Ухвала

від 28.02.2012 по справі 5019/133/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5019/133/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33013 , м. Рівне,  вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"28" лютого 2012 р.                                                                            Справа  № 5019/133/12

за позовом Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція  

до відповідача    Сільськогосподарський виробничий кооператив "Нива"        

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління державної казначейської служби України у Гощанському районі.

про стягнення в сумі 790 грн. 39 коп.

                                                                                                               Суддя  Качур А.М.

Представники:

від позивача : представник не  з'явився;

від відповідача : представник не  з'явився;

від третьої особи: не з"явився.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

 Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до господарського суду з позовом про стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Нива" про стягнення 790 грн. 39 коп., з яких 553,00 грн. –заборгованості по бюджетній позичці та 237,39 грн. пені. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Управління Державної казначейської служби України у Гощанському районі Рівненської області.

В судове засідання від 28 лютого 2012 року представник позивача не з"явився, разом з тим 28.02.2012 року позивач надіслав на адресу суду заяву в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи здійснити за відсутності  уповноваженого представника Гощанської МДПІ.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №3540000653247, причин неявки в засідання не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, вимог не заперечив. Повідомлення про місце, дату та час судового засідання повернулось з позначкою: "за закінченим терміном зберігання". Чинним законодавством до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. Суд зазначає, що відповідачу було надано достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків. Відповідач не був позбавлений права надіслати докази поштовим зв'язком.

Крім того, явка представників сторін для участі у судовому засіданні не визнавалася обов'язковою.

Разом з тим ухвалою суду від 16 лютого 2012 року розгляд справи відкладався в зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 1997 року  відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.97 р. №1003 "Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 року" між Відділенням Державного казначейства України в Гощанському районі (надалі відділення Державного казначейства, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача) з однієї сторони та КСП "Нива" (надалі позичальник, відповідач) з іншої сторони було укладено договір про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 років №1 (надалі договір), відповідно до предмету якого Відділення Державного казначейства надає сільськогосподарському товаровиробнику фінансову допомогу в сумі 10000,00 грн. для проведення комплексу  робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 року на умовах повернення до 01 жовтня 1998 року.

Відповідно до п. 2.1. договору відділення Державного казначейства зобов'язується надати сільськогосподарському товаровиробнику фінансову допомогу  в сумі 10000,00 грн. для проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 року шляхом перерахування цих коштів на спеціальний рахунок  сільськогосподарського підприємства  "Урожай-97", а фермерському господарству на розрахунковий рахунок.

Згідно п. 3.2. договору при відсутності коштів сільськогосподарське підприємство  (фермерське господарство) повертає фінансову допомогу продовольчим зерном до 01 вересня 1998 року в кількості що відповідає сумі отриманої фінансової допомоги  за цінами, що складають  на біржових торгах України  за спотовими контрактами шляхом закладання його на підприємствах ДАК "Хліб України" для державних потреб.

Відповідно до платіжних доручень №40 від 03 листопада 1997 року на суму 3000,00 грн., №6 від 30 вересня 1997 року на суму 4000,00 грн., №35 від 23 жовтня 1997 року на суму 2000,00 грн., № 50 від 06 листопада 1997 року на суму 1000,00 грн. Відділення Державного казначейства в Гощанському районі надало фінансової допомоги КСП "Нива" на загальну суму 10000,00 грн.

Відповідно до абзацу 2 протоколу урегулювання заборгованості за бюджетними позичками , наданими державними та іншими сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності  і господарювання, між стороною-надавачем позичок та стороною-отримувачем №55/3 від 14 серпня 2002 року  за станом на 01 січня 2000 року заборгованість сільськогосподарського підприємства СВК "Нива" за отримані позички становить 7577,00 грн.

Відповідно до затвердженого начальником управління сільського господарства і продовольства Гощанської райдержадміністрації графіку погашення сум заборгованостей, реструктиризованих згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України  від 03 квітня 2002 року №186-р та наказу головупрсільгосппроду від 17.06.2002р. №37 по Гощанському району згідно Постанови КМУ від 12.03.1996 р. №1003  заборгованість  СВК "Нива"в сумі 7577,00 грн. реструктуризовано з наступним графіком погашення:

2004р. –947,00 грн.

2005р. –947,00 грн.   

2006р. –947,00 грн.   

2007р. –947,00 грн.   

2008р. –947,00 грн.   

2009р. –947,00 грн.   

2010р. –947,00 грн.   

2011р. –948,00 грн.   

Відповідно до подання Управління Державної казначейської служби України у Гощанському районі № 34  від 09 листопада 2011 року та №1 11 січня 2012 року прострочена заборгованість фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період за червень-жовтень 2011 року становить 395,00 грн., за листопад-грудень 2011 року становить 158,00 грн.

Всього заборгованість відповідача по бюджетних позичках складає 553,00 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться  (ст.526 ЦК України).

Пунктом 4 ст.17 Бюджетного кодексу України встановлено, що у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку,   передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Згідно частини 9 статті 17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.

Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Відповідно до п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджується, що за відповідачем рахується неповернута заборгованість по бюджетних позичках за 2011 рік в загальній сумі 553,00 грн.

Доказів сплати вказаного боргу СВК "Нива" суду не подав.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.2 договору про надання фінансової допомоги, несвоєчасне повернення фінансової допомоги або не цільове використання тягне за собою застосування санкцій, передбачених чинним законодавством.

Відносини між Управлінням сільського господарства і продовольства Гощанської райдержадміністрації та СВК "Нива" з приводу виконання договору про надання фінансової допомоги за рахунок бюджетних коштів на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997-1998 року регулюються нормами Бюджетного кодексу України, яким визначено що органи стягнення застосовують механізм стягнення бюджетної заборгованості  у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених податків і неоподаткованих платежів.

Нормативно-правовим актом, який регулює питання механізму стягнення не внесених у строк податків і неоподаткованих платежів є Інструкція про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України  від 11.06.2003р. № 290, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за № 522/7843.

Відтак, позовні вимоги про стягнення 237,39 грн. пені підлягають до задоволення.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 790 грн. 39 коп., з яких 553,00 грн. –заборгованості по бюджетній позичці та 237,39 грн. пені підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на договорі та законі, тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати внаслідок його неправильних  дій - доведення спору до господарського суду.   

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооператива "Нива" (с.Федорівка, Гощанський район, Рівненська область, 35450, іден.код 30704709):  

- заборгованість по бюджетній позичці в сумі 553,00 грн., який перерахувати на рахунок № 3113140700065 ГУДК в Рівненській області, МФО 833017, ЄДРПОУ 22588643, одержувач УДКСУ в Гощанському районі;

- пеню у сумі 237 грн. 39 коп., яку перерахувати на рахунок № 31111115707065 у ГУДК в Рівненській області, МФО 833017, ЄДРПОУ 22588643, одержувач УДК в Гощанському районі.

3. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооператива "Нива" (с.Федорівка, Гощанський район, Рівненська область, 35450, код ЄДРПОУ 30704709) в доход державного бюджету України судовий збір в у сумі 1609 грн. 50 коп.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                           Качур А.М.

підписано "05" березня 2012 р.