Ухвала

від 15.10.2008 по справі б-19/65-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Б-19/65-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

15 жовтня 2008 р.                                                                                   № Б-19/65-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., –головуючого,

Коваленка В.М. (доповідач у справі),

Продаєвич Л.В.

розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

на постанову

від 16.05.2008 р. господарського суду Харківської області

у справі№ Б-19/65-08 господарського суду Харківської області

за заявоюГолови ліквідаційної комісії відкритого акціонерного товариства "Ревер-Агро", м. Харків

довідкритого акціонерного товариства  " Ревер-Агро ", м. Харків

пробанкрутство

ліквідаторарбітражний керуючий Опаневич Т.І.

представники сторін в судове засідання не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.05.2008 року порушено провадження у справі № Б-19/65-08 про банкрутство відкритого акціонерного товариства  "Ревер-Агро" (далі –Боржник, Товариство) за заявою голови ліквідаційної комісії останнього в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Харківської області від 16.05.2008 року (суддя - Міньковський С.В.) Боржника визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та призначений  ліквідатором  арбітражний керуючий Опаневич Т.І.

Не погоджуючись з прийнятою постановою судом першої інстанції Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 16.05.2008 року, а провадження у справі припинити.

У зв'язку зі зверненням Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова з касаційною скаргою на вищезгадану постанову суду, Вищий господарський суд України ухвалою від 04.09.2008 року розгляд скарги призначив на 15.10.2008 року о 14 год. 40 хв., про що сторони у справі та заявник касаційної скарги були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи та касаційну скаргу в даному судовому  засіданні, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 107 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначає осіб, що мають право касаційного оскарження, якими є, сторони у господарській справі, прокурор та особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав та обов'язків. Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство, стаття 1 якого визначає сторін у справі про банкрутство, якими є, зокрема, кредитори (представник комітету кредиторів).

Також, ст. 1 Закону про банкрутство передбачає, що кредитор –це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами  вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи  державної податкової служби та інші органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Пункт 1 ст. 14 Закону про банкрутство встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який (порядок) включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують.

Особливості  та порядок заявлення кредиторами  претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст. 51 Закону про банкрутство, визначений положеннями п. 3 ст. 51 вказаної статті.

Між тим, заявником в касаційній скарзі зазначається про позбавлення податкових органів можливості провести перевірку діяльності Товариства у зв'язку з процедурою банкрутства останнього в порядку ст. 51 Закону про банкрутство. При цьому, Інспекція в касаційній скарзі жодним чином не посилається на наявність у Товариства заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до Боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги. Визначенні ж заявником в касаційній скарзі обставини про неможливість провести документальну перевірку діяльності Товариства не є по суті пред'явленням кредиторських вимог до Боржника.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства –щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбачений ст.ст. 1, 14, 15, а також ст. 51 Закону про банкрутство, касаційна інстанція дійшла висновку, що Інспекція не є кредитором Боржника, оскільки не має підтверджені належними доказами кредиторські вимоги до Товариства, у зв'язку з чим Інспекція, відповідно, не є стороною у справі про банкрутство Боржника, а оскаржувана ухвала не стосується її прав та обов'язків, а тому Інспекція не має право касаційного оскарження відповідно до положень ст. 107 ГПК України.

Згідно п. 1 частини першої ст. 80 ГПК України господарський суд  припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене та застосовуючи аналогію з вищевказаною процесуальною нормою, колегія суддів вважає, що спір згідно поданої Інспекцією касаційної скарги на постанову господарського суду Харківської області від 16.05.2008 року не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку касаційного провадження, у зв'язку з чим касаційне провадження за скаргою Інспекції на постанову господарського суду Харківської області від 16.05.2008 року підлягає припиненню.

При цьому, суд касаційної інстанції звертає увагу заявника касаційної скарги, що він, у разі наявності кредиторських вимог до боржника, що ліквідується власником, не був позбавлений права, згідно вимог п. 3 ст. 51 Закону про банкрутство, заявити свої претензії до такого боржника в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, а також оскаржувати у встановленому порядку прийняті у даній справі  судові рішення у разі наявності підтверджених належним чином  вимог до Товариства –це по-перше.

По-друге,  господарський суд Харківської області  своєю ухвалою від 14 липня 2008 року, тобто за десять днів до надсилання Інспекцією даної касаційної скарги суду першої інстанції, затвердив ліквідаційний баланс Боржника, прийняв рішення про ліквідацію останнього, припинивши провадження у справі, що має певні правові наслідки. Ці обставини справи Інспекція взагалі не прийняла до уваги.

З урахуванням наведеного та керуючись  ст.ст. 1, 14, 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та п. 1 ст. 80 та ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Припинити касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову господарського суду Харківської області від 16.05.2008 року у справі № Б-19/65-08.

Головуючий                                                                       Б.М. Поляков

         Судді                                                                                    В.М. Коваленко                                                                          

                                                                                                       Л.В. Продаєвич