Рішення

від 22.02.2012 по справі 27/17-41-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКО Ї ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2012 р. Справа № 27/17-41-2011

Господарський суд Одесько ї області у складі колегії су ддів:

головуючий суддя: Невінг ловська Ю.М.

судді: Рога Н.В., Щавинськ а Ю.М.

при секретарі судового зас ідання: Холіній Ю.О.

за участю представникі в сторін:

від Приватного підприєм ства "Дістриб' ют Селект": ОСОБА_1., ОСОБА_2.;

від Товариства з обмежен ою відповідальністю "Микулин ецький Бровар": ОСОБА_3 ., ОСОБА_4;

від Приватного підприє мства "Лувр": не з' явився.

розглянувши у відкритом у судовому засіданні справу

за позовом: Приватного п ідприємства "Дістріб' ют Сел ект";

до відповідачів: 1.Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Микулинецький Бровар" ;

2. Приватног о підприємства "Лувр"

про розірвання договор у, стягнення 856 170,55грн.

та за зустрічним позовом : Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Микулинецьк ий Бровар";

до відповідача: Приватн ого підприємства "Дістриб' ю т Селект";

про стягнення 157 597,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємст во "Дістріб' ют Селект" (далі П П "Дістріб' ют Селект") зверн улось до господарського суду Одеської області з позовом д о Товариства з обмеженою від повідальністю "Микулинецьки й Бровар" (далі ТОВ "Микулинець кий Бровар") та Приватного під приємства "Лувр" (далі ПП"Лувр" ), в якому з урахуванням уточне нь позовних вимог в редакції від 16.03.2011р. (вх. ГСОО 7892/2011 від 16.03.2011р.), п росило суд:

- розірвати договір про умо ви поставки продукції ВАТ „Б ровар” №15/06/09 від 15.06.2009р., укладени й між ПП „Дістріб' ют Селект ” та ВАТ „Бровар” ;

- розірвати договір пр о умови поставки продукції В АТ „Бровар” №02/01/10 від 02.01.2010р., укла дений між ПП „Дістріб' ют Се лект” та ВАТ „Бровар”;

- стягнути з ТОВ "Мик улинецький Бровар" 915 172,36 грн. зб итків;

- зобов' язати ТОВ "М икулинецький Бровар" отримат и у ПП "Дістріб' ют Селект" зал ишки пивної тари на суму 4 544,40 гр н., кег в кількості 9 штук на сум у 4 500грн., обладнання на суму 14 027 , 71 грн.;

- зобов' язати ПП „Лув р” повернути незаконно отрим ане майно у вигляді 18 пивних к ег, на які має речове право ПП "Дістріб' ют Селект" за догов ором №21/01/10 позички кег ВАТ „Бро вар”.

Відповідач - Товариство з об меженою відповідальністю "Ми кулинецький Бровар" також зв ернувся до господарського су ду Одеської області з зустрі чним позовом до Приватного п ідприємства "Дістріб' ют Сел ект", в межах даної справи, в як ому просив суд стягнути з При ватного підприємства "Дістрі б' ют Селект" заборгованість у розмірі 157 597,37 грн.

В обґрунтування заявлени х вимог позивач за зустрічни м позовом посилався на те, що у відповідності з даними обор отної відомості за період 01.01.20 10р. по 31.12.2010р. за Приватним підпри ємством "Дістріб' ют Селект" рахується наступна заборгов аність: за поставлену продук цію - 68 810,17грн., за пивну тару - 9 57 5,35грн., за пивні кеги - 13 500грн., т а за пивне обладнання у розмі рі 65 711,85грн. Що підтверджується бухгалтерськими документам и.

Ухвалою господарського су ду Одеської області від 17.06.2011 ро ку, з метою повного та всебічн ого розгляду обставин зустрі чного позову, для роз' яснен ня питань, що виникли при вирі шені спору та потребують спе ціальних знань, згідно до ст.41 ГПК України, судом було призн ачено судову бухгалтерську е кспертизу та, відповідно до п .1 ст.79 Господарського процесу ального кодексу України, зуп инено провадження у справі.

В зв'язку із поверненням спр ави №27/17-41-2011 з висновком судовог о експерта та усуненням обст авин, які зумовили зупинення провадження у справі, провад ження у справі ухвалою суду в ід 14.12.2011р. було поновлено.

27.12.2011р. до господарсько го суду Одеської області від ПП "Дістріб' ют Селект" надій шло уточнення до позовної за яви, зареєстроване за №44992/2011. Зг ідно до даної редакції позов них вимог ПП "Дістріб' ют Сел ект" просило суд:

1. витлумачити зміст п.1.7. Договору про умови постав ки продукції ВАТ «Бровар»№02/01 /10 від 02 січня 2010 року, укладеног о між ВАТ «Бровар»та ПП «Діст ріб'ют Селект»наступним чино м: «Виробник зобов'язаний утр имуватись від:

- передачі іншим ніж Дилер суб'єктами господарюв ання прав представляти інтер еси ВАТ «Бровар»та реалізову вати його продукцію на терит орії м. Одеси, Одеської област і;

- продажу продукції ін шим суб'єктами господарюван ня на території м. Одеси, Одесь кої області.»;

2. розірвати укладен ий між ВАТ «Бровар»та ПП «Діс тріб'ют Селект»Договір про у мови поставки продукції ВАТ «Бровар»№02/01/10 від 02 січня 2010 року ;

3. стягнути з ТОВ «Микул инецький Бровар»на користь ПП «Дістріб'ют Селект»суму з битків завданих відмовою від договору №02/01/10 від 02 січня 2010 рок у у вигляді неотриманого при бутку у розмірі 512 392, 25 грн. та вим ушених витрат у розмірі 293 724, 86 г рн.;

4. стягнути з ТОВ «Микул инецький Бровар” на користь ПП «Дістріб'ют Селект»50 053, 44 грн . збитків, завданих порушення ми умов виконання Договору № 02/01/10 від 02 січня 2010 року.

Розглянувши зміст позов них вимог, викладених в уточн еннях позовних вимог в редак ції від 16.03.2011р. (вх. ГСОО 7892/2011 від 16.03.2 011р.) та зміст уточнень до позов ної заяви, в редакції, що надій шла до суду 27.12.2011р. та зареєстро вана під номером 44992/2011, суд дійш ов висновку, що позивачем зая влено нові позовні вимоги.

Так, заявлена ПП «Дістріб'ют Селект»позовна вимога щодо витлумачення п.1.7. Договору пр о умови поставки продукції В АТ «Бровар»№02/01/10 від 02 січня 2010 р оку, є вимогою немайнового ха рактеру, що не була предметом розгляду у даній справі, в зв' язку з чим суд, на підставі п.п . 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, доходить висновку , що у даному випадку фактично йдеться про подання іншого п озову, що у розумінні ст. 22 Гос подарського процесуального кодексу України є неприпуст имим.

