Рішення

від 16.01.2012 по справі 5015/6697/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/6697/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.12                                                                                           Справа№ 5015/6697/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська Геотехнічна Дорога”, м.Моршин

до відповідача 1: Моршинської міської ради Львівської області, м. Моршин

до відповідача 2: Виконавчого комітету Моршинської міської ради Львівської області, м.Моршин

про визнання права власності на самочинно збудований склад                    

Суддя Гоменюк З.П.

    Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача:  Солонинка Я.Т., Фатафутдінов В.В.

від відповідача 1:  Олійник М.З.

від відповідача 2:  Олійник М.З.

Представникам сторін, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи.  Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська Геотехнічна Дорога” до Моршинської міської ради Львівської області та Виконавчого комітету Моршинської міської ради Львівської області про визнання права власності на самочинно збудований склад площею 29,38м х 10,96м, який розташований поруч з орендованою земельною ділянкою по вул. Геологів, 4Б у м. Моршин.

          Ухвалою суду від 04.11.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 30.11.2011р. З метою надання можливості сторонам представити додаткові докази у справі, ухвалою суду від 30.11.2011р. розгляд справи відкладено на 21.12.2011р. За клопотанням представника позивача, ухвалою суду від 21.12.2011р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 16.01.2012р.

В судовому засіданні 16.01.2012р. представники позивача позовні вимоги підтримали, просять позов задоволити, з підстав викладених в позовній заяві, зокрема покликається на те, що ним самочинно за власні кошти збудовано склад площею 29,38м х 10,96м, який розташований поруч з орендованою у Моршинської міської ради земельної ділянки по вул. Геологів, 4Б у м. Моршин.

Представник відповідачів в судовому засіданні 16.01.2012р. позовні вимоги визнав, однак письмового пояснення по суті позовних вимог не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

        19.05.2010р. між ТзОВ “Українська Геотехнічна Дорога” та Моршинською міською радою  Львівської області укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,1644 га для обслуговування  будівлі керносховища та влаштування проїзду, яка знаходиться у м.Моршині по вул.Геологів,4б, терміном на 49 років до 2059р. Вказаний договір посвідчений 24.06.2009р. державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т., зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно  17.07.2009р. та кадастровій книзі. Факт передачі вказаної земельної ділянки підтверджується двостороннім актом приймання-передачі від 19.05.2010р.

          Як стверджує позивач у позовній заяві, ним у 2011р. поруч із орендованою земельною ділянкою самочинно за власні кошти без належно затвердженого проекту будівництва збудовано склад.

Як встановлено  ст. 328 ЦК України право власності  набувається  на підставах, що не заборонені  законом.  Право власності  вважається набутим правомірно, якщо  інше прямо  не випливає  із закону  або незаконність  набуття  права власності  не встановлена  судом.

Отже, статтею 328  ЦК України  встановлюється  презумпція  правомірності набуття  права власності, якщо  інше  прямо не випливає  із закону  або не  встановлено судом.

Згідно  ст. 16 ЦК  України  способами  захисту  цивільних прав  та інтересів  може бути  визнання  права.  Відповідно  до ст. 20  Господарського  кодексу України  права  та законні  інтереси  суб‘єктів  господарювання  захищаються  шляхом, зокрема, визнання  наявності  або відсутності прав.

Відповідно  до положень  ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може  пред‘явити  позов про визнання  його права  власності, якщо  це  право  оспорюється  або не визнається  іншою особою, а також  у разі  втрати ним  документа, який  засвідчує  його право  власності.

Стрийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації проведено технічну інвентаризацію вартості будинків, господарських будівель та споруд НАК “Надра України” (88/100) та ТзОВ “УкрГеоДор”(12/100) та виготовлено 21.10.2011р. технічний паспорті на будівлі та споруди №2 по вул.Геологів,  в якому зазначено про самовільну побудову складу “К-1” площею 29,38м х 10,96м.

Дослідивши  обставини  справи, судом  встановлено, що позивач здійснив  будівництво нерухомого майна  за адресою по вул. Геологів, 4Б у м. Моршин, в межах  земельної ділянки, яка не обтяжена  правами третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст.331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із ч.2,3 ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), проте, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації; до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Будівництво вважається правомірним, якщо власник ділянки чи землекористувач або інша особа одержали у встановленому містобудівельним законодавством порядку дозволи на забудову об'єкта містобудування та виконання будівельних робіт відповідно до ст.  ст. 24, 29 Закону України "Про планування і забудову територій".

Згідно із положеннями ст. 24 Закону України “Про планування і забудову територій” право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами закону.

Відповідно до ст.29 вказаного Закону, здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

       Як вбачається із представленої суду довідки Відділу архітектури та містобудування від 01.11.2011р. № 58 , при обстеженні будівлі складу “К-1“ загальним розміром 29,38м х 10,96м по вул.Геологів, 2 збудованої самовільно, порушення будівельних норм не виявлено.

        Відповідно до ч. 3. ст. 376  ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ч.5 ст.376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за рішенням суду можливе за наявності певних умов, а саме: відсутність порушень будівельних норм і правил, заперечень з боку власника земельної ділянки, відсутність в результаті самочинної забудови порушень прав інших осіб.

Враховуючи відсутність заперечень чи порушень права третіх осіб (доказів зворотнього суду не надано), визнання представником відповідачів позовних вимог, суд вважає доводи позивача щодо законності набуття права власності позивача на самочинно збудований об'єкт підставним й обґрунтованим, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 16, 328, 331, 376, 392 ЦК України, ст.20 ГК України ст.ст.33,34,44,49,78,82,84 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська Геотехнічна Дорога”, м.Моршин, вул.Данила Галицького, 36 (ідентифікаційний код 32615548) право власності на самочинно збудований склад площею 29,38м х 10,96м, який розташований поруч з орендованою земельною ділянкою по вул.Геологів, 4б у м.Моршин.

Суддя                                                                                             Гоменюк З.П.