Постанова

від 17.10.2006 по справі 26/381-06-8311а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/381-06-8311А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"17" жовтня 2006 р. Справа  № 26/381-06-8311А

За позовом : Управління Пенсійного Фонду України

в Болградському районі Одеської області

до відповідача : сільськогосподарського виробничого кооперативу

«Агрофірма  Буджак”

про стягнення 93 571,75 грн.

                                                             Суддя     Никифорчук М.І.

за участю представників :

від позивача : Желясков В.Ю. та Маврова Л.М. за довіреністю;

від відповдача: Каназирський М.І. за довіреністю;

Суть спору : заявлено вимога про стягнення з відповідача відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з 1.07.2005 р. по 31.12.2005 р.

Представник позивача вимоги підтримує.

Представник відповідача вимоги не визнає, про що зазначив у запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд, -

                                                       у с т а н о в и в :

Управлінням Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області (далі–Управління) заявлено вимога про стягнення з відповідача відшкодування витрат на виплату та  доставку пенсій призначених на пільгових умовах в порядку регресу.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським  судам  відповідно  до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські   суди   за   правилами   Кодексу   адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 17 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”  № 1058 від 9.07.2003 р.,  із змінами і доповненнями, ( далі –Закон), відповідач перебуває на обліку в Управління ПФУ у Болградському районі Одеської області з 28.03.2000р. за № 2802-0810 та  є  платником збору на обов'язкове  державне  пенсійне страхування.

Відповідно до абзацу 35 статті 1 Закону із змінами та доповненнями, платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є страхувальники – роботодавці. Таким роботодавцем є відповідач.  

Згідно пункту 2 частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 пенсійне  забезпечення  застрахованих осіб,  які працювали або   працюють   на  підземних  роботах,  на  роботах  з  особливо шкідливими  і  особливо  важкими  умовами  праці  за  списком  N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв,  робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць,  на посадах,  що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за  вислугу років,  які  відповідно  до законодавства,  що діяло раніше,  Мали право  на  пенсію  на  пільгових  умовах  або  за  вислугу  років, здійснюється  згідно з окремим законодавчим актом через професійні  та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно вимог статті 58 Закону України № 1058, Пенсійний фонд є органом,  який  здійснює  керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058 відповідач зобов*язаний  нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону № 1058 відповідач зобов'язаний сплачувати  страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

На підставі довідок, що уточнює особливий характер роботи або умов роботи, необхідних для призначення пенсії на пільгових умовах виданих працівникам СВК було призначено пенсії на пільгових умовах відповідно до вказаних вище пунктів статті 13 Закону № 1788.

Згідно розрахунку про заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат по виплатам та доставки пенсій, призначених відповідно до вказаних пунктів ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, Управлінням за період з 1.07.2005 р. по 31.12.2005 р. сплачено працівникам СВК  вказаних витрат в сумі позову.

Вказана заборгованість відповідача утворилась за рахунок невідшкодованих відповідачем у липні 2005 р. –14 336,95 грн., в серпні 2005 р.  22319,13 грн., в вересні та жовтні 2005 р. по 12 775,16 грн. за кожний місяць, в листопаді 2005 р. –15256,70 грн. та в грудні 2005 р. 15 130,15 грн.

Станом на 14.08.2006 р. заборгованість самостійно підприємством не сплачено, що підтверджується витягом з особового рахунку за період з 1.01.2004 р. по 3.04.2006 р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 9.06.2005 р. по справі № 7/103-05-4561 вимоги Управління  про стягнення з відповідача 17909,47 грн. вказаних витрат станом на 1.04.2005 р. задоволені.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28 вересня 2005 р. по справі №27/299-05-7387 вимоги Управління до відповідача про стягнення вказаних витрат в сумі 47474,86 грн. за період з 1.04.2005 р. по 30.06.2005 р. також задоволені.

Вказані рішення набрали законної сили.

Таким чином, загальний борг підприємства по відшкодуванню вказаних  витрат станом на 14.08.2006 р. складає 158952,08 грн. з урахуванням перерахунку в сумі 978,50 грн. за 2005р.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов*язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004р. за № 64/8663, із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005 р., та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 р. за N 233/10513, ( далі –Інструкція) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування".    