У судовому засіданні 04.01.2012р. с удом було роз' яснено позива чу про відмову у прийнятті до розгляду позовної вимоги що до витлумачення змісту п.1.7. До говору про умови поставки пр одукції ВАТ «Бровар»№02/01/10 від 02 січня 2010 року та про розгляд с прави за позовними вимогами в редакції, яка надійшла до су ду 27.12.2011р.за вх. №44992/2011 без врахуван ня даної позовної вимоги. При цьому позивачу - ПП «Дістріб'ю т Селект»повідомлено, що він не позбавлений права зверну тися до суду з новим позовом в загальному порядку.

У судовому засіданні 22.02.2012р. п редставник позивача підтрим ав позовні вимоги, викладені в редакції уточнень до позов ної заяви, що надійшла до суду 27.12.2011р. вх. №44992/2011, а також усно заяв ив, що не відмовляється від по зовних вимог, заявлених до ПП „Лувр”, викладених у первісн ій редакції позову.

В обґрунтування своїх по зовних вимог ПП „Дістріб' ют Селект” посилається на те, що між ВАТ „Бровар” (у наступном у ТОВ), як постачальником, та П П „Дістріб'ют Селект”, як поку пцем, 18.03.2009 року укладено догові р № 18/09 на поставку пива, мінера льної води, безалкогольних н апоїв, квасу, а після закінчен ня 31.12.2009 строку дії даного догов ору 02 січня 2010 року між ПП «Діст ріб'ют Селект»(Дилер) та ВАТ «Б ровар»(Виробник) був підписа ний аналогічний Договір про умови поставки продукції ВАТ «Бровар»№ 02/01/10 з терміном дії д о 31 грудня 2010 року. Крім того, між сторонами також було підпис ано договір про умови постав ки продукції №15/06/09 від 15.06.2009р. Так им чином, як вказує позивач, мі ж сторонами існували відноси ни на поставку пива, мінераль ної води, безалкогольних нап оїв, квасу, які передбачали за гальні умови придбання проду кції, а строк правовідносин, в ідповідно до зазначених дого ворів, становив з 18.03.2009 р. по 31.12.2010 р . Між тим, позивач зазначає, що відповідачем порушено свої зобов' язання, а саме умови п .1.7. договору про умови поставк и продукції від 02.01.2010р. та обов' язок утримуватись від переда чі іншими суб' єктами господ арювання прав представляти і нтереси ТОВ „Микулинецький Б ровар” та реалізовувати його продукцію на території м.Оде си та Одеської області, оскіл ьки позивачу стало відомо, що продукція ТОВ „Микулинецьки й Бровар” продавалась іншими постачальниками на територі ї м. Одеси. Крім того, позивач з азначає, що ТОВ „Микулинецьк ий Бровар” необґрунтовано пр ипинило поставку продукції, оскільки за заявками № 21 і № 20 в ід 05 травня та 23 травня 2010 року, в ідповідно, ПП «Дістріб'ют Сел ект»двічі направляло автотр анспорт на склад Виробника д ля отримання замовленої прод укції, однак, заявлена продук ція ТОВ „Микулинецький Брова р” так і не була відвантажена Дилеру. Отже, позивач вважає, що відповідачем порушено сво ї договірні зобовязання, що с причинило позивачу збитки у вигляді неодержаного прибут ку та додаткових витрат, поне сених позивачем, які зокрема складаються з: неодержаного прибутку за період з 01.05.2010р. по 31 .12 2010р. у розмірі 512 392,25грн.(у тому чи слі 85 398,71грн. ПДВ), витрат на авто транспорт у розмірі 20 000грн., ви трат на придбання обладнання у розмірі 31 247грн., витрат на рек ламу у розмірі 86 000грн., витрат, п онесених в зв' язку із сплат ою процентів за кредитним до говором у розмірі 113 767,82грн. Крі м того, позивач зазначає, що в зв' язку з порушенням ТОВ „М икулинецький Бровар” п. 5.1 дог овору №02/01/10 про умови поставки , позивач поніс витрати щодо о тримання заявленої продукці ї у розмірі 40 000грн. та, в зв' язк у з порушенням умов поставки щодо якості товару, повернув ТОВ „Микулинецький Бровар” замерзлу продукцію на суму 5 5 44,46 грн. та продукцію з простроч еними строками на суму 4 508, 98 грн ., між тим повернення або залік зазначеної продукції на заг альну суму 10 053,44 грн. так і не від бувся.

Вимоги до ПП „Лувр” щодо з обов' язання його повернути незаконно отримане майно у в игляді 27 пивних кег, на яке має речове право ПП „Дістріб' ю т Селект” за договором позич ки кег №21/01/10, викладені позивач ем у первісній редакції позо вної заяви, зареєстрованої к анцелярією суду 04.01.2011р., та обґр унтовані тим, що ПП „Дістріб' ют Селект”, на підставі догов ору позички кег №21/01/10 від 02.01.2010р., в икористовував дані кеги для перевезення та продажу пива, квасу. Між тим, як вказує пози вач, на початку червня 2010р. йому стало відомо, що листом без да ти та номеру ВАТ „Бровар” пов ідомило всіх клієнтів м. Одес и та Одеської області, що все п ивне і торгове обладнання, ке ги, які були надані позивачу п ереходять до ПП „Лувр”, яке яв ляється ексклюзивним дилеро м на даній території. Як зазна чає позивач, залишок пивних к ег у кількості 27 штук підтверд жується бухгалтерською дові дкою від 15.12.2010р. №160 та товарно-тр анспортними накладними.

Одночасно з первісною ред акцією позовної заяви (вх. №19/201 1 від 04.01.2011р.) ПП „Дістріб' ют Селект” було подано заяву пр о забезпечення, в порядку ст.с т. 66, 67 Господарського процесуа льного кодексу України, згід но якої воно просило суд вжит и заходи до забезпечення поз ову шляхом накладання арешту на розрахунковий рахунок, як ий належить ТОВ „Микулинецьк ий Бровар”.

В обґрунтування даної заяв и позивач посилався на те, що о скільки ТОВ „Микулинецький Бровар” істо тно порушено умови договорів поставки, не прийнято жодног о заходу щодо мирного врегул ювання конфлікту, а сума заяв лена до стягнення є значною, у позивача є всі підстави вваж ати, що в подальшому, у разі ви несення рішення на користь п озивача, в зв' язку з невжитт ям заходів до забезпечення п озову, буде неможливо викона ти рішення господарського су ду по стягненню збитків.

Розглянувши заяву про забе зпечення позову, суд відмови в у її задоволенні, в зв' язку з її безпідставністю та необ ґрунтованістю, виходячи з то го, що позивачем не підтвердж ено належними доказами наявн ість обставин, які б свідчили про потенційну можливість у хилення відповідача від вико нання судового рішення. Крім того, накладення господарсь ким судом арешту на рахунки б оржника чинним законодавств ом не передбачено.

20.01.2012р. до канцелярії суду від ТОВ „Микулинецький Бровар” надійшла нова редакція зустр ічної позовної заяви, згідно якої ТОВ „Микулинецький Бро вар” просило окрім заборгова ності за поставлену продукці ю у розмірі 157 597,37грн. стягнути з ПП „Дістріб' ют Селект” 125 000 г рн. збитків, спричинених неви конанням умов договору позич ки кег №21/01/10 від 02.01.2010р. та 62 500 грн. пе ні у розмірі 5% від вартості ке г, відповідно до п.5.1 вказаного договору.

