Постанова

від 13.02.2012 по справі 2а/0570/1068/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 13 лютого 2012 р.                                                             справа № 2а/0570/1068/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  11 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Голубової Л.Б.

при секретарі          Барабаш Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу                                                            

за позовом          Торезького міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції

                      Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на

                       випадок безробіття  

до                      Комунального підприємства «Міськкомунблагоустрій»

про                       стягнення зайво відшкодованих витрат, пов'язаних з організацією

                       громадських робіт за рахунок Фонду загальнообов'язкового державного

                      соціального страхування України на випадок безробіття, у сумі 1743,88 гривень

за участі:          

представника позивача:                     ОСОБА_1, за дов. від 06 січня 2012 року № 04-48,

представника відповідача:                               не з'явились

Торезький міський центр зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – позивач,  Центр зайнятості) звернувся до Донецького  окружного адміністративного суду з позовом до комунального підприємства «Міськкомунблагоустрій» (надалі – відповідач) про стягнення зайво відшкодованих витрат, пов'язаних з організацією громадських робіт за рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, у сумі 1743,88 гривень.  

В обґрунтування позову зазначив, що між Торезьким міським центром зайнятості та комунальним підприємством «Міськкомунблагоустрій» були укладені договори, згідно з якими за направленням служби зайнятості працювали особи, які мали інвалідність. При проведенні перевірки контрольно-ревізійним відділом в м. Торезі було встановлено зайве нарахування відповідачем до відшкодування витрат, пов'язаних з організацією громадських робіт, через нарахування внесків до Пенсійного фонду від суми фонду оплати праці інвалідів по ставці 2010 року 33,2% замість 4%, а у 2011 році 36,3%  замість 8,41%, що відображено в додатку до акту ревізії. Внаслідок нарахування внесків до Пенсійного фонду у завищеному розмірі Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі Торезького міського центру зайнятості були завдані збитки в сумі 1743,88 гривень.  За результатами ревізії контрольно-ревізійний відділ в м. Торезі направив вимогу № 28-13/3247 про усунення виявлених порушень шляхом проведення претензійно-позовної по відшкодуванню коштів. Позивач звернувся до відповідача з претензією від 08 грудня 2011 року про повернення вказаних коштів, однак відповідач претензію не визнав. Кошти не були відшкодовані, тому просить суд стягнути з відповідача зазначену суму зайво відшкодованих витрат, пов'язаних з організацією громадських робіт за рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, на користь Торезького  міського центру зайнятості.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень до суду не надав, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за юридичною та фактичною адресою місцезнаходження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Торезький міський центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-ІІІ від 02.03.2000р., «Про зайнятість населення» від 01.03.1991р. №803-XII та Положенням про Торезький міський центр зайнятості.

Відповідач – комунальне підприємство «Міськкомунблагоустрій» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в  єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 32746379 з 13 березня 2004 року, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осі та фізичних осіб-підприємців (а.с. 105-107).

02 лютого 2010 року, 17 січня 2011 року та  30 березня 2011 року між Торезьким міським центром зайнятості та комунальним підприємством «Міськкомунблагоустрій» були укладені договори про організацію та проведення оплачуваних громадських робіт №054110020200010, №054111011700007 та №054111033000030 (а.с. 14-17, 19-22, 23-26).

31 березня 2010 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 054110020200010.01 до договору від 02.02.2010р. № 054110020200010 (а.с. 18).

Згідно з даними договорами за направленням Центру зайнятості у відповідача працював ОСОБА_2, якому надано статус безробітного 29 липня 2010 року, що підтверджується персональною карткою (а.с. 27).

З 24 жовтня 2011 року по 17 листопада 2011 року контрольно-ревізійним відділом в м. Торезі була проведена планова ревізія цільового та законного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в Торезькому міському центрі зайнятості за період з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2011 року. За наслідками ревізії складено акт № 28-17/22 від 23 листопада 2011 року (а.с. 5-10) та встановлено зайве нарахування роботодавцями до відшкодування витрат, пов'язаних з організацією громадських робіт, а Центром зайнятості зайве перерахування коштів роботодавцям, внаслідок нарахування ними внесків до Пенсійного фонду від суми оплати праці інвалідів на загальну суму 4871,82 гривень.

На підставі акту ревізії винесена вимога від 02 грудня 2011 року № 28-13/3247, в якій запропоновано Центру зайнятості, зокрема, провести роботу щодо відшкодування коштів з комунального підприємства «Міськкомунблагоустрій» у сумі 1,74 тис. гривень (а.с. 11-13).

Дані акт та вимога не були оскаржені ані в судовому, ані в адміністративному порядку.

На виконання вимоги контрольно-ревізійного відділу в м. Торезі 08 грудня 2011 року директором Центру зайнятості була складена претензія № 06-2568 на адресу відповідача з пропозицією повернення нарахованих внесків до Пенсійного фонду у завищеному розмірі в сумі 1744,18 гривень, яка отримана відповідачем 13 грудня 2011 року (а.с. 93-94).

