Рішення

від 10.10.2008 по справі 8/181пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/181пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.10.08 р.                                                                                                       Справа № 8/181пн                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНРИВО", м.Донецьк,

                    ЄДРПОУ 34899382

до відповідача  Донецької міської ради, м.Донецьк, ЄДРПОУ 26502957

про визнання права

Суддя  Ємельянов А.С.

Представники:

від позивача: Савенко Г.С. – по дов.

від відповідача: Хорошайло Ю.С. – по дов.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНРИВО", м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Донецька міська рада, м.Донецьк про визнання права на набуття в оренду земельної ділянки загальною площею 0,462 га для будівництва об'єкту – автозаправного комплексу за адресою: вул.Лівобережна, Ленінський район, м.Донецьк шляхом укладання прямого договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з листом (клопотанням) до Донецького міського голови.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність у нього права на набуття спірної земельної ділянки в оренду на умовах та в порядку, передбачених Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНРИВО" з заявою до Донецького міського голови.

Відповідач у відзиві на позовну заяву без номеру та дати, який надійшов на адресу  господарського суду Донецької області 10.10.2008р., проти позовних вимог надав заперечення.  В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що відповідно до прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" №309-VI від 03.06.2008р. Кабінету Міністрів України доручено визначити особливості оформлення права оренди земельної ділянки без проведення аукціону громадянам чи юридичним особам, які звернулись із заявою про передачу земельної ділянки в оренду із земель державної або комунальної власності, якщо станом на 1 січня 2008 року відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування було прийнято рішення про погодження місця розташування такого об'єкта або про надання дозволу на розробку проекту її відведення. Таким чином, Донецька міська рада може признати право набуття в оренду земельної ділянки позивачем тільки після розробки особливостей оформлення права оренди земельної ділянки без проведення аукціону.

Крім цього, за твердженням відповідача, передача в оренду земельних ділянок здійснюється виключно на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, внаслідок чого неправомірною є передача земельної ділянки в оренду згідно з рішенням суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

14.03.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНРИВО" звернулось до Донецького міського голови з заявою про надання у користування земельної ділянки для розміщення об'єкту – будівлі складу ТНП з офісними приміщеннями за адресою: вул.Лівобережна, Ленінський район, м.Донецьк.

На підставі рішення Донецької міської ради від 30.09.2005р. №21/2 "Про затвердження правил забудови м.Донецька", рішення Донецького міського голови (віза) питання щодо надання позивачу в оренду земельної ділянки було передано на розгляд постійно діючої комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів.

10.05.2007р. постійно діючою комісією з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів позивачу було надано акт вибору земельної ділянки, в якому зазначено, що земельна ділянка за вказаною вище адресою є придатною для  проектування та будівництва складів та офісів.

З метою погодження у встановленому законодавством порядку місця будівництва нерухомого майна, позивачем були отримані погодження державних органів та органів місцевого самоврядування:

-          висновок відділу культури Донецької міської ради №01-1/467з від 16.05.2007р.;

-          висновок відділу регуляторної політики Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області №05/323 від 17.05.2007р.;

-          висновок Донецького міського управління земельних ресурсів     №01/35-3240 від 25.05.2007р.;

-          висновок Донецької міської санітарно-епідеміологічної станції №1142/07 від 30.05.2007р.;

-          висновок управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Донецькій області №9/950дн від 17.07.2007р.;

-          висновок Головного управління МНС України в Донецькій області №12/1/3016 від 07.08.2007р.;

-          висновки Головного управління містобудування і архітектури     №01/14-3117 від 11.06.2007р та №01/14-4736 від 29.08.2007р.;

-          акт обстеження земельної ділянки від 10.09.2007р.

Крім того, між виконавчим комітетом Донецької міської ради та позивачем було укладено договір №рс9/752 резервування земельної ділянки, за умовами якого позивач зарезервував земельну ділянку загальною площею 0,462 га.

28.11.2007р. виконавчим комітетом Донецької міської ради було прийнято рішення №740/23, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "ДОНРИВО", зокрема, було погоджено місце розташування будівлі складу з адміністративними приміщеннями та дозволено проведення проектно-вишукувальних робіт для будівництва об'єкту нерухомості на спірній земельній ділянці.

29.01.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНРИВО" звернулось до Донецького міського голови з заявою про зміну цільового призначення земельної ділянки: з будівлі складу та офісів на автозаправний комплекс.

З метою узгодження у встановленому законодавством порядку місця розміщення автозаправного комплексу, позивачем були отримані наступні висновки та узгодження:           

                 - висновок Донецької міської санітарно-епідеміологічної станції                                         №389/07 від 18.02.2008р.;

-          висновок відділу регуляторної політики Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області №05/490 від 18.02.2008р.;

-          висновок управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Донецькій області №9/243дн від 20.02.2008р.;

-          висновок Головного управління земельних ресурсів у Донецькій області     №05-6-551 від 25.02.2008р.;

-          висновок відділу культури і туризму Донецької міської ради №01-1/551з від 26.02.2008р.;

-          акт обстеження земельної ділянки від 25.02.2008р.;

-          висновок Головного управління МНС України в Донецькій області №27/214 від 19.03.2008р.;

-          висновок Головного управління містобудування і архітектури     №01/14-1950 від 12.05.2008р.

