Постанова
від 01.02.2012 по справі 17842/11/2070
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



     

Харківський окружний адміністративний суд

61004  м. Харків  вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 Харків  

 01 лютого 2012 р.                                                                                 № 2-а- 17842/11/2070  

Харківський окружний адміністративний суд  у складі

головуючого судді  Чалого І.С.,   

при секретарі судового засідання Елоян Ж.Г.,

за участю представників сторін:

позивача - Гончаров Р.О.,

відповідача - Корнієвський О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Виробничого кооперативу "ЕТЦ "Солар-1" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова  про скасування податкових повідомлень-рішень  

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.12.2011 р. №0006562305, № 0006572305.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення – рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті  перевірки позивача, а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова з поданим позовом не погодився та зазначив, що під час проведення перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Податкового кодексу України, за що позивачу були визначені відповідні податкові зобов‘язання.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем з 23.11.2011 р. по 01.12.2011 р. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з  питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами перевірки було складено акт за №5814/2305/21198802 від 07.12.2011р.

Згідно з висновками акту перевірки в діяльності позивача податковим органом було виявлено порушення вимог діючого законодавства України, а саме зазначається про те, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами - ТОВ "ТЕХ-АГРОРЕМПОСТАВКА" (код за ЄДРПОУ 36457279) та ТОВ "ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ" (код за ЄДРПОУ 37091549).

За результатами перевірок зазначених контрагентів позивача, ДПІ у яких підприємства перебувають на податковому обліку було складено акти перевірок.

Відповідно до висновків вказаних актів перевірок зазначається, що у контрагентів позивача відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Зазначені операції не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності контрагентів позивача є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Також ДПІ зазначає, що вказані підприємства не знаходяться за юридичними адресами та всі укладені правочини між позивачем та контрагентами вважаються нікчемними.

У зв‘язку з викладеним, ДПІ вважає, що вказані порушення призвели до завищення валових витрат та безпідставно було віднесено суми до складу податкового кредиту ПДВ.

За результатами проведеної перевірки та складеного акту перевірки були винесені податкові повідомлення –рішення за №0006562305 від 21.12.2011р. на загальну суму 710 456,75 грн. та податкове повідомлення –рішення за №0006572305 від 21.12.2011р. на загальну суму  727 427,50 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії, а також суджень суб'єкта владних повноважень, викладених в акті перевірки, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

За матеріалами справи, між ВК «ЕТЦ СОЛАР-1», код 21198802 та ТОВ «ТЕХ-АГРОРЕМПОСТАВКА», код 36457279 було укладено договір купівлі-продажу за №98 від 06.04.2010 р. та договір купівлі-продажу №99 від 06.04.2010р. товарів народного споживання, а саме  автозапчастин та фотохімічної продукції.

На виконання умов договору №98 від 06.04.2010р. ТОВ «ТЕХ-АГРОРЕМПОСТАВКА», код 36457279 було виписано: видаткову накладну №29 від 07.04.2010р. на суму 34500 грн., в т.ч. ПДВ 5750 грн., податкову накладну № 1229 від 07.04.2010 р. , податкову накладну №1445 від 21.04.2010р., видаткову накладну №75 від 21.04.2010р. на суму 38640 грн., в т.ч. ПДВ 6440 грн., податкову накладну №2095 від 26.05.2010р., видаткову накладну №317 від 26.05.2010р. на суму 58800 грн., в т.ч. ПДВ 9800грн., податкову накладну №2400 від 03.06.2010р., видаткову накладну б/н від 03.06.2010р. на суму 32400, в т.ч. ПДВ 6480 грн., податкову накладну №2721 від 22.06.2010р., видаткову накладну №146 від 22.06.2010р., на суму 42840 грн., в т.ч. ПДВ 7140 грн., податкову накладну №2978 від 01.07.2010 р., видаткову накладну б/н від 01.07.2010 р. на суму 32400 грн., в т.ч. ПДВ 5400 грн., податкову накладну№3197 від 07.07.2010р., видаткову накладну №74 від 07.07.2010р. на суму 40740 грн., в т.ч. ПДВ 6790 грн., податкову накладну №3503 від 23.07.2010р.. видаткову накладну №300 від 23.07.2010р. на суму 54000 грн., в т.ч. ПДВ 9000 грн., податкову накладну №3580 від 28.07.2010р., видаткову накладну б/н від 28.07.2010р. на суму 37980 грн., в т.ч. ПДВ 6330 грн., податкову накладну №4232 від 25.08.2010р., видаткову накладну № 218 від 25.08.2010р. на суму 34560 грн., в т.ч. ПДВ 5760 грн., податкову накладну №4355 від 31.08.2010р., видаткову накладну №411 від 31.08.2010р. на суму 54000 грн., в т.ч. ПДВ 9000 грн., податкову накладну №4230 від 25.08.2010р., видаткову накладну № 217 від 25.08.2010р. на суму 35100 грн., в т.ч. ПДВ 5850 грн., податкову накладну №4035 від 12.08.2010р., видаткову накладну б/н від 12.08.2010р. на суму 35880 грн., в т.ч. ПДВ 5980 грн., податкову накладну №3929 від 06.08.2010р., видаткову накладну № 52 від 06.08.2010р. на суму 40500 грн., в т.ч. ПДВ 6750 грн., податкову накладну №4690 від 08.09.2010р., видаткову накладну №57 від 08.09.2010р. на суму 53880 грн., в т.ч. ПДВ 8980 грн., податкову накладну №4906 від 17.09.2010р., видаткову накладну №39 від 17.09.2010р. на суму 59400 грн., в т.ч. ПДВ 9900 грн., податкову накладну №4925 від 17.09.2010р., видаткову накладну №301 від 17.09.2010р. на суму 64320 грн., в т.ч. ПДВ 10720 грн., податкову накладну №5119 від 27.09.2010р., видаткову накладну б/н  від 27.09.2010р. на суму 54000 грн., в т.ч. ПДВ 9000 грн., податкову накладну №5255 від 30.09.2010р., видаткову накладну №512 від 30.09.2010р. на суму 86400 грн., в т.ч. ПДВ 14400 грн.