Відповідач листом від 14 грудня 2011 року № 129 (а.с. 95) відхилив претензію, пославшись на те, що при укладанні трудових договорів ОСОБА_2 не надавав документи про інвалідність, тому нарахування внесків до Пенсійного фонду від суми фонду оплати праці інвалідів проводилося по ставці 2010 року 33,2%, а у 2011 році 36,92%.

Згідно з пунктом 1 статті 23 Закону України №803 місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за участю державної служби зайнятості для забезпечення тимчасової зайнятості населення, передусім осіб, зареєстрованих як безробітні, організують проведення оплачуваних громадських робіт на підприємствах, в установах і в організаціях комунальної власності і за договорами - на інших підприємствах, в установах і організаціях. 

Фінансування громадських робіт провадиться за рахунок місцевого бюджету із залученням коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (в частині організації таких робіт для безробітних) і підприємств, установ та організацій, для яких ця робота виконується за договорами, як передбачено пунктом 5 статті 23 Закону №803.

Місцеві держадміністрації, виконавчі органи місцевих рад та роботодавці незалежно від форми власності організовують оплачувані громадські роботи за участю державної служби зайнятості, як визначено в пункті 7 Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2008р. №839 (надалі – Положення ).

Відповідно до абзацу 2 пункту 9 Положення для проведення оплачуваних громадських робіт (незалежно від джерел їх фінансування) між міським, районним, районним у місті або міськрайонним центром зайнятості (далі - місцевий центр зайнятості) та роботодавцями укладається договір про організацію та проведення оплачуваних громадських робіт.

Згідно з пунктом 10 Положення направлення державною службою зайнятості громадян на оплачувані громадські роботи здійснюється на підставі укладених договорів. З особами, зайнятими на оплачуваних громадських роботах, роботодавці відповідно до законодавства про працю укладають у письмовій формі строкові трудові договори.

Пункти 14 та 15 Положення передбачають, що фінансування оплачуваних громадських робіт може проводитися за рахунок коштів місцевих бюджетів, Фонду (в частині організації таких робіт для безробітних), роботодавців, для яких зазначені роботи виконуються, та інших джерел відповідно до законодавства. Кошти на організацію оплачуваних громадських робіт із зазначених у пункті 14 джерел фінансування можуть бути використані, зокрема, для виплати основної та додаткової заробітної плати, визначеної відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про оплату праці», сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності осіб, зайнятих на оплачуваних громадських роботах.

ОСОБА_2 працював у відповідача з 03 серпня 2010 року по 31 серпня 2010 року відповідно до наказу № 166 від 03 серпня 2010 року (а.с. 35, 36), з 09 вересня 2010 року по 30 вересня 2010 року – наказ № 195 від 08 вересня 2010 року (а.с. 40, 41), з 14 жовтня 2010 року по 31 жовтня 2010 року – наказ № 220 від 13 жовтня 2010 року (а.с. 49, 50), з 09 листопада 2010 року по 30 листопада 2010 року – наказ № 234 від 08 вересня 2010 року (а.с. 54, 55), з 09 грудня 2010 року по 22 грудня 2010 року – наказ № 252 від 08 грудня 2010 року (а.с. 61, 62), з 20 січня 2011 року по 31 січня 2011 року – наказ № 9 від 19 січня 2011 року (а.с. 70, 71), з 08 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року – наказ № 20 від 07 лютого 2011 року (а.с. 77, 78), з 11 березня 2011 року по 31 березня 2011 року – наказ № 47 від 10 березня 2011 року (а.с. 84, 85), з 08 квітня 2011 року по 12 квітня 2011 року – наказ № 61 від 04 квітня 2011 року (а.с. 91, 92).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом 3 групи, що підтверджується довідкою МСЕК (а.с. 29)

Відповідно до абзацу 5 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. № 400/97-ВР для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів та за ставкою 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування для інших працівників такого підприємства.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2011р. № 2064-VI, із змінами і доповненнями, єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

На підставі викладеного відповідач необґрунтовано нараховував внески до Пенсійного фонду від суми фонду оплати праці інвалідів на ставці 2010 року 33,2% замість 4%, а у 2011 році 36,3% замість 8,41% (а.с. 33, 43, 47, 57, 63, 68, 75, 82, 89), що відображено в акті ревізії.

На момент розгляду справи відповідач зайво відшкодовані витрати, пов'язані з організацією громадських робіт за рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, на рахунок Торезького  міського центру зайнятості не перерахував.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства  України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.    

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Торезького міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття  до комунального підприємства «Міськкомунблагоустрій» про стягнення зайво відшкодованих витрат, пов'язаних з організацією громадських робіт за рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, у сумі 1743,88 гривень –  задовольнити повністю.  

Стягнути з комунального підприємства «Міськкомунблагоустрій» (86600, Донецька область, місто Торез, вулиця Піонерська, буд. 3, код ЄДРПОУ 32746379) на користь Торезького міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зайво відшкодовані витрати, пов'язані з організацією громадських робіт за рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, у сумі 1743 (одна тисяча сімсот сорок три) гривні 88 копійок на р/р 37172001004267, ЄДРПОУ 25118033, отримувач Торезький міський центр зайнятості (банк: УДК у Донецькій області, МФО 834016).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 13 лютого 2012 року в присутності представника позивача.   

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                      Голубова Л.Б.