Постанова

від 20.02.2012 по справі 2а-442/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  

            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 "20" лютого 2012 р.                                                                Справа № 2a-442/12/0970

 м. Івано-Франківськ  

Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участі секретаря  Дубінської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоінко-Калуш" про стягнення податкового боргу в розмірі 2176,81 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

10.02.2012 року Калуська об'єднана державна податкова інспекція в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоінко-Калуш" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 2176,81 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, статтею 36 Податкового кодексу України не сплатив грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 2021,05 гривень та з податку на додану вартість в розмірі 155,76 гривень. Всього відповідачем утворено 2176,81 гривень податкового боргу, який ним не сплачено.

Позивач в судове засідання не з'явився, його представником суду надано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття хоча, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався, а тому, у відповідності до положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню.  

Судом встановлено, що 13.10.2009 року Виконавчим комітетом Калуської міської ради Івано-Франківської області здійснено державну реєстрацію юридичної особи –Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоінко-Калуш".

Відповідач перебуває на податковому обліку в Калуській об'єднаній державній податковій інспекції в Івано-Франківській області з 14.10.2009 року, є платником податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

14.03.2011 року службовою особою Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоінко-Калуш", з питань неподання або несвоєчасного подання свідоцтва платника податку на додану вартість.

За наслідками перевірки складено акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності за №277/1502/36609433 від 14.03.2011 року (а. с. 9).

Позивач податковим повідомленням-рішенням за №0000111502 від 14.03.2011 року на підставі акта перевірки від 14.03.2011 року за №277/1502/36609433 визначив відповідачу грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 170 гривень (а. с. 11). На момент звернення позивача до суду грошове зобов'язання з сплати вказаного податку становить 155,76 гривень.

Крім того, 30.08.2011 року посадовою особою позивача проведено камеральну перевірку відповідача за звітний податковий період за І квартал 2011 року та І півріччя 2011 року.

За наслідками перевірки складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за №1813 від 30.08.2011 року (а. с. 13).

Позивач податковим повідомленням-рішенням за №0002501501 від 01.09.2011 року на підставі акта перевірки від 30.08.2011 року за №1813 визначив відповідачу грошове зобов'язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 2040 гривень. На момент звернення позивача до суду грошове зобов'язання з сплати вказаного податку становить 2021,05 гривень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пунктів 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборів віднесено податок на прибуток підприємств (пункт 9.1.1), податок на додану вартість (пункт 9.1.3).

Пунктом 8.2 статті 8 Податкового кодексу України встановлено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством (підпункт 16.1.7).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

У відповідності до статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Відповідно підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток з числа резидентів є суб'єкти господарювання –юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлені підстави за якими контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Як встановлено судом, позивач податковими повідомленнями-рішеннями за №0000111502 від 14.03.2011 року та за №0002501501 від 01.09.2011 року, визначив відповідачу штрафні (фінансові) санкції, за порушення відповідачем граничних строків подання до податкового органу декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, які у відповідності до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України підлягають зарахуванню до бюджетів, до яких зараховуються податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість.

Пунктом 31.3 статті 31 Податкового кодексу України встановлено, що строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Відповідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що податковим органом, надіслану платнику податків податкове повідомлення-рішення за №0000111502 від 14.03.2011 року та за №0002501501 від 01.09.2011 року.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання з сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість на загальну суму 2176,81 гривень, відповідачем вказані кошти не сплачено, то сума вказаного податкового зобов'язання відповідача, у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженою.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідачем в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України не виконано податкові зобов'язання з сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 2176,81 гривень.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Таким чином, узгоджене грошове зобов'язання у вказаних податків в розмірі 2176,81 гривень утворює податковий борг відповідача, який ним  не сплачено.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Враховуючи викладене, суд вважає, що  вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                      ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоінко-Калуш"  (ідентифікаційний код 36609433) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід державного бюджету податковий борг з сплати податку на прибуток, податку на додану вартість в загальному розмірі 2176 (двух тисяч ста семидесяти шести) гривень 81 копійки.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

          Суддя:                                                                                          Остап'юк С.В.

          Постанова складена в повному обсязі 24.02.2012 року.