Розглянувши у судовому зас іданні 23.01.2012р. зміст нової редак ції зустрічної позовної заяв и, суд дійшов висновку, що пози вачем фактично заявлено нові позовні вимоги, після початк у розгляду справи по суті, які не були предметом розгляду у даній справі. Так, заявлена ТО В „Микулинецький Бровар” поз овна вимога щодо стягнення з битків у вигляді вартості по ставлених та не повернутих з а договором позички №21/01/10 від 02. 01.2010р. кег у сумі 125 000 грн. та нарах ованої пені у розмірі 5% від ва ртості кег, на суму 62 500 грн., є но вою позовною вимогою майново го характеру, яка несе в собі і нші підстави позовних вимог та є іншим предметом зустріч ного позову, що порушує вимог и ст. 22 Господарського процесу ального кодексу України.

Враховуючи викладене, суд п овідомив ТОВ „Микулинецький Бровар”, що у даному випадку ф актично йдеться про подання іншого позову, в зв' язку з чи м суд, керуючись Постановою П ленуму Вищого господарсько го суду України від 26.12.2011р. №18, ві дмовляє у прийнятті даної по зовної вимоги та повідомляє ТОВ „Микулинецький Бровар” п ро розгляд позовних вимог зу стрічного позову, за виключе нням позовних вимог про стяг нення збитків у вигляді варт ості поставлених та не повер нутих за договором позички № 21/01/10 від 02.01.2010р. кег у сумі 125 000 грн. т а нарахованої пені у розмірі 5% від вартості кег на суму 62 500 г рн.

Крім того, у судовому засіда нні 23.01.2012р. судом було повідомле но ТОВ „Микули нецький Бровар”, що воно не по збавлене права звернутися до суду з новим позовом в загаль ному порядку.

ТОВ „Микулинецький Бровар ” у судовому засіданні 22.02.2012р. п ідтримало позовні вимоги, за явлені в новій редакції зуст річного позову, яка надійшла до суду 20.01.2012р., проти первісног о позову заперечувало, з підс тав, викладених у відзиві на п озовну заяву.

Відповідач - ПП „Лувр” письм ового відзиву на позовну зая ву не надав, між тим 26.01.2011р. зверн увся до суду з клопотанням, в я кому просив позовну заяву ПП „Дістріб' ют Селект” до ПП „ Лувр” про повернення майна з чужого незаконного володінн я залишити без розгляду, поси лаючись на те, що позивачем, в порушення вимог ст. 32, 34 Господа рського процесуального коде ксу України, не надано доказі в, підтверджуючих факт отрим ання ПП „Лувр” 27 пивних ке г, а отже відсутній предмет сп ору.

Розглянувши дане клопотан ня у судовому засіданні 26.01.2011р. суд відмовив у його задоволе нні, зазначивши, що у даному ви падку не має підстав для прип инення провадження у справі на підставі лише заяви відпо відача, оскільки позивач нап олягає на своїх позовних вим огах до ПП „Лувр”, а з' ясуват и обставин щодо відсутності або наявності між сторонами спірного матеріального прав овідношення можливе лише при здійсненні розгляду справи.

В судовому засіданні 26.01.2011р. т а 27.04.2011р. було оголошено перерву до 02.02.2011р. та 01.06.2011р., відповідно, в п орядку ст. 77 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и.

Дослідивши матеріали сп рави, оцінивши належність, до пустимість доказів, а також д остатність і взаємний зв' яз ок доказів у їх сукупності, по вно, всебічно і об' єктивно з ' ясувавши обставини справи , суд дійшов наступних виснов ків:

Згідно до ст. 2 ГПК Україн и, господарський суд порушує провадження у справі за позо вами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаютьс я до господарського суду за з ахистом своїх прав та охорон юваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсне нні правосуддя, в силу ст.2 Зак ону України “Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, з ахист гарантованих Конститу цією України та законами, пра в і законних інтересів юриди чних осіб. Встановивши наявн ість у особи, яка звернулася з позовом, суб' єктивного мат еріального права або охороню ваного законом інтересу, на з ахист яких подано позов, суд з ' ясовує наявність чи відсут ність факту порушення або ос порювання і, відповідно, ухва лює рішення про захист поруш еного права або відмовляє по зивачу у захисті, встановивш и безпідставність та необґру нтованість заявлених вимог.

Як вбачається із змісту поз ову ПП „Дістріб' ют Селект”, підставою звернення до відп овідача - ТОВ „Микулинецьки й Бровар” з вимогою про розір вання укладеного між ВАТ «Б ровар»та ПП «Дістріб'ют Селе кт» Договору про умови поста вки продукції ВАТ «Бро вар» №02/01/10 від 02 січня 2010 року є те , що відповідачем порушено зо бов' язання за даним договор ом, яке полягало у відмові від договору та порушенні екскл юзивного зобов' язання.

Так, предметом Договору про умови поставки продукції ВА Т «Бровар» №02/01/10 від 02 січня 2010 ро ку є встановлення торгових у мов та поставки виробником - Т ОВ „Микулинецький Бровар” п ива пляшкового та бочкового, квасу та мінеральної води (на далі - продукція) дилеру - ПП « Дістріб'ют Селект» та торгов их умов подальшого продажу Д илером такої продукції (п.1.1 до говору).

Згідно з п. 1.2 договору визнач ено, що виробник протягом стр оку дії договору зобов' язує ться виготовляти та поставля ти згідно заявок, а дилер бере на себе зобов' язання прийн яти і оплатити продукцію згі дно наданих заявок.

Пунктом 1.3 встановлено, що ас ортимент, кількість, ціна та т ерміни поставки визначаютьс я сторонами за кожну партію о кремо. Документом, що підтвер джує виникнення замовлення н а кожну партію продукції є по годжена виробником заявка ди лера, що надсилається факсов им повідомленням та будь-яки м іншим зручним для сторін сп особом.

Відповідно до п. 1.6 договору п ередбачено, що на умовах, визн ачених договором, виробник з обов' язується поставляти д илеру продукцію для реалізац ії на території Одеської, Мик олаївської, Херсонської обла стей.

За змістом п. 1.7 встановлено, що дилер є ексклюзивним пред ставником виробника на терит орії: м. Одеса, Одеська область .

Пунктом 9.1 договору визначе но, що договір набуває чиннос ті з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2010 року. Однак остаточне припинення догово ру можливе тільки після повн ого виконання сторонами свої х зобов' язань.

Аналізуючи зміст вказаног о договору, суд вважає необґр унтованим твердження позива ча про те, що п. 1.7 договору №02/01/10 в ід 02 січня 2010 року передбачає о бов' язок виробника продукц ії утримуватись від передачі іншим суб' єктам господарюв ання прав представляти інтер еси ТОВ „Микулинецький Брова р” та реалізовувати його про дукцію на території м. Одеси т а Одеської області.