24.04.2008р. постійно діючою комісією з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів Товариству з обмеженою відповідальністю "ДОНРИВО" надана відповідь, за змістом якої позивачу необхідно розробити, погодити та затвердити  містобудівне обґрунтування розміщення об'єкту.

На замовлення позивача КП „Градарпроект”, ПП „Домінанта” та Хричевою А.А. було розроблено містобудівне обґрунтування розміщення автозаправного комплексу по вул.Лівобережній у Ленінському районі м.Донецька.

У відповідності з п.6 глави 2 частини 3 додатку «Правила забудови міста Донецька» до рішення Виконавчого комітету Донецької міської ради №23/17 від 16.12.2005р. у випадку, коли розташування об'єкта принципово заперечує рішенням затвердженої містобудівної документації або у разі недоцільності розміщення об'єкта за місцем розташування, запропонованим зацікавленою особою, з містобудівних, екологічних, санітарних, земельних, історико-культурних міркувань, інших обмежень та обтяжень, що підтверджуються висновками відповідних служб, зацікавленій особі за підписом Донецького міського голови видається мотивована відмова.

Проте, як вказує позивач, відповідної відмови, підписаної Донецьким міським головою не приймалося, розташування об'єкту будівництва погоджено з відповідними органами місцевого самоврядування, їх підрозділами і службами.

Листом №506 від 10.09.2008р. юридичним управлінням Донецької міської ради було повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНРИВО" про неможливість передачі в оренду спірної земельної ділянки.

Підставою для відмови в передачі позивачу земельної ділянки на праві оренди вказано ті обставини, що внаслідок внесення змін до Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" отримання права оренди земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, на теперішній час відбувається виключно на аукціонах.

Як вказує позивач, бездіяльність органів місцевого самоврядування щодо оформлення документів на відведення спірної земельної ділянки в оренду, є необґрунтованою та незаконною, порушує його права, внаслідок чого позивачем заявлені вимоги про визнання права на набуття в оренду земельної ділянки загальною площею 0,462 га для будівництва об'єкту – автозаправного комплексу за адресою: вул.Лівобережна, Ленінський район, м.Донецьк шляхом укладання прямого договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з листом (клопотанням) до Донецького міського голови.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві без номеру та дати, який надійшов до господарського суду Донецької області 10.10.2008р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ст.ст.13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст.142, 143, 144, 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Зокрема, у відповідності із ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст.123, 124 Земельного кодексу України та ст.16 Закону України "Про оренду землі".

В силу ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст.16 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача до Донецького міського голови, особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього закону.

Таким чином, волевиявлення майбутнього орендаря щодо укладення договору оренди реалізується шляхом подання відповідної заяви.

Крім цього, згідно Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004р. №427 юридична особа, заінтересована у відведенні земельної ділянки, звертається з клопотанням до сільської, селищної, міської ради, районної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень якої належить вирішення питання про вибір земельної ділянки, яка реєструє клопотання в день його подання з присвоєнням реєстраційного номера, розглядає клопотання і в п'ятиденний строк після реєстрації надсилає постійно діючій комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів (далі - комісія), утвореній відповідною радою або держадміністрацією.

Результати роботи комісії оформляються актом вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, який підписується головою і членами комісії, скріплюється печатками і разом з матеріалами, що використовувалися під час його складання, передається юридичній особі, для подання до сільської, селищної, міської ради, районної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації з метою прийняття відповідного рішення.

Внаслідок внесення змін Законами України №107-VI  від 28.12.2007р. та №309-VI від 03.06.2008р. до ст.16 Закону України "Про оренду землі" та ст.124 Земельного кодексу України, набуття права  оренди  земельних  ділянок,  що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі, набуття права на оренду земельних ділянок під об'єкти соціального призначення, будівництво соціального і доступного житла, використання земельних ділянок для розробки корисних копалин та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій), використання релігійними організаціями (під культовими будівлями), які легалізовані в Україні).

Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.4 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 09.02.1999р. №1-рп/99 норми ст.58 Конституції України можуть розповсюджуватись на юридичні особи.

За висновками суду, правовідносини щодо оренди землі виникли між органами місцевого самоврядування та позивачем з моменту подання клопотання щодо надання в оренду спірної земельної ділянки, тобто, до набрання чинності змінами до ст.16 Закону України "Про оренду землі" та ст.124 Земельного кодексу України згідно із Законами України №107-VI від 28.12.2007р. та   №309-VI від 03.06.2008р.

Вказані обставини та положення ст.58 Конституції України свідчать про неправомірність застосування до правовідносин, які склалися між позивачем та відповідачем, положень Законів України №107-VI  від 28.12.2007р. та №309-VI від 03.06.2008р.

