Постанова

від 27.01.2012 по справі 2а/0470/10427/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                                                    

                                                             ПОСТАНОВА

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2012 р.

Справа № 2а/0470/10427/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                        Коблової О.Д.

при секретарі судового засідання                    Туранській С.О.

без участі представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Делюпарі» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Самарського району м. Дніпропетровська звернувся з позовом в інтересах держави в особі Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Делюпарі» з позовними вимогами про стягнення з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Делюпарі» заборгованості з податку на прибуток в розмірі 1 228,68 грн. та з податку з власників транспортних засобів та самохідних машин і механізмів – 379,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Делюпарі» не сплатило у встановлені законом строки узгоджене податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 228,68 грн. та з податку з власників транспортних засобів та самохідних машин і механізмів – 379,62 грн., що призвело до виникнення заборгованості перед бюджетом.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачу повістка про виклик до суду по адміністративній справі надіслана на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, але повернута на адресу суду у зв'язку із неврученням. Згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, без участі представника відповідача, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про дату, час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, а також всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини щодо несплати платником податків – відповідачем у даній  адміністративній справі – податкового боргу, частково виникли до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, при розгляді справи, в частині обґрунтування нарахованого зобов'язання за 2009-2010 рік, слід застосовувати норми раніше діючого законодавства.

Спеціальними законами, які визначали статус державної податкової служби в Україні, її функції, а також обов'язки платників податків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України «Про державну податкову службу в Україні», Закон України «Про систему оподаткування», Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», які були чинними та діяли на момент виникнення  спірних правовідносин.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Делюпарі» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 19.03.2007 року та перебуває на обліку у Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська з 20.03.2007 року за № 5673.  

Відповідно до ст.1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Згідно із п.2. ч.1 ст.5 Закону податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

У відповідності до ч.2 ст.6 Закону юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Делюпарі» подано до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів №5261 від 23.02.2009 року та №4149 від 05.02.2010 року.

Даний податковий борг виник в результаті несплати податку з власників транспортних засобів в сумі 379,62 грн.

У відповідності до п.5.1 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Отже, самостійно визначена сума податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 379,62 грн. є узгодженою.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Делюпарі» подано до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська декларації з податку на додану вартість: №82427 від 13.10.2010 року та  №51790 від 10.05.2011 року на загальну суму 1 021,24 грн.  

Відповідно до ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У встановлені законом строки відповідач не сплатив самостійно визначену у податковій декларації суму податкового зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості.

Пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.  

Таким чином, на підставі зазначеної вище норми законодавства та виявленого порушення, податковим органом була нарахована пеня в розмірі 207,44 грн.

Отже, враховуючи вище викладене, загальна сума несплаченого відповідачем податкового зобов'язання з податку на прибуток складає 1 228,68 грн.

Згідно із пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної  податкової  служби  надсилає  (вручає)  йому  податкову вимогу в  порядку, визначеному  для  надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.  

Відповідно до пп.6.2.1. п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 року, який діяв до набрання чинності Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

На виконання зазначеної норми Закону №2181, Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська було направлено першу податкову вимогу №1/1455 від 25.11.2008 року, яка отримана відповідачем 17 грудня 2008 року та другу податкову вимогу №2/159 від 20.01.2009 року, але на адресу податкового органу повернувся конверт з відміткою поштового відділення про причину невручення, про що 03.03.2009 року складено акт №1684/25/34984619.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.   

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з Відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -                                                             

          ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Делюпарі»  про стягнення заборгованості – задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Делюпарі» (код ЄДРПОУ 34984619) на користь бюджету на р/р згідно бюджетної класифікації в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 1 608,30 грн. (одна тисяча шістсот вісім грн. 30 коп.).  

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження –з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 31 січня 2012 року.

Суддя                  

О. Д. Коблова