На виконання умов договору №99 від 06.04.2010р. ТОВ «ТЕХ-АГРОРЕМПОСТАВКА», код 36457279 було виписано: податкову накладну №1362 від 15.04.2010р., видаткову накладну №34 від 15.04.2010р. на суму 31050 грн., в т.ч. ПДВ 5175 грн., податкову накладну №2233 від 31.05.2010р., видаткову накладну №530 від 31.05.2010р. на суму 19440 грн., в т.ч. ПДВ 3240 грн., податкову накладну №2589 від 11.06.2010р., видаткову накладну №35 від 11.06.2010р. на суму 24600 грн., в т.ч. ПДВ 4100 грн., податкову накладну №3427 від 20.07.2010р., видаткову накладну №270 від 20.07.2010р. на суму 34980 грн., в т.ч. ПДВ 5830 грн., податкову накладну №1229 від 07.04.2010р., видаткову накладну №29 від 07.04.2010р. на суму 34560 грн., в т.ч. ПДВ 5760 грн., податкову накладну №4308 від 30.08.2010р., видаткову накладну №407 від 30.08.2010р. на суму 34980 грн., в т.ч. ПДВ 5830 грн.

Згідно умов договорів №98 від 06.04.2010р. та №99 від 06.04.2010р. поставка товару здійснювалась самовивозом за рахунок покупця. Товар був отриманий на складі продавця у м. Мерефа, Харківської області, Железнодорожний тупік, 32.           

Перевезення товару підтверджується залученими до матеріалів справи подорожніми листами на автомобілі ВАЗ 2107, УАЗ 31514, УАЗ 3160, які належать ВК "ЕТЦ "СОЛАР-1" на підставі права приватної власності відповідно до свідоцтв про державну реєстрацію автомобілів, які були залучені до матеріалів справи. Основними видами діяльності ВК "ЕТЦ "СОЛАР-1" є виконання робіт по дефектоскопії металу, а також технічний огляд об'єктів котлонагляду та вантажопідіймальних  споруд.  Зазначений товар був придбаний для використання при виконанні робіт по технічному діагностуванню та  огляду об'єктів контрагентів позивача відповідно до актів виконаних робіт долучених до матеріалів справи, автозапчастини та ПММ були використані для обслуговування власних автомобілів.

Також судом встановлено, що між ВК «ЕТЦ СОЛАР-1», код 21198802 та ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ», код 37091549 було укладено договір купівлі-продажу за №425 від 07.12.2010 р. та договір купівлі-продажу №426 від 07.12.2010р. товарів народного споживання, а саме  автозапчастин, ПММ та фотохімічної продукції.

