК України в рахунок погашення неустойки, з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 624 ЦК України підлягає стягненню 28561 грн. (33061-4500) передбаченої п. 5 додаткової угоди № 1 до договору штрафної санкції.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Тефія-СК” м. Києва задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аксиус” (01133, м. Київ, вул. Щорса, 31, код 37193181) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Тефія-СК” (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 16, код 36853643) 154415,60 грн. боргу, 5720,96 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 5126,35 грн. три проценти річних з простроченої суми, 28561 грн. штрафної санкції, 3876,48 грн. витрат по оплаті судового збору.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                                           П.І.Паламар