Рішення

від 07.03.2012 по справі 5015/356/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/356/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.12                                                                                           Справа№ 5015/356/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЬНС ДРЕВ”, м. Чернігів

До відповідача: Публічного акціонерного товариства „Львівський холодокомбінат”, м. Львів

Про стягнення боргу за договором поставки № 111023 від 14.10.2011 р. в розмірі  154 333,56 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Шандренко О.О. –представник

від відповідача: Барбадин-Мінчак Н.М. –представник

Суддя                                                               Березяк Н.Є.  

Секретар судового засідання                     Іванило О.П.

Представникам сторін роз'яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЬНС ДРЕВ” до відповідача Публічного акціонерного товариства „Львівський холодокомбінат” про  стягнення боргу за договором поставки № 111023 від 14.10.2011 р. в розмірі  154 333,56 грн.

Ухвалою суду від 31.01.2012 р. було порушено провадження по справі та призначено судове засідання на 16.02.2012 р.

В судовому засіданні 16.02.2012 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 16.02.2012 року позов підтримав, просив задоволити  позовні  вимоги з  мотивів наведених  в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судове засідання 16.02.2012 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 31.01.2012 р. не виконав, проте подав клопотання про відкладення розгляду справи (вхідний номер суду 3251/12 від 15.02.2012 р.), в якому просив відкласти розгляд справи в зв'язку з неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника в судове засідання.

На задоволення клопотання відповідача ухвалою суду від 16.02.2012 р. розгляд справи було відкладено на 07.03.2012 р. та зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали суду від 31.01.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання 07.03.2012 р. з'явилася, проте вимог ухвали суду від 31.01.2012 р. повторно не виконала, письмового обґрунтованого відзиву на позов не подала, заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з необхідністю її участі в іншому судовому засіданні, проте не подала жодних доказів в обґрунтування зазначеного клопотання.

Разом з тим, нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти інтереси особи в судовому процесі, тому неможливість одного з представників позивача за бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права позивача в можливості скористатися правами передбаченими ст. 28 ГПК України.

За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за наявними в справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні проти заявленого клопотання про відкладення розгляду справи заперечив. Зокрема зазначив, що у відповідача було достатньо часу для  подачі належних  та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, крім того, наголосив, що позивач знаходиться в м. Чернігіві, відповідно витрачає немало коштів, щоб забезпечити явку уповноваженого представника в судові засідання в господарському суді Львівської області.

З огляду на викладене, суд відмовив в задоволенні усного клопотання представника відповідача про відкладення розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 07.03.2012 року позов підтримав, просив задоволити  позовні  вимоги з  мотивів наведених  в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.03.2012 р. проти позову усно заперечила, та заявила усне клопотання про оголошення повного тексту рішення.

На задоволення усного клопотання представника відповідача в судовому засіданні оголошено перерву до 07.03.2012 р. о 12:00 год. для виготовлення та підписання повного тексту рішення.

В продовжене судове засідання представник відповідача не з'явилася.

В судовому засіданні 07.03.2012 р., виготовлено, підписано та оголошено повний текст рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності, встановив наступне:

14.10.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Альнс Древ” (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством „Львівський холодокомбінат” (Покупець) було укладено Договір поставки № 111023, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця для використання у підприємницькій діяльності або інших цілях не пов'язаних з особистим використанням товар, а саме: паличка для морозива дерев'яна, Покупець зобов'язується прийняти та оплатити даний товар відповідно до Специфікацій, які є невід'ємними додатками до даного Договору. Зокрема в Специфікаціях визначено загальну кількість, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна.

На виконання умов договору позивач передав, відповідач прийняв товар, а саме: палички для морозива в кількості 10 350 тис. штук загальною вартістю 207 000,00 грн. за які відповідач зобов'язувався оплатити, однак, свої договірні зобов'язання виконав частково оплативши позивачу 98 400,00 грн.

Позивачем відповідачу 26.12.2011 року була направлена грошова вимога № 24 від 23.12.2011 р. про оплату заборгованості, яка залишена відповідачем без задоволення.

Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 150 000,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані три відсотки річних в сумі 702,74 грн. Крім цього, відповідно до п.5.4. договору поставки № 111023 від 14.10.2011 р. та відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” позивачем в межах шестимісячного терміну позовної давності нарахована пеня, яка не перевищує розміру подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, що становить 3 630,82 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При  прийнятті  рішення,  суд  виходив  з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки № 111023 від 14.10.2011 р. позивач передав, а відповідач прийняв товар, а саме: палички для морозива в кількості 10 350 тис. штук загальною вартістю 207 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною за № 18 від 22.10.2011 року та довіреністю  № 1466 від 21.10.2011 р. на отримання товару, виданої Лозовому М.Є., товарно-транспортною накладною № 18 від 22.10.2011р. та Специфікацією № 1 (а.с. 8, 29-31).

Відповідно до п. 2.2. Договору поставки Покупець зобов'язується своєчасно і належним чином прийняти товар від Постачальника та оплатити його протягом 30 календарних днів після відвантаження товару зі складу Постачальника.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 150 000,00 грн. за поставлений товар, що підлягає до стягнення з відповідача.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 702,74 грн. підлягають до сплати.

       Положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1-3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків..

Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Оскільки, зобов'язання за договором з урахуванням фактичних взаємовідносин сторін мало бути виконано 21.11.2011 р., то нарахування пені починається з 22.12.2010 р. Відтак, позивачем, згідно розрахунку пені, правильно нарахована пеня в межах шестимісячного строку позовної давності, яка не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, та підлягає до стягнення в розмірі 3 630,82 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи вище викладене та відсутність обґрунтованих заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 3087,00 грн. судового збору.

Керуючись  3,4,41,42,43,44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,75,82,84,85  ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Львівський холодокомбінат” (79025, м. Львів, вул. Повітряна, буд. 2, код ЄДРПОУ 01553706) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Альнс Древ” (14021, Чернігівська область, м. Чернігів, Новозаводський район, вул. І. Франка, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 37487482)  –150 000,00 грн. – основного боргу, 702,74 грн. –трьох відсотків річних, 3630,82 грн. –пені, 3087,00 грн. - судового збору.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                        Н. Березяк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07.03.2012 року.