Відповідно до пункту 6.4. Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях  про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,  призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які  надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених  пенсій.

Відповідно до пункту 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Вищевикладене повністю підтверджується дослідними господарським судом матеріалами справи.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначає, що Законом України від 31 травня 2005 року N 2613-IV, який набрав чинності з 1 січня 2006 р. внесені зміни до підпункту 5 частини 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року N 1058-IV,  набрав чинності з 1 січня 2004 р., відповідно до яких  виплата пенсій особам,  пенсії яким  призначені  відповідно  до  пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення",  здійснюється  до  1  січня 2005 року за рахунок  коштів  Пенсійного  фонду,  а  з  1  січня 2005 року –за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Тому підприємство починаючи з 2005 р. не повинно відшкодовувати Управлінню  Пенсійного фонду вищезазначені  суми виплачених пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно підпункту 5 пункту 8 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року N 1058-IV,  набрав чинності з 1січня 2004 р. із змінами згідно із Законом N  1878-IV  від  24.06.2004р.;  в  редакції Закону N 2287-IV від 23.12.2004 р. - платники   фіксованого  сільськогосподарського  податку сплачують  страхові  внески,  що  перераховуються  до   солідарної системи за найманих працівників за спеціальною ставкою, визначеною Законом  України  "Про  збір  на  обов'язкове  державне   пенсійне страхування", яка на 2005 р. складала 6,4 % фонду оплати праці.

Згідно п.п. 2.1.2 ст. 2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000р. № 2181-111 за наступними змінами, органи  Пенсійного  фонду України - стосовно збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Отже, підприємство не повинно платити вказану сумі Управління пенсійного фонду.

Аналізуючи вищевикладені докази у сукупності суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки базується закону виходячи з наступного.

Предметом позову є заборгованість відповідача за 2005 р. яка виникла у зв*язку з перерахуванням сум пільгових пенсій, що зазначено у розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та заборгованість по невідшкодованим витратам по виплаті та доставці пільгових пенсій станом на 14.08.2006 р. про що свідчать розрахунки суми позову.

Відповідно до приписів п.6.1 ст. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов*язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затверджена Постановою  Правління Пенсійного фонду України від   19.12.2003 р.  N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004р. за № 64/8663, із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду N 3-1 від 31.01.2005 р., та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 р. за N 233/10513,  ( далі –Інструкція) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування" № 1058- ІV в розмірі 100% - для платників, зазначених у п.п.2.1 п.2.1 цієї Інструкції. Відповідач підпадає під визначення роботодавця п.2.1.1 п.2.1 Інструкції, та зобов*язаний був відшкодовувати ПФУ суму  заборгованості за 2005 р. у повному обсягу. Щодо змін, внесених до деяких законі України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарського податку Законом України № 2613-ІV від 31.05.05.р. то слід зазначити, що ці зміни є обов*язковими для застосування з моменту набрання законом чинності, а саме з 1.01.2006 р.

Згідно ст. 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже застосовувати положення п.п.1 абз. 5 п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування( зі змінами, що не діяли у 2005 р.) до цього позову, як наполягає відповідач, неможна.

Згідно вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Аналізуючи вищевикладені докази у сукупністі суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки базуються на законі.

Керуючись частинами 1-3 статті 160, статтями 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,  господарський суд, –

                                                    п о с т а н о в и в :

Позов –задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу „Агрофірма Буджак” (68711, Одеська область, Болградський район, с. Нові Трояни, вул. Леніна, 80; р/р 260061560 ООВ АППБ „Аваль”, МФО 328351, код 30129669) на користь Управління Пенсійного фонду України у Болградському районі Одеської області (68702, Одеська область, м.Болград,                 вул. Лиманна, 39; р/р 256063014444 в Болградському відділенні Ощадбанку №6777,                МФО 388197, код ОКПО 22500855) :

-          заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах  за період з 1.07.2005 р. по 31.12.2005 р. в сумі 92 593 грн. 25 коп.;

-          заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах  за період з 1.01.2005 р. по 31.1.2005 р., згідно перерахунку в                       сумі  978 грн. 50 коп.

-          

Постанова може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі заяви на апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Никифорчук М.І.