Таким чином, посилання органів місцевого самоврядування на неможливість розгляду документів з відведення спірної земельної ділянки у зв'язку із внесенням змін до Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" є необґрунтованими та такими, що порушують права позивача на оренду земельної ділянки в порядку та на умовах, встановлених у ст.16 Закону України "Про оренду землі" та ст.124 Земельного кодексу України до внесення змін згідно із Законами України №107-VI  від 28.12.2007р. та №309-VI від 03.06.2008р.

Крім цього, як було зазначено в рішенні Конституційного суду України від 22.05.2008р. №5-рп/2008 Конституція України у статті 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Таким чином, Конституційний Суд України в своєму рішенні дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Згідно з резолютивною частиною рішення Конституційного суду України від 22.05.2008р. №5-рп/2008 визнано неконституційними положення пункту 2 та пункту 8 розділу II Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до ч.6 ст.16 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла при подачі позивачем заявки на оренду землі, проведення відповідними органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування аукціону або конкурсу щодо набуття права оренди земельної ділянки вимагається у разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки.

Одночасно, за змістом матеріалів справи, стосовно оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: вул.Лівобережна, Ленінський район, м.Донецьк була подана тільки одна заявка - Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОНРИВО". Відповідачем вказані обставини не спростовані, доказів подання заявок іншими особами до матеріалів справи не надано.

Таким чином, враховуючи, що позивач є єдиною особою, яка реалізувала своє право на оренду спірної земельної ділянки, проведення аукціону або конкурсу щодо набуття права оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: вул.Лівобережна, Ленінський район, м.Донецьк нормами ст.16 Закону України "Про оренду землі" не передбачено.

Крім того, договір резервування земельної ділянки, укладений між позивачем та виконавчим комітетом Донецької міської ради, хоча і не передбачений інститутами цивільного та земельного права, однак є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, оскільки його зміст не суперечить законодавству. Зокрема, згідно з вказаним договором виконавчий комітет Донецької міської ради зобов'язався не надавати зарезервовану земельну ділянку іншим юридичним та фізичним особам, а замовник (позивач) прийняв на себе зобов'язання сплачувати передбачені договором кошти, розробити за період резервування проект будівництва та звернутись до виконавчого комітету Донецької міської ради із клопотанням про надання спірної земельної ділянки в оренду.

Позитивним правовим результатом, настання якого пов'язано з належним виконанням умов договору, є надання позивачу у користування спірної земельної ділянки шляхом прийняття радою відповідного рішення.

Відповідно до п.34 ст.26, п.2 ст.77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

За висновками суду, порушені права позивача підлягають захисту способами, передбаченими ст.152 Земельного кодексу України.

Зокрема, згідно з вказаною статтею захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав.

Як встановлено судом вище, позивач звернувся до Донецького міського голови в передбаченому законодавством порядку з заявою про надання земельної ділянки в оренду з наданням для цього всіх необхідних документів.

Листом №506 від 10.09.2008р. юридичним управлінням Донецької міської ради було повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНРИВО" про неможливість передачі в оренду спірної земельної ділянки.

Таким чином, фактично на момент розгляду справи з боку належного відповідача – Донецької міської ради оспорюється та не визнається право позивача на набуття в оренду земельної ділянки, розташованої за адресою: вул.Лівобережна, Ленінський район, м.Донецьк.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання права Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНРИВО" на набуття в оренду земельної ділянки загальною площею 0,462 га для будівництва об'єкту – автозаправного комплексу за адресою: вул.Лівобережна, Ленінський район, м.Донецьк шляхом укладання прямого договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з листом (клопотанням) до Донецького міського голови, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При визначенні підвідомчості цієї справи суд виходив з того, що між сторонами існує спір про право позивача на отримання в оренду спірної земельної ділянки.

Тобто, правовідносини, що склалися між сторонами з приводу наявності чи відсутності у позивача права на оренду носять договірний характер, який є наслідком виниклих між сторонами господарських відносин у сфері землеустрою.

При цьому, відповідач у спірних правовідносинах не здійснює владних повноважень, а виступає як суб'єкт господарських відносин. Таким чином, цей спір підвідомчий господарському суду.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНРИВО", м.Донецьк до Донецької міської ради, м.Донецьк задовольнити повністю.

Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНРИВО" (83005 м.Донецьк, вул.Купріна, буд.52, ЄДРПОУ 34899382) на набуття в оренду земельної ділянки загальною площею 0,462 га для будівництва об'єкту – автозаправного комплексу за адресою: вул.Лівобережна, Ленінський район, м.Донецьк шляхом укладання прямого договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНРИВО" з листом (клопотанням) до Донецького міського голови.

Стягнути з Донецької міської ради, м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНРИВО", м.Донецьк витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

За згодою сторін у судовому засіданні 10.10.2008р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 10.10.2008р.

               Суддя