На виконання умов договору №425 від 07.12.2010р. ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ», код 37091549  було виписано: видаткову накладну б/н від 08.12.2010р. на суму 66000 грн., в т.ч. ПДВ 11000 грн., податкову накладну № 2397 від 08.12.2010 р. , податкову накладну №5283 від 15.12.2010р., видаткову накладну б/н від 15.12.2010р. на суму 62640 грн., в т.ч. ПДВ 10440 грн., податкову накладну №2635 від 17.12.2010р., видаткову накладну №54 від 17.12.2010р. на суму 47850 грн., в т.ч. ПДВ 7975 грн., податкову накладну №2699 від 20.12.2010р., видаткову накладну б/н від 20.12.2010р. на суму 66000, в т.ч. ПДВ 11000 грн., податкову накладну №2849 від 24.12.2010р., видаткову накладну б/н від 24.12.2010р., на суму 69600 грн., в т.ч. ПДВ 11600 грн., податкову накладну №2892 від 27.12.2010 р., видаткову накладну б/н від 27.12.2010 р. на суму 70950 грн., в т.ч. ПДВ 11825 грн., податкову накладну№688 від 19.07.2011р., видаткову накладну б/н від 19.07.2011р. на суму 40020 грн., в т.ч. ПДВ 6670 грн., податкову накладну №801 від 27.07.2011р.. видаткову накладну б/н від 27.07.2011р. на суму 66000 грн., в т.ч. ПДВ 11000 грн., податкову накладну №825 від 29.07.2011р., видаткову накладну б/н від 29.07.2011р. на суму 48720 грн., в т.ч. ПДВ 8120 грн., податкову накладну №265 від 14.06.2011р., видаткову накладну б/н від 14.06.2011р. на суму 59730 грн., в т.ч. ПДВ 9955 грн., податкову накладну №297 від 15.06.2011р., видаткову накладну б/н від 15.06.2011р. на суму 50490 грн., в т.ч. ПДВ 8415 грн., податкову накладну №469 від 30.06.2011р., видаткову накладну б/н від 30.06.2011р. на суму 65000 грн., в т.ч. ПДВ 10833,33 грн., податкову накладну №463 від 27.05.2011р., видаткову накладну б/н від 27.05.2011р. на суму 52800 грн., в т.ч. ПДВ 8800 грн., податкову накладну №390 від 23.05.2011р., видаткову накладну б/н від 23.05.2011р. на суму 57420 грн., в т.ч. ПДВ 9570 грн., податкову накладну №355 від 20.08.2011р., видаткову накладну б/н від 20.05.2011р. на суму 49500 грн., в т.ч. ПДВ 8250 грн., податкову накладну №526 від 30.03.2011р., видаткову накладну б/н від 30.03.2011р. на суму 55530 грн., в т.ч. ПДВ 9255 грн., податкову накладну №365 від 31.08.2011р., видаткову накладну б/н від 31.08.2011р. на суму 66000 грн., в т.ч. ПДВ 11000 грн., податкову накладну №347 від 30.08.2011р., податкову накладну №271 від 14.09.2011р., видаткову накладну б/н від 14.09.2011р. на суму 69600 грн., в т.ч. ПДВ 11600 грн., податкову накладну №368 від 23.09.2011р., видаткову накладну б/н від 23.09.2011р. на суму 66000 грн., в т.ч. ПДВ 11000 грн., податкову накладну №251 від 17.08.2011р., видаткову накладну б/н від 17.08.2011р. на суму 45240 грн., в т.ч. ПДВ 7540 грн., податкову накладну №231 від 12.04.2011р., видаткову накладну б/н від 12.04.2011р. на суму 48720 грн., в т.ч. ПДВ 8120 грн., податкову накладну №467 від 28.04.2011р., видаткову накладну б/н від 28.04.2011р. на суму 66000 грн., в т.ч. ПДВ 11000 грн.

На виконання умов договору №426 від 07.12.2010р. ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ», код 37091549  було виписано: податкову накладну №783 від 26.07.2011р., видаткову накладну б/н від 19.07.2011р. на суму 52788 грн., в т.ч. ПДВ 8798 грн., податкову накладну №430 від 24.03.2011р., видаткову накладну №120 від 24.03.2011р. на суму 42924 грн., в т.ч. ПДВ 7154 грн., податкову накладну №347 від 30.08.2011р., видаткову накладну б/н від 30.08.2011р. на суму 51203,40 грн., в т.ч. ПДВ 8533,90 грн., податкову накладну №423 від 26.04.2011р., видаткову накладну б/н від 26.04.2011р. на суму 48150 грн., в т.ч. ПДВ 8025 грн., податкову накладну №347 від 26.04.2011р., видаткову накладну б/н від 26.04.2011р. на суму 48150 грн., в т.ч. ПДВ 8025 грн.

Згідно умов договорів №425 від 07.12.2010р. та №426 від 07.12.2010р. поставка товару здійснювалась самовивозом за рахунок покупця. Товар був отриманий на складі продавця у м. Мерефа, Харківської області, Железнодорожний тупік, 32.

Перевезення товару підтверджується залученими до матеріалів справи подорожніми листами на автомобілі ВАЗ 2107, УАЗ 31514, УАЗ 3160, які належать ВК "ЕТЦ "СОЛАР-1" на підставі права приватної власності відповідно до свідоцтв про державну реєстрацію автомобілів, які були залучені до матеріалів справи. Основними видами діяльності ВК "ЕТЦ "СОЛАР-1" є виконання робіт по дефектоскопії металу, а також технічний огляд об'єктів котлонагляду та вантажопідіймальних  споруд.  Зазначений товар був придбаний для використання при виконанні робіт по технічному діагностуванню та  огляду об'єктів контрагентів позивача відповідно до актів виконаних робіт долучених до матеріалів справи, автозапчастини та ПММ були використані для обслуговування власних автомобілів.

Оплата на виконання договорів позивача з ТОВ "ТЕХ-АГРОРЕМПОСТАВКА" та ТОВ "ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ" здійснена в повному обсязі, що підтверджується залученими до матеріалів справи платіжними дорученнями.

В ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, котрі в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін спірних правочинів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за переліченими вище правочинами ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Оглянувши зміст перелічених правочинів, суд відзначає, що предметом даних правочинів не є речі, котрі обмежені в цивільному обороті, зміст прав та обов'язків сторін не суперечить закону, правочини за формою та змістом узгоджуються з вимогами закону.

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про ПДВ”, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом –Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб –через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198.  Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на  віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання  коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання   платником   податку    товарів/послуг,    що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, - податковий   кредит звітного періоду  визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості  товарів/послуг,  але не  вище  рівня звичайних цін,  визначених відповідно до статті 39 цього  Кодексу,  та  складається  з  сум   податків,   нарахованих (сплачених)  платником  податку  за ставкою,  встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або  виготовленням  товарів  (у  тому числі при їх імпорті)  та  послуг  з  метою  їх   подальшого   використання   в оподатковуваних   операціях   у   межах  господарської  діяльності платника податку;

Право на  нарахування  податкового  кредиту виникає незалежно від  того,  чи  такі  товари/послуги  та  основні   фонди   почали використовуватися в оподатковуваних    операціях   у   межах господарської  діяльності  платника  податку   протягом   звітного податкового  періоду,  а  також  від  того,  чи здійснював платник податку   оподатковувані   операції   протягом   такого   звітного податкового періоду.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст. 228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

При цьому, в силу приписів п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом –Порядок №984) до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

З пояснень представника відповідача судом встановлено, що укладені між позивачем та контрагентами у спірних правовідносинах договори в судовому порядку не оспорювались, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання перелічених договорів недійсними не має.

Окрім того, суд бере до уваги, що вчинення платником податків діяння по укладенню правочину, спрямованого на порушення інтересів Держави у сфері оподаткування, утворює собою склад злочину, що передбачений ст.191 або ст.212 Кримінального кодексу України.

В ході розгляду справи відповідач не подав до суду жодних доказів прийняття компетентним суб'єктом права рішення про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб позивача або за фактами діяльності платника податків, що викладені в акті перевірки.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом –Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом –Порядок №985), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень –рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Додатково суд бере до уваги, що згідно з змістом суджень відповідача, котрі викладені в акті висновок суб'єкта владних повноважень про відсутність факту реального вчинення господарських операцій спірних правочинів вмотивований виключно посиланням на акти ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова.

Разом з тим, в силу ст.70 КАС України судження органу державної податкової служби  України про нікчемність укладених суб'єктами господарювання правочинів не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочину вимогам закону.

Інших мотивів нікчемності спірних правочинів відповідач в основу оскарженого податкового повідомлення –рішення не поклав.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та контрагентами.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про ПДВ” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів не знайшла свого підтвердження добутими судом по справі доказами, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення згідно з актом перевірки не покладено, то слід дійти висновку про недоведеність факту порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ».

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Виробничого кооперативу "ЕТЦ "Солар-1" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова  про скасування податкових повідомлень-рішень  - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова від 21.12.2011 р. №0006562305, № 0006572305.

Стягнути з Державного бюджету України Виробничого кооперативу "ЕТЦ "Солар-1" (61000, м. Харків, вул. Клочківська, 352-А, код ЄДРПОУ 21198802) судовий збір в розмірі 28,23 (двадцять вісім гривень 23 коп.) .

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 03 лютого 2012 року.

Суддя                                                                                                          І.С.Чалий

СудХарківський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення01.02.2012
Оприлюднено12.03.2012
Номер документу21789820
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —17842/11/2070

Ухвала від 30.12.2011

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Чалий І.С.

Постанова від 01.02.2012

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Чалий І.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні