Постанова

від 02.03.2012 по справі 2а/0470/1850/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2012 р.  

Справа № 2а/0470/1850/12

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді   Горбалінського В.В.  , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов  ДПІ у Кіровському районі

м. Дніпропетровська  до  ТОВ "АВ Инвест"  про  стягнення заборгованості в розмірі 351,80 грн , –

ВСТАНОВИВ:

ВСТАНОВИВ:

27.01.2012 року державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «АВ Инвест» заборгованості в розмірі 351,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що товариство з обмеженою відповідальністю «АВ Инвест» не сплатило у встановлені законом строки узгоджене податкове зобов'язання в розмірі 351,80 грн., що призвело до виникнення заборгованості перед бюджетом.

Позивач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою від 31.01.2012 року про отримання ухвали про відкриття скороченого провадження, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим відправленням, яке повернулось на адресу суду 14.02.2012 року, з відміткою поштового відділення про причини невручення адресату, заперечень проти позову до суду не надав.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи суд встановив.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини щодо несплати платником податків – відповідачем у даній  адміністративній справі – податкового боргу в сумі 351,80 грн., виникли до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, при розгляді справи, в частині обґрунтування нарахованого зобов'язання у 2010 році, слід застосовувати норми раніше діючого законодавства.

Спеціальними законами, які визначали статус державної податкової служби в Україні, її функції, а також обов'язки платників податків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України «Про державну податкову службу в Україні», Закон України «Про систему оподаткування», Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про податок на додану вартість», які були чинними та діяли на момент виникнення  спірних правовідносин.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ Инвест» зареєстровано, як суб'єкт підприємницької діяльності, виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 11.02.2005 року та знаходиться на обліку у державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська.  

Відповідач є платником податків та зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ від 25.06.1991 року.

Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

У відповідності до п.5.1 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

11.05.2010 року товариством з обмеженою відповідальністю «АВ Инвест» до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська була подана декларації з податку на прибуток №26600 за І квартал 2010 року на суму 11,00 грн. Самостійно визначена сума податкового зобов'язання у встановлені законом строки не сплачена.

У відповідності до статей 4, 5 Закону України "Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ, у разі, коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, то такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Абзацом 3 пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що у разі визначення податкового зобов‘язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 зазначеного Закону, платник податків зобов‘язаний погасити нараховану суму податкового зобов‘язання протягом 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

19.11.2010 року працівниками державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська було здійснено невиїзну документальну перевірку подання податкової звітності ТОВ «АВ Инвест», під час якої встановлено порушення вимог законодавства, а саме: не подання до податкового органу декларації з податку на прибуток за 2009 рік. За результатами перевірки складено акт №4122/1501/33384360 та прийнято податкове повідомлення – рішення №0010561501/0 від 19.11.2010 року на суму 170,00 грн., яке у зв'язку із неможливістю вручення розміщено на дошці оголошень 19.11.2010 року.

У відповідності до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених пп.5.2.2 цього Закону.

Отже, враховуючи вищевикладене, загальна сума узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2010 рік складає 181,00 грн.

Відповідно до п.п. 54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати,  в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил  нарахування,  утримання  та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом, контролюючий  орган  зобов'язаний  самостійно визначити суму грошових зобов'язань,  зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми  податку  на  додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

06.10.2011 року державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська було проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності подання податкової звітності ТОВ «АВ Инвест», під час якої встановлено неподання підприємством декларацій з податку на прибуток за І та ІІ квартали 2011 року. За результатами перевірки складено акт №2871/1501/33384360 та прийнято податкове повідомлення – рішення №0005661501 від 06.10.2011 року, яким донараховані штрафні санкції в розмірі 171,00 грн. Дане рішення у зв'язку із відсутністю відповідача за юридичною адресою, відповідно до п.п.58.3 п.58 ст.58 Податкового кодексу України вважається врученим 06.10.2010 року, про що, складено відповідний акт №239 від 06.10.2010 року.   

Таким чином, податкове зобов'язання відповідача за 2011 рік складає 171,00 грн.  

У відповідності до п.57.3 ст.57 зазначеного Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за  підставами,  зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити  нараховану  суму  грошового  зобов'язання  протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення,  крім випадків, коли протягом такого строку такий  платник  податків  розпочинає  процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Враховуючи наявність переплати по податку на прибуток, яка розраховується по особовому рахунку відповідача, сума узгодженого податкового зобов'язання була зменшена, та складає 351,80 грн.  

Згідно із пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 59.1, 59.3 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної  податкової  служби  надсилає  (вручає)  йому  податкову вимогу в  порядку, визначеному  для  надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.  

Відповідно до пп.6.2.1. п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 року, який діяв до набрання чинності Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

На виконання зазначеної норми Закону №2181, державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська було сформовано першу податкову вимогу №1/1776 від 01.12.2010 року на суму 170,00 грн., яку у зв'язку із неможливістю вручення розміщено на дошці оголошень 22.12.2010 року.

Оскільки, строк складання другої податкової вимоги настав на 2011 рік, на підставі ст. 59 Податкового кодексу України (набрав чинності 01.01.2011 року) друга податкова вимога відповідачу не направлялась.

          Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.   

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Судом встановлено, що сума заборгованості відповідачем у добровільному порядку не сплачена, тому з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.14, 70, 71, 72, 86, 159-163  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю «АВ Инвест» про стягнення заборгованості в розмірі 351,80 грн. – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «АВ ИНВЕСТ» (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 102, код ЄДРПОУ 33384360, р/р 26009001304198, р/р 26009001304198, р/р 26006001304198, р/р 26009001304198, р/р 26009001304198 в філії ЗАТ «ОТП БАНК», р/р 26006001304198, р/р 26006001304198, р/р 26006001304, р/р 26006001304198 в АТ «ОТП Банк», р/р 26001050003888, р/р 26007050005051, р/р 26059050002411, р/р 26001060193012 в ПАТ КБ «ПриватБанк»)  на користь бюджету на р/р згідно бюджетної класифікації в рахунок погашення боргу по податку на прибуток в розмірі 351,80 грн. (триста п'ятдесят одна грн. 80 коп.).  

          Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.

          Постанова можу бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя                       

В.В. Горбалінський