Так, самими умовами договор у, зокрема, п.2.13 договору передб ачено, що у випадку якщо кінц евий покупець був знайдений виробником без участі дилера , дилер зобов' язаний продат и продукцію за ціною, зазначе ною виробником. А п.п. 2.14, 2.15 встан овлено, що дилер зобов' язує ться здійснювати продаж това ру лише своїм клієнтам та зоб ов' язується здійснювати пр одаж товару клієнтам іншого дилера лише за письмовою зго дою виробника. Отже, зміст дан ого договору прямо свідчить про можливість наявності інш их дилерів виробника, при цьо му не вказує, що ПП „Дістріб' ют Селект” є єдиним ексклюзи вним дилером на території м. О деси та Одеської області.

Дійсно в чинному законодав стві України відсутнє визнач ення терміну дилер та ексклю зивний дилер, між тим, за аналі зом змісту господарських опе рацій, які містять зазначенн і поняття, та комерційної пра ктики укладення подібних до спірної угод, можливо дійти в исновку, що дилером є фізична або юридична особа, яка здійс нює закупівлю оптом продукці ї компанії та продає її врозд ріб або мілким оптом. При цьом у, ексклюзивним дилером є дил ер, який займається реалізац ією та гарантійним, технічни м обслуговуванням продукції однієї фірми.

Враховуючи викладене, суд в важає, що твердження позивач а щодо порушення ТОВ„Микулин ецький Бровар” умов договору №02/01/10 від 02 січня 2010 року, а саме п . 1.7, є необґрунтованим та хибни м, в зв' язку з чим відсутні пі дстави для задоволення позов ної вимоги щодо розірвання у кладеного між ВАТ «Бровар»та ПП «Дістріб'ют Селект» догов ору про умови поставки проду кції ВАТ «Бровар»№02/01/10 від 02 січ ня 2010 року.

Посилання ж позивача на нео бґрунтовану відмову ТОВ „Мик улинецький Бровар” від догов ору №02/01/10 від 02 січня 2010 року є так ож безпідставним, оскільки з а умовами договору, а саме згі дно з п. 1.3 встановлено, що докум ентом, що підтверджує виникн ення замовлення на кожну пар тію продукції є погоджена виробником заявка дилера , що надсилається факсовим по відомленням та будь-яким інш им зручним для сторін способ ом. Між тим, заявки № 21 від 05.05.2010р. т а №20 від 23.05.2010р., на які посилаєть ся позивач, не були погоджені виробником та позивачем не н адано належних доказів, підт верджуючих його посилання та те, що дані заявки взагалі бул и надіслані виробнику. Крім т ого, за результатом розгляду справи було встановлено, що у позивача існує заборгованіс ть за поставлений товар, між т им умовами договору №02/01/10 від 02. 01.2010 року не передбачено обов' язку виробника поставляти то вар позивачу без обмежень та в борг. Більш того, за змістом п. 2.7 вказаного договору встан овлено, що у випадку порушенн я дилером умов даної угоди ви робник залишає за собою прав о зменшення дилерських знижо к, накладення штрафів або роз ірвання даного договору дост роково.

Розглянувши позовні вимо ги ПП „Дістріб' ют Селект” щ одо стягнення збитків у вигл яді неодержаного прибутку ро змірі 512 392,25грн. та додаткових в итрат, понесених позивачем в наслідок порушення ТОВ „Мику линецький Бровар” зобов' яз ань за договорами у сумі 343 778,30 г рн., суд зазначає наступне:

Статтею 611 Цивільного кодек су України встановлено, що у р азі порушення зобов'язання н астають правові наслідки, вс тановлені договором або зако ном, зокрема, відшкодування з битків.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивіль ного кодексу України збиткам и є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за з вичайних обставин, якби її пр аво не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 ст. 224 Господарсько го кодексу України встановле но, що під збитками розуміють ся витрати, зроблені управне ною стороною, втрата або пошк одження її майна, а також не од ержані нею доходи, які управн ена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'я зання або додержання правил здійснення господарської ді яльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господар ського кодексу України до ск ладу збитків, що підлягають в ідшкодуванню особою, яка доп устила господарське правопо рушення, включаються: вартіс ть втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначе на відповідно до вимог закон одавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені ін шим суб'єктам, вартість додат кових робіт, додатково витра чених матеріалів тощо), понес ені стороною, яка зазнала зби тків внаслідок порушення зоб ов'язання другою стороною; не одержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка з азнала збитків, мала право ро зраховувати у разі належного виконання зобов'язання друг ою стороною; матеріальна ком пенсація моральної шкоди у в ипадках, передбачених законо м.

Частиною 4 ст. 623 Цивільного к одексу України встановлено, що при визначенні неодержани х доходів (упущеної вигоди) вр аховуються заходи, вжиті кре дитором щодо їх одержання.

Як вбачається із змісту до говору №02/01/10 від 02 січня 2010 року, р озділом 3 визначено ціну това ру та порядок розрахунків мі ж сторонами. Так, за умовами п. 3.1 передбачено, що ціна продук ції, що поставляється визнач ається у відповідності з цін ами, вказаними у прайс-листах виробника, що діють на момент виконання дилером заявки і в казується в рахунках та накл адних.

Крім того, відповідно до п. 2.8 договору встановлено, що дил ер має право на отримання про дукції виробника за дилерськ ими знижками відповідно до о бсягів продажу.

Отже, кінцева ціна проду кції та вартість партії това ру, що поставляється за заявк ою дилера, визначається у пра йс-листах виробника, що діють на момент виконання дилером заявки, при цьому до даних цін застосовуються знижки, відп овідно до обсягів продажу .

Підставою щодо стягнення збитків у вигляді неодержан ого прибутку у розмірі 512 392,25грн ., є посилання позивача на те, щ о розмір неодаржаного прибут ку за період з 01.05.2010р. по 31.12.2010р. в по рівнянні з аналогічним періо дом 2009 року був вирахуваний із застосуванням даних «Тимчас ової методики визначення роз міру шкоди (збитків) спричине ної порушенням господарськи х договорів», яка затверджен а Радою міністрів СРСР від 21 г рудня 1990 року, із урахуванням д аних Звіту про науково - Дослі дну роботу посібника «Судово - економічна експертиза»(3,4 ро зділи Міністерства юстиції У країни).

При цьому, позивачем не врах овано, що для застосування та кої міри відповідальності, я к стягнення збитків у вигляд і упущеної вигоди (неодержан их доходів) потрібна наявніс ть всіх елементів складу цив ільного правопорушення: 1)про типравної поведінки; 2)збиткі в;3)причинного зв'язку між прот иправною поведінкою боржник а та збитками; 4)вини та встано влення заходів, вжитих сторо ною для одержання такої виго ди.

