Постанова

від 01.09.2008 по справі 2-а-913/08

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул.

Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем

України

01.09.08

Справа №2-а-913/08

Окружний  адміністративний суд Автономної Республіки

Крим у складі головуючого судді Маргарітова М.В. ,

при секретарі Силантьєвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні адміністративну справу 

за позовом   Управління Пенсійного фонду України в

Бахчисарайському районі АРК         

до  

СПД-фізичної особи ОСОБА_1             

про стягнення заборгованості

за участю представників:

позивача - Нафієвої Ельзари

Усейновни - головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність від 16.07.2008 року №

95/05-5

відповідача - не з'явився

Суть спору: Управління ПФУ в Бахчисарайському

районі АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з

адміністративним позовом про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1  478,56 грн. заборгованості по

сплаті фінансових санкцій, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач не

сплатив  узгоджену суму боргу у порядку,

передбаченому ст. 106 Закону України «Про 

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач заперечення на позов та

докази, які підтверджують його доводи до суду не надіслав, явку представника у

судове засідання не забезпечив, про час та день його проведення був

повідомлений належним чином, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути

справу на підставі наявних доказів відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши

надані докази, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований як

платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні

Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АРК  за              № 16113049.

Принципи, основи та механізм

функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування

визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування» від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон).

Згідно ст. 1 Закону страхові

внески  - це кошти відрахувань на

соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування,

сплачені згідно із  законодавством, яке

діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування згідно цього Закону.

Ст. 3 Закону визначає, що Пенсійний

фонд і юридичні особи є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону

виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати

страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Страхувальник зобов'язаний  сплачувати страхові внески, нараховані за

відповідний  базовий звітний період, не

пізніше  ніж через 20 днів із дня

закінчення цього періоду. Якщо 

страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі оплачують страхові

внески, до них  застосовуються фінансові

санкції, передбачені  Законом (п. 6 ст.

20 Закону).

Суми страхових внесків своєчасно не

нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20

Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків  і стягуються з нарахуванням пені та

застосуванням фінансових санкцій (п. 2 ст. 106 Закону).

За неперерахування відповідачем

внесків, у відповідності зі ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.03 р.(далі - Закон) позивачем прийняте

рішення  № 476 від 30.05.08 р. про

застосування фінансових санкцій у сумі 478,56 грн. (а.с.7).

Позов не підлягає задоволенню з

наступних підстав.

Відповідно до ст. 250 Господарського

кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до

суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але

не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених

законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків,

передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи,

рішення позивача № 476 прийнято 30.05.2008 р., але порушення Закону

здійснювалось в період з 31.07.2003 по 19.06.2006 р., тобто вказане рішення

прийнято через 2 роки  після порушення

правил здійснення господарської діяльності.    

Застосовуючи, при розгляді справи

строк, передбачений ст.. 250 Господарського кодексу України, суд не приймає до

уваги норми п. 15 ст. 106 Закону, які встановлюють строк давності щодо

стягнення недоїмки, пені та штрафів у зв'язку з наступним.

Стаття 217 Господарського кодексу

України передбачає, що адміністративно-господарські санкції застосовуються

уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 239

Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф є

різновидністю адміністративно-господарських санкцій.

Згідно з ч. 1 та 2 Господарського

кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, яка

сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету при порушенні ним

встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за котрі з

суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір та порядок його стягнення

визначаються законами, які регулюють податкові та інші відношення, в котрих

допущені правопорушення.

Ст. 106 Закону передбачено, що

виконавчі органи Пенсійного фонду мають право, тобто уповноважені, приймати

рішення щодо накладення штрафів.

Таким чином, суд вважає, що штраф

за порушення пенсійного законодавства є адміністративно-господарською санкцією,

на застосування якої встановлені строки, передбачені    ст. 250 Господарського кодексу України.

Враховуючи те, що відповідно до ч.

1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав,

свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері

публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади при

здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, суд

повинен перевірити, чи  прийняте рішення

суб'єктом владних повноважень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин,

що мають значення для прийняття рішення, розсудливо, своєчасно, тобто розумного

строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції

України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові

особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України, тоді як позивач діяв всупереч

встановленим нормам Господарського кодексу України та КАС України.

Враховуючи, що рішення Пенсійного

фонду № 476 від 30.05.2008 р., на підставі якого позивач просить стягнути

заборгованість з відповідача, прийнято с порушенням строків, встановлених ст.

250 Господарського кодексу України та не відповідає вимогам, встановленим ч. 3

ст. 2 КАС України, суд вважає позов не підлягаючим задоволенню.

Пунктом 15 ст. 106 Закону

передбачено, що строк давності не застосовується щодо стягнення недоїмки, пені

та штрафів.

Однак, суд не застосовує цю норму,

оскільки стягнення штрафу та його застосування відрізняються один від одного

процедурою прийняття, наслідками та є різними по суті.

При таких обставинах у задоволенні

позову слід відмовити.

За згодою представника позивача в

ході судового засідання оголошено 

вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова оформлена та підписана

05.09.2008 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, ст. 167

Кодексу адміністративного судочинства України, суд 

ПОСТАНОВИВ:

1.          Відмовити у позові.

Постанова набирає законної сили

через 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі у разі неподання заяви

про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про

апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної

сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Протягом 10 днів з дня складання

постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного

суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути

подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може

бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана

без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається

в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Окружного

адміністративного суду

Автономної Республіки Крим                                          Маргарітов М.В.