Постанова

від 07.10.2008 по справі б15/341-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Б15/341-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 07 жовтня 2008 р.                                                                                    № Б15/341-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна М.І., –головуючого,

Короткевича О.Є.,

Удовиченка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційну скаргу

ліквідатора ТОВ "ФЕРРІТ-2005"

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 07 серпня 2008 року

у справі господарського суду№ Б15/341-07Дніпропетровської області

за заявоюПриватного підприємства "ТСА"

доТОВ "ФЕРРІТ-2005"

провизнання банкрутом,

ліквідаторарбітражний керуючий Рульов С.М.,

за участю представників сторін: не з'явились;

встановив:

          Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2007 за заявою Приватного підприємства "ТСА" порушено провадження у справі про визнання банкрутом ТОВ "ФЕРРІТ-2005" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

          Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2007 ТОВ "ФЕРРІТ-2005" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора.

          Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.007 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута. Провадження у справі припинено.

          Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2008  подання прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська  задоволено. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2007 скасовано за нововиявленими обставинами. Продовжено строк ліквідаційної процедури до 12.11.2008. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Рульова С.М.

          Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2008 (суддя Полєв Д.М.) відмовлено в задоволенні клопотання ліквідатора ТОВ "ФЕРРІТ-2005" Рульова С.М. про накладення арешту на 5495950 акцій ВАТ "ЛИВАРНИК" номінальною вартістю 1373987,50 грн., які належать ТОВ "ФЕРРІТ-2005", та на інше майно  банкрута.

          Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.08.2008 (колегія суддів у складі: Герасименко І.М. –головуючий, Прудніков В.В., Ясир Л.О.) ухвалу господарського суду від 27.05.2008 залишено без змін.

          Судові рішення мотивовані тим, що ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не допускається накладення арешту на майно боржника, який перебуває в ліквідаційній процедурі.

В касаційній скарзі ліквідатор ТОВ "ФЕРРІТ-2005" Рульов С.М. просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 27.05.2008 та постанову суду апеляційної інстанції від 07.08.2008 та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання ліквідатора про накладення арешту на 5495950 акцій ВАТ "ЛИВАРНИК", які належать банкруту. В обґрунтування посилається на те, що висновки судів не відповідають обставинам справи, має місце неповне дослідження обставин справи, внаслідок чого були неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України, а ч.2 ст.4-1 ГПК України зазначає, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом .

Стаття 12 спеціального Закону України передбачає можливість  вжиття господарським судом за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, в тому числі, які передбачені ст. 67 ГПК України.

У виборі заходів забезпечення вимог кредиторів суду слід враховувати, що такі заходи не повинні унеможливлювати оперативно-господарську діяльність боржника, тобто не мати характеру повної заборони на здійснення перерахування коштів, передачу майна, укладення угод, необхідних для провадження такої діяльності, при накладенні заборони розпорядження майном господарському суду слід зазначати, щодо якого конкретного майна вживаються заходи забезпечення.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що  процедура банкрутства не передбачає можливості застосування господарським судом саме  забезпечення позову, яке регулюється нормами  ст. 66 ГПК України , в зв'язку з тим, що  справи про банкрутство розглядаються за іншою, ніж позовною, формою судового процесу,  про що вірно вказано судами першої та апеляційної інстанцій.

Крім того, відповідно до вимог ст. 1 Закону ліквідація –припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення  заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів, шляхом продажу його майна.

Ліквідатор –фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

   Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу.

Згідно з п.5 ч.1  ст. 23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Разом з тим, як вірно вказав суд апеляційної інстанції в своїй постанові, ліквідатор наділений повноваженнями заявляти вимоги про повернення майна  банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а також звертатись про притягнення до відповідальності посадових осіб банкрута, які ухиляються від виконання обов'язків щодо передачі бухгалтерської та іншої документації, печатки і штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута ліквідатору.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняті їх скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України –

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "ФЕРРІТ-2005" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.08.2008  у справі № Б15/341-07 залишити без змін.

Головуючий                                                                       М.І. Хандурін

Судді                                                                                         О.Є. Короткевич

О.С. Удовиченко