Пред'явлення вимоги про від шкодування неодержаних дохо дів (упущеної вигоди) поклада є на кредитора обов'язок дове сти, що ці доходи (вигода) не є а бстрактними, а дійсно були б н им отримані в разі належного виконання боржником своїх о бов'язків. Це положення орієн тує потерпілу сторону на нео бхідність доведення фактів, які б підтверджували, що поте рпілий кредитор дійсно плану вав отримати відповідні дохо ди, все зробив для їх отриманн я, мав для цього всі можливост і і неодмінно отримав би таки й доход, якби договір був вико наний належним чином. При виз наченні розміру втраченої ви годи повинні враховуватися т ільки точні дані, які безспір но і достовірно підтверджуют ь існування реальної можливо сті отримання грошових сум а бо іншого майна, в тому випадк у, якби зобов'язання було вико нане боржником належним чино м. Її розмір повинен бути підт верджений обґрунтованим роз рахунком, а також відповідни ми доказами. Тобто втрачена в игода розглядається як гаран тований, безумовний і реальн ий доход та законодавець не п ов'язує право позивача на від шкодування збитків з методом (способом) їх розрахунку.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що при визначенні р еальності неодержаних доход ів мають враховуватися заход и, вжиті кредитором для їх оде ржання. Та у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті з битки, які могли б бути реальн о отримані при належному вик онанні зобов'язання.

Проте із змісту договору вб ачається, що остаточна ціна п родукції визначається у прай с-листах виробника, що діют ь на момент виконання дилеро м заявки, при цьому вона та кож залежить від знижок, нада них дилеру, відповідно до обс ягів проданого товару. Отже, в артість продукції у 2009 році та 2010 році може відрізнятись, оск ільки ціни на продукцію не є ф іксованими та залежать від б агатьох об' єктивних фактор ів. Крім того, позивачем при ви значенні реальності неодерж аних доходів не наведено док азів вжиття ним заходів, для ї х одержання у розумінні ст. 33 Г осподарського процесуально го кодексу України, які б під тверджували дані обставини т а визначені законом умови. Та не враховано, що господарськ а діяльність позивача, яка ма ла на меті отримання прибутк у, здійснювалась ним на власн ий ризик, а обсяги продажу не м ожуть бути гарантованими та залежать від багатьох зовніш ніх факторів, які неможливо п ередбачити на майбутнє.

Враховуючи, що позивачем не доведено належним чином наяв ність протиправної поведінк и відповідача, яка полягала у неналежному виконанні догов ірних зобов' язань перед поз ивачем, та відсутній причинн ий зв'язок між поведінкою від повідача і розміром завданих позивачеві збитків, суд дійш ов висновку про відсутність правових підстав для стягнен ня збитків у вигляді неодерж аного прибутку у розмірі 512 392,25г рн.

Аналогічної позиції дотр имується Верховний Суд Украї ни в постанові №11/059 від 04.07.2011р. по справі №51/250, висновки якого є о бов' язковими для суду, згід но положень ст. ст. 82, 111-28 Господа рського процесуального коде ксу України.

Щодо стягнення з ТОВ „Микул инецький Бровар” витрат, пон есених ПП „Дістріб' ют Селек т” внаслідок порушення відпо відачем зобов' язань за дого ворами, суд зазначає наступн е:

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивіль ного кодексу України збиткам и є, зокрема, втрати, яких особ а зазнала у зв'язку зі знищенн ям або пошкодженням речі, а та кож витрати, які особа зробил а або мусить зробити для відн овлення свого порушеного пра ва (реальні збитки);

Отже, за змістом даної статт і, розуміється дві групи витр ат:

1) витрати, які особа зазнала у зв'язку із знищенням або пош кодженням речі. В даному випа дку мова йдеться про ті факти чні витрати, які вже зроблені особою. Це може вартість знищ еної речі, інші реальні втрат и, які зазнала особа у зв'язку із знищенням речі (наприклад , вартість втраченого ремонт у внаслідок знищення шаровог о крану стояку водопостачанн я в квартирі та затоплення кв артири) тощо.

2) Витрати, які особа зробила або мусить зробити для відно влення свого порушеного прав а. Тут мається до уваги перш за все вартість ремонту речі, пр ичому як такого, який особа вж е зробила та може підтвердит и проведені витрати відповід ними документами, так і таког о, який особа ще має зробити. В останньому випадку його вар тість має підтверджуватися в ідповідними розрахунками, ко шторисами тощо. Також під дан е визначення підпадають ті г рошові штрафні санкції, які п отерпілий сплатив або має сп латити у зв'язку із невиконан ня ним зобов'язання перед тре тьою особою, якщо таке невико нання є наслідком порушення його цивільного права.

Відповідно до статті 11 Циві льного кодексу України (далі - ЦК України) підставою виникн ення цивільних прав і обов'яз ків, у тому числі щодо відшкод ування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов 'язання, які виникають з догов орів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Вищий господарський суд Ук раїни у своєму роз'ясненні пр езидії Вищого арбітражного с уду України від 01.04.94 р. №02-5/215 "Про д еякі питання практики виріше ння спорів, пов'язаних з відшк одуванням шкоди" звертає ува гу господарських судів на не обхідність при вирішенні спо рів про стягнення заподіяних збитків перш за все з'ясовува ти правові підстави покладен ня на винну особу цієї майнов ої відповідальності, з тим що б відрізняти обов'язок боржн ика відшкодувати збитки, зав дані невиконанням або ненале жним виконанням зобов'язання , що випливає з договору, від п озадоговірної шкоди, тобто в ід зобов'язання, що виникає вн аслідок заподіяння шкоди.

Водночас необхідно врахов увати, що відшкодуванню підл ягають не будь-які витрати уп равненої сторони, які склада ють реальну шкоду, а лише так з вані вимушені, необхідні, "кор исні" витрати, тобто витрати, я кі є дійсно необхідними, міні мальними за даних умов, в дані й конкретній ситуації, щоб ус унути наслідки невиконання а бо неналежного виконання гос подарського зобов'язання (вч инення господарського право порушення). До таких витрат ві дносять також витрати, які бу ли понесені з метою запобігт и збиткам або зменшити їх роз мір.

Крім того, в Конвенції ООН п ро договори міжнародної купі влі-продажу товарів (Відень, 19 80 р.), яка є частиною національн ого законодавства України в силу ст. 9 Конституції України і положення якої застосовую ться до відносин, що складают ь її предмет, переважно перед нормами українського націон ального законодавства (ст. 1 Ві денської конвенції, ч. 2 ст. 10 ЦК України), передбачено застер еження, згідно з яким збитки, щ о підлягають відшкодуванню, понесені внаслідок порушенн я договору (які за Конвенцією також включають у себе як пря мі збитки, так і втрачену виго ду), не можуть перевищувати шк оди, яку сторона, що порушила д оговір, передбачувала або по винна була передбачувати в м омент укладення договору як можливий наслідок його поруш ення, враховуючи обставини, п ро які вона в той час знала чи повинна була знати (ст. 74 Конве нції).

З урахуванням вищенаведе них обставин, суд доводить до відома позивача, що заявлені суми витрат на автотранспор т у розмірі 20 000грн., на придбанн я обладнання у розмірі 31 247грн. , на рекламу у розмірі 86 000грн., в итрати, понесені в зв' язку і з сплатою процентів за креди тним договором у розмірі 113 767,82г рн. витрати у розмірі 40 000грн. та 10 053,44 грн., понесених в зв' язку з порушенням умов поставки т а якості товару, не можуть бут и віднесені до реальних витр ат, які понесені позивачем з м етою усунення наслідків неви конання або неналежного вико нання відповідачем господар ського зобов'язання (вчиненн я господарського правопоруш ення).

При цьому, розглянувши кожн ий окремо випадок понесених витрат, суд зазначає наступн е:

Заявлені позивачем витра ти на автотранспорт у розмір і 20 000 грн., понесені позивачем в зв' язку з направленням авт отранспорту на склад виробни ка для отримання продукції з а заявками №21 від 05.05.2010р. та №20 від 23.05.2010р. та витрати на автотранс порт у сумі 40 000 грн., понесені по зивачем в зв' язку з необхід ністю отримання продукції, в зв' язку з порушенням відпо відачем умов п. 5.1 договору №02/01/1 0 від 02.01.2010 року, є необґрунтован ими та такими, що не підтвердж ені належними доказами. Так, з а змістом п. 1.3 договору №02/01/10 від 02 січня 2010 року встановлено, що документом, що підтверджує в иникнення замовлення на кожн у партію продукції є погод жена виробником заявка дилер а, що надсилається факсови м повідомленням та будь-яким іншим зручним для сторін спо собом. Між тим, в порушення вим ог ст. 33 Господарського процес уального кодексу України, по зивачем не доведено належним и доказами наявність погодже ння даних заявок виробником та взагалі отримання вказани х заявок останнім, при цьому, ТОВ „Микулин ецький Бровар” заперечує щод о факту отримання вказаних з аявок.

Враховуючи викладене, витр ати понесені позивачем на ав тотранспорт у розмірі 20 000грн. та 40 000 грн. не підлягають стягн енню з відповідача, в зв' язк у з недоведенням позивачем н аявності порушення відповід ачем зобов' язань за договор ом №02/01/10 від 02 січня 2010 року.

Маркетингові витрати у сум і 42 710,04грн., пов' язані з входом в мережі супермаркетів ново ї продукції та просуванням т оргової марки, витрати на рек ламу у сумі 86 000 грн. та витрати н а придбання обладнання, необ хідного для реалізації пива у сумі 31 247 грн. - є витратами, які позивач зазнавав протягом 2009 -2010 років та які пов' язані із здійсненням його господарсь кої діяльності, яка мала на ме ті отримання прибутку від ре алізації товарів відповідач а.

Статтею 3 Господарського ко дексу України визначено, що п ід господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господ арювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на в иготовлення та реалізацію пр одукції, виконання робіт чи н адання послуг вартісного хар актеру, що мають цінову визна ченість. Господарська діяльн ість, що здійснюється для дос ягнення економічних і соціал ьних результатів та з метою о держання прибутку, є підприє мництвом, а суб'єкти підприєм ництва - підприємцями. Господ арська діяльність може здійс нюватись і без мети одержанн я прибутку (некомерційна гос подарська діяльність).

За змістом ст. 42 вищевказано го кодексу, підприємництво - ц е самостійна, ініціативна, си стематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами гос подарювання (підприємцями) з метою досягнення економічни х і соціальних результатів т а одержання прибутку.

Отже, підприємницька діяль ність характеризується рядо м ознак, основні з яких знайшл и своє відображення в даній с татті, такі як:

1) самостійність та ініціати вність, що відображається пе рш за все в нормі ст. 43 Кодексу, яка передбачає, що підприємц і мають право без обмежень са мостійно здійснювати будь-як у діяльність, не заборонену з аконом. По-друге, саме підприє мці свідомо ставлять себе в т аке становище, коли вони перс онально відповідають за успі х або невдачу своєї діяльнос ті;

2) систематичність, що перед бачає здійснення такої діяль ності постійно, регулярно та на професійній основі;

3) ризиковий характер, що пер едбачає економічну самостій ність підприємця і тісно пов 'язану з цим відповідальніст ь за результати своєї діяльн ості;

4) спрямування на отримання прибутку - основна ознака під приємництва, оскільки визнач ає безпосередньо мету, задля якої здійснюється така діял ьність

Статтею 44 Господарського ко дексу України, якою встановл ено принципи підприємницько ї діяльності, за якими, зокрем а, визначено, що підприємницт во здійснюється на основі ко мерційного розрахунку та вла сного комерційного ризику.

Отже, виходячи з аналізу дан их норм чинного законодавств а, можливо зробити висновок, щ о після укладення договорів від 18.03.2009 року №18/09 від 02.01.2010 року, ві д 15.06.2009р. №15/06/09, від 02.01.2010р. №21/01/10, відпов ідальність за ризики, в тому ч ислі щодо обсягу продажу та о тримання прибутку від своєї господарської діяльності не се сам позивач.

Враховуючи викладене, суд в важає безпідставним та необґ рунтованим покладення на від повідача витрат, понесених п озивачем за маркетингові вит рати у сумі 42 710,04грн., витрати на рекламу у сумі 86 000 грн. та витра ти на придбання обладнання у сумі 31 247 грн., в зв' язку з чим в ідмовляє у задоволенні позов них вимог в цій частині.

Такої ж позиції суд дотрим ується відносно вимоги позив ача про стягнення витрат на п роценти за укладеним кредитн им договором №038-ВКЛ від 18.01.2010р. у розмірі 113 767,82 грн. Так, за умовам и п. 1 укладеного кредитного до говору визначено, що Публічн о акціонерне товариство „Інд устріально-експортний банк” (скорочено ПАТ „І НДЕКСБАНК”) на умовах Генера льного договору №036-ВКЛ від 18.01.20 10р., а також цього договору зоб ов' язався відкрити позивач у відновлювальну кредитну лі нію, а позивач зобов' язався належно виконати всі умови, н еобхідні для її відкриття, св оєчасно та в повному обсязі з дійснювати погашення грошов их зобов' язань та виконання всіх інших зобов' язань, пер едбачених даними договорами . Умови, за якими відкривалася кредитна лінія визначені у п . 2 кредитного договору, за яки м встановлено, що ліміт креди тування становить 494 525 грн., стр ок користування 12 місяців з дн я укладення даного договору. Як вбачається з платіжного д оручення №44 від 20.01.2010р. та підтве рджується довідкою ПАТ „ІНДЕ КС-БАНК” від 19.11.2010р. №ОФ/17/388, грошо ві кошти у розмірі 450 000 грн. були перераховані на рахунок ВАТ „Бровар” з призначенням пла тежу: за пиво, згідно договору №15/06/09 від 15.06.2009р. При цьому, як вказ ує позивач та не заперечує ві дповідач, згідно даних бухга лтерського обліку, товар на в казану суму був отриманий по зивачем в повному обсязі. Крі м того, із змісту позовної зая ви вбачається, що позивачу ст ало відомо про продаж продук ції ВАТ „Бровар” іншими особ ами ще у листопаді 2009 року. Отже , з урахуванням даних обстави н, при укладенні вказаного кр едитного договору, відповіда льність за ризики щодо своєч асності сплати відсотків за даним договором несе безпосе редньо сам позивач.

З урахуванням викладеног о, суд зазначає, що посилання п озивача на те, що ПП „Дістріб' ют Селект” з вини ТОВ „Микулинецький бровар” п онесло додаткові витрати щод о сплати процентів за кредит ним договором є необґрунтова ним та безпідставним, оскіль ки укладення кредитного дого вору позивачем відбувалось в межах здійснення його госпо дарської діяльності, на влас ний комерційний ризик, вина Т ОВ „Микулинецький бровар” у понесених витратах позиваче м не доведена, в зв' язку з чим , суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнен ня з ТОВ „Микулинецький бров ар” витрат по відсоткам за ко ристування кредитом у сумі 113 767,82 грн. Крім того, суд звертає у вагу позивача, що дані витрат и на момент розгляду спору не сплачені позивачем, оскільк и проценти за користування к редитом, згідно довідки банк у від 01.02.2011р. №71133, погашені позива чем лише у розмірі 76 211,94 грн.,

Відповідно до ст. 32 Господар ського процесуального кодек су України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на п ідставі яких господарський с уд у визначеному законом пор ядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яки х ґрунтуються вимоги і запер ечення сторін, а також інші об ставини, які мають значення д ля правильного вирішення гос подарського спору. Приписами ст. 33 цього кодексу встановле но, що кожна сторона повинна д овести ті обставини, на які во на посилається як на підстав у своїх вимог і заперечень. До кази подаються сторонами та іншими учасниками судового п роцесу.

Крім того, положеннями ст. 34 Г осподарського процесуально го кодексу України передбаче но, що господарський суд прий має тільки ті докази, які мают ь значення для справи. Обстав ини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засоба ми доказування, не можуть під тверджуватись іншими засоба ми доказування.

Розглянувши вимоги позива ча щодо стягнення, відповідн о до ст. 678 Цивільного кодексу У країни, 10 053,44 грн. за неякісний т овар, наданий для реалізації , суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 678 Цивільно го кодексу України, покупець , якому переданий товар ненал ежної якості, має право, незал ежно від можливості використ ання товару за призначенням, вимагати від продавця за сво їм вибором:

1) пропорційного зменшення ц іни;

2) безоплатного усунення нед оліків товару в розумний стр ок;

3) відшкодування витрат на у сунення недоліків товару.

Дана стаття наділяє покупц я рядом прав у випадку отрима ння ним товару неналежної як ості. Зокрема, він має право ви магати пропорційного зменше ння ціни. Реалізація цього пр ава передбачає, що товар нена лежної якості повинен бути о цінений. При пред'явленні спо живачем вимоги про безоплатн е усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті пр отягом чотирнадцяти днів з д ати його пред'явлення або за з годою сторін в інший строк.

Як вбачається з пояснень позивача, за товарно-транспо ртними накладними №426 від 29.01.2010 р оку та №429 від 29.01.2010 року, ПП «Діст ріб'ют Селект» прийняло прод укцію (пиво в асортименті) ВАТ «Бровар» та було встановлен о, що частина поставленої про дукції є замерзлою та не відп овідає вимогам, що ставлятьс я до якості поставленого про дукту. На підтвердження цьог о факту було складено Акт (бра к) та Акт (брак) №2 від 30 січня 2010 року з переліком замерзло ї продукції на суму 7 444,41 грн. та , як зазначає позивач, зазначе ну продукцію було повернуто виробнику, після чого направ лено на адресу відповідача п ретензію від 03.02.2010р. №64, на суму 5 5 44,46 грн. (за вирахуванням вартос ті тари на суму 1 899,95 грн.) Із зміс ту вказаних актів про брак (т. І, а.с. 88-89) не можливо зробити вис новок ким від імені відповід ача була отримана дана проду кція та чи є дана особа уповно важеною на підписання даних актів, печатки відповідача д ані акти не містять, при цьому , як вбачається із суми вимог, стягнення вартості тари заме рзлої продукції на суму 1 899,95 гр н. позивачем не заявлено, в зв' язку з чим можливо зробити ви сновок, що вартість даної про дукції була зарахована позив ачу за результатами взаєморо зрахунків між сторонами. Про дукція з простроченими строк ами виробництва, в порушення вимог п. 5.5. Договору від 02.01.2010 рок у, на суму 4 508 грн., як вказує поз ивач, була виявлена у квітні 20 10р., та все виявлене простроче не пиво було повернуто по нак ладним (повернення) № ДС-0001252 та № ДС-0001254 від 15.04.2010р., при цьому до мат еріалів справи не надано док азів, що претензія з цього при воду була надіслана та отрим ана відповідачем та, що відно сно даної продукції не відбу лась заміна або взаємозалік.

З огляду на викладене, суд в важає, що позивачем недоведе но належними доказами наявні сть порушення його матеріаль ного права та не підтверджен о, що претензії на вказану сум у були направлені та отриман і ТОВ „Мікулинецький Бровар” , при цьому, суд зазначає, що пі д час проведення судової еко номічної експертизи Одеськи м науково-дослідним інститут ом судових експертиз при вир ішенні питання щодо розміру заборгованості ПП „Діс тріб' ют Селект” перед ТОВ „ Микулинецький бровар”, були вивчені всі матеріали справи та взаєморозрахунки між сто ронами та встановлено, що заб оргованість ПП„Дістріб' ют Селект” за поставлену проду кцію становить 26 123,92 грн.

З урахуванням досліджен их та встановлених під час ро згляду справи обставин, суд д ійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ПП „Дістріб' ют Селект”, зая влених до ТОВ „Микулинецький Бровар” у повному обсязі.

Щодо вимог ПП „Дістріб' ют Селект”, заявлених до ПП „Лув р” щодо зобов' язання його п овернути незаконно отримане майно у вигляді 27 пивних кег, н а яке має речове право ПП „ Дістріб' ют Селект” за догов ором позички кег №21/01/10, суд зазн ачає наступне:

Позовні вимоги, заявлені до ПП „Лувр” базуються на тому, щ о ПП „Дістріб' ют Селект” на початку червня 2010р. стало відо мо, що листом без дати та номер у ВАТ „Бровар” повідомило вс іх клієнтів м. Одеси та Одеськ ої області, що все пивне і торг ове обладнання, кеги, які були надані позивачу переходять до ПП „Лувр”, яке являється ек склюзивним дилером на даній території. Як зазначає позив ач, залишок пивних кег у кільк ості 27 штук підтверджується б ухгалтерською довідкою від 1 5.12.2010р. №160 та товарно-транспортн ими накладними.

Між тим, в порушення вимог с т.ст. 32, 33, 34 Господарського проце суального кодексу України, п озивачем не підтверджено нал ежними доказами та не надано до матеріалів справи будь-як их документів, підтверджуючи х, що вказані кеги у кількості 27 штук фактично знаходяться у незаконному володінні ПП „Л увр” та взагалі є безпідстав ним посилання на вказаний ли ст ВАТ „Бровар”, оскільки дій сність даного листа не підтв ерджена, та ні сам позивач ні і нші особи не бачили цього лис та в оригіналі, а ТОВ „Микулин ецький Бровар” (правонаступн ик ВАТ „Бровар”) заперечує що до наявності та виготовлення такого листа.

Враховуючи викладене, в зв' язку з необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимо г заявлених до ПП „Лувр”, суд в ідмовляє ПП „Дістріб' ют Сел ект” у задоволенні позовних вимог щодо зобов' язання ПП „Лувр” повернути незаконно о тримане майно у вигляді 27 пивн их кег, на яке має речове право ПП „Дістріб' ют Селект” за д оговором позички кег №21/01/10 у по вному обсязі.

Розглянувши заявлені ТОВ "Микулинецький Бровар" зустр ічні позовні вимоги до П П "Дістріб' ют Селект" щодо ст ягнення з ПП "Дістріб' ют Сел ект" заборгованості у розмір і 157 597,37 грн., яка складається з за боргованості за поставлену продукцію - 68 810,17грн., за пивну та ру - 9 575,35грн., за пивні кеги - 13 500грн., та за пивне обладнання у розмірі 65 711,85грн., суд зазначає наступне:

Ухвалою господарського с уду Одеської області від 17.06.2011 р оку, з метою повного та всебіч ного розгляду обставин зустр ічного позову, для роз' ясне ння питань, що виникли при вир ішені спору та потребують сп еціальних знань, згідно до ст .41ГПК України, судом було приз начено судову бухгалтерську експертизу.

За результатом проведення судово-економічної експерти зи по матеріалам справи №27/17-41-201 1 Одеським науково дослідним інститутом судових експерти з було складено висновок №10908/10 909 від 31.10.2011р. та надано відповіді на питання суду:

1)Чи є документально обґру нтованим розмір суми позовни х вимог за зустрічним позиво м?

2)Який розмір заборгованост і у Приватного підприємства «Дістріб'ют Селект»перед Тов ариством з обмеженою відпові дальністю «Микулинецький Бр овар»за поставлену продукці ю, пивну тару, пивні кеги, пивн е обладнання?

В результаті проведеного дослідження первинних докум ентів, експертом ТимофєєнкоС .А. було надано наступні висно вки:

По першому питанню: про веденим дослідженням первин них документів документальн о обґрунтованим розмір суми позовних вимог за зустріч ним позивом ТОВ «Микулинецький Бровар »до ПП «Дістріб'ют Селект»в с умі 36079,67 грн., а не в сумі 157597,37 грн., я к визначено позивними вимога ми ТОВ «Микулинецький Бровар »

По другому питанню: про веденим дослідженням предст авлених первинних лдокумент ів розмір заборгованості у П П «Дістріб'ют Селект»перед Т ОВ «Микулинецький Бровар»за поставлену продукцію, пивну тару, пивні кеги, пивне обладн ання в загальній сумі 36079,67 грн., у тому числі за продукцію в су мі 26 123, 92 грн., за тару в сумі 9 955,75 гр н. Згідно з наданими документ ами заборгованості ПП «Дістр іб'ют Селект»перед ВАТ «Бровар»за пивні кеги не має. У зв'язку з порушенням ви мог п.2.4 «Положення про докуме нтальне забезпечення записі в у бухгалтерському обліку», затвердженим наказом Мініст ерства фінансів України від 24.05.95 р. №88 не надається за можлив е встановити розмір заборгов аності у ПП «Дістріб'ют Селек т»перед ВАТ «Бровар»за облад нання.

Враховуючи, що заборговані сть у ПП "Дістріб' ют Селект" п еред ТОВ "Микулинецький Бров ар" була досліджена під час пр оведення судової експертизи , в зв' язку з тим, що у суду від сутні спеціальні знання для дослідження даного питання, суд, з урахуванням висновку с удової економічної експерти зи №10908/10909 від 31.10.2011р., дійшов висно вку, що документально підтве рдженою є заборгованість ПП "Дістріб' ют Селект" перед ТО В "Микулинецький Бровар" у роз мірі 36079,67 грн., у тому числі за пр одукцію в сумі 26 123, 92 грн., за тару в сумі 9 955,75 грн., в зв' язку з чим задовольняє позовні вимоги ТОВ "Микулинецький Бровар" ча стково та стягує з ПП "Дістріб ' ют Селект" на користь ТОВ "Ми кулинецький Бровар" заборгов аність за продукцію в сумі 26 123 , 92 грн. та за тару в сумі 9 955,75 грн., а в решті позовних вимог відм овляє.

Відповідно до ст. 44, 49 Господ арського процесуального код ексу України судові по сплат і державного мита та витрат н а інформаційно-технічне забе зпечення судового процесу по кладаються на сторін, пропор ційно розміру задоволених по зовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 4 9, 82-85 Господарського процесуал ьного кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первіс ного позову Приватного підпр иємства "Дістриб' ют Селект" до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Микулинецький Бровар" та Пр иватного підприємства "Лувр" - відмовити.

2. Зустрічний позов Тов ариства з обмеженою відповід альністю "Микулинецький Бров ар" до відповідача Приватног о підприємства "Дістриб' ют Селект" задовольнити частков о:

Стягнути з Приватного п ідприємства "Дістриб' ют Сел ект" (65110, м. Одеса, вул. Банківськ а, 40-А/90, код ЄДРПОУ 34931258) на кори сть Товариства з обмежено ю відповідальністю "Микулине цький Бровар" (48120, Тернопільськ а обл., Теребовлянський район , смт Микулинці, вул. Набережна , 33, код ЄДРПОУ 00382912) 26123/двадцять ші сть тисяч сто двадцять три/гр н. 92 коп. заборгованості за пос тавлену продукцію, 9955/дев' ят ь тисяч дев' ятсот п' ятдеся т п' ять/грн. 75 коп. заборгован ості за поставлену тару, 360/три ста шістдесят/грн. державног о мита та 54/ п' ятдесят чотири /грн. 04 коп. витрат на ІТЗ судово го процесу.

В решті позову відмовити .

3. Повернути Товарис тву з обмеженою відповідальн істю "Микулинецький Бровар" (48 120, Тернопільська обл., Теребов лянський район, смт Микулинц і, вул. Набережна, 33, код ЄДРПОУ 00382912) судовий збір у сумі 3750/три т исячі сімсот п' ятдесят/грн. , сплачений за платіжним дору ченням №119 від 16.01.2012р., на підстав і ст. 7 Закону України „Про суд овий збір”.

Рішення суду може бути о скаржено протягом 10-денного с троку з моменту складання по вного тексту.

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення 10-денного строк у з дня його підписання, якщо а пеляційну скаргу не було под ано. У разі подання апеляційн ої скарги рішення, якщо його н е скасовано, набирає законно ї сили після розгляду справи Одеським апеляційним господ арським судом.

Головуючий суддя Невінгловська Ю.М.

Суддя Рога Н. В.

Суддя Щавинська Ю.М.

Приймаючи до уваги пер ебування судді Невінгловськ ої Ю.М. з 27.02.2012р. по 02.03.2012р. на лікарня ному, повний текст рішення пі дписано 03.03.2012р.