Постанова

від 26.01.2012 по справі 2а/0270/203/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

26 січня 2012 р.           Справа № 2а/0270/203/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі –ДПІ у м. Вінниці) до Державного підприємства «Вінрос-Конті»(далі –ДП «Вінрос-Конті») про стягнення заборгованості

                                                            в с т а н о в и в :

В січні 2012 року ДПІ у м. Вінниці звернулась в суд з позовом до ДП «Вінрос-Конті»про стягнення заборгованості перед бюджетом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 04.01.2012 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з неповною сплатою податкового боргу по податку на додану вартість на загальну суму 55087,00 грн.

Посилаючись на те, що відповідач вчасно не сплачує визначену суму податкового боргу, за ним рахується заборгованість, позивач змушений звернутись до суду про стягнення даної заборгованості в судовому порядку.

Справа розглядається в порядку скороченого провадження, оскільки в силу пункту 4 частини 1 статті 183-2 КАС України в  адміністративних справах щодо  стягнення   грошових  сум,  які  ґрунтуються  на  рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, застосовується скорочене провадження.

Ухвала про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі  від 19 січня 2012 року судом направлялась ДП «Вінрос-Конті»за  адресою реєстрації відповідача, що вказана в позовній заяві та у витягу з ЄДРПОУ, проте конверт повернувся з відміткою поштового відділення: “за зазначеною адресою не значиться” (а.с.18,19).

Частиною третьою статті 35 КАС України передбачено, що повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.

Відповідно до частини 8 статті 35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної особи. Оскільки повістки направлені відповідачу рекомендованим листом за адресою, вказаною в довідці Єдиного державного реєстру підприємств організацій України, судом вжито всі передбачені КАС України заходи  для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю або участю повноважного представника для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до положень частини 11 статті 35 КАС України, у разі не вручення повістки адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже,  суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Проте,  заперечення або заяви про визнання позову від відповідача на адресу суду в строки, передбачені статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, не надходили.

Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, оцінивши подані докази, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає повному задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДП «Вінрос-Конті»зареєстровано Виконавчим комітетом Вінницької міської ради 02.02.2006 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 145213, місцезнаходження: вул. Айвазовського, 2, Замостянський район, м. Вінниця, ідентифікаційний код - 34094835 (а.с.10) та взятий на облік як платник податків 07.02.2006 року у ДПІ у м. Вінниці, що підтверджується довідкою № 638 від 28.12.2007 року (а.с.11).

За результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ДП «Вінрос-Конті»за квітень 2010 року ДПІ у м. Вінниці складено акт № 844/15-212/34094835 від 14.06.2010 року (а.с.13). Дані камеральної перевірки (висновки) свідчать про те, що платником в порушення п.п.17 п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97 від 03.04.1997 року не визнано умовний продаж товарів (послуг) на суму 52787,00 грн. У зв'язку з чим,  на підставі п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами», ДПІ у м. Вінниці збільшується сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету –в сумі 52787,00 грн. (зворотній бік а.с.13).

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення Форми «Р»№ 0002181600/0 від 22.06.2010 року, яким визначено ДП «Вінрос-Конті»суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем –52787,00 грн. та штрафні санкції –2639,00 грн. (а.с.12).

Так, з метою погашення боргу, на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу Форми «Ю1»№ 1/787 від 14.07.2010 року, про що свідчить корінець першої податкової вимоги, яка отримана головним бухгалтером підприємства 16.07.2010 року (а.с.15) та другу податкову вимогу Форми «Ю2»№ 2/907 від 20.08.2010 року (а.с.14), яка не вручена відповідачу про що складений акт про причини неможливості вручення від 28.08.2010 року (зворотній бік а.с.14).

Також, заборгованість станом на 27.12.2011 року по податку на додану вартість підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (а.с.8) та розрахунком суми позову станом на 28.12.2011 року (а.с.9).

Таким чином, станом на 04.01.2012 року за ДП «Вінрос-Конті»рахується заборгованість перед бюджетом на загальну суму 55087,00 грн., з них основний платіж –52448,00 грн., штрафна санкція –2639,00 грн.

На час розгляду справи судом доказів сплати вказаної суми  податкового боргу  відповідачем не надано.

Визначаючись  щодо позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України (далі – ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п.п.75.1.1. п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Пунктом 54.5 статті 54 ПК України передбачено, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 57.3 зазначеної статті ПК України передбачено, що у  разі  визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити  нараховану  суму  грошового  зобов'язання  протягом   10 календарних  днів,  що  настають  за  днем  отримання  податкового повідомлення-рішення,  крім випадків,  коли протягом такого строку такий  платник  податків  розпочинає  процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 цієї статті, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами  самостійної  сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків  є  будь-які  власні кошти,  у  тому числі ті,  що отримані від продажу товарів (робіт, послуг),  майна,  випуску цінних  паперів,  зокрема  корпоративних прав,   отримані   як  позика  (кредит),  та  з  інших  джерел,  з урахуванням особливостей,  визначених цією статтею,  а також  суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових  зобов'язань  або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за  рахунок  надміру  сплачених  сум  такого  платежу  (без  заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум  з інших   платежів  (на  підставі  відповідної  заяви  платника)  до відповідних бюджетів.

Статтею 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.

При цьому,  відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до пункту 3 статті 50 Бюджетного кодексу України, органи стягнення забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законодавства.

Відповідно до  статей 11, 71  Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об‘єктивному дослідженні.

За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку,  що позовні вимоги є обґрунтованими,  відповідають дійсним обставинам  та матеріалам справи, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають задоволенню в загальній  сумі  55087,00 грн.

Згідно з частиною  4 статті  94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем  - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями  86, 94, 158, 162, 183-2, 256  КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Вінрос-Конті»(вул. Айвазовського, 2, м. Вінниця, р/р 26000000114085 філія «Укрексімбанк», МФО 302429, код ЄДРПОУ 34094835) в дохід бюджету, заборгованість зі сплати податку на додану вартість в сумі 55087 (п'ятдесят п'ять тисяч вісімдесят сім) гривень.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України

Суддя /підпис/                                                             Дончик Віталій Володимирович

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: