Постанова

від 22.02.2012 по справі 1670/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                              

Харківський окружний адміністративний суд

61004,  м. Харків,  вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 лютого 2012 р.                                                                                           справа № 2а- 1670/12/2070

          Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Сліденко А.В., за участі: секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова до Харківської обласної організації Всеукраїнської профспілки працівників страхових компаній про стягнення заборгованості,-

встановив:

          Суб'єкт владних повноважень, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача, Харківської обласної організації Всеукраїнської профспілки працівників страхових компаній, заборгованість  у розмірі 1.1190,00 грн.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що при реалізації владної управлінської функції суб'єктом владних повноважень відносно суб'єкта господарювання було винесено рішення, яким покладено обов'язок здійснити платіж на користь Державного бюджету України. Дане рішення є діючим, проте суб'єктом господарювання в повному обсязі не виконано. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

          Відповідач, ХОО Всеукраїнської профспілки працівників страхових компаній,  заперечень проти позову до суду не подав.

          Оскільки визначене ч.1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень, і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС  України суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

          Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

          За матеріалами справи судом встановлено, що заявлена суб'єктом владних повноважень вимога ґрунтується на податковому повідомленні-рішенні №0006851501/0/0 від 10.06.2010 р. про нарахування 1.1190,00грн. штрафу.

          Оглянувши назване податкове повідомлення - рішення, суд відзначає, що за змістом, формою та підставами винесення, оглянуте рішення узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, яка встановлена п.11 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" і ст.ст.4, 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а за способом реалізації наданих податковим органам владних повноважень узгоджується з порядком, який визначений Інструкцією про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459; далі за текстом –Інструкція) та Порядком направлення органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758; далі за текстом - Порядок).

          Доказів виконання обов'язку по оплаті названого рішення в повному обсязі або доказів відсутності такого обов'язку відповідач до суду не подав. Доказів невідповідності закону податкового повідомлення-рішення  №0006851501/0/0 від 10.06.2010 р.   судом  з матеріалів справи не виявлено.

          Суд відмічає, що згадане податкове повідомлення-рішення було винесено позивачем з посиланням на норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

          Відповідно до абз.3 п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

За визначенням п.1.20 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" апеляційне узгодження - узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження.

          В матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем передбаченої п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України "Про   порядок   погашення   зобов'язань   платників   податків   перед  бюджетами   та   державними   цільовими   фондами" процедури адміністративного  оскарження  рішення  податкових  органів  щодо  податкового   повідомлення рішення  №0006851501/0/0 від 10.06.2010 р., а також його оскарження до суду. Судом самостійно при виконанні вимог ст. 11  КАС України не виявлено ознак існування таких доказів.

          Частиною 1 ст.67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

          Станом на момент виникнення спору правовідносини з виконання платниками податків податкового обов'язку були врегульовані нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

          Відповідно до абз.3 п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 згаданого закону у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

          Згідно з п.17.3 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

          Визначені ст.57 Податкового кодексу України та ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» строки оплати грошових зобов'язань у спірних правовідносинах скінчились.

Фактичних даних, які б засвідчували, що відповідач виконав обов'язок по оплаті грошового зобов'язання чи погасив податковий борг в інший спосіб або не має обов'язку виконувати обов'язок по оплаті грошового зобов'язання внаслідок втрати податковим повідомленням–рішенням юридичної дії у зв'язку із скасуванням в процедурі позасудового або судового оскарження рішень контролюючих органів чи внаслідок дефекту у формі та змісті документальної підстави виникнення такого обов'язку, матеріали справи не містять.

          Таких доказів судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі не виявлено.

          Наявність заборгованості по оплаті вказаного податкового повідомлення - рішення підтверджена роздруківкою картки особового рахунку, яка в розумінні ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123) є належним та допустимим доказом існування невиконаного грошового зобов'язання перед Державним бюджетом України.

          Доказів оплати в повному обсязі чи погашення в інший спосіб спірної суми заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. Наявність заборгованості в сумі 1.1190,00 грн. підтверджена приєднаною до справи карткою особового рахунку відповідача.

          Дослідивши зібрані по справі докази за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення спірної суми заборгованості підлягає задоволенню, бо доведена матеріалами справи, адже обумовлені ст.ст.37, 38 Податкового кодексу України підстави припинення податкового обов'язку у спірних правовідносинах відсутні.

          Додатково суд відзначає, що відповідно до положень Податкового кодексу України податкові органи не наділені правом на заявлення в судовому порядку вимог про стягнення заборгованості платників податків перед бюджетом. Однак, разом з цим таке право наявне у податкових органів згідно з п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», де указано, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують таку функцію як подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Наявність у особи, в тому числі і у суб'єкта владних повноважень, наданого законом права на звернення до суду з певною вимогою з огляду на приписи ст.124 Конституції України зумовлює виникнення у суду повноваження на вирішення такої вимоги по суті. За таких обставин, слід дійти висновку, що органи державної податкової служби України повноважні на власний розсуд обирати напрямок реалізації владних управлінських функцій у правовідносинах щодо погашення заборгованості платників податків перед бюджетом або у спосіб, що визначений п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», або у способи, що визначені Податковим кодексом України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

          Оскільки судом у ході розгляду справи не встановлено факту порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити, адже правомірність та обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом доказами.

          Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

          Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова  до  Харківської обласної організації Всеукраїнської профспілки працівників страхових компаній  про  стягнення заборгованості   –задовольнити.

          Стягнути з Харківської обласної організації Всеукраїнської профспілки працівників страхових компаній (ідентифікаційний код - 35856786; місцезнаходження - 61000, м. Харків, пр-т Леніна, буд. 40) на користь Державного бюджету України  заборгованість в сумі 1.1190 (одна тисяча сто дев"яносто) грн. 00 коп.

          Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.  

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу,  про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

                                        Суддя                                                          Сліденко А.В.